Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки надзвичайно поширена в осіб молодого працездатного віку. Захворювання досить часто спричиняє розвиток тяжких ускладнень.
Основним у лікуванні пацієнтів з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки є ерадикація збудника захворювання — Helicobacter pylori, що є однією з основних причин виникнення пептичної виразки. Лише після успішної ерадикації Helicobacter pylori можна досягти вилікування пептичної виразки та уникнути подальших рецидивів захворювання.
Для ерадикації Helicobacter pylori використовують так звану потрійну та квадритерапію. Актуальною є проблема резистентності штамів Helicobacter pylori до різних компонентів потрійної та квадритерапії.
Одним із компонентів схем лікування, що застосовують у разі резистентності Helicobacter pylori, є солі вісмуту, які підсилюють антимікробну дію інших протихелікобактерних компонентів.
На цей час фармацевтичний ринок України насичений різними препаратами, до складу яких входять солі вісмуту: колоїдний субцитрат вісмуту, вісмуту субсаліцилат, субгалат тощо. Завод ВАТ «Фармак» випускає препарат ВІС-НОЛ (колоїдний субцитрат вісмуту).
Мета даного дослідження — оцінка ефективності та переносимості препарату ВІС-НОЛ у терапії пацієнтів з пептичною виразкою. У всіх пацієнтів, що були включені в дослідження (їх було 28), попередньо проведено спробу ерадикації Helicobacter pylori із застосуванням потрійної терапії. Анамнез захворювання у всіх пацієнтів становив більше 10 років.
ВІС-НОЛ призначали хворим з пептичною виразкою цибулини дванадцятипалої кишки за схемою квадритерапії: омепразол — по 20 мг 2 рази на добу, тетрациклін — по 500 мг 4 рази на добу, ВІС-НОЛ — по 120 мг 3 рази на добу, метронідазол — по 400 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, а також дієтотерапію. Після цього пацієнти продовжували прийом омепразолу та ВІС-НОЛУ протягом 10–12 днів.
Під час госпіталізації всі хворі відзначали біль різної інтенсивності в епігастральній ділянці, лівому підребер’ї, більшість хворих — голодний нічний біль у ділянці проекції дванадцятипалої кишки, диспепсію, нудоту, печію, відрижку кислим, болючість у пілородуоденальній зоні.
Перед початком лікування хворим проводили фіброгастродуоденоскопію, брали біоптат для проведення уреазного тесту на виявлення Helicobacter pylori. Під час фіброгастродуоденоскопії виявляли ендоскопічні ознаки гастриту: набряк, гіперемію слизової оболонки, у 8 (28,5%) хворих — ерозії. В усіх обстежуваних хворих пептичну виразку було виявлено в ділянці цибулини дванадцятипалої кишки, у 2 — кровотечу, яку вдалося купірувати; цим хворим було призначено протихелікобактерну терапію.
До початку лікування всім хворим визначали наявність Helicobacter pylori за допомогою уреазного тесту. У 10 з використанням дихального тесту було підтверджено наявність Helicobacter pylori, у 12 — біоптат з антрального відділу шлунка вміщували в диференціально-діагностичне середовище для виявлення чутливості штамів Helicobacter pylori до різних антибактеріальних засобів.
Отримані результати свідчать про високу чутливість виділених штамів до амоксициліну — в 100% випадків, до ВІС-НОЛУ — в 100%, низьку чутливість до метронідазолу — в 50% випадків.
В усіх хворих поліпшувалося самопочуття, зменшувалася вираженість чи зникав біль, диспептичні явища. У більшості пацієнтів (22–78,6%) значно зменшилася вираженість болю вже на 2–3-й день лікування. До кінця курсу лікування лише один хворий відзначав дискомфорт, незначний біль натще, у 2 (7%) — збереглися періодична печія, метеоризм.
Під час контрольної фіброгастродуоденоскопії через 3 тиж лікування у 24 (85,7%) хворих виявлено рубцювання виразки, у 4 — зменшення її розміру та початок стадії рубцювання.
Основним критерієм успішного проведення протихелікобактерної терапії є ерадикація Helicobacter pylori.
Через 4–5 тиж після закінчення лікування нами проведено дослідження з метою виявлення Helicobacter pylori у 27 хворих: уреазний тест — у 19, дихальний — у 8.
Ерадикацію Helicobacter pylori відзначено у 24 (85,7%) хворих, що відповідає вимогам, які висуваються до протихелікобактерної терапії: ерадикація більш як у 80–85% випадків (Передерій В.Г. та співавт., 1997).
Отже, препарат ВІС-НОЛ — ефективний компонент протихелікобактерної терапії у пацієнтів з пептичною виразкою, асоційованою з Helicobacter pylori.
Н.В. Харченко, завідуюча кафедрою гастроентерології та дієтології КМАПО
ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор
Коментарі