Українська нація має бути здоровою

10 січня 2002 р. у приміщенні Кабінету Міністрів України відбулася прес-конференція, присвячена підвищенню розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери на 15% та прийняттю Кабінетом Міністрів України міжгалузевої програми «Здоров’я нації». На запитання представників ЗМІ відповідали міністр праці та соціальної політики України Іван Сахань і міністр охорони здоров’я України Віталій Москаленко.

Іван Сахань розповів присутнім, що 10.01.2002 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову про підвищення розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери на 15%, а саме: працівникам охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, галузевої науки, тобто тим категоріям, щодо яких рішення в кінці минулого року не було прийнято. Нагадаємо, що в березні минулого року на 25% підвищено зарплату всім категоріям працівників бюджетної сфери, 1 вересня було прийнято рішення про підвищення зарплати на 15% працівникам установ освіти, що дозволило підвищити рівень зарплати в галузі в цілому на 40%. Тепер уряд зробив черговий крок. У цілому в економіці України за 11 місяців 2001 р. реальна зарплата зросла на 19%. Сьогодні частка заробітної плати в загальних доходах населення складає більш як 51% (в 2001 р. — 47%.). Президент України підписав закон України «Про розмір мінімальної заробітної плати». З 1 січня вона становить 140 грн. Іван Сахань вважає, що підвищення розміру мінімальної заробітної плати стимулюватиме підвищення оплати праці в економіці України в цілому, і перш за все у бюджетній сфері.

На думку Віталія Москаленка, підвищення заробітної плати працівникам охорони здоров’я — позитивне явище. Як зазначив міністр, 2001 рік став роком стабілізації роботи галузі. На початку 2001 р. термін заборгованості по виплаті заробітної плати в деяких регіонах, особливо в Західному, сягав 10–11 місяців. Сьогодні зарплата виплачується своєчасно, протягом 2001 р. її вдвічі підвищували: на 25 і 15%, що разом становить більше ніж 40%. Із зростанням ВВП, товарообігу та інших показників макроекономіки завдяки сталому економічному розвитку держави покращились і результати роботи галузі охорони здоров’я. По-перше, бюджет галузі вже два роки поспіль збільшується приблизно на 20%, завдяки чому медичні працівники стали вчасно отримувати заробітну платню, з’явились ресурси для того, щоб зміцнювати матеріально-технічну базу. Вперше за 10 років незалежності в п’яти регіонах, за підсумком 11 місяців 2001 р., спостерігається зростання народжуваності, особливо в Дніпропетровській, Одеській областях, містах Севастополі та Києві. В 2001 р., за оперативними даними МОЗ, середній показник немовлячої смертності в Україні становив 11,2‰, в десяти регіонах — 10‰ та нижче, у восьми регіонах — 9‰. У Києві показник немовлячої смертності становив 7,55‰, тобто наближався до відповідних показників ряду європейських держав, наприклад Німеччини.

Далі Віталій Москаленко повідомив, що 10.01.2002 р. на засіданні уряду була прийнята міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» (повний текст програми). Він відзначив, що це документ, якого очікувала галузь охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров’я працювало над цим документом півтора року. Програму підготовлено за дорученням Президента України відповідно до Указу «Додаткові заходи щодо поліпшення охорони здоров’я», а також у розвиток концепції охорони здоров’я населення України, яка була затверджена Указом Президента в грудні 2001 р. Крім того, враховано рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я на XXІ ст. «Здоров’я для всіх» (1998).

Документ містить 38 розділів, 90 сторінок, в ньому 376 конкретних пунктів. У розробленні Програми брали участь практично всі міністерства та відомства України, її погоджено з усіма регіонами.

Програма складається з декількох блоків.

У першому блоці — загальнополітичному йдеться про необхідність формування законодавчої, нормативної бази охорони здоров’я на найближчі 10 років з метою забезпечення справедливості та рівноправності у питаннях охорони здоров’я, поліпшення умов для виживання і підвищення якості життя.

У другому блоці дано оцінку стану здоров’я окремих верств населення України (дітей, дорослих, пенсіонерів тощо). Порівнюються показники стану здоров’я жителів України і країн Європи та світу, наведено критерії, за якими треба оцінювати стан здоров’я нації.

