Сезонна фармакопідготовка: що має бути у «зимовій» домашній аптечці

Зимові фактори ризику

Необхідність ретельної підготовки аптечки взимку є не опцією, а стратегічною необхідністю, що базується на відповідних змінах навколишнього середовища та відповіді організму.

Так, одним з основних викликів у прохолодну пору року є пікове поширення ГРВІ, зумовлене впливом низки факторів (знижена температура повітря, сезонні коливання абсолютної вологості, вплив сонячного світла, рівень вітамінів та особ­ливості взаємодії людей, які впливають на частоту контактів між інфікованими та сприйнятливими особами), що призводять до поширення їх збудників (Bukavaz S. et al., 2025). Зокрема, дослідження демонструють, що при низьких температурах та низькій абсолютній вологості повітря (характерно для зими) віруси грипу та коронавіруси довше зберігають свою інфекційну активність у повітрі та на поверхнях, подовжуючи час потенційного зараження (Marr L.C. et al., 2019; Bukavaz S. et al., 2025). Примітно, що увімкнення центрального опалення впливає на вологість повітря, суттєво знижуючи її, що, як наслідок, може призвести до дегід­ратації слизової оболонки носа та погіршення мукоциліарного кліренсу — ключового механізму елімінації патогенів (Liener K. et al., 2003; Bustamante-Marin X.M. et al., 2017). Пам’ятаймо й про зниження бар’єрної функції: ослаблення продукції секреторного імуноглобуліну А (sIgA), головного захисного антитіла слизових оболонок, унаслідок впливу холоду та сухості знижує ефективність місцевої імунної відповіді (Walsh N.P. et al., 2002; Zhou X. et al., 2025). Ускладнює ситуацію й низька інсоляція взимку, що призводить до зниження в організмі рівня вітаміну D, який є важливим імуномодулятором, необхідним для адекватної активації як вродженого, так і набутого імунітету (Di Rosa M. et al., 2011).

Зимові умови (ожеледь, сніг) значно підвищують частоту падінь, які є основною причиною травматизму в цей період (van den Brand C.L. et al., 2014; Mills В. et al., 2020). Зокрема, фізичні навантаження, пов’язані із зимовими видами спорту, підвищують імовірність розтягнень та розривів зв’язок, забоїв, гематом та переломів (Wu Y. et al., 2023).

Холод індукує периферичний вазоспазм (звуження периферичних судин) як механізм збереження тепла (Alba B.K. et al., 2019), що має такі системні наслідки, як підвищення артеріального тиску та в’язкості крові, що призводить до зростання ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу (інсультів) та інфаркту міокарда (Kim J.Y. et al., 2003). До того ж холодне повітря є тригером для розвитку бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою або хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), підвищуючи частоту загострень (D’Amato M. et al., 2018).

Не слід забувати й про ментальний бік проблеми. Ясна погода (достатньо сонця, комфортна температура) зазвичай сприяє кращому настрою та психічному здоров’ю. Натомість похмура холодна погода (як-от взимку) часто асоціюється з почуттям смутку, дискомфорту, низькою енергією та негативними емоціями (Zhang W. et al., 2025).

Вперед до наповнення аптечки

Фармацевт як фахівець галузі охорони здоров’я, до якого одним з перших звертаються по допомогу, повинен знати, що порекомендувати відвідувачам додати взимку в домашню аптечку. Зокрема, з огляду на вищезазначені сезонні фактори ризику, пропонуємо взяти на замітку наведений далі приклад переліку безрецептурних лікарських засобів та медичних виробів, що можуть стати в нагоді взимку.

Однак перед початком збору необхідно з’ясувати, чи домашня аптечка формується вперше. Якщо певний запас ліків вдома вже є, раціонально провести їх аудит (перевірити терміни придатності, наявність) та, за необхідності, розширити наявний перелік препаратами та медичними виробами відповідно до сезону та потреб*.

