Закреп у дорослих: «затримка», яка потребує фармакологічного втручання

Що таке закреп?

Закреп (констипація) — це не просто рідкісні випорожнення, а патологічний стан, який характеризується утрудненою рідкісною дефекацією (більше 48 год¹) порівняно з індивідуальною фізіологічною нормою або систематичним недостатнім випорожненням кишечнику (Diaz S. et al., 2023), що відмічається у 1–6% здорових дорослих і до 80% іммобілізованих людей літнього віку (Schuster B.G. et al., 2015).

Однак не варто вважати, що закреп — це обов’язково відсутність щоденного випорожнення. Адже в нормі процес дефекації може відбуватися від 3 разів на день до 3 разів на тиждень (приблизно кожні 8–72 год²) (Walter S.A. et al., 2010).

Відповідно до Римських критеріїв IV закреп діагностується, якщо відзначають щонайменше 2 або більше з наступних симптомів протягом останніх 3 міс:

• менше 3 випорожнень на тиждень;
• грудкуватий або твердий кал (за шкалою Брістоля тип 6 або 7);
• напруження під час щонайменше 25% дефекацій;
• відчуття неповного випорожнення кишечнику;
• відчуття блокування або утруднення проходження калу;
• потреба в допоміжних маніпуляціях (наприклад ручне видалення калу) для полегшення дефекації.

Для визначення хронічного запору вищезазначені умови повинні бути дотримані протягом останніх 3 міс, а симптоми мають початися щонайменше за 6 міс до встановлення діагнозу (Yamamoto S. et al., 2022).

Чому виникає закреп?

Причини закрепу можуть бути різноманітними:

• малорухливий спосіб життя;
• ірраціональне харчування (недостатнє споживання харчових волокон (овочів, фруктів, цільнозернових продуктів) та рідини);
• ігнорування природних позивів до дефекації;
• психогенні причини (стрес, депресія, нервова анорексія можуть впливати на функцію кишечнику);
• прийом деяких ліків (наркотичних анальгетиків, антихолінергічних засобів (нейролептиків, антидепресантів), діуретиків, залізовмісних препаратів, антацидів) або тривале застосування стимулюючих проносних засобів²;
• наявність супутньої патології (метаболічних та ендокринних хвороб, як-от гіпотиреоз чи цукровий діабет), неврологічних (хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, інсульти), структурних та функціональних проблем кишечнику (непрохідність кишечнику, пухлини, дивертикули, синдром подразненого кишечнику, синдром спастичного тазового дна)^{2, 3, 4} (Diaz S. et al., 2023);
• психогенні розлади (нервова анорексія, депресія, психози)² тощо.

Наприклад, у космонавтів у відкритому космосі можуть виникати закрепи через зміну роботи м’язів черевного пресу в невагомості (Spiegel B., 2022; Dakkumadugula A. et al., 2023). Окрім того, існує феномен закрепу, пов’язаного з подорожами («туристичний закреп»), коли зміна клімату, харчування та режиму дня може блокувати нормальну роботу кишечнику у мандрівника⁵.

Терапевтичні втручання при закрепах

Лікування закрепів рекомендовано лише тоді, коли закреп спричиняє дискомфорт та інші супутні патологічні симптоми². Воно потребує комплексного підходу, починаючи з модифікації способу життя¹ і закінчуючи фармакологічним втручанням.

Перед тим як почати застосовувати фармакологічні втручання, при скаргах на закрепи слід провести корекцію способу життя та харчування, що передбачає:

• збільшення споживання продуктів, багатих на клітковину (бажано вживати по 21–38 г клітковини щодня³), що збільшуватиме об’єм кишкового вмісту та, відповідно, сприятиме стимуляції перистальтики³;
• підтримку водного балансу (2–2,5 л рідини, особливо води, щодня)⁴;
• достатню фізичну активність (регулярні фізичні вправи помірної інтенсивності, такі як ходьба, плавання або йога, допомагають активізувати роботу кишечнику⁴; повідомляється, що навіть 20 хв швидкої ходьби щодня можуть стимулювати роботу шлунково-кишкового тракту⁵) (Meshkinpour H. et al., 1998; Cui J. et al., 2024; Al-Beltagi M. et al., 2025);
• вживання їжі в один і той самий час, не поспішаючи, і не пропускаючи прийоми^{3, 4};
• дотримання режиму дефекації без ігнорування позивів, оскільки це може погіршити ситуацію⁵.

Примітно, що використання звичних запахів або звуків (наприклад аромат кави чи звуки води) як умовного сигналу для організму може допомогти сформувати стабільний ритм дефекації (Flaten M.A. et al., 1999; Iriondo-DeHond A. et al., 2020).

Терапевтичні втручання при закрепах можливі лише на початкових етапах і за відсутності загрозливих для життя симптомів (коли закреп супроводжується підвищенням температури тіла, нудотою, блюванням, запамороченням, головним болем, зміною кольору шкіри (блідий або сіруватий); наявні домішки крові в калі та біль при дефекації; сильний біль у животі; різке здуття живота; немотивоване зменшення маси тіла; закреп визначається у дітей раннього віку та у вагітних; мова йде про отруєння токсичними речовинами (ртуть, свинець тощо)), які потребують обстеження¹. У разі якщо причиною закрепу є певний лікарський засіб, хворого також потрібно направити до лікаря для подальшої відміни або зниження дози препарату, який є ймовірним «провокатором» відповідного дискомфорту².

