Про причини розвитку акне
Шкіра, найбільший орган людського тіла, служить фізичним, хімічним, імунним та мікробним бар’єром проти зовнішніх факторів навколишнього середовища. Функціональність її знижується з віком, і цей процес відображається не лише в зовнішньому вигляді, такому як дрібні зморшки, але й у кількісних показниках, таких як зниження еластичності шкіри та зменшення вмісту води в роговому шарі. Окрім вікових змін, на функціональне зниження шкіри впливає цілий ряд складних факторів — спосіб життя, куріння, харчування, стан навколишнього середовища тощо (Oizumi R. et al., 2024). Зокрема, в прохолодну пору року людині часто доводиться перебувати в приміщеннях з опалювальними приладами, де фіксується знижена відносна вологість повітря, що навіть за короткочасного впливу зумовлює розвиток сухості шкіри, а разом з цим низки дерматологічних проблем, у тому числі загострення акне (Park E.H. et al., 2023).
Акне, або вульгарні вугри (acne vulgaris) — поширене хронічне дерматологічне захворювання, переважно у підлітків (уражує близько 85% людей віком 12–24 років), що зазвичай має тривалий перебіг (Thiboutot D. et al., 2013). Клінічна картина захворювання являє собою сукупність ознак, пов’язаних із порушенням функціонування волосяно-сальних фолікулів, серед яких одним з основних проявів є поліморфізм уражень — одночасна наявність різних типів висипу — незапальних (наприклад комедонів, які виникають у результаті закупорки шкірним салом і кератином та розтягнення волосяного фолікула) та запальних (папул, пустул, вузликів (нодул) та кіст), які зазвичай виникають унаслідок розмноження бактерій Cutibacterium acnes та імунної відповіді організму) переважно на ділянках з підвищеною щільністю сальних залоз (обличчя, спина та груди) (Ayer J. et al., 2006; Wong C.M. et al., 2024). Тобто коли фолікули закупорюються, вони стають справжнім «шведським столом» для бактерій, що живуть на шкірі, що призводить до надмірного запалення та болісних червоних горбків, характерних для акне.
Спровокувати загострення акне може низка чинників, серед яких ірраціональне харчування (зокрема надмірне споживання молока та продуктів із високим глікемічним навантаженням (через стимуляцію гормонів, як-от IGF-1)) (Roengritthidet K. et al., 2021; Meixiong J. et al., 2022), гормональний дисбаланс в організмі (інсулінорезистентність та ендокринні розлади (синдром полікістозу яєчників, вагітність) (Damoulaki E. et al., 2025; Su P. et al., 2025), несприятливий зовнішній вплив (використання олійної косметики, тертя / тиск (від одягу, рюкзаків), надмірний вплив сонячного світла, агресивне очищення шкіри), спосіб життя (наприклад на фоні стресу) (Siddiqui І. et al., 2024), генетика (50–90% випадків) (Sutaria A.H. et al., 2023), прийом певних ліків (наприклад стероїдів, літію чи протисудомних засобів) (Pontello R.Jr. et al., 2013) тощо.
Зимове акне — міф?
Що стосується зимового акне, що загострюється в холодну пору року, — то це і не вигадка, і не окремий медичний діагноз, а радше термін для опису загострення вульгарних вугрів, які можуть виникати або посилюватися протягом пізньої осені та взимку (Sardana К. et al., 2014). Цей тип акне часто характеризується тяжчим перебігом та може бути резистентнішим до терапії, головним чином через ряд факторів, асоційованих з впливом низьких температур та неправильним доглядом за шкірою в прохолодну пору року.
Низька абсолютна вологість зовнішнього повітря, а також використання систем центрального опалення (кондиціонування) в приміщеннях взимку, спричиняють значне зневоднення (дегідратацію) рогового шару шкіри та трансепідермальної втрати води. Зниження рівня вологи порушує цілісність епідермального бар’єра. Своєю чергою, суха, ксеротична та десквамативна (луската) шкіра стає більш сприйнятливою до запалення, у тому числі до розвитку акне (Baker P. et al., 2023).
У відповідь на сухість та пошкодження бар’єра сальні залози можуть компенсаторно збільшувати вироблення шкірного сала, і ця жирна плівка, змішана з відмерлими клітинами, які лущаться, може сильно закупорювати фолікули (посилюючи фолікулярну гіперкератинізацію) та зумовлювати утворення комедонів (Hoover E. et al., 2022; Park E.H. et al., 2023).
Не варто забувати й про оклюзійні та механічні чинники: коли на вулиці стає прохолодніше, люди носять більше шарів одягу, включаючи шарфи, високі коміри та теплі шапки, які створюють як додаткове механічне тертя, так і оклюзію, що перешкоджає диханню шкіри та може спричиняти загострення, відоме як акне, зумовлене тертям1. До того ж під теплим зимовим одягом може накопичуватися піт, особливо на спині та грудях, створюючи вологе середовище, сприятливе для розмноження Cutibacterium acnes (Mayslich C. et al., 2021).
Не варто також забувати, що через скорочення світлового дня очевидним явищем стає недостатній вплив ультрафіолету, який при помірному впливі може виявляти антибактеріальний та протизапальний ефект і тимчасово маскувати акне (Piquero-Casals J. et al., 2023). Окрім того, восени та взимку відзначається зниження природного синтезу вітаміну D через брак сонця, що може впливати на імунну функцію (Mostafa W.Z. et al., 2015).
Погіршити ситуацію можуть і зміни у догляді за шкірою та використання жирної щільної косметики, на яку часто переходять через сухість у прохолодні дні, забуваючи, що більш щільні, олійні та комедогенні зволожувальні засоби можуть викликати закупорку пор (Azizi F. et al., 2025).
Терапія зимового акне
Для запобігання загостренню чи іншим небажаним наслідкам, а також лікування акне, у тому числі зимового, необхідно зосередити зусилля на збереженні гідратації шкіри, відновленні епідермального бар’єра та контролі гіперкератинізації.
Попри те що терапевтичні цілі однакові для кожного пацієнта, універсального методу лікування не існує, і в кожному клінічному випадку підбирається індивідуально. Зокрема, для лікування акне лікар може залежно від тяжкості стану призначити місцеві ретиноїди (підтримувальна терапія), пероксид бензоїлу, антибіотики, саліцилову кислоту, азелаїнову кислоту, гормональні контрацептиви, спіронолактон або їх комбінації за потреби. Топічна терапія буде актуальним втручанням при акне легкого та середнього ступеня тяжкості. Щоб покращити результати лікування, дерматолог може включити додаткові процедури до плану лікування, як-от ін’єкції кортикостероїдів, хімічний пілінг, лазерну або світлову терапію, хірургічне лікування тощо1.
Важливо, що науковцям нещодавно вдалося синтезувати нову матричну РНК-вакцину, що може виявитися довготривалим засобом від акне, зупиняючи розмноження бактерій у корені та намагаючись контролювати ці патогени і запобігати їх розмноженню. Спочатку дослідники випробували два варіанти вакцини на тваринах: один, що містить фрагменти білка бактерій, які викликають акне, та інший, виготовлений з матричної РНК (мРНК), яка кодує білки. Варіант мРНК виявився більш ефективним, і зараз дослідники проводять випробування на людях2.
Догляд як основа
Ксероз (сухість) шкіри ускладнює терапію акне, оскільки багато топічних засобів для боротьби з цією патологією (наприклад бензоїлпероксид, топічні ретиноїди) мають потенціал до пересушування та подразнення (іритації), і їх застосування на вже лущистій та подразненій шкірі може призвести до погіршення стану (наприклад розвитку контактного дерматиту) та погіршити комплаєнс пацієнта. Але лікування акне — це не лише про застосування препаратів та певні медичні втручання, а й про коректний супутній догляд за шкірою.
Оскільки сухість посилює лущення (десквамацію) та накопичення відмерлих клітин, помірна ексфоліація (очищення) критично важлива для запобігання закупорці фолікулів. Тому при акне рекомендується:
- вмивати обличчя двічі на день м’якими pH-збалансованими засобами (Choi J.M. et al., 2006);
- одразу після контакту з водою (правило «3 хв»), щоб «приховати» (оклюзійний ефект) вологи, захопленої в роговому шарі, потрібно наносити зволожувальні засоби;
- щоденно (у тому числі після всіх водних процедур протягом дня — душу чи ванни) слід використовувати зволожувальні креми з тонкою текстурою (Kang S.Y. et al., 2022), суворо контролюючи їх склад, — не мають містити олії та парабенів, спирту, агресивних поверхнево-активних речовин (ПАР), а також ароматизаторів та барвників, які можуть викликати додаткове подразнення чутливої шкіри, мають бути марковані як «некомедогенні», щоб мінімізувати ризик закупорки пор (комедогенезу), та містити інгредієнти-гумектанти (наприклад гіалуронова кислота, гліцерин, сечовина), які притягують та утримують воду (Karwal K. et al., 2023).
Зокрема, визначено, що креми, які містять кераміди, підтримують гомеостаз шкіри та захищають шкірний бар’єр, тому можуть бути рекомендовані для запобігання пошкодженню шкіри та підтримки здоров’я шкіри, особливо під час тривалого перебування в приміщенні взимку (Park E.H. et al., 2023);
- 1 раз на тиждень необхідно глибоко очищати шкіру, використовуючи відлущувальний засіб (в нагоді стануть очищувачі, спеціально розроблені для чутливої або реактивної шкіри, що містять зволожувальні компоненти (наприклад цераміди або гіалуронову кислоту) для мінімізації втрати вологи);
- навіть якщо на вулиці холодно, щодня слід використовувати санскріни широкого спектра дії (SPF 30 або вище, водостійкі)1;
- а ще — уникати частого дотику до шкіри, оскільки це може призвести до передачі та поширення бактерій (особливо важливо уникати видавлювання вугрів або розчісування висипу)1;
- продукти з високою концентрацією активних речовин (ретиноїди, саліцилова кислота, бензоїлпероксид) слід обмежити та використовувати їх лише для точкового нанесення безпосередньо на запальні елементи або комедони, уникаючи великих ділянок сухої шкіри.
Сподіваємося, що в недалекому майбутньому вакцинація проти акне продемонструє успішні результати, а людство отримає нову «зброю» проти цієї патології. Однак у будь-якому випадку слід пам’ятати, що акне, літнє чи зимове — патологія, яку можна взяти під контроль за допомогою вже наявних терапевтичних рішень та раціонального догляду за своїм тілом.
2За даними www.nature.com.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим