Як Україна реалізує стратегію боротьби з антибіотикорезистентністю

Минув рік відтоді, як Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України оновило державну Стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 р. (далі — Стратегія) та затвердило операційний план її виконання на 2024–2026 рр. Наприкінці 2024 р. документ отримав підтримку Уряду та став дорожньою картою для системних змін у сфері протидії антимікробній резистентності (АМР). Про основні напрями та перші результати Стратегії розповіли в МОЗ України.

Оновлена Стратегія базується на досвіді реалізації Національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів 2019–2021 рр., виявлених прогалинах та актуальних світових викликах. Вона включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками та враховує міжсекторальний підхід «Єдине здоров’я».

Основні напрями Стратегії

Документ передбачає комплексне посилення системи протидії АМР, зокрема:

• підвищення рівня інфекційного контролю в медичних закладах;
• розвиток та модернізацію бактеріологічних лабораторій;
• створення ефективної системи нагляду за резистентними збудниками і споживанням антимікробних препаратів;
• зміцнення ветеринарно-санітарних заходів, що запобігають поширенню резистентних інфекцій у тваринництві;
• масштабне інформування населення, медичних та ветеринарних фахівців про раціональне застосування антибіотиків;
• посилення кадрової спроможності та розвиток наукових досліджень у сфері АМР.

Що вдалося досягти за рік реалізації Стратегії?

1. Менше випадків застосування резервних антибіотиків. Частота прийому цефтріаксону знизилася удвічі, а левофлоксацину — у 2,5 раза порівняно з 2022 р. Це свідчить про те, що лікарі частіше обирають препарати першої лінії, коли це клінічно доцільно, що допомагає зберегти ефективність сильнодіючих антибіотиків на майбутнє.
2. Перевага в застосуванні пероральних форм. Оновлені стандарти лікування стимулюють прийом таблетованих форм замість ін’єкцій. У 2024 р. лише 8% призначених антибіотиків були ін’єкційними, і ця частка продовжує зменшуватися.
3. Масштабне навчання медиків. Понад 10 тис. лікарів і керівників медичних закладів пройшли 90 безоплатних тренінгів з питань інфекційного контролю та протидії АМР.
4. Розширення системи епіднагляду. Національна мережа лабораторій, що звітують до міжнародних систем CAESAR Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності (European Centre for Disease Prevention and Control — ECDC) та GLASS (ВООЗ), збільшилася з 5 у 2017 р. до 91 лабораторії у 2025 р. Координацію здійснює Центр громадського здоров’я МОЗ України.
5. Електронний рецепт — важливий інструмент контролю. З серпня 2022 р. електронний рецепт дозволив суттєво зменшити кількість випадків неконтрольованого відпуску антибіотиків, що є однією з причин розвитку АМР.
6. Перше Національне дослідження поширеності інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги (ІПНМД). У 2025 р. Центр громадського здоров’я вперше провів дослідження поширеності ІПНМД. Це дасть змогу точніше планувати заходи інфекційного контролю та адаптувати Стратегію.

За даними ВООЗ, опублікованими в жовтні 2025 р., майже кожна 6-та підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування. Серед основних причин поширення резистентності — надмірне або неправильне застосування антибіотиків та переривання призначеного курсу лікування. Більш детально звіт ВООЗ представимо нашим читачам найближчим часом.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!