У разі відсутності загрозливих для життя симптомів хворому зі скаргами на закрепи, які не вдається усунути лише за допомогою зміни способу життя, можуть бути рекомендовані до застосування наступні лікарські засоби:

• препарати, що збільшують об’єм калових мас (наповнювачі) на основі харчових волокон (подорожник яйцевидний (блошиний), що поглинають воду в кишечнику і роблять кал м’якшим та об’ємнішим (будуть корисними при хронічному закрепі²);
• осмотичні проносні засоби, які притягують воду в товстий кишечник, що пом’якшує випорожнення і полегшує його проходження (препарати на основі лактулози, макроголу або солей магнію) (будуть ефективні і придатні для довготривалого застосування²);
• контактні стимулюючі проносні засоби (бісакодил, натрію пікосульфат, глікозиди сени, рицинова олія), які діють безпосередньо на стінки кишечнику, стимулюючи його скорочення (можна застосовувати короткий період²);
• клізми (докузат натрію)¹, що можуть бути рекомендовані з метою отримання швидкого ефекту, однак тільки як короткочасне рішення при тимчасовому (гострому) закрепі, або регулярно при обструкціях, спричинених травмою, залежно від її рівня, у поєднанні з «об’ємними» проносними засобами²;
• супозиторії з гліцерином⁵;
• пробіотики та пребіотики можуть допомогти сприяти відновленню здорової мікрофлори кишечнику, що може дати змогу таким чином покращити його моторику та функціонування (Xu L. et al., 2025).

Лікар залежно від ситуації може також призначити тренування з фізіотерапевтами щодо біологічного зворотного зв’язку² (Hite M. et al., 2021), електростимуляцію тазового дна (Jung K.W. et al., 2013) або у крайніх випадках при механічній обструкції — хірургічне лікування (Lieske B. et al., 2024).

Важливо пам’ятати, що тривале безконтрольне застосування стимулюючих проносних засобів може бути пов’язане з більшою психопатологією та підвищенням клінічної тяжкості в осіб з розладами харчової поведінки, призвести до розвитку синдрому «лінивого кишечнику», коли він стає залежним від них і втрачає здатність до самостійного скорочення (перистальтики), порушення водно-електролітного балансу (наприклад стимулюючі проносні змушують кишечник виводити велику кількість води та електролітів, що може призвести до серйозних проблем із серцем, м’язами та нервовою системою), звикання та залежності (організм звикає до дії цих препаратів, і вони перестають працювати у звичайній дозі, що створює замкнене коло, при якому людина змушена постійно підвищувати дозу, щоб досягти терапевтичного ефекту), пошкодження нервових закінчень у стінках товстої кишки, що погіршуватиме природну моторику кишечнику та посилюватиме хронічний закреп (Roerig J.L. et al., 2010; Ulbricht С. et al., 2011; Whorwell P. et al., 2024).

Альтернативні способи полегшення стану, які можна додатково порадити при закрепах

Деякі дослідження показують, що потенційно корисним втручанням при хронічних закрепах є акупунктура, проведення якої сприяє покращенню перистальтики шлунково-кишкового тракту, регуляції периферичних гормонів шлунково-кишкового тракту та підтримці балансу збуджувальних та гальмівних нейронів у кишковій нервовій системі (Cao H. et al., 2023). Ще один важливий зручний варіант — масаж живота, що має потенціал для покращення кровообігу в шлунково-кишковому тракті та стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту (Yuan Q, et al., 2024), який у поєднанні з корекцією способу життя може покращити стан при запорах та здутті (Fekri Z. et al., 2021).

Окрім того, з метою прискорення випорожнення шлунка та стимуляції скорочення антрального відділу може стати в нагоді вживання імбиру, біологічно активні речовини у складі якого чинять протизапальну, антигіпертензивну, глюкозосенсибілізувальну та стимулювальну дію на шлунково-кишковий тракт (Mansour M.S. et al., 2012; Wu K.L. et al., 2008).

Профілактика закрепів

Будь-яку проблему, особливо зі здоров’ям, краще попередити, ніж її лікувати.

Так, для запобігання закрепам важливо дотримуватися комплексу заходів, що включають правильне харчування, активний спосіб життя та належні гігієнічні процедури:

• здорове харчування передбачає збільшення клітковини (введення в раціон продуктів, багатих на харчові волокна, такі як хліб із висівками, сирі овочі, фрукти та гречана каша) та зменшення споживання тваринних жирів, а також продуктів, що можуть спричиняти метеоризм (бобові, капуста) та закреп (цукерки, мед, виноград);
• дотримання питного режиму (не менше 1,5 л води на день, якщо немає протипоказань);
• регулярна фізична активність, у тому числі ранкова гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі;
• гігієна сну та достатній відпочинок;
• вироблення щоденного рефлексу на дефекацію, намагаючись відвідувати туалет в один і той же час щодня;
• використання пом’якшувальних засобів та дотримання гігієни для запобігання ускладненням¹.

Важливо також вчасно лікувати патологічні стани, що можуть впливати на процес дефекації, як-от геморой або анальні тріщини.

Примітно, що сміх і позитивні емоції можуть активізувати роботу кишечнику через вплив на блукаючий нерв (Mayer E.A., 2011; Breit S. et al., 2018), що пояснює, чому іноді після гарного жарту людина може відчуватися «зрушення процесу». Тож не забувайте до всього вищезазначеного радити своїм відвідувачам в аптеці мати гарний настрій та побільше посміхатися, що разом з відповідною модифікацією способу життя та, за потреби, відповідним фармакологічним втручанням може допомогти залишатися здоровим та уникати дискомфорту, пов’язаного з закрепами.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!