Торговельні марки, гранти та вихід на ринок ЄС: які можливості у сфері інтелектуальної власності доступні бізнесу

Торговельні марки: що може змінитися для бізнесу

Як нагадала Ю. Зух-Кіпріянова, торговельна марка є позначенням, за яким товари або послуги одного суб’єкта можна відрізнити від товарів і послуг інших. Вона може бути словесною, зображувальною, комбінованою, об’ємною тощо, а права на неї потенційно можуть підтримуватися безстроково за умови продовження охорони кожні 10 років.

15 липня 2026 р., за словами спікерки, було оприлюднено законопроєкт, який має наблизити українську систему реєстрації та комерціалізації прав на торговельні марки до правил Європейського Союзу (ЄС). Водночас наразі йдеться саме про законопроєкт. Якщо законопроєкт ухвалять, Закон набуде чинності наступного дня після опублікування, а його основні положення введуть у дію через 1 рік із дня опублікування.

Однією з найбільш відчутних для бізнесу змін може стати прискорення процедури реєстрації. Нині вона включає формальну і кваліфікаційну експертизу, під час якої, зокрема, здійснюється пошук раніше зареєстрованих схожих торговельних марок. За запропонованою моделлю формальна експертиза триватиме місяць, після чого інформацію про заявку вноситимуть у відкриту базу. Перевірка абсолютних підстав для відмови триватиме до 2 міс після завершення формальної експертизи. За відсутності інших перешкод процедура до ухвалення рішення, за словами спікерки, потенційно може скоротитися до близько 3 міс.

Однак швидша реєстрація означатиме й більшу відповідальність самого правовласника.

Як пояснила Ю. Зух-Кіпріянова, передбачається, що під час реєстрації не перевірятимуться відносні підстави, тобто потенційні конфлікти з раніше набутими правами. Після реєстрації діятиме 3-місячний опозиційний період, протягом якого інші правовласники зможуть подати заперечення.

Для бізнесу це означає необхідність значно активніше стежити за реєстром.

«Відповідальність за моніторинг нових заявок і своєчасне реагування значною мірою покладатиметься на власників торговельних марок.», — наголосила спікерка.

За її словами, якщо правовласник пропустить 3-місячний строк для заперечення, відновити його буде неможливо. Проте після його спливу власник ранішого права зможе вимагати визнання реєстрації недійсною шляхом подання заяви до УКРНОІВІ або звернення до суду, якщо для цього існують належні підстави.

Тому особливого значення набуватимуть актуальні контактні дані в реєстрі та постійний моніторинг нових заявок.

Перш ніж реєструвати бренд — слід перевірити конкурентів

Одна з практичних рекомендацій бізнесу — не чекати завершення процедури реєстрації, а самостійно перевіряти, чи не існує вже схожого бренду.

Насамперед можна провести базовий пошук у відкритих джерелах та спеціалізованих базах. Якщо ж ідеться про складне або комбіноване позначення, зокрема із графічними елементами, можна скористатися професійним патентним пошуком.

Також бізнесу радять чітко визначати перелік товарів і послуг, для яких потрібна охорона, та зберігати докази фактичного використання торговельної марки: документи, рекламу, паковання, інформацію про продаж тощо.

Окремими нововведеннями законопроєкту можуть стати колективні та сертифікаційні торговельні марки. Колективна марка може використовуватися об’єднаннями підприємців, асоціаціями або кластерами для позначення належності учасників до певної групи. Сертифікаційна марка, своєю чергою, має підтверджувати відповідність товарів чи послуг установленим характеристикам. Її правовласник повинен мати право здійснювати сертифікацію і не може сам постачати товари чи надавати послуги, які сертифікує.

Що змінить вступ України до ЄС

За словами Ю. Зух-Кіпріянової, після вступу України дія торговельних марок ЄС та заявок, поданих до вступу, поширюватиметься і на територію України. Це означає, що при виборі нового бренду українському бізнесу доведеться враховувати не лише українські реєстрації, а й торговельні марки, що охороняються в ЄС. Добросовісно набуті раніші права в Україні зберігатимуться. Їх власники зможуть вимагати заборони використання в Україні конфліктної торговельної марки ЄС.

Отже, для компаній, які планують вихід на європейські ринки, перевірка прав інтелектуальної власності стає частиною бізнес-стратегії ще до запуску продукту.

Інтелектуальна власність — не лише витрати

Продовжуючи тему, В. Кречко звернула увагу, що інтелектуальна власність для бізнесу — це не лише реєстраційні витрати.

Йдеться про актив, який можна комерціалізувати: відчужувати, ліцензувати, використовувати для партнерств, виходу на міжнародні ринки та залучення інвестицій. Чітке розуміння того, кому належать бренд, технологія, дизайн, програмний код чи інші результати, також знижує ризики під час роботи з партнерами та інвесторами.

Перш ніж шукати грант, бізнесу варто відповісти на базове запитання: яка саме підтримка йому потрібна.

Комусь достатньо зареєструвати торговельну марку, іншій компанії необхідно масштабувати виробництво, придбати обладнання, вийти на новий ринок або доопрацювати технологію. Від цього залежатиме й вибір програми фінансування.

«Власна справа»: кошти можна спрямувати й на інтелектуальну власність

Одним із актуальних інструментів підтримки бізнесу спікерка назвала оновлену грантову програму «Власна справа», нова модель якої, за озвученою під час заходу інформацією, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2026 р. № 616 набула чинності з 1 вересня.

Базовий грант для започаткування бізнесу становить від 100 до 300 тис. грн, а для масштабування — від 500 тис. до 1,5 млн грн. З урахуванням передбаченої системи бонусів максимальні суми можуть бути вищими. Зокрема, додатковий бонус передбачений для власників прав на чинний патент України на винахід або корисну модель, якщо предмет патенту пов’язаний із відповідним бізнес-планом. Для окремих прифронтових територій також передбачене збільшення базового розміру гранту.

Кошти програми можуть використовуватися, зокрема, для оплати послуг з реєстрації торговельної марки або промислового зразка, патентного повіреного та інших витрат, пов’язаних з оформленням прав інтелектуальної власності.

Це може бути особливо актуально для малого бізнесу, який не має власного юридичного підрозділу.

При цьому спікерка наголосила: усі заплановані витрати мають бути безпосередньо пов’язані з бізнес-планом.

Регіональні програми: Київщина та Львів

Під час заходу також було наведено приклади регіональної підтримки.

За інформацією спікерки, у Київській обл. діє механізм часткового відшкодування витрат на охорону прав інтелектуальної власності. На момент проведення заходу йшлося про компенсацію 75% сплачених зборів, але не більше ніж 50 тис. грн, а для ветеранського підприємництва — 100% із граничною сумою 70 тис. грн. Передбачено також часткове відшкодування витрат на міжнародну реєстрацію торговельної марки за Мад­ридською системою.

У Львові застосовується ваучерний механізм. Часткове відшкодування становить 40%, а для ветеранів — 100%, але загальна сума не може перевищувати 30 тис. грн. Програма охоплює торговельні марки, корисні моделі, винаходи та промислові зразки.

У IP офісі сподіваються, що подібні програми надалі з’являтимуться й в інших регіонах.

SME Fund: підтримка для виходу на ринок ЄС

Для компаній, які планують працювати на європейському ринку, одним із інструментів є SME Fund — програма, яку реалізує Відомство ЄС з інтелектуальної власності.

За озвученою під час заходу інформацією, програма перед­бачає різні ваучери, зокрема на IP Scan, торговельні марки та промислові зразки, патенти й сорти рослин. Український бізнес також може брати в ній участь.

Однак тут є важливий процедурний нюанс: спочатку необхідно отримати ваучер і лише потім здійснювати відповідні витрати.

Якщо заявка на реєстрацію була подана і збори сплачені до отримання ваучера, такі витрати не відшкодовуються. Після активації ваучера заявник має обмежений строк для подання документів та сплати зборів.

Тому під час роботи з будь-якими програмами підтримки представники IP офісу радять насамперед уважно читати умови першоджерела.

Якщо потрібне не лише оформлення прав

Для технологічних стартапів і компаній, яким необхідне значно масштабніше фінансування, можуть бути актуальними інші європейські інструменти.

Як приклад під час заходу назвали акселератор European Innovation Council, у межах якого для стартапів та малих і середніх підприємств за певними напрямами може надаватися фінансування до 2,5 млн євро. Водночас конкретні умови грантових програм, зокрема вимоги щодо співфінансування, можуть суттєво відрізнятися.

Для пошуку європейських можливостей бізнесу також рекомендують користуватися офіційним порталом Європейської комісії Funding & Tenders. На ньому можна шукати відкриті та майбутні конкурси, а також потенційних партнерів для спільних заявок.

Представники УКРНОІВІ додатково готують щоквартальні дайджести грантів та щотижня публікують актуальні можливості для бізнесу. Водночас через можливі зміни дедлайнів та умов рекомендують щоразу переходити до першоджерела й перевіряти актуальні вимоги.

З чого починати бізнесу?

Наприкінці заходу учасникам запропонували практичний кейс: компанія має назву і логотип, оригінальний дизайн продукту, власне технічне рішення, мобільний застосунок, сайт та рекламні матеріали, а також планує масштабувати виробництво і вийти на ринок ЄС.

Першим кроком для такого бізнесу, за рекомендацією експертів, має бути не пошук гранту, а IP-аудит — визначення того, які саме об’єкти права інтелектуальної власності є у компанії та які з них доцільно захищати насамперед.

Наприклад, назва і логотип можуть бути пов’язані з торговельною маркою, зовнішній вигляд продукту — з промисловим зразком, технічне рішення потребуватиме оцінки можливості патентної охорони, а програмний код, графіка, фотографії, сайт і рекламні матеріали стосуватимуться авторського права.

Після цього слід визначити бізнес-мету: запуск нового продукту, масштабування, вихід на ринок ЄС, пошук інвестора чи ліцензування технології. Вже відповідно до цієї мети можна визначати, який актив необхідно захистити першочергово та який інструмент фінансової підтримки буде оптимальним.

І саме цей підхід був одним із ключових меседжів зустрічі: інтелектуальна власність має розглядатися не як формальна реєстраційна процедура, а як складова розвитку, масштабування і захисту бізнесу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!