Планетарні кроки української науки

30 січня 2013 р. у Золотій залі Національної наукової медичної бібліотеки відбулася презентація та урочиста передача в дарунок бібліотеці монографії «Vestibular system» («Вестибулярна система»), автором якої виступив науковий співробітник Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами (ДУС), доктор медичних наук, професор Вюрцбургського університету (Німеччина) Костянтин Трінус. Монографія видана академічним виданням «Lambert» (США).

Планетарні кроки української наукиКостянтин Трінус працює в галузі отоневрології з 1982 р. Він неодноразово відвідував Німеччину, Францію, США, Канаду, Болгарію, Чехію, Польщу, Росію та Білорусь в якості лектора та для проведення спільних наукових досліджень. Відкриваючи презентацію, він зазначив, що проблема головокружіння та запаморочення відома багатьом. Так, за даними Кокранівських оглядів, у Німеччині запаморочення відзначається у приблизно 23% мешканців. В Україні, переконаний вчений, їх кількість може сягати 39%, при чому проблема полягає у низькій якості життя осіб з такими скаргами, а лікування є досить проблематичним. Існує цікава деталь — у багатьох препаратів для лікування запаморочення воно присутнє в списку побічних ефектів.

Запаморочення є грізним симптомом вестибулярного (присінкового) ураження, яке протікає в 3 фази:

  • первісна реакція;
  • уявне благополуччя;
  • віддалені наслідки.

Останні проявляються розладами діяльності серцево-судинної системи, порушеннями метаболізму, імунітету. Концепція присінка, яку представив доповідач, полягає в тому, що периферичний його орган (лабіринт) складається з 6 датчиків: руху, гравітації, низькочастотної вібрації, звуку, магнітних імпульсів та метаболізму.

Це означає, що, крім природних явищ, змін погоди, повного місяця, саме присінок сприймає техногенні магнітні поля, зміни характеру їжі, швидкості. Відмінністю присінка від інших аналізаторів є його інтегративна функція, а також аналіз зорових, пропріоцептивних, слухових сигналів, що забезпечує сприйняття простору, орієнтацію в ньому та взаємодію з ним, наприклад контроль перерозподілу крові в організмі в лежачому, сидячому положеннях, при ходьбі.Планетарні кроки української науки

Автор видання звернув увагу присутніх на те, що необхідно розрізняти такі поняття, як запаморочення (dizziness) та головокружіння (vertigo), адже в МКХ 10 англійською мовою вони існують окремо: Н.81 Disorders of vestibular function (vertigo) та R.42 Dizziness and giddiness. На жаль, в українському перекладі залишилося лише одне поняття — порушення вестибулярної функцiї (H.81.)

Запаморочення — це порушення сприйняття руху, простору і часу, у той час як головокружіння — ілюзія неіснуючого руху: частіше обертального, рідше коливального чи лінійного руху вперед–назад, у боки, вгору–вниз.

К. Трінус виділяє 3 типи головокружіння:

  • об’єктивне головокружіння — відчуття, що предмети рухаються навколо хворого;
  • суб’єктивне головокружіння — ілюзія неіснуючого руху, хворий відчуває, ніби рухається сам;
  • псевдоголовокружіння — не подібне ні до об’єктивного, ні до суб’єктивного, дуже інтенсивне, важко піддається опису, хворі зазначають, що щось крутиться всередині голови; воно часто зустрічається при пароксизмальних нападах — типу мігрені.

Під час презентації монографії вчений зупинився й на таких розладах, як порушення координації рухів, ортостатика, кінетоза, агорафобія, ніктофобія тощо.

На завершення він зазначив, що вже в лютому 2013 р. на базі Науково-практичного центра профілактичної та клінічної медицини ДУС буде проведено перший цикл тематичного вдосконалення, присвячений вестибулярним порушенням. К. Трінус також висловив велику подяку Ротарі Клубу Київ за сприяння у викупі та дарунку монографії, а також організації її презентації в Золотій залі Національної наукової медичної біб­ліотеки України.

Планетарні кроки української наукиГригорій Костинський, доктор медичних наук, професор, перший проректор Міжнародної академії екології та медицини, президент Ротарі Клубу Київ 2012–2013 рр., урочисто подарував один із викуплених примірників монографії «Vestibular system» Національній науковій медичній біб­ліотеці України. За його словами, це видання (до речі, написане англійською мовою), можна по праву назвати серйозним проривом у галузі отоневрології. Ротарі Інтернешнл уже давно співпрацює з вітчизняними науковцями, допомагаючи їм підвищувати професійний рівень за кордоном, або, навпаки, запрошуючи до України провідних фахівців у різних галузях для обміну досвідом. В Україні перший Ротарі Клуб було створено в 1992 р. у Києві. Це був наш Ротарі Київ. Засновником і першим президентом Ротарі Клубу в Україні став Володимир Кулик. Упродовж цього періоду члени Ротарі Клубу Київ взяли участь в таких акціях: імунізація дітей від поліомієліту; допомога дитячим будинкам; оздоровлення дітей, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи; створення Міжнародної клініки «Дитяче серце» (керівник — професор Ілля Ємець), що знаходиться на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». На сьогодні в найбільших містах Україні діє 48 Ротарі Клубів — структурні підрозділи Ротарі Інтернешнл.

Лариса Горенко, доктор філософії, відмінник освіти України, секретар Ротарі Клубу Київ 2012–2013 рр. підкреслила, що Ротарі Інтернешнл має високий міжнародний авторитет, тісно співпрацює зтакими організаціями, як ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ. Завдання Ротарійського руху: надання гуманітарних послуг, підтримка високого етичного рівня в усіх видах професійної діяльності, введення ідеалів громадянського служіння в особисте життя, професійну та соціальну сфери, розповсюдження ідей доброї волі, надання допомоги в забезпеченні миру у всьому світі та зміцнення взаєморозуміння між народами.

Через Фонд Ротарі, який щорічно виділяє близько 90 млн дол. США, організація реалізує такі програми міжнародних гуманітарних, освітніх та культурних обмінів: «Посли доброї волі», «Стипендії для викладачів університетів для роботи в країнах, що розвиваються, «Здоров’я, голод, людство», «ПоліоПлюс», «Колективні ознайомлюючі обміни», Програми миру. Також надаються гранти для добровольців Ротарі.

Планетарні кроки української наукиРаїса Павленко, директор Національної наукової медичної бібліотеки, відмінник охорони здоров’я України, заслужений працівник культури України, подякувала Ротарі Клубу Київ за монографію, що поповнить бібліотечний фонд, який на сьогодні містить понад 1,5 млн різних видань — від творів XVI ст. до найновіших публікацій 35 мовами світу. Вона наголосила, що Ротарі Клуб Київ уже не­одноразово допомагав бібліотеці, зокрема передавав у дар колекції книг. Також за сприяння Ротарі Клубу Київ в 2003 р. було відкрито інформаційний центр, оснащений 35 комп’ютерами.

Цього дня на адресу автора монографії лунали теплі слова від багатьох поважних гостей, зокрема від протоієрея Генадія, голови Синодального відділу «Місія Церква та медицина» УПЦ, Тетяни Слободін, доцента кафедри нервових хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Анатолія Кравченка, заслуженого лікаря України, керівника Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини ДУС, Олексія Онопрієнка, заслуженого лікаря України, завідуючого неврологічним відділенням з підрозділом судинної патології Броварської центральної районної лікарні, Сергія Завадського, пастпрезидента Ротарі Клубу Сіті, асистента губернатора Д2230 та інших.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» також приєднується до щирих привітань та бажає Костянтину Федоровичу Трінусу подальших творчих здобутків і наукових досягнень.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи