«Ліки — людині»: традиції та новації

30 Червня 2015 4:19 Поділитися
21 травня 2015 р. у Національному фармацевтичному університеті (НФаУ) відбулася ХХХІІ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Ліки — людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів». Конференція, спрямована на обговорення практичного застосування фармацевтичних препаратів, традиційно проводиться на кафедрі фармакотерапії НФаУ. Захід збирає практикуючих медичних працівників, пульмонологів, сімейних лікарів, терапевтів, фармацевтів, провізорів, науковців, експертів з профільних медичних та фармацевтичних закладів України та зарубіжних організацій. Цього разу конференція була присвячена сучасним проблемам фармакотерапії захворювань легень, а саме: фармакотерапії хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у дорослих, тютюнопаління, бронхіальної астми.

Відкрив конференцію Андрій Загайко , професор, проректор з наукової роботи НФаУ. Він привітав присутніх від імені ректорату, зокрема ректора НФаУ, академіка НАН України Валентина Черних:

«Конференція «Ліки — людині» є однією з найстаріших, однією зі славних традицій НФаУ. Цього року вона унікальна з кількох причин. Перша причина полягає в масштабності: конференція зібрала понад 400 учасників з 4 країн (Україна, Іспанія, Португалія, Франція).

Під час проведення конференції застосовано режим онлайн-зв’язку з різними територіальними одиницями України (6 обласних центрів, 13 районних центрів Харківської області) та іншими країнами-учасницями, які спостерігали за ходом нашої конференції через мережу Інтернет. Другою особливістю цьогорічної конференції є те, що у нас з’явилася можливість сконцентрувати увагу на проблемах розвитку та лікування дуже важливої патології — ХОЗЛ.

Дотепер на конференціях «Ліки — людині» увагу приділяли загальним питанням створення лікарських препаратів. На жаль, на сьогодні ми не маємо чітких статистичних даних щодо кількості хворих на ХОЗЛ в Україні, але знаємо про те, що в Росії понад 11 млн осіб страждають від цього захворювання. В Україні, за попередніми даними, 5–7% населення мають зазначену патологію. Проблема серйозна, Україна — одна з «передових» країн світу за кількістю курців, а тютюнопаління є однією з провідних причин виникнення ХОЗЛ. Питання, які винесені сьогодні на пленарне засідання, будуть присвячені цій патології».

Основні напрямки роботи конференції висвітлювали такі теми: сучасні проблеми фармакотерапії захворювань людини; вивчення клінічної ефективності нових лікарських препаратів; доклінічне вивчення біологічно активних речовин рослинного і синтетичного походження; синтез, фармакологічна активність нових сполук синтетичного і рослинного походження; а також аспекти викладання медико-біологічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Пленарне засідання розпочав Едуард Ходош, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, міський пульмонолог, доповіддю «Хронічне обструктивне захворювання легень: сучасний погляд на проблему». Зовсім нещодавно ХОЗЛ почали розглядати як незалежну патологію. ХОЗЛ — захворювання, що характеризується персистуючим обмеженням швидкості повітряного потоку, зазвичай прогресує і пов’язане з підвищеною хронічною запальною відповіддю легень на дію патогенних часток або газів.

ХОЗЛ можна запобігти і лікувати. Е. Ходош наголосив: ХОЗЛ є однією з провідних причин захворюваності і смертності у світі, що веде до дедалі більших економічних та соціальних збитків. За словами харківського міського пульмонолога, епідеміологи передбачають, що, якщо не буде досягнуто покращень у діагностиці та лікуванні, до 2020 р. у світі ХОЗЛ буде за поширенням 3-ю причиною смертності та 5-ю причиною непрацездатності.

«Ліки — людині»: традиції та новації

За даними ВООЗ, ХОЗЛ є 4-ю за значимістю причиною смерті чоловіків віком старше 45 років. Симптоми ХОЗЛ стандартні, і слід знати, що захворювання легень за симптоматикою важко визначити, необхідно застосовувати інші методи діагностики. Щодо причин цієї патології Е. Ходош зазначив, що вони екологічно обумовлені і провідною є тютюнопаління. Лікування ХОЗЛ складне, зазвичай має значення саме попередження загострення, а в підсумку — зниження смертності. Фармакотерапія проводиться за допомогою двох класів препаратів: бронхолітиків (на 1-му місці) і протизапальних засобів.

