Здоров’я як фундаментальна цінність та один з ключових факторів добробуту суспільства залежить від багатьох чинників, а саме фізично активне та збалансоване життя, вчасна профілактика захворювань, а також забезпечення рівного й справедливого доступу до системи охорони здоров’я, зокрема до якісних, безпечних, ефективних та економічно доступних лікарських засобів. Якщо перше залежить особисто від людини, то забезпечення населення препаратами є одним з пріоритетних завдань системи охорони здоров’я та системи національної безпеки загалом. Події останніх років, зокрема пандемія COVID-19 та війна в Україні, значно вплинули на систему охорони здоров’я [1], продемонстрували як сильні сторони — наприклад, реформована первинна ланка медичної допомоги [2], — так і вразливі місця, зокрема ті, що стосуються забезпечення лікарськими засобами. Водночас ми є сучасниками багатьох інноваційних рішень, як-от клітинна терапія (зокрема CAR-T), генна терапія, застосування моноклональних антитіл тощо — виокремлення групи лікарських засобів передової терапії [3], які, однак, залишаються малодоступними для переважної більшості пацієнтів, і не лише через високу вартість.
