Перехід на зимовий час в Україні: вплив на здоров’я людей

Україна досі переводить годинники двічі на рік. Зокрема, весняний перехід на літній час відбувся у ніч із 28 на 29 березня 2026 р., а наступний перехід на зимовий час запланований на ніч із 24 на 25 жовтня: о 04:00 стрілки переводять на одну годину назад, до 03:00. Практику регулює урядова постанова 1996 р., яка уніфікувала сезонну зміну часу [1]. Формально ніч стає довшою на одну годину. Однак така зміна часу може впливати на звичний режим сну, освітлення протягом доби та узгодженість повсякденного розкладу з біологічними ритмами організму, що, як свідчать численні дослідження, може асоціюватися з погіршенням стану здоров’я людини [2].

Практика сезонного переведення годинників є поширеною у багатьох країнах світу і аргументується можливістю оптимізації добового ритму населення відповідно до природного освітлення. Попри відносно швидку адаптацію більшості людей до нових умов, системні ризики та негативні наслідки цього заходу нерідко залишаються поза увагою дослідників і громадськості. І, що цікаво, неоднозначний вплив на здоров’я властивий як весняній, так і осінній адаптації, адже сам факт системного впливу часового зсуву на організм залишається незмінним.

Чому переведення часу може впливати на здоров’я?

Людський організм працює за внутрішнім циркадним ритмом тривалістю близько 24 год, який регулює сон і неспання, секрецію гормонів, температуру тіла, обмін речовин та інші фізіологічні процеси, а також синхронізується із сонячним світлом і соціальним розкладом: часом сну, прийому їжі, початку роботи [3].

Головним регулятором циркадної системи є супрахіазматичне ядро гіпоталамуса. Воно отримує інформацію про освітленість від сітківки ока та допомагає синхронізувати внутрішні ритми з чергуванням дня і ночі. Світло вранці зазвичай сприяє зміщенню біологічного годинника на раніший час, тоді як вечірнє яскраве освітлення може затримувати його налаштування [4].

Штучний зсув часу на одну годину не змінює сонячний цикл, але змінює соціальний. Дослідники називають цей ефект «соціальним джетлагом»: звичні часи засинання, пробудження та приймання їжі можуть тимчасово не збігатися з новим розкладом [5].

Водночас проблема не просто в порушенні режиму, а в тому, що такі часові зміни можуть негативно впливати на стан здоров’я людини [2].

Американська академія медицини сну (American Academy of Sleep Medicine — AASM) рекомендує відмовитися від сезонних переходів і перейти на постійний стандартний час, оскільки саме узгодженість із природним циклом світла вважається оптимальною для здоров’я [6].

Що очікувати після зміни часу?

Примітно, що осінній перехід відрізняється від весняного, і здається, що є менш несприятливим для організму, адже восени люди отримують можливість спати на годину довше, якщо дотримуються звичного часу відходу до сну.

Зокрема, автори одного із оглядів виявили, що несприятливі зміни тривалості та якості сну були помітнішими під час переходу на літній час. Водночас дослідники наголосили, що відмінності між роботами не дають змоги дійти однозначних висновків для всіх людей і всіх типів переходу [7].

Попри те що осінній перехід більш «м’який», перші дні після переведення годинника деякі люди можуть помічати, що прокидаються раніше за звичний час, відчувають сон­ливість увечері або, навпаки, довше не можуть заснути. Можливі також тимчасові труднощі з концентрацією уваги, дратівливість і відчуття втоми. Вираженість цих симптомів залежить від індивідуального хронотипу, звичного режиму сну, віку, робочого графіка та наявності розладів сну [8].

Про ризик розвитку серцево-судинних захворювань

Протягом багатьох років досліджується ще один значущий зв’язок — між сезонною зміною часу та серцево-судинними розладами. Один із можливих механізмів полягає в тому, що порушення сну та циркадної синхронізації можуть впливати на активність симпатичної нервової системи, артеріальний тиск, гормональну регуляцію та запальні процеси [9]. Водночас наявні дані не дають підстав точно стверджувати, що осінній перехід на зимовий час сам собою спричиняє інфаркт або істотно підвищує серцево-судинний ризик у кожної людини. Серед іншого, в одному з оглядів було визначено дані на користь короткочасного підвищення частоти гострих серцево-судинних подій, зокрема інфаркту міокарда, після весняного переходу, хоча серед досліджень, які підтверджують цей висновок, існує помірна або помітна гетерогенність. Для осіннього переведення годинника результати загалом були сприятливішими за окремими показниками, однак доказова база залишалася неоднорідною [10].