Продовжив конференцію розгляд питань, які стосуються діагностики ХОЗЛ. Юрій Кадук, кандидат медичних наук, завідувач відділення функціональної діагностики Харківської міської студентської лікарні, повідомив про спірографічні зміни у пацієнтів з ХОЗЛ. Спірографія — це метод графічної реєстрації змін легеневого обсягу під час виконання дихальних рухів. Зниження життєвої ємності легень призводить до передчасної захворюваності та смертності. Після впровадження комп’ютера для аналізу дослідження метод дозволяє в реальному часі отримувати велику кількість відомостей і швидко їх аналізувати. Ю. Кадук наголосив, що для спірографії важлива правильна підготовка пацієнта. У результаті дослідження отримується низка цифрових показників, які для наочності можуть бути представлені у графічному вигляді. Підсумовуючи, доповідач зазначив: для того щоб отримати достовірні результати, дуже важлива підготовка персоналу і те, як персонал ставиться до виконання проби. Достовірні результати проби допомагають клініцистам у встановленні правильного діагнозу і подальшому лікуванні пацієнтів.

Петро Потейко, професор, завідувач кафед­ри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, розповів про променеві методи діагностики при ХОЗЛ. Він повідомив, що головні функціональні порушення при цьому захворюванні як раз і обумовлюють, з одного боку, клінічні прояви, з другого — рентгенологічні. Рентгенологічний метод — це елемент обов’язкового діагностичного мінімуму обстеження будь-якого пацієнта, який скаржиться на біль у грудях. Якщо вже встановлений діагноз ХОЗЛ, то пацієнт зобов’язаний робити рентгенівські дослідження один раз на рік, це сприяє ранньому виявленню інших супутніх захворювань, у тому числі загострень. Через високу вартість комп’ютерна томографія не входить в обов’язковий діагностичний мінімум, але цей метод бажаний, коли є проб­леми у встановленні діагнозу, диференційній діагностиці, визначенні прогнозу захворювання. Під час визначення чутливості променевої діагностики виявлено, що комп’ютерна томографія набагато інформативніша, ніж рутинне рентгенологічне обстеження, при тому, що дорожче в середньому в 10 разів. Комп’ютерна томографія — важлива технологія, яка допомагає визначити ступінь бронхіальної обструкції. Крім того, у разі, якщо дані спірограми та рентгенівської картини відрізняються, саме комп’ютерна томографія може розставити крапки над «і». П. Потейко повідомив, що найближчим часом у Харкові має стати до ладу апаратура для однофотонної емісійної комп’ютерної томографії — функціонального комп’ютерного дослідження, яке дозволяє визначити недихаючі ділянки легень.

Обговоривши тему діагностики, учасники конференції перейшли до розгляду терапії при ХОЗЛ. Загострення ХОЗЛ виникають з різних причин, в тому числі через інфекцію. Сучасні погляди на антибактеріальну терапію інфекційних ускладнень при ХОЗЛ дослідив Ігор Кіреєв , доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакотерапії НФаУ. Рання, стартова терапія, яка спрямована на лікування інфекційних загострень, є успіхом для пацієнта, і, звичайно, для лікаря, адже бактеріальні фактори виявляють досить часто, у більше ніж 50% випадків. На думку доповідача, застосування антибактеріальних засобів є таким само важливим фармакотерапевтичним засобом, як і застосування базової терапії для лікування ХОЗЛ, зокрема інгаляційних кортикостероїдів, антихолінергічних препаратів і β2-агоністів тривалої та короткої дії. І. Кіреєв зазначив, що на вітчизняному фармацевтичному ринку з минулого року існує комбінований антибактеріальний препарат з модифікованим вивільненням: таблетки пролонгованої дії, що містять амоксицилін у дозі 1000 мг та 62,5 мг клавуланової кислоти (на відміну від більшості існуючих на ринку комбінацій — 100–125 мг клавуланової кислоти). Знижений вміст клавуланту є дуже важливим з огляду на профіль безпеки препарату. А якщо оцінити його ефективність на антибіотикорезистентні штами, то вона буде вельми високою, у той час як інші регіональні (адже розглядалися саме вони) антибактеріальні препарати не завжди досягають тих цільових результатів, на які сподіваються як лікар, так і пацієнт.

Останнім часом у близько 20% пацієнтів виявляють overlap-синдром (перехресний синдром) — прояви одночасно і ХОЗЛ, і бронхіальної астми. У зв’язку з тим, що overlap-синдром має тяжкий перебіг, І. Кіреєв звернув увагу на небулайзерну терапію, яка забезпечує купірування загострення, зазначивши, що зараз такі апарати виробляють і в Україні. Небулайзери поділяються на компресійні та ультразвукові. Небулайзерна терапія — найнадійніший і швидкий спосіб доставки лікарських речовин у бронхіоли. Перевагами небулайзерної терапії є можливість доставки високої дози препарату, відсутність необхідності виконання форсованих маневрів і чіткої координації вдиху з вивільненням препарату. Тобто використання небулайзера можливо в ситуаціях, коли тяжкість стану пацієнта, його вік і низька кооперація не дозволяють правильно використовувати інші інгалятори.

Про сучасні проблеми тютюнопаління в Україні та світі, що є провідним фактором виникнення захворювань легень, повідомив Ігор Лінський, доктор медичних наук, керівник відділу профілактики та лікування наркоманії Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Доповідач торкнувся питань наркологічної проблематики, або психіатрії залежності, яка існує навколо тютюнопаління, зокрема щодо епідеміології цього явища. У структурі психічних і поведінкових розладів в нашій країні перші два рядки займають захворювання так званого наркологічного профілю, тобто пов’язані із застосуванням психоактивних речовин. Перший рядок займають гострі інтоксикації (отруєння алкоголем, наркотиками, цигарковим димом), другий — хронічні розлади, тобто стан залежності та їх ускладнення (алкоголізм, наркоманія тощо).

І. Лінський звернув увагу присутніх на те, що на сьогодні залежність від тютюну в будь-якому вигляді не сприймається як самостійний психічний і поведінковий розлад, який потребує лікування, не тільки споживачами, але часто й лікарями. За наведеними доповідачем даними, в Україні споживання тютюну перевищує рівень 3000 цигарок на рік на одну особу, більше тільки в Греції та Словенії. У результаті наша країна знаходиться на 40-му місці серед більше ніж 130 країн за кількістю жінок, які палять, і на 4-му місці за кількістю чоловіків-курців. Звідси значною мірою походить безрадісна статистична картина захворювань не лише органів дихання, а майже всіх органів, які викликає як активне, так і пасивне куріння.

Тютюнопаління впливає на смертність населення: це доведений фактор ризику 6 з 8 провідних причин смерті у світі. За сумарним ефектом захворювання, спричинені курінням, поступаються тільки ішемічним і цереброваскулярним хворобам. Серед усіх психоактивних речовин тютюн є вбивцею номер один. Дослідження впливу середовища та генетичної залежності від психоактивних речовин показали, що якщо в поколінні наших дідів залежністю хворіли тільки ті, яким «судилося» (висока генетична схильність), то зараз у наркоманію та алкоголізм втягуються навіть ті, хто за інших обставин не захворів би. І. Лінський наголосив, що це викликає оптимістичний висновок: все у наших руках, оздоровити суспільне середовище нам цілком під силу. Потім вчений-практик перейшов до висвітлення методів профілактики тютюнопаління: ціни і податки, заборона реклами і промоція об’єктів зловживання, вільні від тютюнового диму території, розміщення попереджень, гарантоване урядом фінансування антитютюнових програм, індивідуальне лікування тютюнової залежності. І. Лінський констатував, що в Україні фактично, а не на папері, зроблено мало з усього переліченого: діють легкі обмеження на рекламу тютюнових товарів і заборонено палити у громадських місцях. Серед запропонованих доповідачем методів профілактики можна виділити запровадження телефонних ліній підтримки тютюнозалежних, розробку системи консультування в лікарнях (зокрема лікар має приділити увагу пацієнту з ХОЗЛ або пневмонією та провести бесіду на тему шкоди тютюнопаління), фармакотерапію (замісна терапія нікотином з доведеною ефективністю щодо зниження паління тютюну).

У продовження теми лікування захворювань легень Оксана Рябова, доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, кандидат медичних наук, представила увазі учасників конференції доповідь на тему «Плазмаферез і ефективність його застосування в комплексній терапії бронхіальної астми». У доповіді були висвітлені актуальні питання застосування екстракорпоральних методів очищення крові, зокрема плазмаферезу, в комплекс­ній терапії захворювань. Встановлено показання та протипоказання до проведення плазмаферезу, методики плазмаферезу. Під час свого виступу О. Рябова навела результати застосування плазмаферезу в комплексній терапії хворих на бронхіальну астму та його клінічної ефективності. Подальші доповіді стосувалися переважно фармакотерапії, лікування та реабілітації при ХОЗЛ.

Надія Трищук, доцент кафедри фармакотерапії, кандидат медичних наук, проаналізувала результати клінічних досліджень GLOW (GLycopyrronium bromide in chronic Obstructive pulmonary disease air Ways clinical study), зупинившись на декількох ключових дослідженнях з цієї програми: GLOW 2 і GLOW 3, GLOW 5 і 7. Ці дослідження присвячені вивченню ролі нового довгостроково діючого М-холінолітика глікопіронію (глікопіронію бромід) у лікуванні ХОЗЛ. В результаті доведено, що глікопіроній є ефективним і безпечним бронхолітиком на рівні з уже існуючими препаратами і може бути рекомендований в якості монотерапії або в комбінації з іншими препаратами вже з II стадії ХОЗЛ.

Доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, кандидат медичних наук Марина Савохіна звернула увагу на основні заходи медичної реабілітації при ХОЗЛ, або так званої пульмональної (легеневої) реабілітації, метою якої є зменшення вираженості симптомів ХОЗЛ, поліпшення якості життя, фізичної та емоційної участі хворого в повсякденній активності. Вибір оптимальної реабілітаційної програми базується на деталізації нозологічного діагнозу з його максимальною індивідуалізацією — поширеності та локалізації процесу, активності запалення, функції зовнішнього дихання (ФЗД), оцінці загального стану хворого (наявність і характер супровідної патології). У доповіді наведено дані про ефективність програм реабілітації, які включають режим, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури, психотерапію, особливі режими харчування, санаторно-курортне лікування.

Учасники конференції не оминули увагою і нові напрямки медицини. Доцент кафедри фармакотерапії, кандидат медичних наук Наталія Жаботинська поінформувала про фармакогенетику, яка займається розробкою і застосуванням методів лікування, створених на основі систематичного пошуку генетичних варіантів, що дозволяють передбачити відповідь індивіда на ліки, включаючи розвиток несприятливих ефектів. Фармакогенетичне тестування — виявлення конкретних генотипів, асоційованих зі зміною фармакологічної відповіді — це шлях до персоніфікованої медицини. Персоніфікація лікування передбачає використання генотипування для поліпшення якості медичного обслуговування, що включає досимптоматичну ідентифікацію схильності до тієї чи іншої хвороби, профілактичні заходи, вибір фармакотерапії та індивідуальний підбір схем лікування, здійснюваний на основі визначення генотипу. В основі фармакогенетичного тестування лежить полімеразна ланцюгова реакція, в якості джерела ДНК для якої найчастіше використовують кров хворого або зскрібок букального епітелію. Підсумовуючи, Н. Жаботинська наголосила, що персоніфікована медицина буде більш ефективним підходом і забезпечуватиме зменшення кількості фармакорезистентних клінічних випадків та вартості медичного обслуговування пацієнтів.

Конференція «Ліки — людині» зарекомендувала себе як важливий фактор розвитку фармацевтичної та медичної науки і практики. Цьогорічне онлайн-транслювання заходу підтверджує потребу в обміні досвідом провідних фахівців Харкова, України та зарубіжжя. Тож бажаємо учасникам конференції подальшої плідної роботи та вдалої міждисциплінарної співпраці на благо пацієнта.

Олена Стратілат,
фото надані НФаУ
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті