Як фармацевту допомогти обрати тонометр відвідувачу аптеки: науково обґрунтовані критерії

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за 2023 р., близько 1,4 млрд дорослих віком 30–79 років у світі мають артеріальну гіпертензію. Шокує те, що майже половина цих дорослих (44%) не знають про свій стан. Це робить вищевказану патологію провідною причиною передчасної смерті в усьому світі.

АТ надає важливу фізіологічну інформацію, пов’язану з функцією серця, судинним станом, перфузією органів та гемодинамікою. Своєчасне виявлення прихованої, нічної артеріальної гіпертензії та «артеріальної гіпертензії білого халата» стало можливим завдяки використанню безперервного амбулаторного моніторингу АТ, що підвищує ефективність профілактики та лікування цієї патології (Chen G. et al., 2024).

Які методи вимірювання АТ використовують сьогодні?

Наразі періодичне вимірювання АТ вдома може проводитися за допомогою приладів для домашнього використання, які працюють за допомогою аускультативного методу (тонів Короткова) (тиск у манжеті визначають за допомогою ртутного сфігмоманометра (тонометра)) — золотий стандарт (Blood pressure measurement devices, 2021). Основний мінус цих пристроїв полягає в необхідності залучення помічника для проведення процедури. До того ж пацієнти старшої вікової групи нерідко зазнають труднощів із їх коректним використанням, зокрема через вікові зміни слуху.

Тиск у манжеті також можна виміряти за допомогою анероїдного (механічного) манометра або електронних датчиків тиску. Проте занепокоєння щодо їхньої надійності та здатності витримувати навантаження під час клінічного використання в минулому обмежували їхнє широке визнання. Водночас напівавтоматичні та автоматичні прилади для вимірювання АТ, більшість з яких використовують осцилометричний метод вимірювання, стають дедалі популярнішими завдяки простоті у використанні (манжета реєструє коливання тиску повітря, спричинені пульсацією артерії під час її стискання й розтискання, а вбудований алгоритм розраховує систолічний і діастолічний АТ на основі форми цієї осцилометричної кривої) (Blood pressure measurement devices, 2021; Chen G. et al., 2024).

Проте який тонометр краще порадити та про які нюанси нагадати покупцеві? З такими запитаннями фармацевти стикаються майже щодня, допомагаючи відвідувачам аптек обрати відповідний пристрій. Причому бренд чи ціна тут відходять на другий план, адже вони не є вирішальними, коли йдеться про особисті уподобання покупця.

На що звернути увагу при виборі?

Розташування манжети

Численні рекомендації однозначно надають перевагу приладам з манжетою на плечі, оскільки плечова артерія розташована близько до рівня серця, має достатній діаметр для стабільного осцилометричного сигналу, а її анатомічне положення легко відтворити від вимірювання до вимірювання. Тонометри для зап’ястка вимірюють тиск на променевій артерії, яка є вужчою, розташована ближче до поверхні шкіри та значно чутливіша до похибок позиціонування.

Розмір манжети

Навіть найточніший алгоритм, за яким працює тонометр, не може компенсувати неправильно підібраний розмір манжети. Так, рандомізоване перехресне дослідження, у якому порівнювали стандартну манжету та манжету, індивідуально підібрану за окружністю плеча учасника, показало статистично значущі відмінності результатів автоматичного осцилометричного вимірювання залежно виключно від розміру манжети за незмінного приладу (Ishigami J. et al., 2023). Водночас навіть у разі традиційного аускультативного методу неправильне використання манжети є частим джерелом похибки вимірювання АТ. Використання занадто вузьких манжет може призводити до завищення АТ, тоді як використання занадто широких манжет — до заниження АТ.

• Важливо: при виборі тонометра варто одразу оцінювати, чи входить манжета потрібного розміру в комплект, а за нестандартної окружності плеча — чи передбачає виробник окремі манжети для дорослих з тонкими або, навпаки, повними руками.
• Загальновизнане правило полягає в тому, що довжина надувної камери манжети має охоплювати щонайменше 80% окружності плеча, а співвідношення ширини манжети до окружності плеча має становити близько 40% (Palatini P., 2026).

