Участь у тендерах: як стати переможцем?

Проведення державних закупівель — тендерів — дієвий інструмент раціонального та ефективного використання бюджетних коштів, зокрема, тих, що виділяються на потреби сфери охорони здоров’я. Сутність проведення тендерів полягає в  здійсненні конкурсного відбору серед їх учасників і визначенні переможця. Це досить нова для нашої держави форма економічних відносин між державою та постачальниками товарів, робіт та послуг, яка має суттєві переваги для обох сторін. Проведення державних закупівель, що базуються на  засадах прозорості та конкуренції, сприяє не тільки заощадженню коштів платників податків, а й приносить відчутний прибуток переможцям, котрі отримують контракти на постачання товарів, робіт чи послуг на значні суми. Тому питання вдосконалення знань у сфері законодавчого регулювання та практичного здійснення цих процесів є досить актуальним для компаній — постачальників лікарських засобів та медичного обладнання для державних установ сфери охорони здоров’я.

У лютому 2004 р. у приміщенні Інституту соціології НАН України відбувся семінар «Участь у тендерах на закупівлю фармацевтичної продукції, медобладнання: проблеми та шляхи їх вирішення». Організатором семінару виступило Консалтингове агентство з питань державних закупівель, яке надає послуги з організації, супроводження та консультації щодо правових та практичних аспектів державних закупівель. Головною метою цього заходу стало надання всебічної інформації з питань проведення тендерів фахівцям організацій — потенційним учасникам державних закупівель.

Програма семінару охоплювала широке коло питань, що виникають на кожному з етапів підготовки та участі у тендерах. Передбачався огляд нормативно-правової бази у сфері державних закупівель, висвітлення порядку підготовки тендерних пропозицій, вимог, які висуваються замовником під час проведення торгів, а також питання оскарження процедур закупівель та практики судових розглядів у цій сфері. З доповідями на семінарі виступили провідні фахівці Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (далі — Міністерство економіки), Міністерства охорони здоров’я України, зокрема, Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення. У семінарі взяли участь представники вітчизняних та іноземних фармацевтичних компаній, які зацікавлені в  участі у тендерах на закупівлю фармацевтичної продукції. Після кожної доповіді вони мали можливість взяти участь у дискусії та отримати вичерпні відповіді на свої запитання. Пропонуємо до уваги читачів стислий огляд доповідей, що прозвучали під час семінару.

Під час семінару його учасники отримали багато корисної інформації щодо проведення державних закупівель

Основним законодавчим актом у цій сфері є Закон України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», прийнятий Верховною Радою України 22 лютого 2000 р. Головний принцип, що лежить в основі цього Закону, — здійснення закупівель за рахунок державних коштів виключно на конкурсних засадах. У ст. 5 Закону закладено не менш важливий принцип недискримінації, згідно з яким усі учасники процедури державних закупівель користуються рівними правами. Ця стаття має ключове значення і є свідченням того, що держава запроваджує засади справедливого ставлення до всіх учасників тендерів — як до вітчизняних, так і до іноземних, що цілком відповідає міжнародним стандартам. Окрім того, було розроблено та введено в дію цілу низку підзаконних нормативно-правових актів: постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства економіки, які також регулюють різні аспекти діяльності на ринку державних закупівель.

Про процедуру підготовки та подання тендерної пропозиції розповіла Тетяна Колісник, головний економіст-фінансист департаменту з питань координації державних закупівель та державного замовлення Міністерства економіки. Вона зазначила, що правильна й ретельна підготовка тендерної пропозиції — чи не найважливіший крок на шляху до перемоги у торгах, адже досить часто пропозиція відхиляється не через неприйнятний рівень цін, а через невідповідність поданих документів певним вимогам. Т. Колісник докладно розповіла про порядок підготовки тендерної пропозиції та помилки, що можуть виникнути на кожному з її етапів. Участь у тендері розпочинається з моменту отримання інформації про нього. Основним джерелом такої інформації є спеціалізоване видання Міністерства економіки — інформаційно-аналітичний бюлетень «Вісник державних закупівель» (Прим. ред. — посилання на це видання регулярно друкуються на сторінках «Щотижневика АПТЕКА»; в цьому номері див. с. 81–82). Інформацію про проведення тендерів також можна отримати з оголошень, розміщених замовниками в Інтернеті, а також із безпосередніх запрошень взяти участь у торгах. Т. Колісник зазначила, що саме на цьому етапі учасникам потрібно зіставляти власні можливості з основними вимогами, які висуваються замовником. Необхідно звернути увагу на предмет та обсяг закупівлі, терміни поставки, підготовки та подання тендерної пропозиції, можливість подання тендерної пропозиції щодо частини предмету закупівлі. Після прийняття рішення про участь у тендері слід отримати від замовника тендерну документацію. Вона надається потенційному учаснику протягом 3 робочих днів після отримання від нього запиту. Але слід враховувати, що згідно з чинним законодавством замовник має право вимагати плату за тендерну документацію. У цьому випадку вона надається учаснику після внесення такої плати.

У тендерній документації обов’язково мають бути зазначені вимоги до предмета закупівлі та кваліфікаційні вимоги до учасників тендера. Вичерпний перелік вимог, які можуть висуватися до учасників, міститься в ст. 15 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти». Оскільки якість і повнота тендерної пропозиції — важливий фактор успішного результату тендерних процедур під час процесу оцінки пропозицій та визначення переможця, у разі виникнення будь-яких питань учасники обов’язково мають звертатися за роз’ясненнями до замовника. Це дасть їм змогу убезпечити себе від можливого відхилення тендерної пропозиції в подальшому. Тендерна документація обов’язково повинна містити перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції. До важливих складових тендерної документації належать вимоги щодо надання тендерного забезпечення — надання учасником торгів замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов’язання несе будь-який банк, депозити, векселі. Якщо тендерне забезпечення вимагається, мають бути вказані його розмір та спосіб надання. Після вивчення тендерної документації з урахуванням викладеного проводиться підготовка тендерної пропозиції, перевірка наявності всіх необхідних документів та правильності їх оформлення відповідно до вимог замовника щодо її змісту та безпосереднє подання.

Ще однією з важливих складових тендерної документації є кваліфікаційні вимоги до учасників торгів, які висуваються замовником. Суть цих вимог, згідно з якими замовник оцінює можливість розгляду певної тендерної пропозиції, викладено в ст. 15 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»:

· наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;

· наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

· сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством України;

· здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень статуту учасника;

· відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених ст. 11 цього Закону;

· виконання аналогічних договорів.

Встановлення таких кваліфікаційних вимог зумовлено насамперед необхідністю гарантувати якість фармацевтичної продукції, яку використовуватимуть споживачі, та спроможність учасника тендера в разі перемоги виконати свої обов’язки перед замовником.

Відомості про відповідність учасників торгів кваліфікаційним вимогам оцінюються та оголошуються під час процедури розкриття тендерних пропозицій, що відбувається в день закінчення терміну їх подання. До участі в процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі учасники, які подали тендерні пропозиції, або їхні уповноважені особи.

Учасникам тендерів слід звертати особливу увагу на документальне підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам, визначеним у тендерній документації, адже у разі їх невідповідності пропозиція в подальшому може бути відхилена і не оцінюватися. Тендерні пропозиції, що відповідають кваліфікаційним вимогам (зокрема, їх технічна частина), надалі розглядаються експертними групами.

Як відомо, за державні кошти дозволено закуповувати лише певні лікарські засоби. На цей час в Україні діє перелік лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 169 від 14 квітня 2003 р.). Але, як зазначила у своїй доповіді Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, цей перелік не повною мірою відповідає нормам, прийнятим у цивілізованих країнах, оскільки його укладено без урахування потреб системи охорони здоров’я в основних лікарських засобах. Зважаючи на рекомендації ВОЗ, Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення було підготовано перелік основних лікарських засобів, що містить 620 міжнародних непатентованих назв. Цей перелік грунтується на пропозиціях головних позаштатних спеціалістів МОЗ України і включає основні лікарські засоби, які повинні відповідати першочерговим потребам вітчизняної системи охорони здоров’я. Його вже узгоджено в Держкомпідприємництва, Державній митній службі, Міністерстві фінансів, Міністерстві економіки, Міністерстві юстиції та передано до Кабінету Міністрів України. Очікується, що невдовзі він буде затверджений. Прийняття переліку стане певним кроком до створення національного формуляру, який має стати основою для державних закупівель.

Якщо учасник тендера вважає, що на тому чи іншому етапі проведення процедури закупівлі замовником були допущені певні порушення, що можуть вплинути на правильність вибору переможця, згідно з чинним законодавством він має право оскаржити процедуру закупівель. Про порядок подання, зміст скарги, її розгляду, а також типові порушення замовників під час здійснення процедур державних закупівель учасники семінару дізналися з доповіді Лариси Бойко, головного спеціаліста відділу методології, правового та нормативного забезпечення державних закупівель Міністерства економіки. Вона відзначила, що останнім часом кількість скарг, які надійшли до цього відомства від учасників процедур закупівель, збільшилася, що свідчить про зростаючу боротьбу між конкурентами на ринку державних закупівель за отримання відповідних контрактів.

Порядок подання та розгляду скарг визначений ст. 36 і 37 Закону «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», а також Наказом Міністерства економіки від 4 грудня 2000 р. № 264 «Про затвердження порядку розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти». Ст. 36 Закону передбачено, що скаргу може подавати будь-який учасник процедури закупівель, який зазнав або може зазнати збитків через порушення замовником процедури закупівлі. Л. Бойко наголосила, що скарга може подаватися як до уповноваженого органу (Міністерства економіки), так і безпосередньо до самого замовника. Це вирішує учасник процедури закупівель самостійно, виходячи зі змісту вчинених порушень та результату, який учасник бажає отримати внаслідок розгляду скарги. Скарга як уповноваженим органом, так і замовниками, повинна бути розглянута у термін, що не перевищує 15 робочих днів. Учасник процедури закупівель має право оскаржити будь-який етап її проведення, але слід мати на увазі, що відповідно до законодавства певні аспекти проведення тендерів не підлягають оскарженню. Сюди належать вибір замовником процедури здійснення закупівель, застосування преференційної поправки, а також рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.

Дуже важливо встигнути подати скаргу до моменту укладення договору про закупівлю, оскільки Міністерство економіки не має важелів впливу на укладені договори. Необхідно враховувати, що термін укладання договору між замовником та переможцем тендера становить 21 робочий день з моменту акцепту тендерної пропозиції (прийняття її замовником та надання згоди на оплату), але не раніше, ніж через 5 робочих днів після відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур закупівель. Після отримання скарги уповноважений орган встановлює наявність ознак скарги. Скарга повинна містити відомості про замовника, скаржника, процедуру закупівлі, номер бюлетеня «Вісника державних закупівель», в якому опубліковано оголошення про закупівлю, копію довідки про включення підприємства-скаржника до ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), документально підтверджені докази порушень, подання скаржником тендерної пропозиції, подання примірника скарги замовнику, а також будь-яку іншу інформацію, що, на думку скаржника, стосується процедури закупівлі та розгляду скарги. За наявності ознак скарги скаржнику та замовнику надсилають повідомлення про прийняття скарги до розгляду та призупинення процедури закупівель на 15 робочих днів. Після розгляду уповноваженим органом скарги, прийняте рішення доводиться до відома скаржника та замовника. У випадку, коли будь-яка із сторін не погоджується з цим рішенням, відповідно до ст. 37 Закону «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» вони мають право оскаржити його в судовому порядку.

Практичні аспекти судових розглядів, пов’язаних із порушеннями у сфері державних закупівель, висвітлив начальник відділу правового супроводження питань державних закупівель, оборони і безпеки Міністерства економіки Андрій Кондратов. Він докладно зупинився на питаннях порядку розгляду судових справ, навів приклади типових порушень з боку замовників, а також надав учасникам семінару загальні методичні поради щодо формулювання власної правової позиції.

Отже, під час семінару представники компаній — існуючих та потенційних постачальників лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичного обладнання, мали можливість докладно ознайомитися із законодавчими та практичними аспектами проведення державних закупівель, отримати інформаційну та консультативну підтримку щодо цих питань з боку фахівців Міністерства економіки, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення. Не викликає сумнівів, що чітке розуміння встановленого порядку здійснення процедури державних закупівель та ретельна підготовка до участі в них дозволить зробити перемогу в тендері цілком реальною. n

Олена Барсукова, фото Євгена Чорного

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті