Відбілювання зубів: обґрунтована користь та приховані ризики

10 Липня 2025 6:15 Поділитися

Посмішка людини є однією з найяскравіших рис її зовнішності. Тому люди хочуть, щоб їхні посмішки виглядали ідеально. А відтінок зубів має значну косметичну цінність, коли йдеться про посмішку. Відбілювання зубів є однією з поширених естетичних стоматологічних процедур, спрямованих на покращення кольору зубної емалі та дентину. Прагнення до білосніжної та сяючої усмішки зумовлене не лише естетичними міркуваннями, а й психосоціальними аспектами, оскільки яскрава посмішка у багатьох асоціюється зі здоров’ям, молодістю та успіхом (Van der Geld P. et al., 2007; Carey C.M., 2014; Butera A. et al., 2024). Однак актуальним питанням залишається можливість досягнення такого результату без негативного впливу на структуру зубів та м’яких тканин ротової порожнини.

Про відбілювання

Відбілювання зубів — це будь-який процес, який освітлює колір зуба, що може бути досягнуто шляхом фізичного видалення дефекту або хімічної реакції для освітлення кольору зуба (Carey C.M., 2014).

Існує кілька різних методів відбілювання зубів, кожен з яких має свій власний механізм дії. Ефективність цих різних методів залежить від конкретного типу зміни кольору зуба, який лікується. Причини зміни кольору зубів можна розподілити на 2 основні групи: внутрішнє (може бути пов’язане з такими факторами, як генетика, вік (зношування емалі з часом, що оголює жовтіший дентин), прийом антибіотиків, високий рівень фтору, порушення розвитку, яке може початися ще до прорізування зуба, деякі стоматологічні реставрації можуть спричинити зміну кольору зубів) та зовнішнє фарбування (значною мірою зумовлене факторами навколишнього середовища, включно з курінням, наявністю кольорових пігментів у напоях і продуктах харчування, впливом металів тощо) (Carey C.M., 2014).

Важливо зазначити, що відбілювання зубів може усунути зовнішню зміну кольору та вікові зміни, але не внутрішню. Це косметичне стоматологічне лікування освітлює природні зуби, роблячи їх білішими та яскравішими (Butera A. et al., 2024).

Класифікація методів відбілювання

Два основні методи відбілювання — це кабінетний (професійний) та домашній, обидва передбачають застосування активних речовин: перекису водню (активна форма) та перекису карбаміду — стабільний комплекс, який розщеплюється при контакті з водою, вивільняючи перекис водню (Carey C.M., 2014). Ці агенти вивільняють молекули кисню при контакті з тканинами зуба, проникаючи в емаль та руйнуючи молекули пігменту, що відповідають за плями. Встановлено, що ці сполуки потенційно безпечні на системному рівні з мінімальними місцевими побічними ефектами за умови дотримання інструкцій виробника. Однак охочі здійснити процедуру відбілювання зубів мають бути поінформовані щодо можливих ризиків та побічних ефектів, у разі виникнення яких могли б звернутися за професійною допомогою (Carey C.M., 2014; Butera A. et al., 2024).

  • Кабінетне відбілювання зубів передбачає нанесення гелю з 25–40% перекису водню або до 37% перекису карбаміду, що активується світлодіодним або лазерним випромінюванням або самостійно. Таке стоматологічне втручання зазвичай відбувається після професійного гігієнічного сеансу, який видаляє бактеріальну біоплівку та зубний камінь, щоб забезпечити належне загоєння тканин. Ясна захищаються кляпом для рота та кофердамом під час процедур у кабінеті, хоча методики відрізняються залежно від виробника. Пацієнтам рекомендується дотримуватися певних дієтичних обмежень та зазначеного способу життя протягом кількох днів після професійного відбілювання в кабінеті (Butera A. et al., 2024).
  • Домашнє відбілювання передбачає використання індивідуально виготовлених кап, створених зі зліпків зубів, які носяться вдень або вночі з гелем, що містить 6% перекису водню або 10–16% перекису карбаміду. Тривалість лікування залежить від виробника та часу використання (день чи ніч). Рекомендується проводити відбілювання після професійного гігієнічного сеансу під керівництвом стоматолога (Butera A. et al., 2024).

Як професійне, так і домашнє відбілювання потребують консультації зі стоматологом або гігієністом для оцінки придатності. Лікуванню має передувати оцінка естетики посмішки та кольору зубів, оскільки внутрішні зміни кольору, дефекти емалі та генетичні захворювання (наприклад недосконалий амелогенез та дентиногенез), флюороз, травми або плями від старих реставрацій не можна ефективно лікувати лише відбілюванням (Butera A. et al., 2024).

Потенційні ризики та заходи безпеки

Незважаючи на визначену ефективність відбілювання, існують потенційні ризики, які можна мінімізувати при дотриманні певних рекомендацій.

  • Одним із поширених потенційних побічних ефектів систем відбілювання зубів є підвищена чутливість зубів, що проявляється тимчасовим болем або дискомфортом при контакті з холодним, гарячим або повітрям, та визначається як при кабінетному, так і у близько половини пацієнтів, що проходять домашнє відбілювання (Jorgensen M.G. et al., 2002). Зазвичай вона виникає через дегідратацію емалі та транзиторне подразнення пульпи, але минає протягом 1–2 діб після проведення процедури. Для зниження чутливості можуть застосовуватися десенсибілізувальні агенти (наприклад 5% розчин нітрату калію та 2% фториду натрію) (Krishnakumar K. et al., 2022).
  • Контакт відбілювального гелю з яснами або слизовою оболонкою може спричинити хімічний опік або подразнення (Brooks J.K.). У клінічних умовах для захисту використовуються раббердам, рідкий кофердам або захисні бар’єри (Kharouf N. et al., 2024; Miao C. et al., 2021; Jin Y. et al., 2024). При домашньому відбілюванні важливо не переповнювати капи гелем.
  • Надмірне або неправильне застосування високих концентрацій відбілювальних агентів може призвести до демінералізації емалі, підвищення її пористості або зміни мікротвердості. Однак дослідження свідчать, що при дотриманні рекомендацій ці зміни є мінімальними та оборотними (Mondelli R.F.L. et al., 2015; Butera A. et al., 2024).
  • Не менш суттєвим небажаним наслідком є нерівномірне відбілювання. Адже зубні пломби, коронки, вініри та інші реставрації не відбілюються, що може призвести до колірного дисонансу. Розв’язати проблему може лише їх заміна після процедури відбілювання (verywellhealth.com).

Рекомендації для потенційно безпечного відбілювання

Щоб мінімізувати ризики та забезпечити очікуваний результат, а саме білосніжну посмішку без небажаних побічних реакцій, слід перед процедурою відбілювання обов’язково проконсультуватися зі стоматологом, який може оцінити реальний стан ротової порожнини, провести професійну гігієну (видалення зубного нальоту та каменю), вилікувати можливі наявні захворювання та підібрати спосіб відбілювання. Рекомендовані лікарем засоби для домашнього відбілювання слід використовувати з обережністю, усвідомлюючи їхню обмежену ефективність та потенційні ризики при неправильному застосуванні (Carey C.M., 2014).

Сучасні методи відбілювання зубів дають змогу досягти значного освітлення емалі та покращення естетики посмішки. При дотриманні науково обґрунтованих протоколів та індивідуальному підході під наглядом кваліфікованого стоматолога процедура відбілювання є потенційно безпечною та ефективною (Carey C.M., 2014; Butera A. et al., 2024), чинить позитивний довгостроковий вплив на рівень гігієни порожнини рота, слугує значним мотиваційним фактором для підтримки здоров’я ротової порожнини (Vlasova N. et al., 2021).

Інна Грабова

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*