Настрій, психічне здоров’я та сезонне скорочення світлового дня

Восени зменшується тривалість світлового дня, а час ранкового пробудження часто припадає на темну пору доби. Це може змінювати звичний рівень денної активності та впливати на самопочуття людини, її ментальний стан. У більшості випадків такі депресивні зміни настрою у людей починаються пізньої осені або на початку зими та зникають протягом весни та літа, а також підпадають під визначення сезонного афективного розладу («зимової хандри») [11].

Однак сезонна пригніченість, пов’язана зі скороченням світлового дня, й переведення годинника — різні чинники, які не слід ототожнювати. Не виявлено послідовних доказів того, що переходи між літнім і стандартним часом спричиняють конкретні психічні розлади. Це не виключає тимчасових змін самопочуття в окремих людей, але не дозволяє вважати переведення годинника доведеною причиною депресії чи тривожного розладу [12].

Коли звертатися до лікаря?

Не слід забувати, що якщо у людини протягом тривалого часу зберігаються пригнічений настрій, втрата інте­ресу до звичних занять, виражена втома або порушення сну, варто скерувати її до лікаря. Такі симптоми не слід пояснювати лише «хандрою» чи зміною часу.

У разі виникнення симптомів, які можуть свідчити про гострий серцево-судинний стан, необхідна невідкладна допомога [13].

Як адаптуватися до зимового часу?

Обґрунтованою стратегією запобігання негативному впливу переведення часу є усунення першопричини — тобто повне скасування цієї процедури. Проте, доки відповідне рішення не ухвалене на державному рівні, виникає потреба завчасно адаптувати організм до часових трансформацій.

Для більшості здорових дорослих осінній перехід годинника не потребує додаткового фармакологічного втручання. Полегшити адаптацію та мінімізувати виникнення небажаних наслідків допомагають базові принципи гігієни сну [14] та організація стабільного розпорядку дня:

• дотримання циркадного ритму (регулярний графік сну та пробудження, намагатися лягати й вставати в той самий час навіть у вихідні дні) [14];
• світловий режим (перебування на природному денному світлі в першій половині дня; ранкові або денні прогулянки сприяють синхронізації внутрішніх біоритмів із природним освітленням [15]);
• регулярна фізична активність (помірні навантаження протягом дня підвищують якість відпочинку, однак інтенсивних тренувань безпосередньо перед сном варто уникати) [16]);
• гігієна вечірнього освітлення (у вечірній час рекомендується знижувати яскравість кімнатного освітлення та обмежувати використання гаджетів [17]);
• контроль стимуляторів (споживання кави, міцного чаю та енергетичних напоїв у другій половині дня слід звести до мінімуму, оскільки кофеїн суттєво погіршує процес засинання у чутливих осіб) [18]);
• відмова від самолікування.

За наявності такої можливості підготовку можна розпочати за кілька днів до переведення годинника, поступово зміщуючи час засинання та пробудження невеликими інтервалами. Втім під час осіннього переходу немає потреби обов’язково зміщувати графік на цілу годину, адже стрілки переводять назад і додатковий час для відпочинку вже перед­бачений самим зміщенням.

Список використаних джерел

• 1. Кабінет Міністрів України. Постанова № 509-96-п «Про порядок обчислення часу на території України» від 13 травня 1996 р. [Інтернет]. Офіційний вебпортал парламенту України; 1996 [цитовано 2026 Жов 15]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-96-%D0%BF#Text.
• 2. Zhang H, Dahlén T, Khan A, Edgren G, Rzhetsky A. Measurable health effects associated with the daylight saving time shift. PLoS Comput Biol. 2020 Jun 8; 16(6): e1007927. doi: 10.1371/journal.pcbi.1007927. PMID: 32511231; PMCID: PMC7302868.
• 3. Juginović A. The Circadian Rhythm. In: Juginović A, editor. Sleep Science Made Simple. Cham: Springer; 2025: 33–55. doi: 10.1007/978-3-031-92060-8_3.
• 4. Tsuno Y, Mieda M. Circadian rhythm mechanism in the suprachiasmatic nucleus and its relation to the olfactory system. Front Neural Circuits. 2024 Mar 25; 18: 1385908. doi: 10.3389/fncir.2024.1385908. PMID: 38590628; PMCID: PMC11000122.
• 5. Caliandro R, Streng AA, van Kerkhof LWM, van der Horst GTJ, Chaves I. Social Jetlag and Related Risks for Human Health: A Timely Review. Nutrients. 2021 Dec 18; 13(12): 4543. doi: 10.3390/nu13124543. PMID: 34960096; PMCID: PMC8707256.
• 6. Rishi MA, Ahmed O, Barrantes Perez JH, Berneking M, Dombrowsky J, Flynn-Evans EE, et al. Daylight saving time: an American Academy of Sleep Medicine position statement. J Clin Sleep Med. 2020 Oct 15; 16(10): 1781–1784. doi: 10.5664/jcsm.8780. PMID: 32844740; PMCID: PMC7954020.
• 7. Bottignole D, Balella G, Minetti M, Gambolò L, Rausa F, Ughetti G, Melpignano A, Maggio MG, Parrino L, Mutti C. Insomnia among hospitalized inpatients: A systematic review and network meta-analysis. Sleep Med Rev. 2026 Feb; 85: 102210. doi: 10.1016/j.smrv.2025.102210.
• 8. Montaruli A, Castelli L, Mulè A, Scurati R, Esposito F, Galasso L, Roveda E. Biological Rhythm and Chronotype: New Perspectives in Health. Biomolecules. 2021 Mar 24; 11(4): 487. doi: 10.3390/biom11040487. PMID: 33804974; PMCID: PMC8063933.
• 9. Potter GD, Skene DJ, Arendt J, Cade JE, Grant PJ, Hardie LJ. Circadian Rhythm and Sleep Disruption: Causes, Metabolic Consequences, and Countermeasures. Endocr Rev. 2016 Dec; 37(6): 584–608. doi: 10.1210/er.2016-1083. Epub 2016 Oct 20. PMID: 27763782; PMCID: PMC5142605.
• 10. Hurst A, Morfeld P, Lewis P, Erren TC. Daylight Saving Time Transitions and Risk of Heart Attack. Dtsch Arztebl Int. 2024 Jul 26; 121(15) :490–496. doi: 10.3238/arztebl.m2024.0078. PMID: 38888468; PMCID: PMC11526362.
• 11. National Institute of Mental Health. Seasonal Affective Disorder [Internet]. Bethesda (MD): U.S. Department of Health and Human Services, National Institutes of Health; 2023 [cited 2026 Oct 15]. Available from: http://www.nimh.nih.gov/health/publications/seasonal-affective-disorder.
• 12. Steponenaite A, Wallraff JP, Wild U, Brown L, Bullock B, Lall GS, et al. A systematic review of epidemiological studies into daylight-saving time & health identifying beneficial & adverse effects. Eur J Epidemiol. 2026; 41(4): 419-433. doi:10.1007/s10654-026-01372-8.
• 13. Міністерство охорони здоров’я України. Наказ від 5 січня 2022 р. № 7 «Про затвердження протоколів фармацевта» [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2022 Січ 05 [цитовано 2026 Жов 13]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-22#Text.
• 14. Roy A, Maiti DK, Banik BK. Sleep hygiene: foundations, implications, and strategies for enhancing sleep health. Sleep Sci Pract. 2026; 10(1): 8. doi:10.1186/s41606-025-00151-w.
• 15. Blume C, Garbazza C, Spitschan M. Effects of light on human circadian rhythms, sleep and mood. Somnologie (Berl). 2019 Sep; 23(3): 147–156. doi: 10.1007/s11818-019-00215-x. Epub 2019 Aug 20. PMID: 31534436; PMCID: PMC6751071.
• 16. Kim N, Ka S, Park J. Effects of exercise timing and intensity on physiological circadian rhythm and sleep quality: a systematic review. Phys Act Nutr. 2023 Sep; 27(3): 52–63. doi: 10.20463/pan.2023.0029. Epub 2023 Sep 30. PMID: 37946447; PMCID: PMC10636512.
• 17. Brown TM, Brainard GC, Cajochen C, Czeisler CA, Hanifin JP, Lockley SW, et al. Recommendations for daytime, evening, and nighttime indoor light exposure to best support physiology, sleep, and wakefulness in healthy adults. PLoS Biol. 2022; 20(3): e3001571. doi:10.1371/journal.pbio.3001571.
• 18. Čižmárová B, Kraus VJr, Birková A. Caffeinated Beverages — Unveiling Their Impact on Human Health. Beverages 2025, 11: 18. doi.org/10.3390/beverages11010018.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!