Цукровий діабет ІІ типу в Україні: виклики війни та кроки до поліпшення доступу до лікування

Наталя Ольберт-Сінько зауважила, що в Україні проведено дослідження, результати якого опубліковані в міжнародному виданні «The Lancet». Дослідження проводилося з метою оцінки впливу воєнних дій на стан осіб із цукровим діабетом ІІ типу.

Юлія Кукліна, виконавча директорка ГО «Діа-Дзен», повідомила, що в Україні хворих на цукровий діабет ІІ типу налічується більше мільйона осіб і війна лише погіршила ситуацію з їх лікуванням. Так, особи з цукровим діабетом ІІ типу не мають доступу до критично важливих складових терапії цукрового діабету. Першочергово це засоби для вимірювання рівня глюкози в плазмі крові. Адже коли пацієнт не знає в моменті, який у нього рівень глюкози в плазмі крові, то він не може ухвалити адекватне рішення, що з’їсти, скільки вколоти інсуліну, чи діють його цукрознижувальні препарати. Тому потрібно вплинути на поліпшення доступу до засобів для моніторингу рівня глюкози в плазмі крові. Бо без цього зводиться нанівець план лікування через неможливість вчасно проконтролювати та змінити терапію.

При цьому цукровий діабет небезпечний тим, що його ускладнення розвиваються поступово і люди потрапляють зазвичай в лікарню, коли вже є необоротні процеси. Згідно з проведеним дослідженням, за час повномасштабного вторгнення кількість осіб, у яких показник глікованого гемоглобіну вищий за критичний, зросла з 11 до майже 25%. Рівень глікованого гемоглобіну є показником того, чи розвиваються ускладнення від цукрового діабету, і якщо він критично високий, то це призводить до інвалідизації та перед­часної смертності хворих. Тому наразі ситуація з цукровим діабетом є складною і її потрібно розв’язувати.

Євгеній Гончар, заступник міністра охорони здоров’я України, зауважив, що цукровий діабет ІІ типу — це одна з головних причин передчасної смертності та інвалідизації в Україні, оскільки хвороба уражує серцево-судинну систему, нирки, очі та інші органи. Ускладнення від цукрового діабету створюють додаткове навантаження на систему охорони здоров’я внаслідок додаткового лікування, стаціонарної допомоги, лікування інсультів, інфарктів міокарда, проведення ампутацій.

Одним із способів уникнення захворювання є його профілактика шляхом регулювання харчування, забезпечення фізичної активності, відмова від тютюнопаління, вживання алкоголю та ін. Ці фактори знижують ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу. Тому Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України спільно з лікарською спільнотою має доносити до пацієнтів цю інформацію, щоб вони усвідомлювали можливі ризики та працювали над їх зниженням.

З метою раннього виявлення цукрового діабету в наступному році МОЗ України запускає програму «Скринінг здоров’я», яка фокусуватиметься на серцево-судинних захворюваннях, передусім артеріальній гіпертензії, а також цукровому діабеті ІІ типу. Ці захворювання були обрані, бо вони є найчастішими причинами передчасної смертності та інвалідизації населення. Тому заступник міністра закликав експертне середовище підтримати комунікаційно цю програму та доносити інформацію пацієнтам про необхідність проведення раннього виявлення вищезгаданих хвороб з метою їх лікування або коригування факторів ризику.

Стосовно медикаментозного лікування пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу, то програма реімбурсації має декілька лікарських засобів для терапії цукрового діабету, які пацієнти можуть отримати або безоплатно, або з невеликою доплатою. Також у рамках програми реімбурсації пацієнти з цукровим діабетом І типу можуть отримати тест-смужки для глюкометрів для вимірювання рівня глюкози в плазмі крові. Щодо пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу, то у світі є різна практика щодо забезпечення їх тест-смужками. Тому це питання потребує дискусії для використання оптимальних підходів з точки зору клінічної практики та бюджетних обмежень.

СТРЕС ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Стосовно того, як стрес впливає на розвиток цукрового діабету ІІ типу, розповіла Любов Соколова, докторка медичних наук, лікарка-ендокринологиня. Вона зазначила, що стресова ситуація, в якій кожен українець знаходиться з початку повномасштабного вторгнення, безумовно впливає на розвиток захворювання та його перебіг. Також стрес спричиняє виникнення порушень вуглеводного обміну в осіб, які були до цього схильні, тобто які мали надмірну масу тіла, ожиріння; особи старшого віку; пацієнти, які мали серцево-судинні захворювання в анамнезі. Особи з метаболічним синдромом є категорією пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету ІІ типу.

Проведене дослідження свідчить про збільшення кількості хворих на цукровий діабет як ІІ, так і І типу. Оскільки повно­масштабне вторгнення, а також пандемія COVID-19, що теж була стресом для організму, останніми роками викликали розвиток латентного аутоімунного цукрового діабету у дорослих, який класифікується як І тип.

Останнім часом у клінічній практиці стали фіксуватися зміни в перебігу цукрового діабету. Цукровий діабет ІІ типу почав розвиватися в осіб молодшого віку, що раніше було непритаманно цьому захворюванню. Якщо в минулому оцінювали пацієнта з цукровим діабетом як особу старшого віку, то зараз це пацієнти віком 40+ років, які мають певні ознаки цукрового діабету ІІ типу. Це є суттєвим викликом для національної системи охорони здоров’я, оскільки з таким патологічним станом пацієнти житимуть значно довше. Відповідно, якщо вони будуть декомпенсовані, то в них значно швидше розвиватимуться ускладнення, спричинені цією хворобою, що впливатиме як на якість життя конкретної людини, так і на державні витрати, що будуть спрямовані для того, аби підтримати соціальну активність цієї людини молодого та працездатного віку.

У програму «Доступі ліки» входять деякі препарати інсуліну, і хотілося б, щоб програма й надалі розширювалася… Тому, враховуючи бюджетні обмеження, слід шукати рішення, як це зробити. Зокрема, визначити категорії пацієнтів, для яких вони є життєво необхідними. Наприклад, виокремити з групи осіб з цукровим діабетом ІІ типу категорії хворих, для яких ризик гіпоглікемії і самоконтроль є життєво важливими, і на підставі цього надати їм можливість отримувати за програмою реімбурсації тест-смужки до глюметрів.

РОЛЬ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ

Щодо ролі первинної ланки медицини в контексті доступності лікування пацієнтів з цукровим діабетом розповіла Ірина Волошина, докторка медичних наук, професорка, членкиня правління ГО «Академія сімейної медицини України». Вона відмітила, що в Україні налічується понад 20 тис. сімейних лікарів і вдвічі більше медичних сестер. Також не бракує й таких фахівців, як кардіологи і ендокринологи. Але в чому ж тоді причини наявності такої великої кількості пацієнтів з тяжкою формою цукрового діабету? Відповідь полягає в тому, що навколо цієї хвороби існує дуже багато міфів. Якщо подивитися, на яке лікування витрачають кошти особи з цукровим діабетом, то велику їх кількість пацієнти спрямовують на недоказові методи лікування, добавки, крапельниці. Розв’язувати цю проблему мають лікарі, доводячи до пацієнтів інформацію, що добавки та крапельниці не продовжать їм життя, не врятують від захворювання нирок та втрати зору. Слід пояснювати пацієнтам, що замість витрачання коштів на недоказові методи лікування, потрібно спрямувати їх на ті препарати, які можуть врятувати серцево-судинну систему й нирки. Потрібно їм надати інформацію про сучасні методи діагностики та лікування, які дозволяють не втратити зір.

Також слід проводити роз’яснювальну кампанію про необхідність щорічної вакцинації від грипу, оскільки їх організм уразливий до інфекційних хвороб.

РЕІМБУРСАЦІЯ

Іван Жук, начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію Національної служби здоров’я України (НСЗУ), повідомив, що у 2023 р. під час включення тест-смужок до глюкометрів у програму «Доступні ліки» оцінювався вплив цього рішення на державний бюджет. Оскільки пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу виявилося значно більше, ніж із цукровим діабетом І типу, було ухвалено рішення включити в програму спочатку тест-смужки для пацієнтів з цукровим діабетом І типу, бо це буде чинити незначний вплив на державний бюджет, але при цьому частина пацієнтів отримає доступ до лікування.

Також у зв’язку з розширенням у 2025 р. Національного переліку основних лікарських засобів новими міжнародними непатентованими найменуваннями, НСЗУ намагатиметься включити деякі з них у програму реімбурсації.

Окрім цього, планується розширити кількість лікарських спеціальностей, представники яких зможуть виписувати рецепти на препарати та медичні вироби за програмою реімбурсації.

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА І ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Про те, як цукровий діабет впливає на серцево-судинну систему, розповіла Олена Мітченко, докторка медичних наук, професорка, лікарка-кардіологиня вищої категорії. Вона наголосила, що цукровий діабет — це не лише підвищення рівня глюкози в плазмі крові, але й обов’язкове підвищення артеріального тиску, розвиток атерогенної дисліпідемії та інших ускладнень нирок, неврологічної симптоматики та мікросудинного ураження. Тому цукровий діабет — це завжди досить комплексне ураження організму. Для цієї патології характерний безбольовий варіант ішемічної хвороби серця, від якої помирає більшість хворих із цукровим діабетом.

У зв’язку з цим пацієнтам слід зважати не лише на рівень глікемії, а й артеріального тиску. Тому їм варто призначати також антигіпертензивні лікарські засоби та препарати для лікування дисліпідемії.

Також, на її думку, окрім тест-смужок, за програмою реімбурсації пацієнти з цукровим діабетом повинні отримувати й глікований гемоглобін, завдяки чому можна буде попередити всі подальші ускладнення від цукрового діабету.

У 2023 р. в Європейському Союзі видано останні рекомендації щодо діагностики й лікування цукрового діабету, в яких зазначалося, що у разі виявлення в пацієнта серцево-судинного захворювання слід дослідити його і щодо наявності цукрового діабету, і навпаки.

До 2023 р. 1-ше місце під час лікування цукрового діабету посідав метформін, але він уже не є препаратом першого вибору. На сьогодні в сучасній практиці лікування застосовують насамперед інгібітори натрійзалежного котранс­портера глюкози.

Л. Соколова зауважила, що якщо у людини є цукровий діабет ІІ типу, то базовим лікуванням є метформін. Якщо ж у пацієнта є високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, хронічна хвороба нирок, то тільки тоді таким пацієнтам призначають інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози. Через це в програму «Доступні ліки» було включено метформін як препарат, який перешочергово застосовується для всіх. Однак НСЗУ, ймовірно, варто розглянути можливість включення до програми й інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози, оскільки вони є дороговартісними препаратами, але потрібні не всім пацієнтам з цукровим діабетом ІІ типу. Відповідно, таке рішення дозволить забезпечити частину пацієнтів необхідним лікуванням.

І. Жук відповів, що неправильно встановлювати обмеження щодо виокремлення якоїсь підкатегорії пацієнтів, що можуть отримати ліки безкоштовно, а в той же час хворі з таким самим захворюванням не зможуть їх отримати. Тому програма реімбурсації спрямована на універсальне охоплення пацієнтів у межах наявного бюджету.

Брифінг ще раз підтвердив, що цукровий діабет ІІ типу залишається одним із викликів для системи охорони здоров’я України. Представлені дослідження та експертні думки свідчать про стрімке послаблення контролю патології, збільшення кількості тяжких випадків та ускладнень, які призводять до інвалідизації, передчасної смертності та значного тягаря на державний бюджет. Ефективна відповідь на ці виклики має бути комплексною: від посилення профілактики та раннього скринінгу до розширення доступу пацієнтів до сучасних методів лікування й засобів самоконтролю.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!