Спецпроєкт «Вакцинація проти ВПЛ»: від державної політики до клінічної практики. Частина І. Як Україна формує систему профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань

Профілактика дедалі більше стає одним із ключових напрямів розвитку сучасної системи охорони здоров’я. Для України це питання має особливе значення: в умовах війни, високого навантаження на медичну систему та зростання потреб у лікуванні тяжких захворювань інвестиції у попередження хвороб є не лише медично, а й стратегічно важливою відповіддю. Одним із показових прикладів такого підходу стало включення з 2026 р. вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) до національного Календаря профілактичних щеплень. ВПЛ-інфекція є однією з головних причин розвитку раку шийки матки та низки інших онкологічних захворювань, яким можна запобігти завдяки імунопрофілактиці.

«Щотижневик АПТЕКА» розпочинає спеціальний цикл публікацій, присвячених ролі вакцинації проти ВПЛ у розвитку профілактичної медицини в Україні. У першій частині ми зібрали коментарі представників органів державної влади, системи громадського здоров’я, державних закупівель, регіональної медицини та пацієнтської спільноти щодо формування державної політики у сфері імунопрофілактики, впровадження вакцинації у національний Календар профілактичних щеплень та її значення для профілактики онкологічних захворювань. Наступна публікація циклу буде присвячена клінічним аспектам профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань і міститиме коментарі лікарів-практиків та інших експертів.

Валерій Зуб, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

— Світовий досвід переконливо демонструє, що найбільш ефективною моделлю боротьби з онкологічними захворюваннями є не лише розвиток сучасного лікування, а насамперед інвестиції у профілактику та раннє виявлення. Саме тому Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень до 2030 р. закладає принципово новий підхід, де профілактика є одним із ключових пріоритетів державної політики у сфері онкології.

Стратегія передбачає комплекс заходів первинної профілактики, спрямованих на зменшення впливу факторів ризику розвитку раку, а також удосконалення програм скринінгу та ранньої діагностики. Особливе значення має профілактика інфекційноасоційованих онкологічних захворювань. У цьому контексті впровадження вакцинації проти ВПЛ до національного Календаря профілактичних щеплень є важливим кроком, який відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я та кращим міжнародним практикам.

Фактично ми переходимо від моделі реагування на вже наявну хворобу до моделі управління ризиками для здоров’я населення. Це означає, що держава інвестує не лише в лікування, а й у заходи, які дозволяють запобігти розвитку захворювання або виявити його на ранніх стадіях, коли шанси на успішне лікування є максимально високими.

Особливо важливо, що профілактичні заходи розглядаються як складова довгострокової стійкості системи охорони здоров’я. Кожен випадок раку, якого вдалося уникнути завдяки вакцинації, зміні поведінкових факторів ризику чи своєчасному скринінгу, означає збережене життя, кращу якість життя пацієнта та зниження навантаження на систему охорони здоров’я.

Насправді йдеться про поєднання кількох груп бар’єрів, і жоден із них не можна розглядати окремо.

Перш за все, це комунікаційний виклик. В українському суспільстві історично сформувалася модель, за якої люди частіше звертаються до системи охорони здоров’я вже після появи симптомів захворювання. Водночас профілактика, вакцинація та регулярні профілактичні огляди ще не стали усталеною поведінковою нормою для значної частини населення. Тому одним із пріоритетів має бути системна просвітницька робота, що ґрунтується на доказовій медицині та партнерстві між державою, професійною медичною спільнотою і громадськими організаціями.

Другий аспект — фінансовий. Профілактика потребує стабільних довгострокових інвестицій. Ефект від вакцинації або скринінгових програм не завжди помітний одразу, однак саме вони забезпечують найвищу економічну ефективність у перспективі років і десятиліть. Тому важливо гарантувати сталі механізми фінансування профілактичних програм незалежно від поточних бюджетних циклів чи кризових викликів.

Третій напрям — інституційний. Для ефективної профілактики необхідна тісна координація між різними рівнями медичної допомоги, органами влади, освітньою сферою та громадським сектором. Важливим завданням залишається вдосконалення систем збору та аналізу медичних даних, що дозволить більш точно оцінювати ефективність профілактичних заходів та планувати подальші кроки.

