У рамках форуму «ФАРМЕКСПЕРТ 2026» відбулася дискусія впливу регуляцій на доступність лікарських засобів. Серед питань, що обговорювалися, — ціноутворення, роль лікарняних аптек, ініціатива «три найдешевші лікарські засоби», продаж безрецептурних (ОТС) препаратів на автозаправних станціях (АЗС).
Участь у дискусії взяли Андрій Долговський, заступник начальника управління — начальник відділу контролю та ліцензування господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), Євгенія Ішкова, заступниця директора з питань оцінки медичних технологій і клінічних досліджень, кандидатка фармацевтичних наук, Державний експертний центр МОЗ України, Ореста Піняжко, директорка Департаменту оцінки медичних технологій, кандидатка фармацевтичних наук, Державний експертний центр МОЗ України, Наталія Бабак, співголова наглядової ради комітету охорони здоров’я Американської торговельної палати, Володимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD), Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників («AIPM Ukraine»), Іван Задворних, директор Європейської фармацевтичної асоціації. Модерував дискусію Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm (Legal Alliance).
Цінові регуляції та створення Нацкаталогу
Стосовно цінових регуляцій та створення Національного каталогу цін (Нацкаталог) представники профільних асоціацій відзначили, що нові правила ціноутворення показали, що в переважній більшості випадків ціни на ліки в Україні дешевші, ніж у країнах Європейського Союзу (ЄС). Є окремі позиції препаратів, ціни на які в Україні вищі, але це швидше виняток із правил. Держава мала на меті знизити ціни на ліки та підвищити їх доступність для населення, однак обрані механізми регуляції не сприяли зниженню цін на більшість позицій лікарських засобів. Адже для більшості препаратів використовувався механізм вільного декларування цін. Щодо регулювання цін на ОТС-препарати, то, на думку представників асоціацій, це взагалі не спричинило жодного впливу на ціни, за винятком окремих позицій. Однак на це були витрачені значні ресурси держави та компаній. Все ж держава має сконцентруватися на регулюванні рецептурних ліків. До того ж у більшості європейських країн ОТС-ринок взагалі не регулюється.
Реалізація ліків на АЗС та «три найдешевші лікарські засоби»
За даними Держлікслужби, на сьогодні видано ліцензії 11 ліцензіатам — найбільшим мережам АЗС — на 235 місць провадження діяльності, а ліки вже реалізовувалися у 124 із них. Щодо географії місць провадження, то охоплено 19 областей України. При цьому бізнес почав ліцензування з найбільших адміністративних одиниць — це м. Київ та Київська і Львівська області. У подальшому почали відкриватися точки продажу і на трасах між великими містами на територіях сільських громад. Варто відзначити, що кількість заяв на ліцензування постійно зростає, і щодня опрацьовується близько 10 таких заяв. Контроль за дотриманням Ліцензійних умов такий самий, як і для аптек.
Втім представники профільних асоціацій наголосили, що умови не зовсім рівні. Адже в аптеках ліки має відпускати людина із фармацевтичною освітою. Крім того, держава дозволяє продаж ліків в аптеках на території лікувально-профілактичних закладів лише за 3 найнижчими цінами з Нацкаталогу. А на АЗС дозволяється продавати увесь асортимент безрецептурних ліків.
Щодо реалізації ліків лише за 3 найнижчими цінами з Нацкаталогу у лікарняних аптеках, то це певною мірою є обмеженням доступності ліків для пацієнтів та позбавленням їх права вибору. Доречніше було зобов’язати такі аптеки мати у наявності препарати за 3 найнижчими цінами, не обмежуючи продажу інших ліків.
До того ж не встановлено механізму визначення 3 найнижчих цін, а відповідний перелік ліків, які дозволено реалізовувати у лікарняних аптеках, відсутній. Це викликає проблеми з контролем дотримання цієї норми, адже немає ані переліку, ані чіткого механізму їх визначення.
Розширення програми реімбурсації
У квітні 2026 р. без громадського обговорення була ухвалена постанова КМУ № 440, яка, серед іншого, визначає терапевтичні групи лікарських засобів. Такий підхід викликає занепокоєння в учасників ринку. Крім того, наразі на громадське обговорення винесено проєкт постанови КМУ щодо удосконалення програми реімбурсації лікарських засобів, яким, серед іншого, запроваджується поняття «особливого режиму реімбурсації». Умови цієї норми прописані під локального виробника, що, на думку представників профільних асоціацій, створює дискримінаційні умови для іноземних виробників.
Доступність ліків
Підсумовуючи обговорені питання, можна зазначити, що доступність охоплює економічну та фізичну складові. І в деяких випадках, коли держава намагається занадто регулювати та знижувати ціни, підвищуючи економічну доступність, це може призвести до зникнення препаратів з ринку та, відповідно, зниження фізичної доступності. Тож варто знайти баланс.
З одного боку, держава підвищує доступність, дозволяючи реалізацію ОТС-препаратів на АЗС, а з іншого — знижує її, обмежуючи реалізацію ліків у лікарняних аптеках.
Тож учасники закликали державу до змістовного діалогу щодо регуляцій. Адже непрогнозовані та незрозумілі регуляції призводять до невизначеності роботи учасників ринку та зниження привабливості ринку для інвесторів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим