Проект наказу МОЗ України та НАМН України «Про затвердження Розрахунку тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту»

ПОВІДОМЛЕННЯ
ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТУ НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗРАХУНКУ ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ З НАДАННЯ ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМИ ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ»

Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект наказу Міністерства охорони здоров’я України та Національної академії медичних наук України «Про затвердження Розрахунку тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту» (далі — проект наказу). Проект наказу розроблено для реалізації пілотного проекту, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02017 р. № 425 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук».

Проект наказу та пояснювальна записка до нього оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua.

Пропозиції та зауваження до проекту наказу просимо надсилати до Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця з дня опублікування у письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, Управління координації центрів реформ (e-mail: [email protected]).

Консультант: Карпінська Леся Григорівна, тел.: (044) 226 23 31.

В.о. начальника Управління координації центрів реформ Л. Карпінська

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ПРОЕКТУ НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗРАХУНКУ ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ З НАДАННЯ ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМИ ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту акта

Проект наказу МОЗ України та НАМН України «Про затвердження Розрахунку тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту» (далі — проект наказу) розроблено для реалізації пілотного проекту, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року № 425 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук» (далі — Постанова).

Розробка зазначеного проекту наказу ґрунтується на необхідності виконання МОЗ України та Національної академії медичних наук України (далі — НАМН) вимог абзацу четвертого пункту 7 Постанови та пропонується як інструмент для виконання доручення щодо затвердження розрахунків тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту, реалізація якого передбачена вказаною Постановою

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект наказу спрямований на забезпечення стандартизації та уніфікації підходів до обліку витрат та забезпечення належної якості й репрезентативності даних про витрати, що використовуються при обґрунтуванні тарифів на медичні послуги в закладах охорони здоров’я учасниках пілотного проекту.

У разі затвердження проекту наказу у ході його реалізації будуть апробовані ключові методологічні аспекти порядку визначення та обліку витрат, що необхідні для надання медичних послуг на рівні закладів охорони здоров’я відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, та характеризують вартість цих послуг.

В якості методологічної основи у проекті наказу використовується стандартний метод аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу зверху донизу, описаний у багатьох міжнародних наукових і практичних публікаціях. Зокрема, для розробки Розрахунку тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту як методологічну основу використано (для розділів 1–3) Практичний посібник з обліку пов’язаних з наданням медичних послуг витрат (Özaltın, A., and C. Cashin, eds. Costing of Health Services for Provider Payment: A Practical Manual Based on Country Costing Challenges, Trade-offs, and Solutions. Спільна навчальна мережа для універсального покриття послугами охорони здоров’я, 2014 р.), розроблений Спільною навчальною мережею для універсального покриття послугами охорони здоров’я (Joint Learning Network For Universal Health Coverage, JLN) — інноваційне співтовариство, що орієнтоване на потреби країн, які стали його членами, і має серед своїх членів практиків та політиків з усього світу, які спільно працюють над розробкою глобальних інформаційних продуктів з метою подолання розриву між теорією і практикою. Членами JLN є керівники міністерств охорони здоров’я, національних установ, відповідальних за фінансування галузі охорони здоров’я, та інших ключових державних організацій у 27 країнах Азії, Африки, Європи, країнах Латинської Америки і Близького Сходу, а також група міжнародних, регіональних і місцевих партнерів. У роботі та фінансуванні Спільної навчальної мережі беруть участь Світовий банк, ВООЗ, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, Фонд Рокфеллера та інші міжнародні організації.

Протягом 2012–2014 рр. експерти JLN узагальнили передовий міжнародний досвід у сфері обліку витрат у сфері медичного обслуговування, а також провели низку міжнародних семінарів та конференцій, де презентували практику багатьох країн.

Результатом зазначених зусиль стала розробка відкритого для вільного використання Практичного посібника, який було покладено в основу розробки цього Положення.

3. Правові аспекти

Проект наказу розроблено для реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах НАМН згідно Постанови.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація проекту наказу не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Проект наказу потребує проведення правової експертизи та реєстрації у Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект наказу розміщено на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери та не потребує погодження зі сторонами соціального діалогу.

Проект наказу не стосується прав інвалідів і не потребує погодження всеукраїнських громадських організацій інвалідів та їх спілок.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу не є регуляторним актом.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть прямо впливати на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Затвердження проекту наказу забезпечить стандартизацію та уніфікацію підходів до обліку та аналізу витрат, пов’язаних з наданням медичної допомоги у закладах охорони здоров’я — учасниках пілотного проекту, та створить умови для вирішення низки важливих завдань щодо поліпшення управління медичною допомогою, що надається зазначеними закладами, зокрема: підвищення ефективності планування бюджетів вказаних закладів охорони здоров’я; забезпечення можливості розрахунку та затвердження обґрунтованих тарифів на медичні послуги, що надаються зазначеними закладами, які використовуватимуться при запровадженні у цих закладах нових механізмів фінансування.

В.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун

Проект
оприлюднений 18.08.2017 р.
на сайті МОЗ України

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАКАЗ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗРАХУНКУ ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ З НАДАННЯ ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМИ ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ

На виконання пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року № 425 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук»

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Розрахунок тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту, що додається.

2. Керівникам Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій забезпечити виконання цього наказу.

3. Управлінню координації центрів реформ Міністерства охорони здоров’я України (Карпінська Л.Г.) забезпечити у встановленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я Украї­ни Ковтонюка П.А. та Віце-президента Національної академії медичних наук України Коваленка В.М.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України,
Національної академії медичних наук України

РОЗРАХУНОК ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ З НАДАННЯ ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМИ ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ

І. Загальна частина

1. Розрахунок тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги учасниками пілотного проекту (далі — Розрахунок тарифів) розроблено для реалізації пілотного проекту, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року № 425 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги в окремих науково- дослідних установах Національної академії медичних наук», та визначає методологію і порядок визначення та обліку витрат, що необхідні для надання послуг третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (далі — медичних послуг) і враховуються при обрахунку тарифів на вказані медичні послуги.

2. Дія цього Розрахунку тарифів поширюється на період реалізації зазначеного вище пілотного проекту, учасниками якого є державні установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (далі — установи-учасники пілотного проекту).

3. Терміни, що використовуються у цьому Розрахунку тарифів, вживаються у такому значенні:

адміністративні підрозділи — структурні підрозділи, які забезпечують діяльність інших підрозділів установи-учасника пілотного проекту допоміжними послугами, пов’язаним з виникненням накладних витрат (адміністративно-управлінські підрозділи, підрозділи загальногосподарського та технічного обслуговування);

допоміжні медичні підрозділи — структурні підрозділи, які надають основним медичним відділенням допоміжні послуги, пов’язані із забезпеченням діагностики та лікування (лабораторії, підрозділи з проведення інструментальних та апаратних діагностичних досліджень, операційні блоки та підрозділи реанімації та інтенсивної терапії, що обслуговують потреби інших (основних) медичних підрозділів, приймальне відділення тощо; одиницями послуг, вироблених (наданих) цими підрозділами, є, зокрема, лабораторні, морфологічні та патоморфологічні дослідження, інструментальні та апаратні діагностичні дослідження (рентгенологічні, радіологічні, ультразвукові, ендоскопічні тощо), проведені операційні втручання;

вартість — визначена у грошовому еквіваленті вартість ресурсів, спожитих установами-учасниками пілотного проекту чи іншим надавачем медичної допомоги для надання послуги з медичного обслуговування (медичної послуги);

вартість одиниці послуги — витрати, понесені для послуги (проведення лабораторного дослідження, тощо). Середня вартість послуги є загальною вартістю кожної послуги, поділеної на кількість наданих послуг;

загальна (повна) вартість послуги — вартість усіх ресурсів, що використовуються установою-учасником пілотного проекту чи іншим надавачем медичної допомоги для надання послуги з медичного обслуговування (медичної послуги), включно з прямими та непрямими витратами;

замовник (покупець) медичних послуг — суб’єкт, який передає, на підставі відповідних договорів, призначені для фінансування медичного обслуговування об’єднані фінансові ресурси надавачам медичних послуг з метою оплати надання цих послуг відповідній групі населення. По відношенню до установ-учасників пілотного проекту у ролі замовника (покупця) медичних послуг від імені держави виступає Національна академія медичних наук України, якій держава делегувала виконання функції головного розпорядника бюджетних коштів і яка розпоряджається коштами на медичне обслуговування в інтересах пацієнтів як третя сторона;

критерії розподілу — правило (або значення параметра), що використовується для розподілу непрямих витрат між структурними підрозділами установи-учасники пілотного проекту. Оціночна величина споживання ресурсів структурними підрозділами установи-учасники пілотного проекту (центрами витрат, див. абзац 18 пункту 3), що використовується для віднесення вартості цих ресурсів, якщо їх не можна віднести безпосередньо. Найчастіше критерій розподілу безпосередньо пов’язаний з витратами, що розподіляються, або з причиною їх виникнення;

ліжко-день — це день, протягом якого пацієнт отримує медичну допомогу в установі-учасниці пілотного проекту, залишаючись у стаціонарі на ніч (до цього поняття не включаються випадки, коли пацієнт, прийнятий вранці для проведення діагностичних, терапевтичних чи хірургічних процедур, не залишається у стаціонарі на ніч);

непрямі витрати — вартість виробничих ресурсів (наприклад, комунальні послуги, адміністративні видатки, накладні витрати), які важко простежити безпосередньо до конкретних об’єктів витрат (організацій, відділень, послуг, пацієнтів), та які мають розподілятися;

основні медичні підрозділи — структурні підрозділи, які безпосередньо надають пацієнтам медичні послуги зі стаціонарного лікування, під час амбулаторних відвідувань чи у режимі денного стаціонару; одиницями виміру послуг основних медичних підрозділів є виписані зі стаціонару пацієнти, використані для надання послуг у стаціонарному відділенні ліжко — дні. У випадку консультативно-діагностичного центру/консультативної поліклініки надані послуги вимірюватимуться кількістю наданих консультацій, проведених лабораторних, інструментальних та апаратних діагностичних досліджень, візити амбулаторних пацієнтів тощо. Результатом процесу обліку витрат є забезпечення розрахунку середньої вартості одиниць послуг для кожного основного медичного підрозділу;

одиниця оплати — одиниця кінцевого результату, за надання якого надавач медичних послуг отримує оплату відповідно до застосовуваного методу розрахунків з покупцем (замовником) медичних послуг (за кожну надану послугу, за пролікований випадок, за кожне відвідування, за ліжко- день або за обслуговування однієї особи протягом відповідного бюджетного періоду чи періоду дії договору про медичне обслуговування тощо);

одиниця послуг — одиниця кінцевого результату надання медичного обслуговування у стаціонарних або амбулаторних умовах (наприклад, ліжко — день, виписка пацієнта, відвідування, проведення лабораторного дослідження, обстеження, хірургічне втручання, виписка рецепта);

покроковий розподіл витрат зверху донизу — метод обліку та аналізу витрат за принципом «згори-донизу» з використанням критеріїв розподілу, при застосуванні якого для оцінки вартості одиниці послуг здійснюється віднесення прямих витрат та розподіл непрямих витрат;

прямі витрати — вартість виробничих ресурсів (наприклад, робочої сили, лікарських засобів), які безпосередньо пов’язані з виробництвом медичної послуги, та можуть бути простежені до об’єкту витрат (наприклад, установи- учасника пілотного проекту, її структурного підрозділу, послуги або конкретного пацієнта);

розподіл ліжко-днів — метод розподілу видатків, який зазвичай використовується при проведенні обліку та аналізу витрат за принципом «знизу-вгору»; згідно з цим методом, непрямі витрати розподіляються пропорційно між усіма ліжко-днями, незалежно від медичної послуги, що надається;

стаття витрат — вхідний ресурс або виробничий ресурс, до якого належать відповідні витрати. Статті витрат включають в себе як позиції, пов’язані з капітальними витратами, так і періодичні операційні витрати;

центр витрат — чітко визначена неподільна до більш низького рівня організаційна одиниця надавача медичних послуг, в якій накопичуються витрати (у т.ч. прямі і непрямі витрати).

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я та у Бюджетному кодексі України.

ІІ. Особливості застосування

4. Цей Розрахунок тарифів спрямований на забезпечення стандартизації та уніфікації підходів до обліку витрат в установах-учасниках пілотного проекту. Використані у цьому Розрахунку тарифів базові принципи враховують специфіку медичних послуг та пов’язаних з ними витрат, які відрізняють їх від інших видів послуг, і ґрунтуються на наступних положеннях:

у сфері медичного обслуговування не існує «справжньої» або «правильної» вартості, оскільки фактичні витрати у цій сфері визначаються багатьма суб’єктивними факторами впливу, у тому числі специфікою поведінки пацієнтів — споживачів медичних послуг, специфікою професійної поведінки медичного персоналу та якістю управлінських рішень керівників установ-учасників пілотного проекту;

облік витрат, пов’язаних з наданням медичних послуг, може лише виявити фактичний розподіл або структуру витрат, а не те, якими ці витрати повинні бути. Однак знання пов’язаних з наданням медичних послуг фактичних витрат і причин, які визначають величину цих витрат, за умови організації правильної взаємодії платника та надавача цих послуг, може допомогти у виявленні важелів підвищення ефективності чи у зменшенні розриву між вартістю і розміром оплати за надані послуги;

внаслідок інфляції та інших об’єктивних чинників впливу (постійне та досить швидке запровадження нових медичних технологій, ліків тощо), оцінка показників вартості одиниці послуг в абсолютному вираженні застаріває дуже швидко, у той час, як відносні витрати, пов’язані з різними видами послуг, є більш стабільними і змінюються повільніше.

5. Результати обліку витрат можуть використовуватися для вирішення цілої низки важливих завдань у сфері управління медичною допомогою, зокрема:

при плануванні та бюджетуванні — оцінка потреб у ресурсах і прогнозування майбутніх витрат у межах реалізації стратегічних планів у галузі охорони здоров’я з метою формування політики, управління та бюджетування; оцінка витрат на розширення охоплення населення тими чи іншими медичними послугами тощо;

при встановленні ставок оплати установам-учасникам пілотного проекту  — основні дані щодо визначення вартості надання медичних послуг у межах системи розрахунків із установами-учасниками пілотного проекту; використання відповідної інформації у рішеннях щодо охоплення населення медичними послугами та під час формування політики щодо розрахунків з надавачами; здійснення порівняння витрат зі встановленими тарифами на оплату медичних послуг; використання відповідної інформації під час проведення переговорів з укладення договорів між надавачами та замовниками медичних послуг, а також у процесі моніторингу виконання та перегляду умов оплати договорів; визначення та запровадження механізмів фінансування установ-учасників пілотного проекту послуг на основі результатів діяльності);

для поліпшення внутрішнього управління надавача послуг — порівняльна структура витрат та результатів діяльності різних підрозділів або служб установ-учасників пілотного проекту; встановлення стандартів та контрольних показників з метою збільшення підзвітності; використання відповідної інформації у процесі прийняття рішень, що стосуються ведення операційної діяльності або інфраструктурних інвестицій; надання даних для прийняття обґрунтованих рішень з метою поліпшення управління, а також якості та ефективності діяльності установ-учасників пілотного проекту).

ІІІ. Аналіз обліку витрат із застосуванням методу покрокового розподілу витрат зверху донизу

8. Метод покрокового розподілу витрат зверху донизу передбачає проведення економічних розрахунків, внаслідок яких здійснюється розподіл усіх витрат установи-учасника пілотного проекту (як прямих, так і непрямих) зверху донизу — від «вищих» центрів витрат, що стосуються адміністративних та допоміжних підрозділів, до «нижчих», пов’язаних з основними медичними підрозділами, які фактично створюють кінцевий результат установи-учасника пілотного проекту — з метою визначення повної вартості одиниці послуги (виписаний пацієнт, ліжко-день у стаціонарному відділенні лікарні, амбулаторне відвідування тощо).

У графічному вигляді цей процес представлений у Додатку 1.

9. Дана методологія обліку витрат передбачає, що усі структурні підрозділи установи-учасника пілотного проекту (зокрема, адміністративні та інші) — це неподільна до більш низького рівня організаційна одиниця (центр витрат), на якому з достатнім ступенем точності можуть бути визначені та підсумовані пов’язані з її діяльністю витрати.

10. Здійснення аналізу видатків із використанням покрокового розподілу витрат зверху донизу в установах-учасниках пілотного проекту передбачає послідовні взаємопов’язані етапи (кроки), що представлені в Алгоритмі здійснення аналізу видатків закладу охорони здоров’я з використанням покрокового розподілу витрат зверху донизу Додатку 2 (далі — Алгоритм).

IV. Розрахунок тарифу послуги з медичного обслуговування

11. Розрахунок тарифу послуги з медичного обслуговування в стаціонарному підрозділі проводиться за формулою:

Тариф = Вартість утримання в стаціонарі + Вартість ЛЗ та ВМП,

де:

– Вартість утримання в стаціонарі — визначається за формулою:

К-ть ЛД * Вартість ЛД,

де:

– К-ть ЛД — кількість ліжко-днів, які пацієнт має перебувати на стаціонарному ліжку (відповідно до затвердженого в лікарні протоколу);

– Вартість ЛД — вартість ліжко-дня у відділені стаціонару, визначений на кроці 6 алгоритму, наведеного у Додатку 2.

– Вартість ЛЗ та ВМП — вартість лікарських засобів (ЛЗ), виробів медичного призначення (ВПМ), необхідних на повний курс лікування пацієнта відповідно до стандарту лікування. До переліку включаються лікарські засоби, вироби медичного призначення та матеріали, необхідні для проведення лабораторних аналізів та інструментальних досліджень, проведення хірургічних втручань, утримання в палаті інтенсивної терапії та в палаті стаціонарного відділення протягом післяопераційного відновлення. Ціна визначається відповідно до результатів проведених лікарнею державних закупівель. Якщо лікарські засоби, вироби медичного призначення або матеріали не були закуплений лікарнею, ціна визначається за середнім показником на ринку України на дату розрахунку тарифу.

V. Інформаційні та технічні аспекти обліку та аналізу витрат установ-учасників пілотного проекту

12. У разі використання учасниками пілотного проекту з метою обліку та аналізу витрат автоматизованих інформаційних систем, технічна та інформаційна платформа цих систем має відповідати методологічному підходу, покладеному в основу цього Розрахунку тарифів. При цьому зазначені інформаційні системи мають забезпечувати співставність даних, отриманих у кожній установі-учаснику пілотного проекту, з даними отриманими з інших джерел інформації та баз даних. Зокрема, має бути забезпечена сумісність отриманих результатів з системами, які підтримують формування баз даних з інформацією про виписаних пацієнтів (статистична форма 066/о «Карта хворого, який вибув із стаціонару», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 р. № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974).

Додаток 1
до наказу Міністерства охорони здоров’я України
та Національної академії медичних наук України

ГРАФІЧНА СХЕМА ПОКРОКОВОГО РОЗПОДІЛУ ВИТРАТ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗВЕРХУ ДОНИЗУ

Додаток 2
до наказу Міністерства охорони здоров’я України
та Національної академії медичних наук України

АЛГОРИТМ
ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ВИДАТКІВ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я З ВИКОРИСТАННЯМ ПОКРОКОВОГО РОЗПОДІЛУ ВИТРАТ ЗВЕРХУ ДОНИЗУ

Крок 1: Класифікація підрозділів/відділень установ-учасників пілотного проекту за типами центрів витрат

Відповідно до функціонального призначення того чи іншого підрозділу у забезпеченні діяльності установи-учасника пілотного проекту, усі структурні підрозділи установи-учасника пілотного проекту необхідно класифікувати за трьома типами: адміністративні підрозділи, допоміжні медичні підрозділи; основні медичні підрозділи.

Крок 2: Визначення статей видатків, які включатимуться до розрахунку витрат

Загальний бюджет установи-учасника пілотного проекту, на основі якого здійснюється подальший розподіл витрат, охоплює усі витрати установи-учасника пілотного проекту з основного та спеціального фондів, за винятком капітальних витрат (капітальний ремонт і закупівля високовартісного обладнання та інших основних засобів). Крім того, до аналізу витрат не включають витрати, що безпосередньо не пов’язані з наданням установою-учасником пілотного проекту медичних послуг (витрати клінічних навчальних баз вищих навчальних медичних закладів, що розташовані на базі лікарень, послуги централізованої лабораторії, які установа-учасник пілотного проекту надає іншим закладам без грошової компенсації цих послуг з їх сторони, централізований перерозподіл ліків, який здійснюється через установу-учасника пілотного проекту тощо).

Крок 3: Розподіл прямих витрат між усіма структурними підрозділами установи-учасника пілотного проекту

У межах цього кроку прямі витрати, засновані на фактичній причетності відповідних підрозділів установи-учасника пілотного проекту до формування цих витрат, розподіляються між адміністративними підрозділами, допоміжними медичними та основними медичними підрозділами закладу. Прямими витратами є витрати, які за даними бухгалтерського обліку можуть бути безпосередньо віднесені до центру витрат. Статті витрат, класифіковані як прямі витрати, можуть відрізнятися залежно від конкретної установи- учасника пілотного проекту, внутрішніх особливостей організації бухгалтерського обліку, рівня розвитку систем електронного збору та обробки даних, на основі яких відповідні установи-учасники пілотного проекту бюджетують та відстежують витрати у розрізі структурних підрозділів.

Для забезпечення точності та об’єктивності розрахунків, у всіх закладах охорони здоров’я, що охоплені національною системою збору та аналізу даних про витрати, як прямі витрати класифікуються:

витрати на заробітну плату та пов’язані з нею нарахування;

витрати на лікарські засоби;

витрати на технічне забезпечення та обслуговування (поточний ремонт) високовартісного обладнання.

Прямий облік цих статей витрат має бути передбачений в усіх установах-учасниках пілотного проекту, які використовуватимуть даний Розрахунок тарифів. У випадку, якщо установа-учасник пілотного проекту не веде бухгалтерський облік зазначених витрат в розрізі підрозділів, необхідно застосувати відповідну внутрішню експертну оцінку для визначення витрат.

Решта витрат можуть не стандартизуватися і класифікуватися як прямі чи непрямі в залежності від можливостей бухгалтерського обліку та наявності у тій чи іншій установі-учаснику пілотного проекту відповідних інформаційних технологій.

Крок 4: Визначення критеріїв розподілу витрат

Цей крок передбачає ухвалення рішення щодо розподілу витрат, які, відповідно до можливостей бухгалтерського обліку, не можуть бути безпосередньо віднесені до центрів витрат. Оскільки безпосереднє віднесення деяких витрат до конкретних підрозділів не є можливим, вони вважаються непрямими витратами та мають розподілятися згідно з оцінкою розрахункової частки кожного підрозділу у загальних витратах, пов’язаних із відповідною статтею. У якості критерію розподілу непрямих витрат застосовується непрямий показник використання певним підрозділом ресурсів, пов’язаних з відповідною статтею витрат.

У разі неможливості прямої оцінки використання ресурсів (а, отже, відсутності інформації щодо точного розміру витрат відповідного підрозділу) необхідно використовувати методологію обліку витрат, аби спочатку віднести непрямі витрати до відповідних підрозділів, а потім віднести загальні витрати адміністративних підрозділів та допоміжних медичних підрозділів до основних медичних підрозділів з метою розрахунку вартості одиниці послуг останніх.

Більшість критеріїв розподілу являє собою певний тип виміру обсягу у натуральному виразі, як-от кількість витрачених ліжко-днів або використовуваних квадратних метрів площі, але можуть використовуватися й інші непрямі показники.

Прикладом елемента непрямих витрат може бути вартість електроенергії. Для віднесення витрат на електроенергію безпосередньо до підрозділів було б необхідно безпосередньо виміряти обсяг споживання електроенергії за допомогою електричних лічильників із зазначенням при цьому кількості споживаних кіловат-годин. Це був би найточніший спосіб визначення вартості електроенергії, яка припадає на певний підрозділ. Однак, медичні заклади, зазвичай, не мають настільки докладних відомостей щодо споживання електроенергії, а, якщо вони і є, то електричні лічильники можуть реєструвати рівень споживання електроенергії разом для декількох підрозділів, об’єднаних загальним місцем розташування. Використання електроенергії у цьому прикладі має розглядатися як непрямі витрати, що вимагає застосування певного непрямого показника оцінки — критерію розподілу — для розподілу витрат за підрозділами.

У випадку споживаної електроенергії загальним критерієм розподілу витрат виступає площа приміщення (наприклад, кількість квадратних метрів) у кожному структурному підрозділі, яка застосовується в якості непрямого показника рівня споживання електроенергії. Це базується на припущенні, що підрозділи, які займають більшу площу, споживають більше електроенергії. Тобто, вартість електроспоживання змінюється пропорційно площі, яку займає певний підрозділ у межах всього закладу. В даному випадку критерій розподілу витрат, виражений у квадратних метрах, є непрямим показником оцінки рівня споживання електроенергії структурними підрозділами та використовується для розподілу відповідних витрат на електроенергію.

Нижче, у таблицях 1 та 2 відповідно, наведені рекомендовані критерії розподілу, що використовуються для прямих і непрямих витрат у процесі покрокового розподілу витрат згори донизу.

Таблиця 1

Критерії, що рекомендуються до використання на етапі проведення розподілу прямих витрат закладу охорони здоров’я, які, відповідно до можливостей бухгалтерського обліку, не можуть бути безпосередньо віднесені до центрів витрат, між центрами витрат

Проведення розподілу непрямих витрат закладу охорони здоров’я, за якими не визначені критерії у вищезазначеній таблиці, здійснюється за критеріями, визначеними закладом охорони здоров’я (Таблиця 2).

Таблиця 2

Критерії, які рекомендуються до використання на етапі проведення покрокового розподілу витрат адміністративних та допоміжних медичних підрозділів між підрозділами, що належать до основних медичних підрозділів

Статистичним показником розподілу є фактичне значення, отримане з критерію розподілу, яке використовується для віднесення витрат до відповідного підрозділу. У разі будь-якого статистичного показника розподілу знаменником є загальна кількість ресурсів (значення критерію), а чисельником — кількість ресурсів, споживаних відповідним підрозділом.

Непрямі витрати розподіляються за формулою:

де:

IndirectCo st_ih  — частка непрямих витрат, яка пов’язана з і-м підрозділом установи-учасника пілотного проекту з h-ою статтею непрямих витрат бюджету;

IndirectCo st_h  — значення h-ої статті непрямих витрат на рівні медичного

закладу, наприклад, загальна сума витрат установи-учасника пілотного на комунальні послуги;

AS_j  — значення критерію розподілу і-го відділення медичного установи- учасника пілотного, наприклад, загальна площа, яку займає цей структурний підрозділ;

М — загальна кількість відділень/структурних підрозділів у лікарні;

 — загальне значення параметра розподілу для всієї лікарні, наприклад, загальна площа, яку займають усі відділення/структурні підрозділи лікарні (М — це кількість підрозділів).

Крок 5: Реалізація процесу покрокового розподілу витрат зверху донизу

Перед реалізацією процесу покрокового розподілу витрат зверху донизу слід скласти перелік адміністративних і допоміжних медичних підрозділів установи-учасника пілотного за таким принципом: діяльність підрозділів, розташованих у цьому переліку вище, має більш загальний характер, і вони «обслуговують» діяльність підрозділів, які розташовані у переліку нижче.

У процесі покрокового розподілу витрат зверху донизу витрати кожного адміністративного та допоміжного медичного підрозділу послідовно відносяться до усіх «нижчих» підрозділів із застосуванням встановленого критерію розподілу. Після розподілу всіх витрат підрозділу між підрозділами нижчого рівня, такий підрозділ надалі не використовується у процесі розподілу, що утворює сходинку у таблиці розподілу витрат.

Розподілені витрати є частками витрат структурних підрозділів, які розташовані вище у переліку з обліку витрат методом покрокового розподілу зверху донизу пропорційно віднесеними до цих підрозділів згідно з критеріями розподілу.

Таким чином, для підрозділу з порядковим номером N частка витрат підрозділу N-k визначається за формулою:

де:

M — загальна кількість відділень/структурних підрозділів у установи — учасника пілотного, включно з адміністративними підрозділами, допоміжними медичними підрозділами та основними медичними підрозділами. Медичні відділення/підрозділи нумеруються зверху донизу, а адміністративний підрозділ на найвищому місці є першим у переліку;

Alloc.Cost_N (Розпод.Витрати) — частка витрат підрозділу із номером N-k, які належать до підрозділу за номером N. Значення N-k є меншим, ніж N, і, отже, підрозділ N-k розташований вище за підрозділ N;

Cost_(N-k) (Витрати)  — повні витрати підрозділу N-k з урахуванням розподілених витрат від підрозділів, які розташований у переліку вище;

AP_i — значення критерію розподілу витрат підрозділу і, де (N-k) +1 і i <= M;

 — сумування значень параметрів розподілу проводиться для всіх підрозділів, які розташовані нижче підрозділу із номером N-k, витрати якого підлягають розподілу.

На малюнку 2 як зразок наведено фрагмент таблиці покрокового розподілу витрат зверху донизу на прикладі розподілу витрат одного з адміністративних підрозділів між усіма «нижчими» підрозділами лікарні. Витрати підрозділу в рядку «Інші адміністративні підрозділи» розподіляються з використанням критерію розподілу «Загальна кількість персоналу».

Даний приклад демонструє, що один і той же критерій використовується не тільки для цього підрозділу, але й для адміністративних підрозділів «Адміністрація» та «Відділ кадрів», видатки яких були розподілені на попередніх кроках. Над кожним кроком таблиці видно загальну суму критерію розподілу витрат, а всередині кожного кроку — остаточні витрати підрозділу, які мають бути віднесені до нижчих підрозділів із використанням формули, яка наведена вище. Також на даному прикладі видно, що значення критерію розподілу, яке використовується у формулі як знаменник, зменшується на величину кількості персоналу підрозділу на кожному кроці таблиці розподілу. Ця поправка необхідна для забезпечення повного розподілу витрат підрозділу між підрозділами, розташованих «нижче».

Таблиця 3

Фрагмент таблиці покрокового розподілу витрат зверху донизу
Таблиця покрокового розподілу витрат зверху донизу

Крок 6: Розрахунок та перехресна перевірка вартості одиниці послуг

Загальна вартість кожного з основних медичних підрозділів розраховується як сума власних загальних видатків і витрат, віднесених з боку кожного адміністративного та допоміжного медичного підрозділу. З використанням загальної кількості ліжко-днів і пролікованих (виписаних) пацієнтів у всіх основних медичних підрозділах установи-учасника пілотного розраховується загальна середня вартість одного ліжко-дня та середня загальна вартість, яка припадає на одного пролікованого (виписаного) пацієнта.

На цьому етапі важливо перевірити правильність розрахунків. Загальна вартість основних медичних підрозділів після розподілу витрат повинна дорівнювати загальному бюджету або загальній сумі витрат всієї лікарні до проведення розподілу витрат (Крок 2). Також визначаються витрати усіх основних медичних підрозділів лікарні, які припадають на один ліжко -день та на одного виписаного пацієнта. Для амбулаторних пацієнтів обчислюється вартість одного відвідування, для консультативно-діагностичних центрів — вартість лабораторних та інструментальних досліджень, для швидкої медичної допомоги — вартість виїзду карети швидкої допомоги на один виклик тощо.

Додатково до витрат, які припадають на один ліжко-день і на одного виписаного пацієнта, у таблиці розрахунку остаточних показників вартості одиниці послуги можуть міститися дані щодо структури витрат, пов’язаних з лікуванням у кожному основному медичному підрозділі. Структура витрат, пов’язаних з лікуванням, визначається шляхом розрахунку частки найбільш витратних статей бюджету, пов’язаних з вартістю ліжко-дня під час стаціонарного лікування. Наприклад, аналітичний інтерес може викликати визначення частки витрат на заробітну плату, медикаменти та комунальні послуги, а також порівняння отриманої структури витрат у різних підрозділах однієї і тієї ж установи-учасника пілотного проекту чи порівняння показників аналогічних підрозділів у різних установах-учасниках пілотного проекту.

Нижче подається приклад підсумкової таблиці, що формується на основі розрахунку та перехресної перевірки вартості одиниці послуг (Таблиця 4).

Таблиця 4

Приклад підсумкової таблиці

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!