І. Контроль симптомів ГРВІ

1. Анальгетики та антипіретики* (базові засоби з доведеною ефективністю для зниження підвищеної температури тіла, купірування проявів головного, м’язового чи суглобового болю) та системні нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП)* (полегшення різних видів болю та запалення). Фармацевт має наголосити на суворій відповідності віковому режиму дозування та потенційному ризику гепато- чи гастротоксичності при передозуванні або тривалому застосуванні.
2. Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа* (симпатоміметики* (покращення прохідності дихальних шляхів, зменшення набряку) та засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа (фізіологічне очищення та зволоження слизової оболонки, відновлення мукоциліарного кліренсу). Варто наголосити відвідувачу, що судинозвужувальні краплі показані лише для короткочасного застосування (≤5 днів) з метою уникнення медикаментозного риніту.
3. Засоби від кашлю — муколітичні засоби прямої дії та протикашльові ненаркотичні препарати*. Фармацевту важливо зауважити при відпуску, що нераціональне застосування муколітиків при сухому кашлю або пригнічення продуктивного кашлю протикашльовими засобами може погіршити стан.
4. Засоби від болю в горлі* (таблетки, льодяники для розсмоктування, аерозолі тощо).
5. Примітно, що якщо через 2 доби покращення стану не відбудеться і горло продовжуватиме боліти — необхідно звернутися до лікаря!*

ІІ. Фармакологічна підтримка на випадок травмувань

1. Антисептичні і дезінфікуючі засоби* (антисептична обробка сприяє зниженню ризику розвитку інфікувань дрібних ран і саден після падіння (Atiyeh B.S. al., 2009). Важливо пам’ятати, що у разі поранення водні розчини антисептиків застосовуються для промивання ран (за допомогою ватного або марлевого тампону), а розчинами, що містять етанол, обробляють шкіру навколо рани, краї рани, поверхневі мікротравми. Водночас при глибоких ранах не можна дуже щільно зводити їх краї, оскільки це може зумовлювати розвиток ана­еробної інфекції. Важливо, що подряпини перев’язувати слід тільки у випадку, коли треба зупинити кровотечу — відкрита подряпина загоюється швидше. Якщо ж йде мова про пов’язки, то їх потрібно робити досить тугими, але не порушувати при цьому циркуляції крові.
2. Антибактеріальні засоби для місцевого застосування* (знищення або пригнічення патогенних мікроорганізмів, які можуть спричинити нагноєння в рані, запобігаючи серйознішому інфікуванню та таким чином прискорюючи загоєння (Bandyopadhyay D., 2021)).
3. Топічні ранозагоювальні препарати* (сприяння загоєнню ран (Sarabahi S., 2012; Eriksson E. et al., 2023)).
4. Топічні НПЗП* (локальна протизапальна та анальгезивна дія для зменшення вираженості болю та набряку при розтягненнях, забоях, без значного системного навантаження (Derry S. et al., 2016; Drosopoulou K. et al., 2025).
5. Антитромботичні засоби та ангіопротектори для місцевого застосування* (запобігання утворенню тромбів або сприяння розсмоктуванню вже існуючих дрібних згустків крові у поверхневих венах і тканинах, гематом, зміцнення пошкоджених судин (Ng L. et al., 2015)).

ІІІ. Контроль хронічних станів

Важливо, що до складу аптечки мають бути включені безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості користувачів аптечки, а також перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо), медичні вироби (джгут кровоспинний, термометр максимальний, стаканчик для прийому ліків, грілка, ножиці, гіпотермічний пакет тощо). Для хронічних хворих вибір лікарських засобів «про запас» для надання першої допомоги необхідно узгодити зі своїм лікарем.

Залежно від потреб до складу аптечки можуть входити медичні вироби, що можуть бути актуальними взимку, як-от термометр (для вимірювання температури тіла), пульсоксиметр (для неінвазивного вимірювання сатурації — рівня насиченості капілярної крові киснем, та частоти пульсу), інгалятор, для хронічно хворих з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом, оскільки зимові умови та інфекції можуть дестабілізувати ці стани, — тонометр (вимірювання артеріального тиску), глюкометр (вимірювання рівня глюкози в крові).

Загальні рекомендації щодо формування домашньої аптечки першої допомоги не залежать від сезонності: упакування повинно бути міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту, а всі препарати мають бути з інструкціями для застосування. Для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику, також необхідно враховувати, що термін зберігання цих засобів після розкриття не перевищує одного місяця.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!