Постановою КМУ від 12.10.2011 р. № 1051 створено тимчасовий консультативний орган Уряду — Раду з питань функціонування системи охорони здоров’я (далі — Рада), а також затверджено її положення. Так до складу Ради, яку очолює перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі, увійшли: міністр охорони здоров’я, заступник голови Ради; президент Національної академії медичних наук України, заступник голови Ради (за згодою); голова Державної служби України з лікарських засобів; заступник керівника Державного управління справами (за згодою); радник Президента України, керівник Головного управління з питань реформування соціальної сфери Адміністрації Президента України (за згодою); радник Прем’єр-міністра України; голова Центрального комітету профспілки працівників охорони здоров’я (за згодою); голова Національної комісії з Кодексу Аліментаріус, секретар Ради.
Зокрема, одними з пріоритетних завдань Ради є:
1) підготовка пропозицій щодо стратегії державної політики у сфері охорони здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення; внесення змін до законодавчих актів із метою збереження та покращення здоров’я населення, забезпечення безпеки середовища життєдіяльності людини, підвищення рівня доступності медичних послуг, забезпечення розвитку медичної науки та практики, створення належних умов для життєзабезпечення й професійної діяльності медичних працівників;
2) сприяння забезпеченню координації діяльності центральних органів виконавчої влади з питань функціонування системи охорони здоров’я; врахуванню громадської думки під час підготовки рішень КМУ, центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань функціонування системи охорони здоров’я; організації вивчення та поширення досвіду іноземних держав у вирішенні питань функціонування системи охорони здоров’я населення та професійної діяльності медичних працівників; залученню в Україну іноземних інвестицій, використанню передових технологій і досвіду у сфері охорони здоров’я та забезпеченню санітарно-епідемічного благополуччя населення;
3) проведення аналізу проектів державних цільових програм із питань функціонування системи охорони здоров’я.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим