Для реформування медичної галузі в Україні необхідні політична воля та час — Андрій Шипко

5 лютого 2015 р. Андрій Шипко, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, провів прес-ланч з представниками засобів масової інформації. Під час заходу обговорювалися першочергові кроки реформування медичної галузі в країні, введення нових та збереження деяких перевірених методів надання медичної допомоги, очікуваних змін в системі державних закупівель лікарських засобів та фінансування закладів охорони здоров’я.

wpid-shipko_fmt.jpeg
Андрій Шипко розпочав зустріч заявою про те, що виступає на підтримку збереження програм, які дозволяють забезпечити економічну доступність відповідної кваліфікованої медичної допомоги, у першу чергу для соціально незахищених верств населення. Для цього, на думку народного депутата, необхідно утриматися від радикальних заходів, які можуть спровокувати погіршення показників здоров’я населення України, таких як тривалість життя, дитяча смертність та рівень деяких захворювань.

Так, на його погляд, слід продовжити термін реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — пілотний проект).

«Результати такого пілотного проекту свідчать про покращення життя пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Адже за останні 3 роки зменшився рівень смертності від серцево-судинних захворювань. Незрозуміло, чому фінансування проекту, який мав позитивні результати, припинено», — повідомив А. Шипко.

Нагадаємо, що відповідно до Державного бюджету–2015 не передбачено субвенцію місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості антигіпертензивних лікарських засобів. На думку народного депутата, МОЗ України не встигло подати відповідні документи й розрахунки для продовження дії пілотного проекту, у зв’язку з чим у цьому році його не подовжено.

Він зазначив, що для проведення медичної реформи необхідні такі складові:

1) політична воля керівництва держави, а від профільного міністерства — не говорити про необхідність реформувати медичну галузь, а почати вже діяти;

2) зібрати команду наполегливих та рішучих фахівців, яким буде виділено час на впровадження реформ. До того ж за цей перехідний період така команда має провести медично-економічний аудит сфери в цілому, який продемонструє стан медичної галузі, показники здоров’я населення, реальні його потреби та необхідні фінансові витрати на вирішення всіх проблемних питань;

3) пропаганда здорового способу життя, акцент на діагностику та профілактику.

А. Шипко підкреслив, що потрібно надати лікарням самостійності та автономії у вирішенні різного роду господарських питань. «Кожен заклад знає свої недоліки та позитивні сторони, так само як і шляхи вирішення проблем на місцевому або обласному рівнях. Але слід зазначити, що не всі медичні заклади та головні лікарі готові до таких кардинальних змін», — запевнив народний депутат.

Також він акцентував увагу на необхідності забезпечення послідовності дій для введення страхової медицини. «Я переконаний, що має бути перехідний період для реформування медичної галузі. Не можна сьогодні просто взяти й перестати фінансувати програми, пілотні проекти й плекати надію на вирішення всіх проблем завдяки страховій медицині», — вважає А. Шипко.

Він підтримує ініціативу керівника профільного міністерства стосовно виведення тендерних закупівель лікарських засобів з компетенції МОЗ України. «Таке рішення давно вже треба було ввести в дію. Державні закупівлі ліків необхідно проводити відкрито та прозоро, можливо, як варіант, за допомогою публічних електронних торгів», — зазначив народний депутат.

За його словами, нова редакція проекту Закону України «Про лікарські засоби» наразі вже презентована в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. «Цей документ відповідає всім європейським стандартам, оскільки в його основу покладено Директиву 2001/83/ЕС. Проект передбачає максимально прозору діяльність фармацевтичного ринку, спрощення процедур реєстрації, перереєстрації лікарських засобів та спрямований на забезпечення населення доступними ліками», — підкреслив А. Шипко.

Слід зазначити, що в ході заходу представники ЗМІ вели активну дискусію з народним депутатом. Так, відповідаючи на питання щодо очікуваного терміну отримання результату від запровадження реформ в медичній галузі нового керівництва МОЗ України, А. Шипко зазначив, що незважаючи на заяви керівництва профільного міністерства про те, що в Україні до кінця поточного року очікується отримати результат, на жаль, ймовірність такої ситуації дуже незначна.

Нагадаємо, що міністр охорони здоров’я вже неодноразово оприлюднював заплановані шляхи реформування, серед яких планується забезпечити галузь кваліфікованими медичними працівниками, ввести профілактику та раннє виявлення захворювань, скасувати реєстрацію лікарських засобів, запровадити страхову медицину та ін.

Стосовно децентралізації він зазначив, що обласним центрам слід надати свободу у вирішенні внутрішніх питань, але при цьому не урізати їх фінансування, принаймні у перехідний період. «Так, за останні декілька років Дніпропетровщина закупила лінійний прискорювач, сучасні томографи, діагностичні рентгенівські комплекси, використовуючи екологічний коефіцієнт. Саме завдяки такому медичному обладнанню тисячі людей змогли попередити розвиток злоякісних новоутворень та вчасно діагностувати початкові стадії різних захворювань. Але на сьогодні не передбачено жодних коштів для подальшої стабілізації екологічного стану регіону», — повідомив А. Шипко. Також, за його словами, вирішити проблему, з якою зіт­кнулася Дніпропетровська обл. за період проведення антитерористичної операції в східних областях країни, стало можливим завдяки медичній техніці, яку було закуплено без залучення державних коштів. «Нам вдалося забезпечити гемодіалізом хворих серед біженців та переселенців зі східного регіону, більшість яких прийняла саме Дніпропетровська обл.», — зауважив доповідач.

Відповідаючи на запитання стосовно того, яку систему охорони здоров’я необхідно обрати Україні, А. Шипко зазначив, що саме профільне міністерство має чітко визначитися з цим. «Неважливо, як вона буде називатися, чи буде це модель Семашко або, умовно кажучи, «нова українська медична система». Адже немає значення, якого кольору потяг, головне, поставити його на колії та розпочати рух», — зазначив спікер. При цьому, на його думку, не слід відмовлятися від тих нововведень, які принесли позитивний результат, наприклад, обов’язковий профілактичний огляд населення, охорона материнства і дитинства, функціонування пілотного проекту, розвиток державно-приватно партнерства та ін.

Так, за словами народного депутата, в Дніпропетровській обл. розпочато проведення профілактичних медичних оглядів громадян, які проживають у віддалених населених пунктах, де доступність медичної допомоги дуже обмежена. «Плануємо провести огляди вузькопрофільних фахівців у деяких областях, зокрема по одній зі східного, центрального та західного регіонів. Якщо ефективність пересувних бригад, які оснащені мінімальною медичною апаратурою для проведення діагностики, буде високою, тоді таку практику можна буде запровадити в усіх областях», — повідомив доповідач.

Залишається сподіватися, що всі заплановані нововведення буде реалізовано профільним міністерством з урахуванням думки як фахівців галузі, так і громадськості, і вони стануть початком відродження медичної галузі.

Євгенія Бочерикова,
фото автора

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті