Формування аптечки в умовах блекауту має базуватися на принципах раціональності, універсальності та безпеки фармакотерапії, з урахуванням найбільш імовірних клінічних сценаріїв та обмеженого доступу до медичної допомоги, зважаючи на ризики сьогодення. Ключовим завданням є забезпечення можливості надання першої домедичної допомоги при поширених патологічних станах з мінімізацією ризиків, пов’язаних із порушенням логістики та зберігання лікарських засобів.
Базове наповнення
До базового набору рекомендовано включити засоби для симптоматичного лікування застуди та больового синдрому, препарати для підтримки шлунково-кишкового тракту, антисептики та дезінфіктанти, ранозагоювальні препарати, дихальні аналептики та спазмолітики тощо*.
- Як відомо, в умовах зниження температури в оселі та ускладненого дотримання гігієнічних заходів (саме такими є наслідки блекаутів) підвищується чутливість організму до впливу патогенних мікроорганізмів, особливо в осінньо-зимовий період, що може в тому числі проявлятися розвитком гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)**. У зв’язку з цим засоби для симптоматичного лікування застуди та больового синдрому (антипіретики, анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати), лікарські засоби для зменшення вираженості болю в горлі й кашлю, а також назальні препарати (судинозвужувальні засоби та розчини для промивання носа)* є вкрай необхідними компонентами домашньої аптечки в цей період.
- Тривалі відключення електроенергії та води суттєво підвищують ризики для шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зокрема розвитку гострого гастроентериту, харчового отруєння та зневоднення. Без холодильника відбувається псування їжі, що спричиняє ріст патогенів, водночас нестача води ускладнює особисту гігієну, зумовлюючи поширення інфекційних хвороб (Huang L.Y. et al., 2011). У таких випадках вдома must have ферментна підтримка (для адаптації організму до змін у раціоні та полегшення процесів травлення доцільно мати в арсеналі поліферментні препарати*), сорбційний захист (зокрема під час вживання їжі, яка зберігалася з порушенням температурного режиму, або води сумнівної якості, що підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, актуальними будуть ентеросорбенти* для виведення токсинів та антидіарейні засоби*, які можуть допомогти оперативно стабілізувати стан ШКТ) та відновлення гідробалансу (наявність регідратантів (сольових розчинів)* є критично важливою для запобігання зневодненню).
- Обмежена видимість в умовах відсутності електроенергії суттєво підвищує ризики побутового травматизму, оскільки навіть звичний простір може стати потенційно небезпечним через загрозу падінь або поранень. Саме тому належне укомплектування аптечки засобами для дезінфекції та перев’язувальним матеріалом* є критичною необхідністю. З огляду на ризики побутового травматизму та специфіку воєнного стану аптечка має бути також укомплектована медичними рукавичками, атравматичними ножицями, засобами для зупинки кровотечі (гемостатики, кровоспинний джгут або турнікет)*.
Підтримка «менталки»
Важливо відзначити, що в умовах тривалих блекаутів домашня аптечка має виходити за межі суто симптоматичної допомоги, стаючи інструментом підтримки резистентності організму. Оскільки хронічна тривога та депривація сну суттєво виснажують нейромедіаторні ресурси центральної нервової системи (ЦНС) (Boonstra T.W. et al., 2007), комплектація аптечки має бути спрямована на досягнення терапевтичного оптимуму через її підтримку:
- у пригоді стане запас седативних та снодійних засобів*, які можуть допомогти купірувати прояви стресу та полегшити засинання в доволі непередбачуваних умовах;
- важливим компонентом аптечки є препарати на основі мелатоніну — гормону, який може допомогти адаптувати циркадні ритми до нестабільного графіка життя та шуму генераторів, забезпечуючи ту глибину сну, яка необхідна організму для підтримки його когнітивних функцій***;
- важливим компонентом «антистресового набору» є препарати магнію. У періоди високого психоемоційного навантаження організм стрімко втрачає цей мікроелемент, тому його прийом, значить і наявність в аптечці, є важливим для стабілізації нервових процесів та підтримки серцево-судинної системи (Cuciureanu M.D. et al., 2011).
Коли в домі є члени родини із хронічними захворюваннями
Для пацієнтів із хронічними захворюваннями безперервність базисної фармакотерапії є критичною умовою профілактики декомпенсації, тож на неї слід першочергово звертати увагу. У зв’язку з цим рекомендовано формувати запас лікарських засобів постійного прийому (наприклад інсуліни, серцево-судинні, гормональні, протиастматичні препарати тощо) щонайменше на декілька днів*.
З позиції фармацевтичної допомоги доцільною є наявність інструкцій до ліків та паперового переліку призначених лікарських засобів із зазначенням дозування, режиму прийому та міжнародних непатентованих найменувань, а також роздрукованих копій рецептів (інформаційних довідок) на випадок відсутності електронних сервісів, за допомогою яких хворий міг дізнатися про ліки чи придбати їх.
Специфічні доповнення до аптечки
У домашніх умовах, у тому числі під час блекауту, можуть виникати ситуації, що потребують негайної реакції. Тому важливою є наявність таких медичних виробів, як термометр*, тонометр, пульсоксиметр, глюкометр із запасом тест-смужок та небулайзер (залежно від індивідуальних потреб членів родини). При виборі приладів слід надавати перевагу моделям, що працюють від змінних елементів живлення (батарейок) або мають можливість підзарядки від USB. Для забезпечення їхньої безперебійної роботи доцільно виділити окремий зарезервований павербанк, призначений виключно для медичних гаджетів (зокрема портативних небулайзерів).
У пригоді може стати термоковдра з відбивної металевої фольги**** — виріб, який дає можливість при використанні утримувати значну частину тепла, що може стати майже життєво необхідним втручанням для профілактики переохолодження у дітей та маломобільних осіб у разі відключення опалення.
У нагоді може стати й наявність гіпотермічних пакетів* (для швидкого охолодження при травмах чи перегріві) та грілок* (для локального зігрівання).
Як зберігати ліки без холодильника?
Важливо відмітити, що більшість лікарських засобів потребують температури зберігання до +25 °C, захисту від вологи та прямих сонячних променів. Однак одним із критичних ризиків під час тривалого знеструмлення є порушення відповідних регламентованих умов зберігання препаратів*****. А будь-яка зміна органолептичних властивостей (кольору, запаху, консистенції, поява осаду), зокрема зумовлених температурними коливаннями, є прямим протипоказанням до подальшого застосування лікарського засобу. Серед іншого, одним з найбільших викликів є підтримка температурного режиму для ліків, що потребують зберігання в діапазоні від +2 до +8 °C (наприклад інсуліни, окремі види супозиторіїв та біологічно активні препарати), тобто в холодильнику. Тому на етапі підготовки аптечки доцільно визначити та виокремити препарати, чутливі до тепла, та за можливості (після консультації з лікарем) розглянути їхню заміну на більш термостабільні терапевтичні аналоги. Однак, якщо альтернативи немає, варто знаходити ізотермічні рішення: за відсутності електроживлення холодильника необхідно використовувати термосумки або ізопакети з акумуляторами холоду, водночас уникаючи прямого контакту упаковки з холодоагентом (замерзання препарату може призводити до необоротної денатурації білків та повної втрати біологічної активності лікарського засобу).
Додаткові рекомендації
Не варто забувати, що і в умовах обмеженого освітлення критичного значення набуває систематизація аптечки. Усі засоби мають бути консолідовані в єдиному, недоступному для дітей місці. Чітке маркування та логічне групування препаратів можуть дати змогу швидко орієнтуватися у критичній ситуації, мінімізуючи ризик помилкового прийому*.
Заздалегідь слід проводити й аудит залишків: 1 раз на 3–4 міс необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби*.
Отже, блекаут потребує максимальної готовності та робить домашню аптечку стратегічним ресурсом, що може допомогти підтримати функціональну стійкість організму та безпеку життєдіяльності в екстремальних умовах.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим