Результати обсерваційного дослідження: застосування карипразину статистично достовірно зменшує вираженість симптомів шизофренії у рутинній клінічній практиці

4–7 липня 2020 р. під час 28-ї Щорічної зустрічі Європейської психіатричної асоціації (European Psychiatric Association — EPA), яка відбулася онлайн через пандемію COVID-19, було представлено новий аналіз результатів дослід­жень ефективності карипразину при шизо­френії. Обсерваційне дослідження, проведене в психіатричних клініках в амбулаторних умовах, дозволило вивчити ефективність застосування карипразину в умовах реального життя та довело, що карипразин статистично достовірно зменшує вираженість негативних симптомів шизофренії у пацієнтів, попереднє лікування яких не було вдалим. Крім того, карипразин продемонстрував сприятливий профіль безпеки. Було також показано, що карипразин має аналогічні плацебо показники основ­них параметрів роботи серцево-судинної системи з мінімальними змінами частоти серцевих скорочень та інтервалу Q–T. Ретроспективний аналіз даних щодо карипразину та рисперидону показав, що тільки карипразин зменшує вираженість негативних симптомів шизофренії у пацієнтів з гост­рим перебігом захворювання.

Шизофренія — це хронічний психічний розлад, що включає позитивні, негативні симптоми та симптоми, пов’язані з настроєм, а також когнітивні порушення. Шизофренія уражує близько 1% населення. Близько 5 млн осіб борються з цією хворобою в ЄС. За різними літературними джерелами, у близько 60% пацієнтів відмічають негативні симптоми шизофренії, які істотно впливають на щоденну функцію хворих. Антипсихотичні засоби виявилися ефективними при лікуванні позитивних симптомів, але терапія шизофренії з негативними симптомами залишається величезним викликом для медицини. Результати подвійних сліпих досліджень свідчать про доведену ефективність карипразину у зменшенні вираженості симптомів шизофренії, але дані реального життя також є важливими. Gedeon Richter провела 16-тижневе обсерваційне дослідження у 116 амбулаторіях Латвії. Отримані результати свідчать, що карипразин статистично достовірно зменшував вираженість негативних симптомів шизофренії, за оцінками лікарів, у пацієнтів із недостатньою відповіддю на попереднє лікування, які мали переважно негативні симптоми. Тяжкість попередньо зафіксованих побічних ефектів поступово знижувалася, і жодних змін маси тіла не відмічено під час лікування, що свідчить про те, що карипразин має хороший профіль безпеки. Більшість лікарів були дуже задоволені як ефективністю, так і переносимістю карипразину.

Ще декілька стендових доповідей були представлені на конференції EPA 2020:

1. Довготривале лікування антипсихотиками показано всім хворим на шизофренію. Антипсихотичні препарати можуть принести велику користь, але лікування може бути пов’язане з небажаними побічними ефектами, такими як порушення в роботі серця. Ось чому був проведений ретроспективний аналіз безпеки щодо порушень роботи серця при лікуванні карипразином та представлений на EPA. За впливом на деякі показники, що стосуються роботи серця, карипразин, як правило, можна порівняти з плацебо. Зміни частоти серцевих скорочень та інтервалу Q–T були мінімальними, а частота серцевих побічних явищ та відміни препарату були досить низькими.

2. Ретроспективний аналіз щодо ефективності карипразину порівняно з рисперидоном при лікуванні гострих та первинних негативних симптомів шизофренії також був представлений на EPA. Хоча карипразин і рисперидон були однаково ефективними в боротьбі з гострими загальними симптомами, тільки карипразин зменшував вираженість негативних симптомів у пацієнтів із гострим перебігом захворювання. Лікування карипразином було ефективніше, ніж рисперидоном, у пацієнтів із переважанням негативних симптомів шизофренії.

3. Gedeon Richter разом із зовнішніми експертами провели два мережеві аналізи симптомів шизофренії з метою зіставлення їх латентної структури. Один із аналізів показав, що у паці­єнтів з переважанням негативних симптомів більшість таких симптомів є повністю ізольованими та не співвідносяться з іншими симптомами відповідно до Шкали оцінки позитивних та негативних синдромів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!