Наступний великий блок питань стосується окремих нозологічних форм, наприклад серцево-судинної патології, яка складає 40% у структурі захворюваності і 75% — структурі смертності населення України. Також йдеться про онкологічну, стоматологічну патологію, патологію кровотворної системи, цукровий діабет, що вимагає конкретних дій і заходів.

Окремий блок присвячено охороні здоров’я постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Ця проблема і надалі залишатиметься пріоритетною, тому що вирішити її за 1, 2 чи 15 років, на думку міністра охорони здоров’я, просто неможливо.

Програма містить також принципово новий блок щодо формування здорового способу життя, політики з питань довкілля. Вперше у нормативних документах з’являються поняття «якість води», «якість продуктів харчування». Охорона здоров’я може, так би мовити, забезпечити здоров’я населення приблизно на 10–15%. Як зазначив Віталій Москаленко, лікарі можуть вилікувати хворого, але не можуть відповідати за вирішення інших проблем відносно стану здоров’я будь-якої окремої людини в державі.

Безперечно, важливим є фінансово-економічний блок, що стосується ресурсів охорони здоров’я. Але в цьому блоці маються на увазі ресурси всіх галузей, а не тільки охорони здоров’я.

У Програмі окремі блоки присвячено якості надання громадянам медичної допомоги на всіх рівнях; розбудові виробництва лікарських засобів і фармації в цілому; підготовці медичних кадрів, розвитку науки, міжнародного співробітництва.

Останнім, але дуже важливим, є блок питань щодо етики та соціально-економічного захисту медичних працівників.

Віталій Москаленко навів сказане Прем’єр-міністром України на засіданні Кабінету Міністрів про те, що якби ця Програма була виконана хоча б на 30%, то здоров’я громадян нашої країни значно б поліпшилося.

Програма розрахована на 10 років. Згідно з програмою розроблено законопроект про обов’язкове державне медичне соціальне страхування, який прийнято в першому читанні на засіданні Верховної Ради. Закінчується його підготовка до другого читання. На сьогодні вже розроблена орієнтовна версія змін до основ законодавства України з охорони здоров’я. Якщо економіка держави буде і надалі розвиватись такими темпами, то, вважає Віталій Москаленко, через декілька років мають відбутися позитивні зміни як в галузі охороні здоров’я, так і в показниках стану здоров’я населення.

Віталій Москаленко висвітлив також проблему фінансування галузі у 2002 р. Він зазначив, що в цьому році бюджет охорони здоров’я збільшився на 22%. В бюджеті галузі враховане підвищення зарплати медичним працівникам на 15%. Також в 2002 р. має бути вирішено питання забезпечення хворих на цукровий діабет інсулінами за рахунок державного бюджету на 100%. Для цього передбачено виділити 132 млн грн. У поточному році триватиме виконання програми з боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІДом, інших національних програм, яких є на сьогодні 32. За останні два роки значно збільшилося фінансування всіх заходів, і міністр висловив надію, що дуже скоро показники в сфері охороні здоров’я поліпшаться.

Віталій Москаленко нагадав присутнім, що Президент України 3 січня 2002 р. підписав два Укази: «Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні» та «Про комплексні заходи щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на період до 2005 року». Міністр вважає, що на сьогодні на селі відсутня розвинена мережа медичної допомоги, немає достатнього фінансування, серйозної матеріально-технічної бази. МОЗ вважає за потрібне перейти від фельдшерської моделі надання медичної допомоги до лікарської, зокрема до сімейної медицини. В населених пунктах з населенням 1000 мешканців і більше передбачено відкрити амбулаторії, де б працювали сімейні лікарі. Програма містить заходи з переоснащення села медичною технікою вітчизняного виробництва. В бюджеті передбачена достатня сума, щоб розпочати широкомасштабне переоснащення центральних районних лікарень на селі, адже і сьогодні в деяких сільських лікарнях, навіть центральних, немає, наприклад, апаратів УЗД, без яких неможливо забезпечити сучасний рівень діагностики.

Тарас Махрінський