Загроза фармацевтичної злочинності в ЄС та за його межами — звіт Європолу

Фармацевтична індустрія є ключовою сферою для глобальної безпеки охорони здоров’я, інновацій та наукових досліджень, а її вартість лише в межах ЄС оцінюється в мільярди євро. Такий прибутковий ринок приваблює злочинні угруповання, які займаються виробництвом і продажем нелегальної фармацевтичної продукції. Незаконний ринок фальсифікованих лікарських засобів та медичних виробів — чи то неякісні, неправильно марковані, чи підроблені препарати — спричиняє величезні фінансові втрати для легальних компаній, підриває довіру до брендів та загрожує економічному розвитку, зокрема у сфері інвестицій у наукові дослідження. Фармацевтична злочинність безпосередньо впливає на громадське здоров’я та безпеку, завдаючи шкоди окремим людям, громадам і національним системам охорони здоров’я.

Після спаду пандемії COVID-19 злочинні мережі продовжили адаптуватися до нових тенденцій і змін на ринку. Зростаючий дефіцит лікарських засобів у низці держав — членів ЄС, зокрема життєво необхідних препаратів, й надалі підживлює цей тіньовий ринок. Злочинні угруповання використовують ці недоліки, проникаючи у легальні канали постачання, змінюючи маршрути розповсюдження та збуваючи фальсифіковані лікарські засоби як у ЄС, так і за його межами.

Нелегальний ринок фальсифікованих препаратів та неякісної медичної продукції має глобальний масштаб і продовжує зростати. Злочинні угруповання, що діють у ЄС, залучені до імпорту, експорту, а також виробництва нелегальної продукції. Вони створюють підпільні лабораторії для виготовлення підроб­лених фармацевтичних ліків. Такі лабораторії зазвичай працюють у малих масштабах, потребують мінімальних ресурсів і обладнання, що значно ускладнює їхнє виявлення. Крім того, виробництво фальсифікованих препаратів становить серйозну загрозу для довкілля, оскільки відходи виробництва можуть забруднювати повітря, ґрунт і воду.

Основним регіоном постачання неякісної медичної продукції та сировини залишається Азія, а Туреччина дедалі частіше виступає як додаткове джерело імпорту. На нелегальних виробництвах злочинці змішують придбані незаконним шляхом інгредієнти з іншими шкідливими речовинами, виготовляючи продукцію у вигляді таблеток, порошків, рідин тощо. Вони використовують складні пакувальні технології, щоб імітувати справжні ліки, зокрема голограми, логотипи та навіть серійні номери. До цього процесу залучають сучасні технології, такі як 3D-друк, а в майбутньому штучний інтелект (ШІ) може ще більше вдосконалити методи підробки, сприяючи автоматизації виробництва.

ВІДХИЛЕННЯ ВІД ЛЕГАЛЬНОГО ЛАНЦЮГА ПОСТАЧАННЯ

Відхилення від легального ланцюга постачання та крадіжки відбуваються, коли сертифіковані лікарські засоби, дозволені до обігу, перехоплюються або викрадаються, а потім використовуються в злочинних цілях. Дефіцит певних ліків на ринку, їхня висока вартість і проблеми в системі легального постачання створюють умови, які спонукають злочинців обирати цей метод діяльності.

До таких схем нерідко залучають співробітників фармацевтичних компаній, лікарів або фармацевтів, які допомагають викраденню та нелегальному перепродажу препаратів. Викрадення ліків може відбуватися на будь-якому етапі постачання — безпосередньо на виробництві, під час транспортування, у розподільчих центрах, на складах, в аптеках і навіть у лікарнях.

Один із таких випадків викрито у 2022 р. Європол отримав інформацію від французьких правоохоронних органів про аптеки, які закуповували надмірні обсяги рецептурних препаратів у легальних постачальників для подальшого збуту за межами ЄС, зокрема у В’єтнамі. Слідство встановило, що організатором цієї злочинної мережі був власник аптеки у Франції, який нелегально переправляв ліки до Азії.

ВИКОРИСТАННЯ ВРАЗЛИВИХ ЛАНОК У ГЛОБАЛЬНОМУ ЛАНЦЮГУ ПОСТАЧАННЯ

Злочинні угруповання активно використовують слабкі місця в глобальному ланцюгу постачання. Ввезення нелегальних лікарських засобів до ЄС часто супроводжується фальшивими накладними та підробленими митними документами. Зони вільної торгівлі нерідко стають транзитними хабами для такої продукції, оскільки вони мають слабший регуляторний контроль та обмежені митні перевірки.

ОНЛАЙН-ТОРГІВЛЯ

Торгівля нелегальними ліками здебільшого ведеться через інтернет. Для цього використовуються таргетовані рекламні оголошення у соціальних мережах та месенджерах, які перенаправляють користувачів на тимчасові вебсайти, що часто імітують популярні онлайн-магазини. Водночас підвищується частота використання даркнет-майданчиків (мереж, доступ до яких можливий лише через певне програмне забезпечення, налаштування чи авторизацію, часто з використанням нестандартних комунікаційних протоколів та портів), що забезпечують додаткову анонімність, ускладнюючи ідентифікацію та ліквідацію злочинних схем.

Крім того, злочинці активно використовують месенджери та даркнет для залучення клієнтів за межами ЄС. Вони адаптують свою діяльність під цільову аудиторію, наприклад, просуваючи гормональні препарати у фітнес-індустрії. Спортзали та тренажерні зали є осередками підвищеного попиту на такі речовини, що робить їх ключовими точками збуту.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК МАРКЕТИНГОВИЙ ІНСТРУМЕНТ

Останнім часом усе більшого поширення набуває так звана «соціальна комерція» — використання впливових блогерів і лідерів думок для реклами фальсифікованих препаратів. Деякі інфлюенсери, які займаються просуванням дієтичних добавок і спортивного харчування, свідомо або несвідомо рекламують нелегальні гормональні препарати поряд із легальними товарами, що робить їх ефективним інструментом нелегального маркетингу.

КАТЕГОРІЇ ПРОДУКЦІЇ

У країнах ЄС вилучають значні обсяги протисудомних та протиепілептичних препаратів, синтетичних опіоїдів (таких як трамадол і фентаніл), ліків для терапії онкопатології, препаратів для еректильної дисфункції, псевдоефедрину, допінгових речовин (гормональних і метаболічних регуляторів), знеболювальних, противірусних засобів, снодійних, антигістамінних препаратів тощо. Це свідчить про небезпечну тенденцію, коли люди намагаються отримати лікарські засоби без попередньої консультації з лікарем.

Особливе занепокоєння викликає незаконний обіг та неправильне застосування рецептурних препаратів, а також нелегальна торгівля семаглутидом — препаратом, що призначають для лікування цукрового діабету, але все частіше його приймають особи, які прагнуть швидкого схуднення. Через високий попит серед охочих швидко зменшити масу тіла зростає глобальний дефіцит цього лікарського засобу для пацієнтів, які його дійсно потребують.

Злочинці отримують справжні інсулінові шприц-ручки із семаглутидом за підробленими рецептами та перепродають їх за завищеною ціною. Крім того, вони реалізують фальсифіковані аналоги, які переважно постачаються з-за меж ЄС. Підроблені шприц-ручки можуть містити неправильну або недостатню кількість активної речовини, що робить їх неефективними для контролю рівня глюкози в плазмі крові або зменшення маси тіла.

ВІДПОВІДЬ ЄВРОПОЛУ

Боротьба з фармацевтичними злочинами потребує багато­рівневого підходу, який охоплює усіх ключових учасників: право­охоронні органи, органи охорони здоров’я, власників патентів, представників фармацевтичної промисловості та цифрових сервісів. Важливу роль відіграє співпраця між правоохоронцями та приватним сектором, а також обмін оперативною інформацією. Завдяки такій взаємодії вдається успішно проводити спецоперації та вилучати значні партії підроблених лікарських засобів у країнах — членах ЄС та за їхніми межами. Щороку Європол координує операцію «Щит» (SHIELD). Ця міжнародна ініціатива спрямована на боротьбу з обігом підроблених та неправомірно застосовуваних лікарських засобів, а також заборонених допінгових речовин.

ПРОГНОЗ

Зростаючі ризики для здоров’я споживачів, економічні втрати для фармацевтичної галузі та науково-дослідного сектору роблять фармацевтичну злочинність серйозною проблемою, яка потребує постійного моніторингу. Неправомірне застосування рецептурних і безрецептурних лікарських засобів, а також іншої медичної продукції для досягнення психоактивного ефекту, схуднення, підвищення фізичних показників або косметичних цілей залишається поширеним явищем, що продовжує набирати обертів.

В ЄС діє надійна законодавча база щодо ліцензування, виробництва та розповсюдження препаратів, зокрема Директива про фальсифіковані лікарські засоби № 2011/62/ЄС. Вона дозволяє реалізацію ліків лише через ліцензовані аптеки та схвалених роздрібних продавців, включно із законною онлайн-торгівлею. З 2013 р. в ЄС діє система верифікації препаратів, яка передбачає 2 ключові елементи безпеки для всіх рецептурних ліків: унікальний ідентифікатор та захисний пристрій від підробки.

Попри ці законодавчі заходи, значні обсяги оригінальних лікарських засобів усе ще опиняються в руках злочинців, а кількість незаконних онлайн-аптек, що маскуються під легальних продавців, невпинно збільшується.

Фармацевтична злочинність зберігатиметься доти, доки попит залишатиметься високим, а злочинці сприйматимуть порушення прав інтелектуальної власності як діяльність з низькими ризиками та високими прибутками. Як і в інших сферах злочинної діяльності, фармацевтична злочинність може бути пов’язана з шахрайством, відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків, експлуатацією праці, корупцією та підробкою документів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!