Наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 28.08.2013 р. № 417

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 вересня 2013 р.
за № 1616/24148

Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

(Витяг)

Відповідно до статей 7 та 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та з метою удосконалення процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, практичного впровадження Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), що додається.

2. Затвердити Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що додається.

3. Затвердити Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що додається.

4. Затвердити Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій, що додається.

5. У пункті 1 наказу Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 »Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 105/5296, слова «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» виключити.

6. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 107/5298;

2) Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 106/5297;

3) наказ Державної податкової адміністрації України від 12 лютого 2004 року № 87 «Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2004 року за № 234/8833.

7. Департаменту розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників (Теньков О.В.):

1) забезпечити приведення функціонуючого програмного забезпечення у відповідність до цього наказу в порядку та строки, визначені для створення інформаційних систем;

2) в установленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

8. Інформаційно-комунікаційному департаменту (Семченко О.В.) забезпечити оприлюднення наказу на веб-порталі Міністерства доходів і зборів України та в засобах масової інформації.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А.П.

Міністр О.В. Клименко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

доходів і зборів України

від 28.08.2013 р. № 417

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 вересня 2013 р.

за № 1616/24148

ПОРЯДОК

реєстрАЦІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ розрахункових операцій, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА ТОВАРИ (ПОСЛУГИ)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) таПодаткового кодексу України.

Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

Дія цього Порядку не поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

2. Цим Порядком визначаються форми:

  • заяви про реєстрацію РРО;
  • реєстраційного посвідчення;
  • довідки про резервування фіскального номера РРО;
  • заяви про скасування реєстрації РРО;
  • рішення про скасування реєстрації РРО;
  • довідки про скасування реєстрації РРО.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

автомат з продажу товарів (послуг) – РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг), забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості і створює контрольну стрічку в електронній формі (далі – КСЕФ);

адреса господарської одиниці – адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

введення в експлуатацію – роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі – експлуатаційні документи), а також введення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

виробник – суб’єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

гарантійний ремонт – ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу в період гарантійного строку експлуатації не з вини користувача;

гарантійний строк – строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання щодо здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг;

господарська одиниця – стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України і дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом;

електронне повідомлення – інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

засіб контролю – спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79х24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зміна – період роботи РРО від реєстрації першої операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;

контрольна стрічка – копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

місце проживання фізичної особи – житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;

місцезнаходження юридичної особи – фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку;

модем – окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій;

назва господарської одиниці – назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

нефіскальний режим роботи – режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;

оперативна пам’ять – запам’ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;

персоналізація РРО – процедура, під час якої на підставі даних щодо фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ) / ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі – модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Міністерства доходів і зборів України (далі – Міндоходів);

післягарантійний ремонт – ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу після закінчення гарантійного строку експлуатації;

постачальник – виробник або суб’єкт господарювання, який за договором з виробником організовує продаж, технічне обслуговування і ремонт РРО;

реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;

строк первинної реєстрації моделі РРО – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах доходів і зборів конкретні моделі РРО, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно зі строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення;

строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування – комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскалізація – перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи РРО;

фіскальна пам’ять – запам’ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

фіскальний блок – невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті;

фіскальний режим роботи – режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

фіскальна функція – здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) – суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;

X-звіт – денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті;

Z-звіт – денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок реєстрації РРО

1. Формування та застосування фіскального номера РРО

1. При реєстрації в органах доходів і зборів РРО присвоюється фіскальний номер.

2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Міндоходів (далі – інформаційна система Міндоходів), алгоритм формування якого встановлює Міндоходів.

3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі Міндоходів при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації і зберігається до дати скасування реєстрації РРО.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

4. Під час фіскалізації до фіскальної пам’яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО.

5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.

6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Реєстрація та введення в експлуатацію РРО

1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати персоналізацію РРО, опломбувати РРО та перевести РРО у фіскальний режим роботи.

2. Реєстрації в органі доходів і зборів підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

3. Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб’єктів, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх філій та інших підрозділів, для функціонування яких відкриті окремі рахунки в установах банків:

Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;

Публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (АТ «Укрзалізниця») та підприємства залізничного транспорту загального користування – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

4. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

  • заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі – реєстраційна заява);
  • копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
  • копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи – підприємця.

6. У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.

7. Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України »Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».

Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначені пунктом 4 цієї глави.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.

8. Протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє в реєстрації РРО, якщо:

  • РРО вже зареєстрований;
  • модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
  • РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;
  • ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
  • документи подано не в повному обсязі;
  • в органі доходів і зборів наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
  • відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
  • суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
  • суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
  • суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі доходів і зборів за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі Міндоходів та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (додаток 2) (далі – довідка про резервування фіскального номера).

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі/надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання.

11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі Міндоходів.

12. Органом доходів і зборів довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

13. Протягом п’яти робочих днів з дати видачі/надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.

14. Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу доходів і зборів копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3) (далі – реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в органі доходів і зборів.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.

15. Органом доходів і зборів за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування органу доходів і зборів за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

16. У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.

Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, то оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до органу доходів і зборів поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

18. Якщо орган доходів і зборів або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб суб’єкта господарювання, відмовою прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, то орган доходів і зборів оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в органі доходів і зборів до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.

19. Для інформування суб’єктів господарювання Міндоходів щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів доходів і зборів, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися.

21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних Міндоходів за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО (для РРО з КСЕФ) або ідентифікаційний номер модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/22056 (далі – Порядок передачі).

Персоналізація РРО виконується ЦСО:

  • після присвоєння фіскального номера;
  • у разі зміни фіскального номера РРО або ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку), або ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ), або ідентифікаційного номера модуля безпеки.

22. Інформація, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

3. Перереєстрація РРО

1. У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в органі доходів і зборів.

2. У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

3. При перереєстрації РРО довідка про опломбування РРО надається суб’єктом господарювання у разі, якщо зміна даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та, відповідно, відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, потребує переопломбування РРО.

4. Скасування реєстрації РРО

1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, яке відбувається у випадках, якщо:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4) (далі – заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в органах доходів і зборів наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО.

2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, на підставах, визначених у підпунктах 2-10 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.

Рішення про скасування реєстрації РРО оформляється за формою № 5-РРО (додаток 5).

3. Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6) (далі – довідка про скасування реєстрації): поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.

4. Посадова особа органу доходів і зборів протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу доходів і зборів, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом доходів і зборів може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

5. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4-10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

6. Орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться органом доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

7. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.

ІІІ. Порядок застосування РРО

1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

2. Порядок застосування РРО поширюється на РРО, які зареєстровані в установленому порядку.

3. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

4. Суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:

  • застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
  • забезпечувати цілісність пломб та незмінність конструкції та програмного забезпечення РРО;
  • вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати РРО через ЦСО у встановленому порядку;
  • проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
  • подавати до органів доходів і зборів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;
  • зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;
  • видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
  • у разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
  • у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО;
  • друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;
  • проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
  • забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
  • надавати покупцю товарів (послуг) чек, за його вимогою накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів»;
  • друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
  • здійснювати підрахунок готівкових коштів на місці проведення розрахунків під час перевірки господарської одиниці на вимогу посадової особи органу доходів і зборів;
  • зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;
  • при застосуванні РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, друкувати контрольну стрічку в єдиному робочому циклі з розрахунковими документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо таке передбачено технічними можливостями РРО.

5. Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

6. Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

7. Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

  • дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
  • забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

8. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

9. Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

10. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057 «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1743/22055.

Директор Департаменту розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників О.В. Теньков

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
доходів і зборів України
28.08.2013 № 417

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 вересня 2013 р.
за № 1619/24151

ПОРЯДОК
опломбування реєстраторів
розрахункових операцій

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) та Податкового кодексу України.

Цей Порядок поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).

2. Цим Порядком визначаються форми:

довідки про опломбування РРО;

звіту про використання засобів контролю.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

блочний РРО — РРО, виконаний у вигляді з’єднаних кабелями зв’язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух;

вбудований модем — модем, що знаходиться під кожухом РРО;

введення в експлуатацію — роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі — експлуатаційні документи), а також введення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

верифікатор — технічний засіб контролю, за допомогою якого шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації (біт, байт) установлюється ідентичність версій внутрішнього програмного забезпечення РРО, що перебуває в експлуатації, та еталонного зразка;

виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр РРО) — перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України і дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом;

засіб контролю — спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79х24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зовнішній модем — модем, що підключається до зовнішнього порту РРО;

контрольна стрічка — копії розрахункових документів послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі (далі — КСЕФ);

модем — окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій;

персоналізація РРО — процедура, під час якої на підставі даних щодо фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ) / ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду, відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Міністерства доходів і зборів України;

пов’язані особи — юридичні чи фізичні особи, які разом або за погодженням з центром сервісного обслуговування (далі — ЦСО) провадять господарську діяльність або здійснюють контроль за роботою ЦСО чи контролюються таким ЦСО, або перебувають під спільним контролем з таким ЦСО. Під здійсненням контролю за роботою ЦСО слід розуміти володіння безпосередньо або через пов’язаних юридичних чи фізичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду ЦСО або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого центру чи володіння часткою (паєм, пакетом акцій) у розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду центру;

постачальник — виробник або суб’єкт господарювання, який за договором з виробником організовує продаж, технічне обслуговування і ремонт РРО;

реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор (далі — ЕККР), комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування — комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскальний блок — невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) — суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

ІІ. Порядок опломбування РРО

1. Введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.

Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення із суб’єктами господарювання відповідних договорів забороняється.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

2. ЦСО не мають права вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО і модемів власного використання, РРО виробників (постачальників), з якими ЦСО не уклали договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, РРО суб’єктів господарювання, з якими не укладено договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, а також РРО суб’єктів господарювання, які є пов’язаними із ЦСО особами.

3. Опломбування РРО здійснюється ЦСО:

  • після персоналізації РРО перед його реєстрацією в органі доходів і зборів;
  • після ремонту РРО, яке потребувало доступу до внутрішніх вузлів РРО;
  • при заміні засобу контролю РРО;
  • після перевірки РРО на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації (далі — документація) виробника;
  • при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;
  • за рішенням органу доходів і зборів.

Опломбування РРО може здійснюватись уповноваженою посадовою особою органу доходів і зборів при проведенні ним перевірки на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника.

4. Опломбування конструкції РРО повинно забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків шляхом установлення засобів контролю в місцях стику корпусу РРО (кожуха блока) з верхньою кришкою на її протилежних боках таким чином, щоб унеможливити доступ до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

Корпус зовнішнього модема повинен унеможливлювати несанкціонований доступ до складових частин без порушення пломб.

У РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюються також на місця підключення з’єднувальних кабелів зв’язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух.

В експлуатаційних документах на РРО та зовнішній модем зазначаються місця встановлення пломб (засобів контролю) на корпусі (блоках) РРО та зовнішнього модема, на фіскальному блоці з детальним їх описом та з урахуванням вимог абзацу першого цього пункту.

Цілісність та справжність пломб (засобів контролю) на корпусі, блоках та фіскальному блоці визначаються за методикою, затвердженою їх виробником.

ЦСО забороняється використовувати засоби контролю не за призначенням, а також передавати чи продавати їх без здійснення операції опломбування.

5. При опломбуванні РРО із зовнішнім модемом ЦСО перевіряє наявність зазначення моделі (модифікації) РРО в експлуатаційній документації зовнішнього модема, для експлуатації з яким він призначений. Зовнішній модем має бути підключений безпосередньо до РРО. Корпус зовнішнього модема повинен бути опломбований виробником або ЦСО. Допускається підключення ЕККР до зовнішнього модема та зовнішнього модема до керуючого пристрою для ЕККР.

У РРО з КСЕФ повинен застосовуватись вбудований модем.

6. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує три доби від дати інформування суб’єктом господарювання щодо отримання довідки про резервування фіскального номера.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах та заповнює у трьох примірниках акт введення РРО в експлуатацію. Один примірник акта залишається в ЦСО, другий і третій надаються суб’єкту господарювання, один з яких разом з довідкою про опломбування передається суб’єктом господарювання до органу доходів і зборів, де проводиться реєстрація зазначеного РРО.

7. Після опломбування ЦСО видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО (додаток 1) (далі — довідка про опломбування).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.

8. У разі виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника ЦСО видає довідку про опломбування із зазначенням причини відмови в опломбуванні.

Така довідка складається у трьох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий передається до органу доходів і зборів, яким зареєстровано РРО, третій залишається в ЦСО.

9. Розпломбування РРО та вилучення довідки про опломбування здійснюється ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО:

  • у разі необхідності доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення ремонту, якщо це передбачено експлуатаційними документами виробника;
  • за рішенням органу доходів і зборів;
  • перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника);
  • у разі порушення цілісності пломб та/або засобів контролю, закінчення строку використання засобів контролю;
  • у разі припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО;
  • у разі переходу на технічне обслуговування до іншого ЦСО.

10. Розпломбування РРО та вилучення довідки про опломбування може здійснюватися посадовою особою органу доходів і зборів у разі проведення перевірки відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника та перед скасуванням реєстрації РРО у разі виявлення такої невідповідності.

11. При розпломбуванні РРО в ЦСО перед скасуванням реєстрації РРО у довідці про опломбування зазначаються всі дані, крім даних про опломбування. Якщо після проведення такого розпломбування ЦСО виявив невідповідність конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника, то РРО опломбовується та довідка про опломбування складається відповідно до вимог цього розділу.

12. ЦСО щороку здійснює перевірку РРО, які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність документації виробника, якщо такі РРО протягом року не підлягали ремонту. За результатами перевірки суб’єкту господарювання видається довідка про опломбування відповідно до вимог цього розділу.

13. Технічне обслуговування РРО повинно здійснюватися без порушення пломб виробника, якщо інше не передбачено експлуатаційними документами.

14. У разі виявлення несправності РРО та/або зовнішнього модема, порушення цілісності їх пломб та/або засобів контролю суб’єкт господарювання зобов’язаний негайно припинити використання РРО і повідомити про це орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО та ЦСО, з яким укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

15. Здійснення контролю на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, у тому числі перевірка програмного забезпечення за допомогою верифікатора, здійснюється на підставі рішення керівника органу доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів у випадках:

  • відсутності або порушення цілісності пломб та/або засобів контролю ЦСО або виробника;
  • закінчення строку використання засобів контролю;
  • виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, серія та номер якого не збігаються із серією та номером, що зазначені в довідці про опломбування;
  • застосування суб’єктом господарювання при розрахунках неналежним чином опломбованого або несправного РРО та/або зовнішнього модема;
  • встановлення факту внесення до належним чином опломбованого РРО непередбачених документацією виробника змін до конструкції чи програмного забезпечення;
  • відсутності окремих блоків РРО блочної конструкції (або їх від’єднання від РРО);
  • підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке підключення не передбачено документацією виробника;
  • письмового звернення споживача або суб’єкта господарювання, що застосовує РРО.

Після проведення перевірки РРО опломбовуються відповідно до вимог цього розділу.

Якщо опломбування здійснено уповноваженою посадовою особою органу доходів і зборів, суб’єкт господарювання повинен забезпечити переопломбування РРО в ЦСО не пізніше наступного робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника).

16. Виробник (постачальник) РРО у разі припинення дії раніше укладеного з ЦСО договору про технічне обслуговування та ремонт РРО самостійно організовує технічне обслуговування та ремонт РРО, які раніше перебували на обслуговуванні в такому ЦСО.

17. ЦСО у разі припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО із суб’єктом господарювання повідомляє про це орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО такого суб’єкта господарювання.

18. ЦСО зобов’язаний:

  • проводити свою діяльність відповідно до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601;
  • у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин;
  • при здійсненні технічного обслуговування або ремонту РРО забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

19. Щокварталу до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, ЦСО подає до органу доходів і зборів за місцем основного обліку як платника податків звіт про використання засобів контролю за формою № 2-ЦСО (додаток 2).

У разі припинення діяльності ЦСО або припинення дії договору з постачальником/виробником окремої моделі (модифікації) РРО звіт про використання засобів контролю повинен подаватися в строк не пізніше двох тижнів від дня виникнення зазначених обставин.

Директор Департаменту
розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників

О.В. Теньков

 

Додаток 1
до Порядку опломбування реєстраторів
розрахункових операцій
(пункт 7 розділу ІІ)

Форма № 1-ЦСО

«___»__________20___ року № _____

ДОВІДКА
про опломбування реєстратора розрахункових операцій

Видана суб’єкту господарювання

найменування / прізвище, ім’я та по батькові

податковий номер / серія та номер паспорта*

адреса господарської одиниці / місцезнаходження пункту обміну іноземної валюти

Центром сервісного обслуговування

найменування

податковий номер ЦСО ___________

номер та дата договору з ЦСО

строк дії договору з «___»__________ 20___ року до «____»__________20___ року

електронна адреса ЦСО

Дані щодо реєстратора розрахункових операцій

зарезервований/присвоєний фіскальний номер РРО ___________

модель РРО

заводський номер РРО __________

версія програмного забезпечення РРО

модель зовнішнього модема РРО**

заводський номер зовнішнього модема РРО** ____________

найменування виробника РРО

дата виготовлення РРО «____»__________20___ року

дата введення в експлуатацію РРО «____»__________20___ року

Дата здійснення розпломбування «___»__________20___ року о _____ год. ____ хв.

Причина розпломбування

Характер виявленої несправності РРО

Сума денної виручки на момент розпломбування ____________ грн.

Відповідальна особа суб’єкта господарювання

_____________________ _____________ «___»__________20___ року

(прізвище та ініціали) (підпис)

*Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це орган доходів і зборів та мають відмітку в паспорті.
**Графа заповнюється в разі наявності у РРО зовнішнього модема.

Аркуш 1, сторінка 1

Реєстратор розрахункових операцій опломбовано.Конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають документації виробника.

РРО працює у фіскальному режимі роботи

Дата здійснення опломбування «___»________20___ року о ____ год. ____ хв.

Номери установлених засобів контролю на РРО

____________________

____________________

Відповідальна особа ЦСО _____________ ______________________ _________

(посада) прізвище та ініціали) (підпис)

М.П.

Відмовлено в опломбуванні реєстратора розрахункових операційДата відмови «____»__________20____року о _______ год._______хв.

Причина відмови в опломбуванні

_____________________________

_____________________________

_____________________________

Відповідальна особа ЦСО ____________ ______________________ _________

(посада) (прізвище та ініціали) (підпис)

М.П.

Аркуш 1, сторінка 2

Додаток 2

до Порядку опломбування
реєстраторів розрахункових операцій

(пункт 19 розділу ІІ)

Форма № 2-ЦСО

«____»__________20___ року № _________

ЗВІТ
про використання засобів контролю

надається до органу доходів і зборів

___________________________________________________________

(найменування органу)

Центром сервісного обслуговування

найменування / прізвище, ім’я та по батькові

податковий номер / серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це орган доходів і зборів та мають відмітку в паспорті)

місцезнаходження / місце проживання

за період з _________________ до ________________ отримано засобів контролю:

Дата отримання Кількість засобів контролю в партії, штук Серія та номер засобу контролю в партії
першого останнього
1 2 3 4

Усього отримано засобів контролю ____________ штук.

I. Засоби контролю, які використані для опломбування РРО

Серія та номер встановлених засобів контролю з партії Фіскальні номери опломбованих РРО Період використання засобів контролю
першого останнього
1 2 3 4

Усього використано засобів контролю ____________ штук.

II. Засоби контролю, повернені через виробничі дефекти

Кількість засобів контролю Вид дефекту Дата повернення
1 2 3

Усього повернуто засобів контролю ____________ штук.

III. Засоби контролю, пошкоджені при встановленні на РРО або зберіганні

Кількість засобів контролю Вид пошкодження Дата списання
1 2 3

Усього засобів контролю ____________ штук.

IV. Невикористані засоби контролю, повернені постачальнику

Кількість засобів контролю № та назва документа Дата повернення
1 2 3

Усього повернуто засобів контролю ____________ штук.

Звіт здав

_______________ _______________ _______________
(посада) (прізвище та ініціали) (підпис)

«_____» ____________ 20___ року.

Звіт прийняв

_______________ _______________ _______________
(посада) (прізвище та ініціали) (підпис)

«_____» ____________ 20___ року.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті