МОЗ: що вдалося зробити

Як висловився Ю. Поляченко, точкою відліку чергового етапу стратегічних перетворень у вітчизняній системі охорони здоров’я стали результати проведеної наприкінці лютого цього року у Вінниці Всеукраїнської конференції працівників галузі охорони здоров’я, зокрема, затвердження її учасниками розробленого МОЗ України «Національного плану дій в інтересах здоров’я народу України» — Дорожньої карти реформування системи охорони здоров’я («Щотижневик АПТЕКА» № 5 (526) та № 9 (530) від 6.02.06 р. та 6.03.06 р.). Іншим стратегічним рішенням є поетапне запровадження в Україні бюджетно-страхової моделі медицини. Реалізація цього плану розрахована на 5–6 років. Особливу увагу буде звернено на боротьбу з серцево-судинними, онкологічними захворюваннями, туберкульозом та ВІЛ/СНІДом. Головну роль у профілактиці та первинній діагностиці цих та інших патологій буде відведено інституту сімейної медицини, розвиток якого має стати одним із найголовніших завдань медицини. Далі міністр докладніше зупинився на ситуаціях, які склалися в окремих підрозділах вітчизняної медичної галузі.

Щодо боротьби з онкологічними захворюваннями, то, як повідомив Ю. Поляченко, в цьому році вперше відбувся рівномірний розподіл між спеціалізованими медичними закладами різних регіонів держави хіміопрепаратів, які закуповували за державні кошти. Серед них підвищено питому вагу препаратів, які рекомендовані для застосування ВООЗ. Загалом було приділено увагу оптимізації механізмів державних закупівель шляхом створення рівних конкурентних умов для всіх без винятку виробників лікарських засобів. Це дозволило на 50% задовольнити потреби онкологічних хворих у препаратах за державні кошти. До цього аналогічний показник становив лише 15%. Згідно з положеннями Державної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007–2016 рр. планується створити Національний інститут раку, який має стати провідним спеціалізованим медичним закладом в Україні. Загальна фінансова ємність цієї програми близько 3 млрд. грн. У 2007 р. на її виконання передбачено виділити 250 млн. грн.

Під час прес-конференції: Уляна Лозан, керівник прес-служби МОЗ України, та Юрій Поляченко, міністр охорони здоров’я України

Згідно з доповіддю міністра, є певні позитивні напрацювання на кардіологічному «фронті». Так, було відкрито кардіологічний центр у Сумах. Готують до відкриття аналогічні заклади у Львові та Києві. Створюють новий центр кардіохірургії у Донецьку. У столиці створено Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії. Це дає змогу майже вдвічі збільшити в Україні кількість прооперованих дітей із вродженими вадами серця, в тому числі й новонароджених. МОЗ України також затвердило нові сучасні методики лікування хворих із загрозою виникнення інфаркту міокарда та стратегію збільшення кількості малоінвазивних втручань (стентувань) при цьому захворюванні. КМУ була прийнята окрема Програма запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки («Щотижневик АПТЕКА» № 24 (545) від 19.06.2006 р.).

Значні галузеві та державні ресурси направлені на боротьбу з епідеміями туберкульозу та ВІЛ/СНІДу в Україні. Сьогодні діє Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004–2008 рр. Відповідно до неї, в 2006 р. у Києві було відкрито два спеціалізованих діагностично-терапевтичних центри. Відкриття аналогічних закладів заплановано в Полтаві, Кіровограді, Тернополі та Херсоні. Також, як повідомив Ю. Поляченко, вирішується питання створення Всеукраїнської клініки для ВІЛ-інфікованих дітей та дітей, хворих на СНІД. Розглядається варіант спонсорської допомоги для будівництва такого закладу на території Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Переговори з потенційними інвесторами відбулися, є підтвердження їх готовності фінансувати цей проект на партнерських засадах. Також Ю. Поляченко повідомив про розробку нових принципів співпраці України зі Світовим банком реконструкції та розвитку і Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, які б враховували сучасні потреби нашої держави в профілактиці та лікуванні хворих на туберкульоз та ВІЛ/СНІД. Буде створено спеціальні спільні робочі групи, які розроблятимуть проекти відповідних документів.

Серед пріоритетів МОЗ України — поліпшення медичного забезпечення жителів сільської місцевості. Згідно з інформацією, оприлюдненою міністром, протягом першого кварталу 2006 р. відкрито 41 сільську лікарську амбулаторію та 91 амбулаторію загальної практики — сімейної медицини. Для сільських закладів охорони здоров’я з початку року закуплено і вже здійснено поставки медичного обладнання та виробів медичного призначення на суму понад 26 млн. грн. Щодо поліпшення кадрового забезпечення сільських медичних установ, то МОЗ України укладає спеціальні угоди з органами місцевого самоврядування. Міністерство зі свого боку гарантує підготовку спеціалістів, обладнання їх місця роботи, а місцева влада має забезпечити молодих спеціалістів житлом, пільгами, при потребі — паливом, земельною присадибною ділянкою тощо.

Фармацевтичний напрямок роботи вітчизняної системи охорони здоров’я став окремою тезою в доповіді Ю. Поляченка. На думку міністра, головними досягненнями в цій царині є прийняття в березні 2006 р. Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, створення в кожному обласному центрі лабораторії з контролю за якістю лікарських засобів, обладнання двох лабораторій із вивчення біоеквівалентності генеричних препаратів. Як повідомив Ю. Поляченко, в Україні створено ефективну систему контролю за якістю лікарських засобів, вивчення побічних ефектів та лікувальних властивостей препаратів. Ця система відповідає всім міжнародним нормам і є єдиним повним циклом на території СНД.

Щодо подальшого розвитку вітчизняної медичної галузі, то, як повідомив міністр, запорукою стратегічних змін є перегляд деяких положень Конституції України, зокрема її 49 статті. Для цього потрібно створити конструктивну конституційну більшість у Верховній Раді.

На завершення прес-конференції, міністр, даючи відповідь на запитання нашого кореспондента та інших представників ЗМІ щодо механізму функціонування майбутньої бюджетно-страхової моделі системи охорони здоров’я, зазначив, що головним джерелом компенсації вартості лікувальних заходів поки що залишатимуться кошти бюджетні, страхові суми відіграватимуть допоміжну роль. Щодо вибору страховика, то поки що вітчизняні фахівці вважають за доцільніше доручити виконувати цю функцію спеціально створеному державному фонду, а не комерційним страховим компаніям. Це, на їх думку, забезпечить відповідний рівень державного контролю за накопиченням та використанням коштів.

Присутніх також цікавив наказ МОЗ № 360, який регламентує правила виписування рецептів на препарати. Як повідомив міністр, введення в дію цього документу відкладено. Пов’язано це з тим, що після прийняття Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення доцільним є розробка та прийняття відповідних протоколів лікування, на зміст яких могли б орієнтуватися лікарі, призначаючи препарати. n

Олександр Сіроштан, фото Ігоря Кривінського