НОРМОВЕН: коли літо диктує ніжкам спекотні умови

Чому літо — це «стрес-тест» для вен?

Венозна система нижніх кінцівок щодня виконує складну гемодинамічну роботу, переміщуючи кров проти сили тяжіння від периферії до серця переважно завдяки скороченням м’язово-венозної помпи гомілки та функціонуванню клапанного апарату вен. У спекотну погоду ця система може зазнавати одночасного впливу низки несприятливих чинників, які можуть посилювати один одного.

• Підвищення температури навколишнього середовища може спричиняти рефлекторну периферичну вазодилатацію — організм прагне віддати надлишок тепла через шкірні судини, проте розширення вен супроводжується зниженням тонусу їхньої стінки та може погіршувати змикання венозних клапанів, унаслідок чого збільшується вираженість венозного рефлюксу та венозного застою. Паралельно посилене потовиділення може призводити до зменшення об’єму циркулюючої плазми та підвищення в’язкості крові, що сповільнює мікроциркуляторний кровотік і за недостатнього відновлення втрати рідини потенційно може зумовити підвищення ризику тромботичних ускладнень у пацієнтів із відповідними факторами ризику (Charkoudian N., 2010; Cheng J.L. et a, 2019).
• Додатковим обтяжливим чинником є зміна способу життя в літній період: тривале статичне перебування у вертикальному чи сидячому положенні — на пляжі, у транспорті, під час туристичних прогулянок. Без активної роботи м’язів гомілки венозний відтік суттєво сповільнюється, оскільки основним механізмом венозного повернення крові з нижніх кінцівок є робота литкової м’язово-венозної помпи (Restaino R.M. et al., 2015).
• Не менш значущим є гормональний компонент: естрогени можуть впливати на тонус венозної стінки та функціональний стан сполучної тканини вен, що частково пояснює вищу поширеність хронічної венозної недостатності у жінок — у 2–3 рази частіше порівняно з чоловіками (Beebe-Dimmer J.L. et al., 2005). Своєю чергою, вагітність, прийом оральних контрацептивів і гормональна терапія можуть додатково підвищувати венозне навантаження (Fowkes F.G. et al., 2001; Prochaska J.H. et al., 2021; Patel S.K. et al., 2026), — і все це стає особливо відчутним у спеку.

Від суб’єктивного дискомфорту до об’єктивних змін

Пацієнти із судинною патологією, які звертаються в аптеку в літні місяці, часто мають типову комбінацію симптомів венолімфатичної недостатності — відчуття важкості та втоми в ногах, розпирання, набряки у ділянці гомілок і стоп, нічні судоми литкових м’язів, свербіж та відчуття жару вздовж поверхневих вен. У більш виражених випадках, коли мова йде про хронічне захворювання вен (ХЗВ), до клінічної картини додаються видиме розширення підшкірних вен, трофічні зміни шкіри гомілок, а за відсутності своєчасної адекватної корекції — формування венозних трофічних виразок (Li K.X. et al., 2021; Ortega M.A. et al., 2021; Santana da Silva J.V. et al., 2025).

Для об’єктивізації ступеня тяжкості процесу у клінічній практиці використовується клінічна класифікація CEAP (Clinical, Etiologic, Anatomic, Pathophysiologic), яка градуює прояви від відсутності видимих ознак захворювання (С0) до активної трофічної виразки (С6) (Zegarra T.I., 2026). Для фармацевта знання основних клінічних класів (С0–С6) дає змогу своєчасно виявити симптоми, що потребують направлення пацієнта до лікаря.

Обґрунтована фармакологічна корекція венозного тонусу

У структурі засобів венотонічної терапії одним із ключових компонентів комплексного консервативного лікування венолімфатичної недостатності та ХЗВ на різних стадіях хвороби є застосування флеботоніків (Gloviczki P. et al., 2024).

Особливе місце відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій серед венотоніків посідають препарати на основі очищеної мікронізованої флавоноїдної фракції (МОФФ) (Li K.X. et al., 2021; Rodrigues J.A.L. et al., 2025; Santana da Silva J.V. et al., 2025), яка, за даними клінічних досліджень, сприяє покращенню венозного тонусу, зменшенню венозного застою, зниженню проникності капілярів, пригніченню запальної активації лейкоцитів та покращенню функціонального стану мікроциркуляторного русла (Bouskela E. et al., 2022).

НОРМОВЕН 1000 — препарат, до складу якого входить МОФФ у вигляді діосміну і гесперидину у співвідношенні 9:1***.

Порівняно зі звичайними формами, мікронізована діюча речовина характеризується вищою швидкістю абсорбції та біодоступністю порівняно з немікронізованими формами діосміну (Nicolaides A.N., 2020; Santana da Silva J.V. et al., 2025) завдяки мікронізації діючої речовини: подрібнення частинок діосміну сприяє підвищенню його абсорбції та біодоступності порівняно з немікронізованими формами, що дає змогу пришвидшити досягнення терапевтичної концентрації в тканинах (Garner R.C. et al., 2002). Це робить застосування МОФФ (препарат НОРМОВЕН 1000***) клінічно доцільним під час літньої спеки — у період пікового загострення симптомів ХЗВ.

