Що таке пульс і чому він є важливим?
Пульс — це діагностичний параметр, що відображає частоту періодичних коливань стінок кровоносних судин, найчастіше артерій, які виникають у результаті скорочень серця та викиду крові в судинну систему*. Варто відзначити, що імпульс, який виникає внаслідок викиду лівого шлуночка серця, може передаватися судиною зі швидкістю, що у 20 разів перевищує швидкість викиду крові. Піком цього артеріального пульсу є систолічний артеріальний тиск (Moran J.F., 1990).
Норма пульсу у стані спокою та під час фізичної активності
Пульс — це «мовчазний індикатор» роботи організму, який потенційно легко виміряти та не можна ігнорувати. Адже розуміння того, який пульс у нормі, є важливим елементом турботи про здоров’я серця і судин.
Відповідь на питання — який пульс вважається нормальним, залежить саме від цих умов.
- У стані спокою
У стані спокою нормальний пульс людини становить 60–100 уд./хв.**
Важливо відмітити, що частота пульсу у стані спокою може варіювати від людини до людини: у чоловіків у нормі становить 70–72 уд./хв, у жінок — 78–82 уд./хв, у немовлят — 110–140 уд./хв, у підлітків — 80–90 уд./хв, у осіб похилого віку — 50–70 уд./хв***.
У спортсменів частота серцевих скорочень у стані спокою може становити близько 40 уд./хв*.
- Після фізичного навантаження
Пульс після тренувань або стресу зазвичай підвищується. Це пов’язано з тим, що за таких умов серце б’ється швидше, а частота серцевих скорочень підвищується, щоб до м’язів надходило більше кисню**.
У здорової дорослої людини він може досягати 120–160 уд./хв і більш залежний від інтенсивності навантаження (Ekelund U. еt al., 2001). У цьому контексті актуальним є показник максимальної (або пікової) частоти серцевих скорочень, що стосується верхньої межі того, як серцево-судинна система може впоратися з навантаженням. Для точного визначення цього числа проводиться кардіопульмональний тест із фізичним навантаженням, який відстежує роботу легень, серця, кровоносних судин та м’язів. Однак практичніше оцінити максимальну частоту серцевих скорочень за формулою: 220 — вік (результат вказує на піковий показник)*.
Важливо враховувати, щоб після припинення фізичної активності пульс повертався до нормального показника протягом короткого періоду часу. Повільне відновлення може свідчити про проблеми із серцево-судинною системою або низьку фізичну витривалість (Romero S.A. еt al., 2017).
Що може впливати на пульс?
На частоту пульсу можуть впливати різні фактори, зокрема вік, фізичний, емоційний стан, рівень фізичного навантаження, прийом певних ліків, температура тіла і навколишнього середовища, наявність супутніх хвороб тощо*. Однак регулярний моніторинг цього важливого показника у стані спокою та після фізичних навантажень може допомогти вчасно виявити патологічні зміни, уникнути ускладнень і підтримати здоров’я серцево-судинної системи.
Коли варто звернути увагу на зміни пульсу
Зміни пульсу можуть бути тимчасовими (фізіологічними) або стійкими (патологічними).
Консультації лікаря потребує не лише підвищений пульс у стані спокою >100 — тахікардія (прискорене серцебиття), а й знижений пульс <60 — брадикардія (повільне серцебиття), і такий клінічний стан, як аритмія — патологічне порушення серцевого ритму, коли серце починає битися з неправильною швидкістю, ритмом або послідовністю скорочень, що може виникати при серйозних розладах у роботі серці (Desai D.S. еt al., 2023).
Уповільнений пульс може бути ознакою багатьох кардіологічних захворювань, деяких інфекцій (включно з хворобою Лайма або черевним тифом), гіперкаліємії або ж зниженої активності щитовидної залози. До захворювань, пов’язаних з прискореним серцебиттям, належать більшість інфекцій, проблеми із серцем, наприклад, кардіоміопатія (у разі якої знижена насосна функція серця), фібриляція передсердь або шлуночкова тахікардія, застосування певних ліків, низький рівень калію в плазмі крові (гіпокаліємія), гіперактивна щитовидна залоза, анемія, бронхіальна астма або інші проблеми з диханням тощо*. Зокрема, підвищена частота серцевих скорочень є поширеною ознакою у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та пов’язана з розвитком цієї хвороби (Reule S. еt al., 2012).
Однак варто зауважити, що не завжди порушення пульсу (особливо тимчасове) є приводом для значного занепокоєння. У багатьох випадках прискорений пульс може спричиняти низка некардіологічних факторів, як-от підвищення температури тіла, низький рівень еритроцитів (анемія), гіперактивна щитовидна залоза, надмірне вживання кофеїну, застосування деконгестантів, вплив стресу, підвищена тривожність, недостатня фізична підготовка тощо*.
Уповільнення пульсу у здорових осіб, серцевого ритму — може відмічатися у фізично тренованих людей при прийомі деяких ліків (наприклад пропранололу або метопрололу) або під час сну.
Наприклад, спортсмени та інші особи, які багато тренуються, часто мають нижчу за середню частоту серцевих скорочень, іноді навіть <40 уд./хв. Фізичні вправи зміцнюють серцевий м’яз, дозволяючи йому перекачувати більший об’єм крові з кожним ударом серця. До м’язів доставляється більше кисню, тому серцю потрібно битися рідше, ніж у менш спортивної людини в стані спокою*.
Як правильно вимірювати пульс?
Знати, як виміряти пульс, — важливо для кожного. Його можна виміряти навіть самостійно, сильно притиснувши кінчиком пальця шкіру в місцях, де артерії проходять поблизу поверхні шкіри. Частіше — це сонна артерія шиї, плечова артерія всередині ліктя та променева артерія в зап’ясті (рис. 1, 2)***.
Для більш точного вимірювання можуть використовуватися тонометри, фітнес-браслети, пульсометри або електрокардіограма.
*За даними Гарвардської медичної школи (www.health.harvard.edu).
**За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (www.nhlbi.nih.gov).
***За даними www.britannica.com.
****За даними клініки Майо (Mayo Clinic), США (www.mayoclinic.org).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим