Polish Humanitarian Action: оцінювання потреб у сфері захисту в Україні–2026

Команда PAH провела інтерв’ю з ключовими інформантами в період з 9 до 22 грудня 2025 р., а опитування домогосподарств — з 10 до 19 січня 2026 р. Оцінку проводили у 19 громадах 6 областей: Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської і Херсонської.

Що важливо знати про організацію PAH?

PAH є неурядовою та громадською благодійною організацією, яка працює у сфері реагування на кризи з 1992 р. За час діяльності PAH реалізувала гуманітарні та стабілізаційні проєкти у 52 країнах світу, надавши допомогу понад 17,8 млн людей, які постраждали від збройних конфліктів та інших гуманітарних криз [1].

PAH надає гуманітарну допомогу як безпосередньо через власні команди, так і у співпраці з українськими громадськими та благодійними організаціями. Організація підтримує партнерів фінансово, технічно та координаційно, поєднуючи міжнародний досвід зі знанням місцевих потреб. У своїй роботі PAH зосереджується на захисті цивільного населення, надаючи пріоритет людям у найбільш вразливому становищі.

З 2014 р. PAH безперервно працює в Україні, а після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 р. суттєво розширила гуманітарну діяльність. Наразі організація спільно з 23 українськими партнерами реалізує багатосекторну програму допомоги за фінансування Уряду США, що охоплює 10 областей і триває із січня 2026 р. до квітня 2027 р. Загалом PAH співпрацює в Україні з 29 місцевими громадськими та благодійними організаціями, підтримуючи їхню спроможність надавати допомогу, зокрема у прифронтових і важкодоступних громадах. За даними Організації Об’єднаних Націй (ООН), наведеними у звітах організації ^[2] , у 2026 р. майже 11 млн українців потребуватимуть гуманітарної допомоги. Серед них — внутрішньо переміщені особи (ВПО), жителі прифронтових територій, особи похилого віку, люди з інклюзивними потребами та репатріанти, які втратили засоби до існування.

Якими є сприйняття безпеки та регіональні ризики?

Загальну оцінку рівня безпеки мешканцями досліджених громад наведено на рис. 1.

Рис. 1. Сприйняття безпеки мешканцями прифронтових громад

Згідно з результатами оцінки представників PAH, найчастіше респонденти називали такі безпекові ризики: обстріли, наявність вибухонебезпечних предметів, обмеження пересування, перебої з базовими послугами, проблеми з житлом і бар’єри до отримання прав і допомоги.

Водночас ризики відрізнялися залежно від регіону: наприклад, у Херсонській обл. переважали проблеми з вибухонебезпечними предметами та небезпечним житлом, а в Сумській і Харківській — загальна небезпека та обмеження доступу.

Що виявлено в дослідженні щодо вразливих груп та доступу до послуг?

За даними оцінки, Уряд України, місцева влада та гуманітарні організації докладають значних зусиль для підтримки й допомоги у вищеперерахованих складних умовах. Водночас спікери конференції наголосили на необхідності подальшої уваги до питання доступності послуг для вразливих груп населення.

За даними учасників опитування, доступ до послуг відрізнявся залежно від сфери:

• медичні послуги — 87,5%;
• правові послуги — 54,4%;
• соціальні послуги — 47,3%;
• послуги психосоціальної підтримки і ментального здоров’я — 36,2%;
• послуги у сфері запобігання та реагування на гендерно зумовлене насильство — 23,4%.

Серед респондентів, які повідомили про перешкоди в доступі до державних послуг, 32,8% зазначили погіршення стану здоров’я як наслідок цих перешкод.

Як підкреслила Country Protection Manager (менеджерка із питань захисту) PAH Наталія Корнієнко, зібрані дані відображають саме сприйняття людьми доступу, а не фактичне покриття послуг провайдерами.

Основними бар’єрами у звіті названо небезпеку, проблеми з транспортом, фізично недоступну інфраструктуру, вимоги до документів, цифрові бар’єри та брак інформації. За даними PAH, ці бар’єри особливо стосуються людей у сільській чи малодоступній місцевості, осіб літнього віку, маломобільних та тих, хто живе сам (рис. 2). У вибірці 42,7% респондентів були віком 60 років і старше, а майже чверть домогосподарств складалися з однієї особи.

Рис. 2. Категорії населення з підвищеною вразливістю

«Раніше на конференціях ми звикли говорити про вразливість. Але вразливість — це не просто щось, що людина має через свою стать, вік чи інклюзивність. Вона виникає тоді, коли навколишнє середовище не здатне задовольнити її потреби. І після стількох зим війни нерівність лише поглибилася», — звертає увагу регіональна директорка PAH в Україні Марія Хосе Гомес Гонсалес (Maria Jose Gómez González).

Які відзначаються наміри щодо зміни місця проживання?

Згідно зі звітом, житлова незахищеність є ще однією поширеною проблемою в усіх оцінених громадах областей, причому її гострота є вищою в громадах, які приймають ВПО. Майже половина опитаних родин (44,4%) зазнали пошкодження або втрату житла. На думку PAH, для переселенців, репатріантів і жителів постраждалих громад це спричиняє комплексну житлову кризу — через високу оренду, незахищеність, перенаселення й труднощі з компенсаціями люди ризикують опинитися в боргах, небезпеці або бути змушеними знову переїжджати.

Попри складну безпекову та житлову ситуацію, більше ніж половина опитаних респондентів не планують змінювати місце проживання (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл намірів респондентів щодо зміни місця проживання

М. Гонсалес зазначила, що подібна ситуація створює прірву між наявністю законного права та реальною можливістю ним скористатися. На її думку, рішення залишитися в небезпечному місці часто зумовлене відсутністю іншого виходу, а не свідомим вибором.

Що відомо про ментальний стан українців, які перебувають у прифронтових регіонах?

За результатами опитування, майже половина респондентів повідомила про відсутність або низький рівень благополуччя. Найнижчі показники зафіксовано в оцінених громадах Херсонської, Харківської та Сумської обл. Представники організації уточнили, що цей показник базується на методології Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), проте не є клінічним скринінгом чи діагнозом психічних розладів.

Незважаючи на контекст, психосоціальний дистрес є не лише наслідком, а й самостійною проблемою у сфері захисту. В усіх областях, за даними оцінки, незалежно від близькості до лінії фронту систематично повідомляється про хронічний стрес, тривожність, емоційне виснаження та соціальну напругу.

Як учасники опитування адаптуються до труднощів і про що свідчать дані?

• 90% респондентів спираються на позитивні ресурси — надійні джерела інформації, звернення до родичів, громадські групи підтримки, звернення до органів влади;
• 32,9% респондентів повідомили, що змушені вдаватися до рішень, що шкодять добробуту: зменшення споживання їжі, затримка комунальних платежів, грошові позики, проживання в пошкодженому житлі, продаж побутових речей, вживання заборонених речовин.

Але експерти PAH застерегли від прямих причинно-наслідкових висновків: оцінка не встановлювала, що відсутність благополуччя автоматично спричиняє певну поведінку.

Зокрема, керівниця програм PAH в Україні Ганна Помогалова пояснила, що людина, яка змушена розставляти пріоритети у витратах через брак коштів, з часом може економити навіть на медичних потребах заради оплати оренди житла.

Як PAH реагує на виявлені потреби?

«Наша мета — не дати вичерпну картину реальності, яка є надзвичайно неосяжною та постійно змінюється. Наша мета — надати докази й дані, які допоможуть нам зрозуміти потреби, що не завжди є помітними, та приймати кращі рішення щодо реагування на них», — сказала М. Гонсалес.

За словами Г. Помогалової, команда поєднує допомогу з грошовою підтримкою, житлом, водопостачанням, засобами гігієни та непродовольчими товарами.

Основні напрями діяльності PAH в Україні:

• захист та психосоціальна підтримка — допомога людям, які стикаються з ризиками для безпеки, психологічними наслідками війни та бар’єрами в доступі до послуг, зокрема юридичні консультації та допомога з доступом до документів і соціальних виплат;
• грошова допомога — підтримка вразливих домогосподарств у покритті першочергових потреб;
• житло та непродовольчі товари — підтримка ремонту пошкодженого житла, покращення умов проживання та забезпечення необхідними побутовими речами;
• вода, санітарія та гігієна — відновлення доступу до води, покращення санітарних умов та забезпечення засобами гігієни;
• підтримка громад — допомога у відновленні базових послуг, підготовці до зими та посиленні спроможності громад реагувати на наслідки війни. За словами команди PAH, підготовка та надання таких послуг на рівні громад покликані доповнювати, а не замінювати державні та спеціалізовані ініціативи.

Поширені запитання

• Чи можна вважати результати оцінки даними по всій Україні?  — Ні. Організатори наголосили, що це зріз показників у 19 громадах 6 областей за конкретний період, тому поширювати ці висновки на всю країну чи порівнювати між собою різні області не можна.
• Як дізнатися, чи працюють гуманітарні програми PAH у конкретному населеному пункті?  — Абсолютна більшість операцій PAH реалізується безпосередньо в громадах. Для уточнення переліку підтримуваних міст та селищ або подачі заявки на допомогу можна звернутися на гарячу лінію організації за номером 0 800 750 678 чи стежити за анонсами у місцевих органах самоврядування.
• Чи можна отримати психологічну підтримку від PAH дистанційно або для цілої родини?  — Так. Організація комбінує приватні індивідуальні консультації та групові зустрічі. Формат надання підтримки обирається залежно від ступеня небезпеки в регіоні та побажань особи. Підходи узгоджуються з міжнародними настановами.
• Чи свідчить низький рівень благополуччя про наявність клінічного діагнозу психічного розладу?  — Ні. Самозвіт про благополуччя не є клінічним скринінгом і не слугує діагнозом. Оцінку стану здоров’я можуть давати виключно профільні фахівці.

Список використаних джерел

1. О nas [Інтернет]. Polska Akcja Humanitarna (PAH); 2026 [цитовано 2026 Жов 12]. Доступно: http://www.pah.org.pl/o-nas/.

2. Ukraine [Інтернет]. Polish Humanitarian Action (PAH); 2026 [цитовано 2026 Жов 12]. Доступно: http://www.pah.org.pl/ en/ukraine/?enable_cookies=REQUIRED.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!