Підвищений білірубін: у кого, чому та як знизити

20 Червня 2025 11:44 Поділитися
Для фармацевтів розуміння патофізіології, причин та лікування гіпербілірубінемії (підвищеного рівня білірубіну) — не просто академічна цікавість, а один із наріжних каменів їх професійної діяльності. Адже саме першостільники стоять на передовій фармацевтичного «фронту», консультуючи пацієнтів щодо ліків, їх взаємодії та потенційних побічних ефектів, що можуть впливати на рівень білірубіну. Розширені знання про білірубіновий метаболізм можуть дати їм змогу не лише вчасно виявити проблеми, пов’язані з медикаментозним лікуванням, а й першими помічати тривожні симптоми, скеровуючи пацієнтів до лікаря для діагностики та лікування. Чому ж може підвищуватися рівень білірубіну та через що — дізнайтеся в нижченаведеному дописі.

Про білірубін та причини його підвищення

Близько 80% білірубіну утворюється в результаті розпаду гемоглобіну в старіючих еритроцитах. Ці білки включають міоглобін, цитохроми, каталазу, пероксидазу та триптофанпіролазу. Щодня виробляється близько 4 мг/кг маси тіла білірубіну.

Білірубін — це жовтий пігмент, який утворюється в результаті розпаду гемоглобіну в старіючих еритроцитах та передчасно зруйнованих еритроїдних клітинах кісткового мозку (близько 80%). Решта походить з обміну різних гемвмісних білків, що знаходяться в інших тканинах, головним чином у печінці та м’язах. Щодня виробляється близько 4 мг/кг маси тіла білірубіну. Його метаболізм тісно пов’язаний із функціонуванням печінки, жовчовидільної системи та обміном білків. Після утворення білірубін проходить складний шлях: спочатку виводиться з крові, потім потрапляє в печінку, де перетворюється на водорозчинну форму і виділяється з жовчю через кишечник. Якщо цей процес порушується, в організмі відмічають його підвищення (в лабораторних аналізах фіксується підвищений рівень білірубіну) (Kalakonda A. et al., 2022).

Симптоми, що можуть вказувати на підвищення рівня білірубіну

Головною ознакою підвищення рівня білірубіну в організмі є жовтяниця (жовтувате забарвлення шкіри, склер очей та слизових оболонок), також відома як гіпербілірубінемія (Joseph A. et al., 2023).

У нормі рівень білірубіну в крові становить менше ніж 1 мг/дл. Проте помітна жовтяниця, особливо пожовтіння склер очей (так звана склеральна жовтяниця), стає очевидною лише тоді, коли рівень білірубіну перевищує 3 мг/дл. Склери так швидко змінюють колір, бо містять багато еластину, який має високу здатність зв’язувати білірубін. Якщо рівень білірубіну продовжує зростати, і стан триває довго, шкіра поступово змінює відтінок: від лимонно-жовтого до зеленуватого (зелений колір зумовлений накопиченням білівердину — продукту окиснення білірубіну) (Joseph A. et al., 2023).

Гіпербілірубінемію можуть також супроводжувати патологічні прояви, притаманні іншим розладам жовчовидільної системи, як-от загальна слабкість, втрата апетиту, нудота, потемніння сечі, світлий кал, свербіж шкіри, біль у суглобах, висип, міалгія, зміни в сечі та калі, підвищення температури тіла, озноб, сильний біль у правому верхньому квадранті живота, значне зменшення маси тіла тощо (Joseph A. et al., 2023).

Лабораторна діагностика

Високий рівень білірубіну зазвичай виявляється при проведенні аналізу крові, який дозволяє визначити точну концентрацію цього пігменту у крові.

Зокрема, після ретельного збору анамнезу та проведення медичних оглядів найважливішим лабораторним дослідженням є печінкові проби для перевірки рівня аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтрансферази, сироваткового альбуміну, білка та білірубіну в сироватці крові (Joseph A. et al., 2023).

Сироватковий білірубін вимірюється спектрофотометрично, коли молекула реагує з діазореагентами, що призводить до розщеплення тетрапіролу на 2 азодипіроли. Ця реакція називається реакцією «Ван-ден-Берга». Некон’югований білірубін повільно реагує з діазореагентом, оскільки центральний вуглецевий місток білірубіну захований у водневих зв’язках. Навпаки, кон’югований білірубін не має цих водневих зв’язків, і реакція відбувається швидко навіть без прискорювачів. Додавання прискорювачів, таких як кофеїн або метанол, порушує водневі зв’язки, і реакція швидко завершується, що призводить до отримання значення загального білірубіну. Некон’югований білірубін вимірюється шляхом віднімання фракції прямої реакції від загального білірубіну (Kalakonda A. et al., 2022).

Причини підвищення рівня білірубіну у крові

Відкладення білірубіну в тканинах — це завжди сигнал тривоги, що вказує на його надлишок в організмі. Такий стан розвивається, коли білірубіну виробляється забагато або ж його виведення порушене.

Причини жовтяниці відрізняються залежно від віку та статі. Наприклад, у:

  • близько 20% доношених дітей — жовтяниця в перший тиждень життя, головним чином через незрілий процес печінкової кон’югації;
  • немовлят та дітей — вроджені вади, надмірне вироблення внаслідок гемолізу, порушення поглинання білірубіну та вади кон’югації, гепатит А;
  • людей похилого віку — камені в жовчних протоках, захворювання печінки, спричинені лікарськими засобами, отруєння токсинами, злоякісна обструкція жовчних шляхів;
  • чоловіків — алкогольний та неалкогольний цироз, хронічний гепатит В, злоякісні новоутворення підшлункової залози, склерозуючий холангіт;
  • жінок — камені в жовчному міхурі, первинний біліарний цироз, рак жовчного міхура (Joseph A. et al., 2023).

Як «лікувати» білірубін, що підвищився?

Перше, з чого починається зниження рівня білірубіну — це діагностика причин його підвищення, яку, як і відповідне лікування, має призначати лікар. Зокрема, після встановлення діагнозу основна увага має приділятися корекції основного діагностованого гепатобіліарного захворювання, нормалізації роботи печінки, очищенню організму від токсинів та покращенню жовчовиділення. Наприклад, свербіж, пов’язаний з холестазом, можна контролювати залежно від ступеня його тяжкості: при легкому свербежі — теплі ванни або ванни з вівсянкою + антигістамінні препарати; помірний та тяжкий свербіж — застосування секвестрантів жовчних кислот (наприклад холестирамін), рифампіцин, налтрексон, сертралін або фенобарбітал; якщо фармакологічне втручання не допомагає, — трансплантація печінки. Варто відмітити, що жовтяниця є показанням до печінкової декомпенсації та може бути показанням до трансплантації печінки залежно від тяжкості ураження печінки. Результати лікування залежать від етіології. Як правило, злоякісні біліарні обструкції та цироз із жовтяницею мають доволі несприятливий прогноз (Joseph A. et al., 2023).

Про харчування та продукти, що «знижують» білірубін

Харчування впливає на рівень білірубіну в сироватці крові. Зокрема, підвищене споживання фруктів та овочів пов’язане з нормалізацією показників загального білірубіну в сироватці крові у дорослих, тоді як більше споживання смаженої їжі та фаст-фуду, жирів є потенційно шкідливим для їх організму (Žiberna L. et al., 2021).

Народна медицина має у своєму арсеналі низку рослинних засобів, які, як повідомляється, можуть бути актуальними при жовтяниці, зумовленій підвищенням рівня білірубіну в організмі, що може виникати на фоні низки гепатобіліарних захворювань. Наприклад, такі фітоваріанти, як:

  • розторопша плямиста: силімарин у складі розторопші посилює печінковий глутатіон та може сприяти антиоксидантному захисту печінки (Vargas-Mendoza N. et al., 2014);
  • кульбаба: екстракти кульбаби чинять гепатопротекторну дію, виявляють протизапальний ефект (Mahboubi Mohaddese et al., 2020) та можуть бути потенційним профілактичним терапевтичним засобом для лікування тяжкого запального ураження печінки та нирок, пов’язаного з гострою або хронічною печінковою недостатністю (Pfingstgraf I.O. et al., 2021);
  • артишок: дослідження показали, що екстракт листя артишоку зумовлює гепатопротекторний ефект, пов’язаний з антиоксидантною та протизапальною дією екстракту листя артишоку (Celepli S. et al., 2022);
  • стовпчики кукурудзи з приймочками: екстракт стовпчиків кукурудзи з приймочками — потужний антиоксидант, що, як показують дослідження, здатний нейтралізувати шкідливі вільні радикали в організмі так само ефективно, як і вітамін С. До того ж завдяки вмісту флавоноїдів і танінів може проявляти захист печінки від токсинів, що підтверджується позитивними змінами в її тканинах (Mohammadi A. et al., 2024).

Можуть доповнити раціон харчування й такі напої, як відвар вівса (споживання вівса зменшує ожиріння, а також сприяє покращенню ліпідного профілю та функції печінки та може бути корисним харчовим доповненням при порушеннях обміну речовин (Chang H.C. et al., 2013)), зелений чай (знижує ризик захворювань печінки (Yin X. et al., 2015)) або ж сік чи морс із журавлини (плоди журавлини містять велику кількість поліфенолів, які мають сильні антиоксидантні властивості та чинять корисний вплив на стан здоров’я, у тому числі стан гепатобіліарної системи, наприклад, допомагаючи виводити токсини (Kurpik M. et al., 2021).

Важливо пам’ятати, що, окрім стимулювального впливу, багато природних біоактивних сполук, включаючи епігалокатехіну галат, флавоноїди, силімарин, флавонолігнани, можуть призводити до гіпербілірубінемії (Žiberna L. et al., 2021). Тому при споживанні рослинних продуктів, що їх містять, слід дотримуватися обережності.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне втручання при підвищеному рівні білірубіну призначає лікар після проведення відповідних аналізів та встановлення діагнозу. Зазвичай призначається етіологічна та симптоматична терапія.

Коли звертатися до лікаря

Більшості випадків жовтяниці можна запобігти, дотримуючись рекомендацій, які включають:

  • уникання вживання натуральних рослинних засобів без консультації з лікарем, оскільки деякі рослинні добавки можуть бути токсичними для печінки та спричинити незворотне її пошкодження, що призведе до жовтяниці;
  • уникання куріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів, перевищення рекомендованої дози призначених лікарських засобів;
  • заохочення до безпечних сексуальних практик;
  • щеплення рекомендованими вакцинами тощо (Joseph A. et al., 2023).

А от при перших проявах жовтяниці, зміні кольору сечі або калу, болю у правому підребер’ї необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Самолікування без розуміння причин може бути небезпечним та нести загрозу для здоров’я та навіть життя людини.

Інна Грабова

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті