Які труднощі мають пацієнти в доступі до дорогих ліків у країнах із низьким рівнем доходу?

Наталія Аззопарді Мускат, директор департаменту політики і системи охорони здоров’я Європейського регіонального бюро ВООЗ, зауважила, що країни, які мають високий показник доходу населення, є тією категорією, що має пріоритет відносно впровадження інноваційних ліків у протоколи лікування пацієнтів. Водночас країни з низьким рівнем доходу не можуть покрити розробку таких лікарських засобів, не кажучи вже про їх повноцінне впровадження в реальне життя.

Н. Мускат зауважила, що основним підґрунтям організації даного заходу є результати дослідження, проведеного фахівцями науково-дослідного інституту «Сіріон». У цьому дослідженні визначені перспективні шляхи доступу до дороговартісних ліків, а також до медичних виробів чи технологій для країн із низьким рівнем доходу.

Також директор департаменту зазначила, що ініціатива Осло щодо доступності населення країн із низьким рівнем доходу до дороговартісних лікарських засобів, про яку надалі йтиме мова, містить 3 складові, а саме: стабільність та ефективні рішення в системі охорони здоров’я, солідарність, прозорість.

Що ж таке ініціатива Осло щодо доступності населення країн із низьким рівнем доходу до дороговартісних ліків? Це нова ініціатива Європейського регіонального бюро ВООЗ, розроблена спільно з міністерством охорони здоров’я Норвегії та Норвезьким агентством з лікарських засобів, яка покликана стимулювати дискусії та сприяти підвищенню поінформованості про важливість підвищення доступності для населення ефективних, інноваційних лікарських засобів, що часто є вкрай дорогими.

Рівноправний та стійкий доступ до безпечних, ефективних, прийнятних за вартістю ліків гарантованої якості має велике значення для досягнення загального охоплення послугами охорони здоров’я.

Берталан Немет, провідний економіст науково-дослідного інституту «Сіріон», розповів про труднощі, пов’язані з доступом до ефективних дорогих препаратів у країнах із низьким рівнем доходу.

Отже, країни із низьким рівнем доходу в Європейському регіоні ВООЗ характеризуються:

• низьким рівнем тривалості життя та негативною результативністю послуг, які надаються у сфері охорони здоров’я;
• витрати на фармацевтичні препарати у відсотках від ВВП або від загальних витрат на охорону здоров’я вищі в країнах із низьким рівнем доходу, аніж у країнах із високим рівнем доходу;
• в абсолютних значеннях державне фінансування, яке виділяється на забезпечення лікарськими засобами, є вкрай обмеженим.

Як зауважив Б. Немет, такий інструмент, як оцінка медичних технологій (ОМТ) допоможе знизити негативні наслідки нераціональних витрат коштів. Водночас із тим інвестиції в ОМТ у країнах із низьким рівнем доходу також є обмеженими. Окрім того, у країнах, де ОМТ вже знаходилася на початкових стадіях впровадження, даний інструмент також не досяг бажаних результатів, оскільки в країнах із низьким рівнем доходу обмежені фінансові можливості, кадрові ресурси та ОМТ є недостатньо ефективною. Це, у свою чергу, утруднює запровадження переговорної процедури, що базується на результатах ОМТ. «Навіть у тих випадках, коли експерти ОМТ можуть зробити корисний внесок у переговорну процедуру, бюрократичні бар’єри та непрозорі політичні процеси не дають можливості втілити це в життя», — наголосив доповідач.

Що стосується бізнес-моделі, яка наразі склалася для лікарських засобів із невеликими обсягами виробництва та високою ціною, то вона реалізована в більшості країн із низьким рівнем прибутку. Часто виробники таких ліків орієнтуються на потреби невеликої кількості фінансово забезпечених громадян, а їх реалізація відбувається через приватний сектор сфери охорони здоров’я або шляхом державних закупівель, що проводяться в невеликих обсягах.

Доповідач також повідомив про різницю між позитивним переліком лікарських засобів та відшкодуванням за принципом «on a named patient basis» (за вимогою лікаря з урахуванням індивідуальних потреб конкретного пацієнта).

Позитивний перелік ліків дає можливість відшкодувати вартість препаратів для всіх пацієнтів, які відповідають певним критеріям, або обмежити його, забезпечуючи доступ до лікарських засобів лише визначеній групі населення. Відшкодування за принципом «on a named patient basis», як виняток, дає доступ до таких ліків окремим пацієнтам. Таким чином, виключається можливість проведення формальної процедури ОМТ та переговорів щодо ціни.

Далі буде…..

Оксана Миронюк

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!