Розширена колегія МОЗ України підбила підсумки діяльності у 2001 році

Економічні умови

Віталій Москаленко та інші промовці відзначили, що минулий рік був сприятливим як для економіки країни в цілому, так і вітчизняної системи охорони здоров’я зокрема. Україна вийшла на стабільні макроекономічні показники. Валовий внутрішній продукт зріс на 9% (для порівняння — у 2000 р. цей показник становив 5,4%), а обсяг промислового виробництва — на 14,2%. Інфляція склала лише 6,1%. Таким чином, досягнуто найвищих темпів економічного розвитку порівняно з таким інших країн СНД. За 10 років незалежності у фармацевтичне виробництво України впроваджено 800 нових лікарських засобів, у тому числі 60 оригінальних.

Позитивні економічні зрушення сприяли певному розвитку охорони здоров’я в Україні. Указом Президента України 2001 рік було проголошено Роком охорони здоров’я. Зараз у сфері охорони здоров’я України налічується більше ніж 1 млн працівників (лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, організаторів охорони здоров’я та працівників центрального апарату МОЗ України).

Однак це тільки перші проблиски після тривалого періоду стагнації та економічного спаду. Більша частина роботи з розбудови належної системи охорони здоров’я держави ще попереду. Існує гостра необхідність у проведенні кардинальних реформ системи охорони здоров’я та всієї економіки України. Керівники держави висловлюють думку про те, що без таких реформ неможливий рух у цивілізовану Європу та вступ до WТО (Світова організація торгівлі).

Законотворчість

У 2001 р. МОЗ України приступило до реалізації Указу Президента України від 7 грудня 2000 р. № 1313/2000 «Про концепцію розвитку охорони здоров’я населення України». Ця концепція спрямована на впровадження у життя положень Конституції України щодо забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному громадянинові, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров’я, створення умов для формування здорового способу життя. Минулого року в галузі охорони здоров’я було прийнято 20 законів, 43 Укази Президента України та 74 постанови Кабінету Міністрів. Кабінетом Міністрів України розроблено та затверджено міжгалузеву комплексну програму «Здоров’я нації», яка відповідає стратегічній програмі ВООЗ «Здоров’я для всіх у XXI столітті». У її розробці брали участь 28 міністерств, відомств і державних комітетів. Виконавцями положень Програми виступають понад 160 органів державної влади, організацій та медичних закладів. Підготовлено нову редакцію «Основ законодавства України про охорону здоров’я». Однак, в Україні потрібно буде прийняти ще цілий ряд інших законів, які мають відповідати загальноприйнятим міжнародним стандартам. Частину з них планується запровадити в поточному році (див. нижче).

Фінансування галузі

Минулого року проводилася робота зі створення засад для багатоканального фінансування галузі, поступового впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Проект закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» прийнято Верховною Радою України в другому читанні в січні 2002 р. У 22 областях, містах Києві та Севастополі анульовано заборгованість медичним працівникам із заробітної плати. У цих регіонах для розвитку охорони здоров’я було залучено близько 950 млн гривень власних надходжень.

Здійснено перехід МОЗ України на програмно-цільовий підхід до планування видатків Державного бюджету, завдяки чому в декілька разів збільшено державне фінансування на придбання лікарських засобів для хворих на туберкульоз, цукровий діабет та онкологічні захворювання. Виділено кошти на закупівлю протитуберкульозних препаратів, інсулінів та вакцин, однак навіть зараз вони покривають існуючу потребу в цих лікарських засобах лише на 84, 70 та 61% відповідно.

Стан здоров’я населення

У 2001 р. в Україні закріплено позитивну тенденцію до зниження рівня малюкової смертності (за оперативними даними за перші 10 міс 2001 р. він становив 11,3 на 1000 новонароджених живими), що є найкращим показником за останні 25 років. При цьому рівень материнської смертності залишається високим і становить 20,3 на 100 тис. немовлят, народжених живими. Вперше за останні роки в 5 областях та м. Києві збільшилася народжуваність. Стабілізувалися показники онкологічної захворюваності, а серед міського населення навіть помічено тенденцію до їх зниження. Щоправда, в це важко повірити. Здається, насамперед необхідно виключити можливість гіподіагностики злоякісних новоутворень, а також передчасної смерті онкологічних хворих через недоступність за ціною ефективних хіміотерапевтичних препаратів.