Британське товариство артеріальної гіпертензії (British Hypertension Society — BHS) рекомендує використовувати велику манжету для дорослих (завширшки 12,5–13 см, завдовжки 35 см), якщо окружність руки перевищує 33 см. У Сполучених Штатах найпоширенішим протоколом вибору відповідного розміру манжети є той, що рекомендований Американською асоціацією серця (таблиця) (Ogedegbe G. et al., 2010).

Валідація приладу: чому вона має принципове значення?

Точність алгоритму конкретної моделі тонометра не можна визначити на око чи за відгуками користувачів — вона встановлюється у формальних валідаційних дослідженнях, що порівнюють показники приладу з референтними вимірюваннями за стандартизованим протоколом. Чинним міжнародним орієнтиром є універсальний стандарт Асоціації вдосконалення медичного приладобудування (Association for the Advancement of Medical Instrumentation — AAMI) / Європейського товариства артеріальної гіпертензії (European Society of Hypertension — ESH) / Міжнародної організації зі стандартизації (International Organization for Standardization — ISO) (ISO 81060-2:2018 з поправкою 2020 р.), який визначає вимоги до вибірки учасників за віком, статтю, рівнем АТ та окружністю плеча, а також критерії допустимої похибки приладу відносно референтного методу (Stergiou G.S. et al., 2023; Zeniodi M.E. et al., 2026).

ESH не проводить власних випробувань окремих моделей, але підтримує міжнародну ініціативу STRIDE BP (STRuctured International Database on Excellence in Blood Pressure measurement — Структурована міжнародна база даних з досконалості вимірювання артеріального тиску), яка веде публічний перелік валідованих тонометрів і має слугувати практичним орієнтиром для лікарів, фармацевтів і пацієнтів при виборі приладу для домашнього використання. Придбання тонометра, відсутнього в такому переліку валідованих пристроїв, означає, що точність його показників не підтверджена дослідженнями, а отже, рішення про корекцію лікування на основі його даних може призвести до додаткових ризиків, зокрема й не гарантує коректності вимірювань.

Вимірювання АТ в особливих групах населення та за певних обставин

Вимірювання АТ в особливих групах населення та за певних обставин має низку специфічних нюансів.

• Пацієнти з фібриляцією передсердь

Порівняльні дослідження з використанням внутрішньоартеріального вимірювання як референтного методу свідчать, що у пацієнтів із фібриляцією передсердь критерії точності AAMI для систолічного АТ, які виконувалися в осіб із синусовим ритмом, не завжди досягалися саме на тлі аритмії, хоча діастолічний АТ оцінювався прийнятно (Pagonas N. et al., 2013). Водночас порівняльне дослідження аускультативного та осцилометричного методів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та фібриляцією передсердь не виявило клінічно значущої різниці між двома підходами за умови повторних вимірювань, що свідчить на користь оцінки за кількома послідовними вимірюваннями, а не одноразовим результатом (Šelmytė-Besusparė A. et al., 2017). Ця особливість зумовила появу окремого класу тонометрів із вбудованою функцією виявлення нерегулярного серцевого ритму під час вимірювання АТ: клінічне дослідження точності подібного алгоритму зумовило чутливість 100% і специфічність 98,6% при виявленні фібриляції передсердь порівняно з 12-канальною електрокардіографією, що робить такі прилади корисним інструментом не лише для контролю АТ, а і для скринінгу аритмії в осіб групи ризику (Othman R. S et al., 2024).

• Діти

Так, у дітей віком від 1 року стандартом є аускультативний метод Короткова, тоді як у немовлят через ризик недооцінки систолічного АТ краще використовувати ультразвуковий детектор потоку, причому в обох випадках критично важливо точно підбирати ширину манжети відповідно до окружності руки.

• Вагітні

Під час вагітності через підвищення серцевого викиду та турбулентність кровотоку виникають труднощі з визначенням діастолічного АТ, тому профільні асоціації рекомендують фіксувати як 4-ту, так і 5-ту фази тонів Короткова.

• Особи похилого віку

У пацієнтів похилого віку внаслідок зниження еластичності судин може розвиватися ізольована систолічна АТ або навіть псевдогіпертензія через погане стискання артерії манжетою, хоча для більшості здорових осіб літнього віку ця проблема не є типовою.