На рівні мікроциркуляторного русла комбінація діосміну та гесперидину (препарат НОРМОВЕН 1000***) сприяє зниженню капілярної гіперпроникності, зменшенню вираженості ендотеліальної дисфункції та локального запалення у мікроциркуляторному руслі (Castro-Ferreira R. et al., 2018; Li K.X. et al., 2021), що клінічно проявляється зменшенням набряків, важкості та інших симптомів ХЗВ за результатами досліджень (Maggioli A., 2016; Li K.X. et al., 2021). Крім того, обидва діючі компоненти виявляють протизапальну й антиоксидантну активність, а також модулюють експресію медіаторів запалення, оксидативного стресу та судинної проникності, що сповільнює прогресування набряку при ХЗВ (Feldo M. et al., 2019).

Примітно, що накопичена клінічна доказова база свідчить про ефективність МОФФ (лікарський засіб НОРМОВЕН 1000***) у зменшенні вираженості симптомів ХЗВ та покращенні якості життя пацієнтів при різних стадіях хронічної венозної хвороби, включно з посттромботичним синдромом, трофічними виразками та гемороїдальною хворобою, де зменшення вираженості симптоматики асоціюється з поліпшенням якості життя пацієнтів за результатами тривалих спостережних досліджень (Feldo M. et al., 2019; Nicolaides A.N., 2020; Li K.X. et al., 2021).

Стандартна схема прийому лікарського засобу НОРМОВЕН 1000, що містить МОФФ, становить 1 таблетку на добу вранці під час їди***, що для багатьох пацієнтів є потенційно зручним режимом та може сприяти кращому дотриманню призначеної схеми лікування.

Тривалість терапії визначає лікар індивідуально залежно від клінічної стадії захворювання, вираженості симптомів та відповіді на лікування***. Водночас фармацевту слід акцентувати увагу відвідувачів на тому, що загальна тривалість венотонізувальної терапії (зокрема, і за допомогою венотоніка НОРМОВЕН 1000), з огляду на хронічний характер захворювання, має проводитися курсами, тривалість яких залежить від тяжкості захворювання та становить 2–3 міс, але не рідше 2 разів на рік (Oklei D., 2015).

Максимізувати терапевтичний ефект при застосуванні флеботоніків, зокрема, препарату НОРМОВЕН 1000, можливо за умови поєднання терапії з немедикаментозними методами: обмеженням перебування на сонці, мінімізацією тривалих статичних навантажень на ногах та корекцією надмірної маси тіла. Разом із цим пацієнтам радять підтримувати активність ходьби та, за потреби, використовувати компресійні вироби для покращення гемодинаміки***. Не слід забувати і про адекватний питний режим, що особливо критично під час літньої спеки.

Як бачимо, своєчасне розпізнавання фармацевтом характерної симптоматики та обґрунтована рекомендація мікронізованого венотонічного препарату — такого як НОРМОВЕН 1000, у складі якого міститься МОФФ, ефективність якої підтверджена результатами низки досліджень, — може сприяти зменшенню вираженості симптомів ХЗВ, підвищенню прихильності пацієнтів до лікування та покращенню якості їхнього життя, особливо у період літньої спеки.

Інна Грабова

*За даними Державного реєстру лікарських засобів (drlz.info/register).
**Інструкція для медичного застосування лікарського засобу НОРМОВЕН (NORMOVEN), затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.02.2025 р. № 238, РП № UA/4475/01/01). Лікарський засіб, що відпускається без рецепта (drlz.info/register).
***Інструкція для медичного застосування лікарського засобу НОРМОВЕН 1000 (NORMOVEN 1000), затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.01.2025 р. № 171, РП № UA/19787/01/01). Лікарський засіб, що відпускається без рецепта (drlz.info/register).

Список використаної літератури

1. Charkoudian N. (2010) Mechanisms and modifiers of reflex induced cutaneous vasodilation and vasoconstriction in humans. J. Appl. Physiol. (1985), 2010 Oct; 109(4): 1221–8. doi: 10.1152/japplphysiol.00298.2010. Epub 2010 May 6. PMID: 20448028; PMCID: PMC296
2. Cheng J.L., MacDonald M.J. (2019) Effect of heat stress on vascular outcomes in humans. J. Appl. Physiol. (1985), 2019 Mar 1; 126(3): 771–781. doi: 10.1152/japplphysiol.00682.2018. Epub 2019 Jan 24. PMID: 30676869; PMCID: PMC6459390.
3. Restaino R.M., Holwerda S.W., Credeur D.P. et al. (2015) Impact of prolonged sitting on lower and upper limb micro- and macrovascular dilator function. Exp. Physiol., 2015 Jul 1; 100(7): 829–38. doi: 10.1113/EP085238. Epub 2015 Jun 10. PMID: 25929229; PMCID: PMC4956484.
4. Beebe-Dimmer J.L., Pfeifer J.R., Engle J.S., Schottenfeld D. (2005) The epidemiology of chronic venous insufficiency and varicose veins. Ann. Epidemiol., 2005 Mar; 15(3): 175–84. doi: 10.1016/j.annepidem.2004.05.015. PMID: 15723761.
5. Fowkes F.G., Evans C., Lee A.J. (2001) Prevalence and risk factors of chronic venous insufficiency. Angiology, 2001 Aug; 52 (Suppl. 1): S5–15. doi: 10.1177/0003319701052001S02. PMID: 11510598.
6. Prochaska J.H., Arnold, Falcke A. et al. (2021) Chronic venous insufficiency, cardiovascular disease, and mortality: a population study. Eur. Heart J., 2021 Oct 21; 42(40): 4157–4165. doi: 10.1093/eurheartj/ehab495. PMID: 34387673.
7. Patel S.K., Manea C., Surowiec S.M. (2026) Venous Insufficiency. [Updated 2026 Jan 31]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan-. Available from: www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK430975.
8. Ortega M.A., Fraile-Martínez O., García-Montero C. et al. (2021) Understanding Chronic Venous Disease: A Critical Overview of Its Pathophysiology and Medical Management. J. Clin. Med., 2021 Jul 22; 10(15): 3239. doi: 10.3390/jcm10153239. PMID: 34362022; PMCID: PMC8348673.
9. Li K.X., Diendéré G., Galanaud J.P. et al. (2021) Micronized purified flavonoid fraction for the treatment of chronic venous insufficiency, with a focus on postthrombotic syndrome: A narrative review. Res. Pract. Thromb. Haemost., 2021 May 8; 5(4): e12527. doi: 10.1002/rth2.12527. PMID: 34027293; PMCID: PMC8128666.
10. Santana da Silva J.V., Dos Santos Francisco A., Mourão Machado Valle I. et al. (2025) Granulometric Analysis After Spontaneous Disintegration of Tablets Containing Micronized Purified Flavonoid Fraction (SIZE Study). Cureus, 2025 Dec 27; 17(12): e10 doi: 10.7759/cureus.100169. PMID: 41602230; PMCID: PMC12833796.
11. Zegarra T.I., Tadi P. (2026) CEAP Classification of Venous Disorders. [Updated 2023 Mar 27]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan-. Available from: www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK557410.
12. Gloviczki P., Lawrence P., Wasan S. (2023) The 2023 Society for Vascular Surgery, American Venous Forum, and American Vein and Lymphatic Society clinical practice guidelines for the management of varicose veins of the lower extremities. Part II Journal of Vascular Surgery: Venous and Lymphatic Disorders, 2023; 12.
13. Rodrigues J.A.L., Graças J.P.D., Machado G.O. (2025) Case Report: Micronized purified flavonoid fraction [Daflon]-induced bradycardia. Front Pharmacol., 2025 Aug 14; 16: 1612315. doi: 10.3389/fphar.2025.1612315. PMID: 40894213; PMCID: PMC12390788.
14. Bouskela E., Lugli M., Nicolaides A. (2022) New Perspectives on Micronised Purified Flavonoid Fraction in Chronic Venous Disease: From Microvalves to Clinical Effectiveness. Adv. Ther., 2022 Oct; 39(10): 4413–4422. doi: 10.1007/s12325-022-02218-x. Epub 2022 Aug 11. PMID: 35951224; PMCID: PMC9464747.
15. Nicolaides A.N. (2020) The Benefits of Micronized Purified Flavonoid Fraction (MPFF) Throughout the Progression of Chronic Venous Disease. Adv. Ther., 2020 Feb; 37(Suppl. 1): 1–5. doi: 10.1007/s12325-019-01218-8. Epub 2020 Jan 22. PMID: 31970659; PMCID: PMC7004432.
16. Garner R.C., Garner J.V., Gregory S. et al. (2002) Comparison of the absorption of micronized (Daflon 500 mg) and nonmicronized 14C-diosmin tablets after oral administration to healthy volunteers by accelerator mass spectrometry and liquid scintillation counting. J. Pharm. Sci., 2002 Jan; 91(1): 32–40. doi: 10.1002/jps.1168. PMID: 11782895.
17. Castro-Ferreira R., Cardoso R., Leite-Moreira A., Mansilha A. (2018) The Role of Endothelial Dysfunction and Inflammation in Chronic Venous Disease. Ann. Vasc. Surg., 2018 Jan; 46: 380–393. doi: 10.1016/j.avsg.2017.06.131. Epub 2017 Jul 6. PMID: 28688874.
18. Maggioli A. (2016) Chronic venous disorders: Pharmacological and clinical aspects of micronized purified flavonoid fraction, 23: 82–91.
19. Feldo M., Wójciak-Kosior M., Sowa I. et al. (2019) Effect of Diosmin Administration in Patients with Chronic Venous Disorders on Selected Factors Affecting Angiogen Molecules, 2019 Sep 12; 24(18): 3316. doi: 10.3390/molecules24183316. PMID: 31547271; PMCID: PMC6767141.
20. Oklei D. (2015) Systemic phlebotropic drugs in pharmacotherapy of chronic venous insufficiency of the lower extremities. Vìsnik farmacìï: 74–77. 10.24959/nphj.15.2090.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!