На рівні державної політики ми повинні послідовно формувати культуру профілактики як невід’ємну частину національної політики громадського здоров’я. Включення вакцинації проти ВПЛ до Календаря профілактичних щеплень є показовим прикладом такого підходу. Це рішення демонструє, що Україна поступово переходить до сучасної моделі охорони здоров’я, де пріоритетом стає не лише лікування хвороб, а й їх попередження. Саме такий підхід дозволить у перспективі суттєво знизити захворюваність на низку онкологічних хвороб та покращити показники здоров’я населення загалом.

Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України

— Якщо говорити про ключові зміни, то сьогодні розвиток імунопрофілактики вже не обмежується оновленням Календаря профілактичних щеплень. Ми поступово формуємо сучасну систему імунізації, яка відповідає міжнародним стандартам і враховує як поточні виклики, так і потреби наступних десятиліть.

Імунізація сьогодні — це комплексна система, яка охоплює планування потреб у вакцинах, безперебійне забезпечення ними регіонів, сучасну логістику та холодовий ланцюг, цифровий облік щеплень, підготовку медичних працівників, епідеміологічний нагляд і відкриту комунікацію з населенням. Саме поєднання цих складових визначає ефективність будь-якої програми вакцинації.

Важливим етапом стало оновлення національного Календаря профілактичних щеплень, яке набуло чинності з 2026 р. Його перегляд базувався на сучасних наукових даних, рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я та досвіді країн Європейського Союзу. Календар став більш сучасним і орієнтованим на профілактику захворювань протягом усього життя.

Зокрема, вперше до державної програми включено безоплатну вакцинацію дівчат проти ВПЛ — інфекції, яка є основною причиною розвитку раку шийки матки. Також оновлено схеми вакцинації проти поліомієліту, гепатиту В та інших інфекцій відповідно до сучасних рекомендацій, а ширше використання комбінованих вакцин дозволяє зменшити кількість ін’єкцій та зробити вакцинацію комфортнішою для дітей і батьків.

Водночас не менш важливим є те, що навіть в умовах повномасштабної війни за підтримки міжнародних партнерів Україні вдалося забезпечити безперервність національної програми імунізації. Для Календаря профілактичних щеплень у 2026 р. забезпечено понад 7,5 млн доз вакцин для рутинної імунізації проти 11 інфекційних захворювань, а рівень охоплення більшістю планових щеплень серед дітей за підсумками 2025 р. перевищив 90%. Це означає, що система не лише зберегла свою функціональність, а й поступово відновлює показники, необхідні для формування колективного імунітету.

На мій погляд, саме ця системність є головною зміною державної політики. Адже ефективна програма імунізації — це не лише вакцина, а й здатність держави гарантувати її доступність, якість і довіру населення до вакцинації.

— Вакцинація є одним із найефективніших інструментів громадського здоров’я, адже дозволяє запобігати захворюванням ще до того, як вони потребуватимуть лікування. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку вона рятує близько 3,5–5 млн життів у світі.

Однак сьогодні її значення набагато ширше, ніж профілактика окремих інфекційних хвороб. Фактично вакцинація є інвестицією у тривалість і якість життя населення. Вона дозволяє запобігати тяжким ускладненням, інвалідизації та перед­часній смертності, а також окремим онкологічним захворюванням. Наприклад, вакцинація проти ВПЛ суттєво знижує ризик розвитку раку шийки матки, а вакцинація проти гепатиту В — цирозу та раку печінки.

Для системи охорони здоров’я це означає меншу кількість госпіталізацій, нижче навантаження на медичних працівників та можливість спрямовувати ресурси на розвиток інших напрямів медичної допомоги. Особливо це важливо для України сьогодні, коли система охорони здоров’я одночасно працює в умовах війни, реагує на виклики інфекційної безпеки та забезпечує лікування пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Водночас ефективність програм імунізації сьогодні оцінюється не лише за рівнем охоплення вакцинацією. Не менш важливо, наскільки вони здатні запобігати поверненню інфекційних хвороб. Події останніх років це доб­ре підтверджують: спалахи кору, які реєструються в різних країнах світу, демонструють, що навіть короткочасне зниження рівня вакцинації швидко призводить до втрати колективного імунітету. Саме тому підтримання високого рівня охоплення щепленнями є одним із ключових показників безпеки громадського здоров’я.

У довгостроковій перспективі розвиток імунопрофілактики — це інвестиція не лише у здоров’я окремої людини, а й у стійкість системи охорони здоров’я та економіки країни. Кожен попереджений випадок захворювання означає менше витрат на лікування, втрати працездатності та більше можливостей спрямовувати ресурси на розвиток медичної допомоги. Саме тому країни, які системно інвестують у програми імунізації, отримують найкращі результати як за показниками здоров’я населення, так і за ефективністю роботи своїх систем охорони здоров’я.

Катерина Некрасова, голова комісії з перетворення ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ)

— Включення 9-валентної вакцини проти ВПЛ до механізму ДКД стало важливим етапом розвитку цього інструменту в Україні. До цього часу ДКД використовувалися для забезпечення доступу пацієнтів до інноваційних лікарських засобів для лікування тяжких захворювань, зокрема онкологічних та рідкісних. Закупівля вакцини проти ВПЛ стала першим прикладом використання механізму ДКД для профілактики захворювань, тобто йдеться про перехід від фінансування виключно інноваційного лікування до використання цього інструменту для запобігання захворюванням ще до їх виникнення.

Стратегічне значення такого рішення полягає в тому, що вакцинація проти ВПЛ дозволяє знизити до понад 90% ризик розвитку низки онкологічних захворювань, лікування яких потребує значних ресурсів системи охорони здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже всі випадки раку шийки матки пов’язані з інфікуванням ВПЛ. Крім того, ВПЛ є причиною значної частини випадків раку вульви, піхви, анального каналу, статевого члена та ротоглотки.

Таким чином, застосування механізму ДКД для закупівлі вакцини проти ВПЛ дозволяє спрямовувати державні ресурси не лише на лікування вже наявних захворювань, а й на їх попередження, що відповідає сучасним підходам до розвитку систем охорони здоров’я та довгострокового планування витрат на медичну допомогу.

Доказова база щодо ефективності вакцинації проти ВПЛ є однією з найсильніших серед усіх програм імунопрофілактики. Великі міжнародні дослідження демонструють суттєве зниження частоти передракових змін шийки матки, інвазивного раку шийки матки та смертності від нього серед вакцинованих когорт. Зокрема, останні дані з Великої Британії показали, що серед жінок, вакцинованих у віці 12–13 років, ризик смерті від раку шийки матки у віці до 30 років наблизився до нуля.

Для 9-валентної вакцини окремі клінічні дослідження продемонстрували близько 97% ефективності щодо профілактики тяжких передракових уражень шийки матки, вульви та піхви, пов’язаних із 5 додатковими онкогенними типами ВПЛ, які не охоплювалися попередніми поколіннями вакцин.

Окремою перевагою масової вакцинації є формування колективного захисту. Дані довготривалих спостережень демонструють, що поширення онкогенних типів ВПЛ знижується не лише серед вакцинованих осіб, а й серед невакцинованого населення завдяки зменшенню циркуляції вірусу в популяції.

У цьому контексті механізм ДКД дозволяє державі створити передумови для забезпечення стабільного доступу до інноваційної вакцини в межах національної програми імунізації. Водночас інтерес окремих регіонів до участі у співфінансуванні закупівель через механізм ДКД свідчить про потенціал такого підходу для розширення охоплення вакцинацією та збільшення кількості осіб, які зможуть отримати захист від ВПЛ-асоційованих захворювань.

— Фінансові умови ДКД є конфіденційними відповідно до законодавства, тому МЗУ не розголошує інформації щодо ціни або рівня економії за конкретними контрактами. Такий підхід відповідає міжнародній практиці. Наприклад, у Франції конфіденційною може бути навіть інформація про сам факт укладення такої угоди.

Таким чином ціни, отримані в результаті переговорів для укладення ДКД, залишаються конфіденційними без винятків.

Водночас сам факт готовності окремих регіонів долучатися до співфінансування закупівель вакцини через механізм ДКД свідчить про зацікавленість у використанні цього інструменту для розширення доступу до вакцинації. Держава забезпечує закупівлю вакцини для цільової групи, визначеної національним Календарем профілактичних щеплень, — дівчат віком 12–13 років. Водночас залучення додаткового фінансування з боку регіонів потенційно відкриває можливості для розширення програм вакцинації на інші категорії населення, які також можуть отримати користь від захисту проти ВПЛ.

Важливо також зазначити, що перед включенням 9-валентної вакцини проти ВПЛ до державних програм було проведено оцінку медичних технологій (ОМТ), яка аналізувала не лише клінічну ефективність вакцини, а й її вплив на систему охорони здоров’я та економічну доцільність застосування в Україні.

За результатами моделювання встановлено, що вакцинація здатна суттєво знизити захворюваність на ВПЛ-асоційовані хвороби. Зокрема, прогнозувалося запобігання понад 43% випадків раку шийки матки, понад 70% перед­ракових уражень шийки матки різного ступеня тяжкості, а також значній частині випадків генітальних кондилом та інших онкологічних захворювань, пов’язаних із ВПЛ.

У своєму висновку Державний експертний центр МОЗ України рекомендував забезпечити зниження вартості технології до рівня, за якого показник ефективності витрат не перевищуватиме поріг у 3 внутрішні валові продукти (ВВП) на душу населення. Це означає досягнення такого співвідношення між вартістю вакцинації та її доведеними перевагами для здоров’я населення, яке вважається прийнятним для державного фінансування.

Саме для цього і застосовується механізм ДКД, який дозволяє державі вести переговори з виробником щодо умов доступу до інноваційної терапії. Хоча фінансові умови таких договорів є конфіденційними, виконання рекомендацій ОМТ є однією з необхідних передумов для їх укладення та подальшого фінансування інноваційної терапії за державні кошти.

Наталія Іванченко, генеральна директорка ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»

— За даними Національного канцер-реєстру, щороку в Україні реєструють близько 3 тис. нових випадків злоякісних новоутворень шийки матки. На Львівщині середній показник захворюваності останніми роками становить 2,3 випадку на 1000 задекларованих жінок. Загалом ситуація в області відповідає загальноукраїнським тенденціям, однак ми бачимо суттєві відмінності між районами та громадами.

Найвищі показники захворюваності фіксуємо у Шептицькому, Стрийському, Яворівському, Дрогобицькому та Золочівському районах. Водночас Львівський район, попри найбільшу кількість жіночого населення, має найнижчий показник. Це може свідчити про кращу доступність скринінгу, профілактичних оглядів і своєчасне звернення жінок по медичну допомогу.

Якщо говорити про вікову структуру, то майже дві третини всіх випадків (64%) припадає на жінок віком 40–64 роки. Саме ця група потребує найбільшої уваги з боку програм раннього виявлення та скринінгу. Водночас ми бачимо окремі громади, де випадки захворювання реєструються і серед молодших жінок віком 18–39 років. Хоча абсолютна кількість таких випадків невелика, це може свідчити про раннє інфікування ВПЛ і ще раз підкреслює важливість вакцинації до початку статевого життя.

— З початку 2026 р. в Україні стартувала державна програма безоплатної вакцинації дівчат віком 12–13 років проти ВПЛ. На Львівщині щеплення проводять у близько 180 кабінетах вакцинації. Станом на сьогодні вже вакциновано понад 5 тис. дівчат, і ми очікуємо на надходження наступної партії вакцини.

Крім державної програми, Львівська обл. реалізує й власні регіональні ініціативи. Так, цього року за кошти обласного бюджету закуплено вакцину Гардасил 9 для вакцинації 14-річних дівчат на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру. Також у Львівському центрі дитячої медицини за кошти області проводитимуть вакцинацію дівчат віком 9–15 років. Починаючи з 2018 до 2025 р. за кошти обласного бюджету провакциновано проти ВПЛ 6 тис. дівчаток.

Оцінити ефективність вакцинації ми зможемо згодом, проаналізувавши зміни у захворюваності на рак шийки матки. Власне, завдяки даним електронної системи охорони здоров’я ми започаткували оцінку захворюваності та поширеності на рівні кожної громади. Це дає можливість органам місцевого самоврядування вживати додаткових заходів реагування для запобігання інфікуванню, а також для профілактики та раннього виявлення.

Крім того, Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України за кошти обласного бюджету проводить безоплатне тестування методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на ВПЛ для жінок, які звертаються до Львівського обласного клінічного перинатального центру.

Це дає можливість не лише виявляти інфекцію на ранніх етапах, а й оцінювати ефективність профілактичних заходів у регіоні та в громадах. Чим більшим буде обсяг тестувань, тим детальніше ми зможемо оцінити існуючі ризики для ухвалення управлінських рішень.

Вікторія Романюк, співзасновниця ГО «Афіна. Жінки проти раку»

— Основні бар’єри — це міфи та стереотипи, які досить суттєво поширені в нашому суспільстві. Наприклад, один із найпоширеніших міфів — що вакцинація проти ВПЛ нібито може призвести до безпліддя. Взагалі це неправда, але такі твердження активно поширюються антивакцинаторськими групами.

Ще одна проблема — недостатня поінформованість населення. Наразі безоплатна вакцинація доступна лише для дівчат віком 12–13 років, однак вакцинація потрібна знач­но ширшому колу людей. Багато хто не знає, що вона рекомендована також хлопчикам. Крім того, існує хибна думка, що після початку статевого життя вакцинуватися вже немає сенсу. Це також не відповідає дійсності.

Важливим бар’єром залишається й фінансова доступність. Вакцина є дороговартісною, і не всі можуть дозволити собі її придбати. Часто люди відкладають питання профілактики через інші життєві пріоритети. Загалом в Україні ще недостатньо сформована культура відповідального ставлення до власного здоров’я.

При цьому говорити потрібно не лише про вакцинацію проти ВПЛ. Важливо з дитинства виховувати звичку піклуватися про своє здоров’я, проходити профілактичні огляди та робити щеплення.

Не меншою проблемою є недостатня обізнаність людей про те, що ВПЛ є причиною розвитку раку шийки матки та інших онкологічних захворювань. Вакцинація дозволяє практично повністю запобігти розвитку цих хвороб. Досвід Австралії та інших країн, де вакцинація впроваджена багато років тому, демонструє, що завдяки високому охопленню щепленням можна практично ліквідувати рак шийки матки як проблему громадського здоров’я.

Це фактично єдиний вид онкологічного захворювання, якому можна ефективно запобігти за допомогою вакцинації. Проте, на жаль, про це знають далеко не всі.

— Безпосередньо ГО «Афіна. Жінки проти раку» постійно поширює інформаційні матеріали на власних ресурсах, а також проводить вебінари, присвячені ВПЛ, вакцинації та іншим темам, пов’язаним із профілактикою онкологічних захворювань.

Ми також співпрацюємо з Центром громадського здоров’я МОЗ України та проводимо спільні інформаційні заходи.

На мою думку, інформування має бути максимально широким. Дуже ефективним інструментом могла б стати соціальна реклама на телебаченні. Варто використовувати всі можливі канали комунікації.

Можу навести приклад нашої співпраці з «Укрзалізницею». Ми підготували відеоролики про важливість раннього виявлення онкологічних захворювань. Вони транслювалися на вокзалах великих міст та в поїздах «Інтерсіті». Це дозволило охопити величезну кількість людей. Сподіваюся, що багато хто після перегляду звернувся до лікаря та пройшов профілактичні обстеження.

Якщо говорити про ВПЛ, то вакцинація дає змогу практично повністю уникнути розвитку захворювань, пов’язаних із цим вірусом. Щодо інших онкологічних хвороб, то їх раннє виявлення значно підвищує ефективність лікування.

Крім того, перша лінія лікування більшості онкологічних захворювань в Україні забезпечується безоплатно за рахунок держави. Закуповуються основні хімієтерапевтичні препарати. Якщо ж захворювання діагностується на пізній стадії, лікування стає значно складнішим, дорожчим і нерідко триває протягом усього життя. Саме тому профілактика та рання діагностика мають надзвичайно велике значення як для пацієнта, так і для системи охорони здоров’я загалом.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!