На 11% знизилися показники інвалідизації населення: більше ніж утричі — внаслідок професійних захворювань і майже на 5% — внаслідок травм. Щоправда, зараз невідомо, як вплинули на зниження показників професійних захворювань закриття підприємств із шкідливим виробництвом через банкрутство та високий рівень безробіття.

Освіта

На виконання Указу Президента України від 7 грудня 2000 р. № 1313/2000 «Про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України» запроваджено державну атестацію студентів у формі ліцензійного інтегрованого іспиту (стандартизований тестовий державний іспит).

Реформовано вищу медичну освіту. Створено ступеневу систему підготовки медичних кадрів, запроваджено державні інтегровані ліцензійні іспити. При цьому збережено систему практично повного державного працевлаштування випускників медичних вузів з пріоритетним забезпеченням потреб сільської медицини.

Фармацевтична галузь

Позитивні зміни зафіксовано у вітчизняній фармацевтичній промисловості. Для здешевлення лікарських засобів, підвищення доступності життєво необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення Кабінет Міністрів України прийняв дві постанови:
1-ша — встановлює граничні торговельні надбавки на певний перелік лікарських засобів, 2-га — затверджує Національний перелік життєво необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення. На сьогодні асортимент лікарських засобів вітчизняного виробництва перевищує 1560 найменувань. Однак серед фахівців досі триває дискусія, наскільки економічно виправдано введення в дію згаданих переліків.

Минулого року порівняно з попередніми роками в декілька разів збільшено фінансування на придбання лікарських засобів хворими на туберкульоз, цукровий діабет, онкологічні захворювання. Значно поліпшилося постачання лікарськими засобами, що використовуються в трансплантології, а також тест-системами. У 8 разів збільшилося фінансування централізованої закупівлі обладнання медичного призначення та санітарного транспорту. На жаль, ще не вдалося досягти повного фінансування постачання лікарськими засобами лікувально-профілактичних закладів, що фінансуються з державного бюджету.

Україна перша серед країн СНД створила та ввела в дію Державну Фармакопею України (з 1 жовтня 2001 р.). Минулого року тривала активна робота, спрямована на наближення законодавства України про лікарські засоби до вимог ЄС.

Сімейна медицина

У 2001 р. розпочалося реформування первинної медико-санітарної допомоги, спрямоване на перехід до надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини. За рахунок збільшення кількості сільських амбулаторій (додатково відкрито 43 амбулаторії) розширено мережу лікувально-профілактичних закладів у сільській місцевості. Протягом року введено в експлуатацію нові корпуси, що розширило деякі лікарні, спеціалізований будинок дитини на 100 ліжок, реабілітаційний центр для проведення 900 процедур, 3 поліклініки на 460 відвідувань за зміну, 2 фельдшерсько-акушерські пункти тощо.

Спеціалізована допомога

Торік уперше в Україні здійснено трансплантацію серця. Над вирішенням найактуальніших фундаментальних та прикладних проблем медичної галузі працюють 35 науково-дослідних закладів системи АМН України, яка координує їхню діяльність.

Створення управлінської вертикалі в санітарно-епідеміологічній службі, переведення її на утримання у 2001 р. за рахунок державного бюджету дало змогу ефективніше здійснювати державний санітарно-епідемічний контроль. Досягнуто передумови для сертифікації України як території, вільної від захворювання на поліомієліт.

ВІЛ/СНІД

В Україні проводилася певна робота щодо впровадження комплексу профілактично-лікувальних заходів, спрямованих на запобігання ВІЛ/СНІДу. Ця робота отримала позитивну оцінку виконавчого директора програми ООН з ВІЛ/СНІДу (USAIDS) Пітера Піота. Указом Президента України від 22 червня 2001 р. № 461/2001 в Україні 2002 рік проголошено Роком боротьби зі СНІДом (див. «Щотижневик АПТЕКА», № 47 (318) від 3 грудня 2001 р.).

Тим часом несприятливі тенденції щодо поширення ВІЛ/СНІДу в Україні істотно загальмувати все ще не вдалося. Швидко збільшується кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, особливо серед молоді, вагітних та новонароджених.

Ольга Бобильова повідомила, що минулого року в Україні зафіксовано випадки зараження пацієнтів ВІЛ-інфікованою донорською кров’ю, причому серед заражених, на жаль, є діти. Цей факт викликав обурення у Володимира Семиноженка, який вимагав від посадових осіб пояснити дану ситуацію та притягти до суворої відповідальності лікарів, які допустили переливання зараженої ВІЛ крові. Виступаючі наголошували на необхідності поліпшення постачання лабораторій тест-системами для попереднього виявлення ВІЛ, вірусів гепатиту та інших збудників, щоб уникнути можливості зараження шляхом гемотрансфузії. Однак практичний досвід багатьох країн свідчить про те, що найефективнішим шляхом профілактики є відмова від процедури переливання крові (навіть «перевіреної») особливо у дітей. Відтак у США та інших економічно розвинених країнах створено центри безкровної медицини (див. «Щотижневик АПТЕКА», № 2 (323) від 14 січня 2002 р. та № 45 (246) від 20 листопада 2000 р.). Чому б не розглянути можливість створення таких центрів у великих містах України?

Віктор Маргітич
Фото Євгена Кривші

Віталій Москаленко вважає, що завдяки позитивній бюджетній політиці, впровадженню новітніх організаційних, управлінських та медичних технологій у 2001 р. вдалося поліпшити більшість показників стану здоров’я населення та діяльності галузі. Однак залишаються ще гострі та невирішені проблеми. Так, минулого року не вдалося вплинути на показники захворюваності та смертності від туберкульозу. Завдяки здійсненню загальнодержавних та галузевих заходів, визначених законом України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», Указом Президента України «Про Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002–2005 роки» та постановою Кабінету Міністрів України «Про норми харчування для осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу», планується змінити ситуацію щодо захворюваності на туберкульоз на краще.

З метою подальшого поліпшення служби охорони здоров’я України на розширеній колегії МОЗ України було прийнято ряд важливих рішень. Далі наводяться деякі з них:

• Організувати широке обговорення проекту закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», прийнятого Верховною Радою України в другому читанні, з метою внесення можливих змін і доповнень на етапі підготовки до третього читання.

• Розпочати розроблення пакета нормативно-правових документів щодо впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

• Забезпечити реалізацію Концепції розвитку сімейної медицини в Україні, розроблення уніфікованих моделей та організаційних форм надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та проведення моніторингу впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я України.

• Подати до Міністерства фінансів та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції пропозиції щодо передбачених у проекті Державного бюджету України на 2003 рік необхідних видатків на фінансування створення виробництва протитуберкульозної вакцини та ампульного розливу ін’єкційних розчинів на ДП «Львівлікпрепарати» у сумі 8,9 млн грн., уведення в дію виробництва антибактеріальних засобів у м. Ладижин — у сумі 5 млн грн., реконструкції ДП «Одеський завод бактерійних препаратів» — у сумі 10,7 млн гривень.

• Доопрацювати та подати на розгляд і затвердження Кабінету Міністрів України державної програми «Створення вітчизняних виробництв медичних препаратів і вакцин на базі обладнання, закупленого за рахунок коштів іноземних експортних кредитів, залучених під державні гарантії».

• Завершити створення та функціонування системи державних реєстрів лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, медичної техніки, реєстру цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення.

• Завершити розробку та подання в установленому порядку до Кабінету Міністрів України проекту нової редакції закону України «Про лікарські засоби».

• Підготувати та подати в установленому порядку до Кабінету Міністрів України проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний митний тариф».

• Опрацювати пропозиції щодо створення науково-практичного об’єднання з виготовлення лікарських засобів для лікування і профілактики ВІЛ/СНІДу.

• Продовжити роботу, спрямовану на підвищення якості підготовки фахівців для сфери охорони здоров’я шляхом введення ліцензійних інтегрованих іспитів у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах, незалежно від їх підпорядкування, та поступове впровадження системи резидентури з конкурсним вступом на окремі спеціальності замість системи інтернатури.

• Продовжити реформування післядипломної освіти молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів та подальший розвиток медсестринства в Україні.

• Продовжити роботу, спрямовану на створення стандартів освіти у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах І–IV рівнів акредитації.

• Опрацювати заходи щодо вдосконалення інноваційної діяльності в системі охорони здоров’я.

• Скласти план заходів з вирішення проблемних питань санітарного і фітосанітарного контролю в Україні та вимог статті 7 Угоди WТО «Про застосування санітарних та фітосанітарних заходів» щодо створення національного інформаційного центру санітарних і фітосанітарних заходів та розроблення концепції й технічного завдання для створення в мережі Internet серверу відкритого доступу до баз даних зареєстрованих товарів та продукції щодо ідентифікації відповідними органами контролю достовірності посвідчень при проведенні санітарного контролю.