• Пацієнти з ожирінням та надмірною масою тіла

На особливу увагу заслуговують і пацієнти з ожирінням, у яких використання стандартної дорослої манжети призводить до суттєвого завищення показників АТ через невідповідність діаметра руки.

• Після фізичних навантажень

Наостанок, специфіка дещо змінюється під час фізичних навантажень: у процесі динамічних вправ аускультативний метод схильний занижувати систолічний АТ, а в період відновлення — навпаки, суттєво його завищувати та видавати хибно занижені показники діастолічного АТ, через що після тренувань рекомендується орієнтуватися саме на 4-ту фазу тонів Короткова (Ogedegbe G. et al., 2010).

Які додаткові функції тонометра можуть бути корисними?

Примітно, що функціонал сучасних тонометрів уже давно вийшов за межі простого вимірювання АТ. Саме корисні додаткові опції часто стають вирішальним аргументом під час купівлі, адже вони дозволяють підібрати пристрій під індивідуальні фізичні можливості людини. Наприклад, для пацієнтів із послабленим зором ідеальним рішенням стануть моделі з великогабаритними дисплеями, чіткими контрастними цифрами та світловою індикацією підказок, яка робить керування апаратом інтуїтивно зрозумілим. Якщо ж користувач має порушення слуху, у пригоді стануть прилади, оснащені функцією голосового супроводу (озвучування результатів). Натомість мобільні зап’ястні моделі — це вибір активних людей та спортсменів, яким важливо контролювати показники в дорозі чи під час тренувань.

Це означає, що, обираючи тонометр, варто оцінювати не лише базовий механізм роботи, а й допоміжні характеристики, зіставляючи їх із реальними потребами конкретного користувача.

На підставі вище викладених даних консультування відвідувача аптеки щодо вибору тонометра доцільно будувати на кількох послідовних критеріях: слід рекомендувати прилади з манжетою на плече, звертати увагу покупця на розмір манжети в комплекті та за потреби порадити окрему манжету, що відповідає реальній окружності його плеча, орієнтувати пацієнта на моделі, включені до переліків валідованих пристроїв на кшталт STRIDE BP, а особам із діагностованою фібриляцією передсердь або підозрою на аритмію можна рекомендувати тонометри зі спеціалізованою функцією виявлення нерегулярного ритму та наголошувати на потребі повторних вимірювань замість орієнтування на один показник. Дотримання цих критеріїв дає змогу перетворити домашній тонометр із побутового пристрою на інструмент, здатний надавати лікарю раціональні діагностичні дані.

Поширені запитання

• Який тонометр рекомендують для домашнього використання? — Перевагу слід надавати автоматичним тонометрам із плечовою манжетою, точність яких підтверджена міжнародними валідаційними дослідженнями.
• Чому важливо правильно підібрати розмір манжети? — Невідповідний розмір манжети може призводити до суттєвого завищення або заниження показників АТ незалежно від точності самого приладу.
• Що означає валідований тонометр? — Валідованим вважається прилад, який успішно пройшов клінічні випробування відповідно до міжнародних стандартів AAMI / ESH / ISO та продемонстрував допустиму похибку вимірювання.
• Чи потрібен спеціальний тонометр пацієнтам із фібриляцією передсердь? — Таким пацієнтам доцільно рекомендувати моделі з функцією виявлення нерегулярного серцевого ритму та проводити кілька послідовних вимірювань замість оцінки 1 результату.
• На що має звернути увагу фармацевт під час консультації? — Насамперед на місце розташування манжети, її розмір, наявність міжнародної валідації приладу та відповідність додаткових функцій потребам конкретного користувача.

Коротко: головне

• Домашній моніторинг АТ є важливою складовою діагностики та контролю артеріальної гіпертензії.
• Перевагу слід надавати тонометрам із плечовою манжетою.
• Правильно підібраний розмір манжети є критично важливим для точності вимірювання.
• Варто рекомендувати лише моделі, що пройшли міжнародну клінічну валідацію.
• Додаткові функції тонометра доцільно обирати відповідно до індивідуальних потреб користувача.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. Vemu P.L., Yang E., Ebinger J.E. (2024) Moving Toward a Consensus: Comparison of the 2023 ESH and 2017 ACC/AHA Hypertension Guidelines. JACC Adv., 3(10), 101230. doi: 10.1016/j.jacadv.2024.101230. PMID: 39280797; PMCID: PMC11399577.
2. Burlacu A., Kuwabara M., Brinza C., Kanbay M. (2025) Key Updates to the 2024 ESC Hypertension Guidelines and Future Perspectives. Medicina, 61, 193. doi.org/10.3390/medicina61020193.
3. Yang S., Zhou Z., Miao H., Zhang Y. (2025) Validation of the RBP-9000c Oscillometric Blood Pressure Monitor in the General Population According to the Association for the Advancement of Medical Instrumentation/European Society of Hypertension/ International Organization for Standardization Universal Standard. J. Clin. Hypertens (Greenwich), 27(12), e70194. doi: 10.1111/jch.70194. PMID: 41432169; PMCID: PMC12723623.
4. Дані ВООЗ (www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/hypertension).
5. Blood pressure measurement devices, January 2021.
6. Chen G, Zou L, Ji Z. (2024) A review: Blood pressure monitoring based on PPG and circadian rhythm. APL bioengineering 8.3.
7. За даними Клініки Майо.
8. Ishigami J., Charleston J., Miller E.R. 3^rd et al. (2023) Effects of Cuff Size on the Accuracy of Blood Pressure Readings: The Cuff(SZ) Randomized Crossover Trial. JAMA Intern. Med., 183(10), 1061–1068. doi: 10.1001/jamainternmed.2023.3264. PMID: 37548984; PMCID: PMC10407761.
9. Palatini P. (2026) Appropriate cuff size for blood pressure measurement: a target not yet achieved in clinical practice? Hypertens Res., 49(3), 1014–1017. doi: 10.1038/s41440-025-02408-4. Epub. 2025 Oct. 28. PMID: 41145715.
10. Ogedegbe G., Pickering T. (2010) Principles and techniques of blood pressure measurement. Cardiol Clin., 28(4), 571-86. doi: 10.1016/j.ccl.2010.07.006. PMID: 20937442; PMCID: PMC3639494.
11. Stergiou G.S., Parati G., Kollias A., Schutte AE, Asayama K, Asmar R, Bilo G, de la Sierra A, Dolan E, Filipovsky J, Head G., Kario K., Kyriakoulis K.G. et al. Requirements for design and function of blood pressure measuring devices used for the management of hypertension: Consensus Statement by the European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring and Cardiovascular Variability and STRIDE BP. J Hypertens, 41(12), 2088-2094. doi: 10.1097/HJH.0000000000003482. Epub 2023 Jun 9. PMID: 37303225.
12. Zeniodi M.E., Tsaganos T., Menti A. et al. (2026) European Hypertension Guidelines: Similarities and What the Practicing Physician Should Keep in Mind. J. Clin. Med., 15, 859. doi.org/10.3390/jcm15020859.
13. Дані European Society of Hypertension (2025).
14. Validated devices for home blood pressure monitoring [Електронний ресурс] // STRIDE BP. — 2025.
15. Pagonas N., Schmidt S., Eysel J. et al. (2013) Impact of atrial fibrillation on the accuracy of oscillometric blood pressure monitoring. Hypertension, 62(3), 579-84. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.01426. Epub. 2013 Jul 29. PMID: 23897073.
16. Šelmytė-Besusparė A., Barysienė J., Petrikonytė D. et al. (2017) Auscultatory versus oscillometric blood pressure measurement in patients with atrial fibrillation and arterial hypertension. BMC Cardiovasc Disord., 17(1), 87. doi: 10.1186/s12872-017-0521-6. PMID: 28335730; PMCID: PMC5364730.
17. Othman R., Suliman A., Yusof Z., W Isa W.Y.H. (2024) Diagnostic Performance of Automated Blood Pressure Monitor for Detection of Atrial Fibrillation. Cureus, 16(1), e53093. doi: 10.7759/cureus.53093. PMID: 38414682; PMCID: PMC10897942.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!