Лауреати державної премії України-2003

Відповідно до Указу Президента України від 23 грудня 2003 р. № 1480/2003 Державну премію України в галузі науки і техніки за «Розробку та впровадження в практику науково обгрунтованих методів профілактики, лікування та заходів з упередження ускладнень артеріальної гіпертензії в Україні» присуджено: докторові медичних наук, директорові Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска Володимиру Коваленку; докторові медичних наук, завідувачу відділу Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска Юрію Сіренку; докторові медичних наук, завідувачу відділу Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска Євгенії Свіщенко; докторові медичних наук, завідувачу відділу Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска Ірині Смирновій; докторові медичних наук, ректорові Дніпропетровської державної медичної академії Георгію Дзяку.

?

Л. Кучма та Б. Патон з групою лауреатів за темою «Дослідження фундаментальних механізмів дії оксиду азоту на  серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань»

У 1998–1999 рр. згаданим колективом авторів під керівництвом Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України під патронатом МОЗ України було розроблено Програму профілактики і лікування АГ в Україні. Програма після широкого громадського обговорення як вітчизняними, так і провідними іноземними фахівцями та авторитетними громадськими установами (ВООЗ, Європейське товариство кардіологів, Міжнародне та Європейське товариство гіпертензії та ін.), була затверджена Указом Президента України 4 лютого 1999 р. Її мета — зниження захворюваності населення на АГ, ІХС, судинні ураження мозку, смертності від ускладнень АГ, збільшення тривалості та покращання якості життя пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.

Авторами Програми визначено дійсну поширеність АГ в Україні, продемонстровано необхідність раннього виявлення АГ та факторів ризику, поліпшення санітарно-освітньої роботи серед населення. Вивчено особливості ураження органів-мішеней у хворих на АГ, визначено вплив добових коливань артеріального тиску на стан серцево-судинної системи, науково обгрунтовано методи оптимізації терапії. Розроблено і впроваджено в практику охорони здоров’я України стандарти діагностики, профілактики та лікування хворих на АГ. Створено та адаптовано класифікації АГ, гіпертензивних кризів, впроваджено принципи стандартного формулювання та статистичного кодування діагнозу. Проведено клінічну оцінку ефективності нових способів медикаментозного та немедикаментозного лікування хворих на АГ, розроблено пропозиції щодо вітчизняних антигіпертензивних ліків, оцінено їх ефективність та безпеку. Проведено медико-соціальне дослідження якості лікування АГ в популяції і розроблено рекомендації щодо його оптимізації, в т.ч. на поліклінічному етапі.

Положення Програми активно впроваджуються у життя в рамках підготовки та підвищення кваліфікації терапевтів та кардіологів. Підготовлено та розповсюджено 2 настанови для лікарів з діагностики, профілактики та лікування АГ, видано 5 монографій, 5 тематичних збірників, понад 250 публікацій, отримано 4 Патенти України, проведено 10 науково-практичних конференцій. Подані пропозиції щодо розробки вітчизняних лікарських засобів і проведена апробація 12 нових препаратів для лікування АГ.

Результативність впровадження будь-яких профілактичних програм оцінюється за даними моніторингу епідеміологічної ситуації та динаміки статистичних показників здоров’я населення. За даними офіційної статистики на 1 січня 2002 р. в Україні зареєстровано 8 400 330 хворих на АГ, що становить 20,7% дорослого населення країни. Спостерігається стійке зростання цього показника на 44% у порівнянні з 1998 р. (останній рік перед затвердженням Програми) та на 10% у порівнянні з 2000 р. Стійке зростання захворюваності на АГ за останні роки — з 14,4% у 1998 р. до 20,7% у 2001 р. — слід розглядати як наслідок більш активного виявлення випадків захворювання.

Результати епідеміологічних досліджень, проведених Інститутом кардіології ім. М.Д. Стражеска, свідчать про поліпшення ситуації щодо контролю АГ серед міських мешканців. Так, кількість осіб, які знають про підвищення у них АТ, збільшилася з 69,0 до 85,1%; кількість хворих, які приймають антигіпертензивні препарати, — з 28,5 до 61,2%, а ефективність лікування підвищилася з 16,0 до 20,5%. Але слід зазначити, що в сільській місцевості ситуація щодо контролю АГ залишається незадовільною. Таким чином, за 4 роки впровадження Програми профілактики і лікування АГ в Україні відбулися певні зміни показників захворюваності, поширеності і смертності, пов’язаних з АГ. Аналіз цієї динаміки показує, що ці зміни є очікуваними.

?

Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Дослідження фундаментальних механізмів дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань» присуджено: академікові Національної академії наук України, завідувачу відділу Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Олексію Мойбенку; члену-кореспондентові Національної академії наук України, заступникові директора Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Вадиму Сагачу; докторові медичних наук, провідному науковому співробітникові Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Михайлу Ткаченку; члену-кореспондентові Національної академії наук України, завідувачу відділу Інституту геронтології Олегу Коркушку; докторові медичних наук, директорові Інституту геронтології Владиславу Безрукову; докторові медичних наук, завідувачу лабораторії Інституту геронтології Олегу Кульчицькому; докторові біологічних наук, директорові Інституту фармакології та токсикології Олександру Стефанову; докторові медичних наук, головному науковому співробітникові Інституту фармакології та токсикології Анатолію Соловйову; академікові Національної академії наук України Любові Малій (посмертно); академікові Національної академії наук України Володимиру Фролькісу (посмертно).

Відкриття ролі оксиду азоту (NO) в регуляції різних систем організму — видатне досягнення науки кінця XX століття. Завдяки успіхам фундаментальних наук були з’ясовані механізми дії NO в регуляції багатьох функцій організму як за фізіологічних умов, так і при розвитку патологічних станів. Значний внесок у вивчення цієї проблеми зробили вітчизняні вчені.

Л. Кучма та Б. Патон з групою лауреатів за темою «Розробка та впровадження в практику науково обгрунтованих методів профілактики, лікування та заходів з упередження ускладнень артеріальної гіпертензії в Україні»

Встановлено, що рівень базального синтезу NO визначає ефективність механізму регуляції скоротливої активності міокарда — механізму Франка—Старлінга та рівень насосної функції серця. Представлено експериментальні докази здатності NO впливати на рівень споживання кисню тканинами серця та на ефективність його використання. Вперше було встановлено можливість прямого впливу NO на скорочувальний апарат судинних гладких м’язів, що призводить до зниження чутливості скорочувальних білків до іонів кальцію та розслаблення гладких м’язів судин.

Обгрунтування нових уявлень про роль NO в регуляції функцій серцево-судинної системи дозволило авторам встановити суттєві зміни в системі NO при розвитку патології. При експериментальному моделюванні атеросклерозу, АГ, інфаркту міокарда, хвороби Паркінсона встановлено, що первинні порушення в цій системі є основою їх розвитку.

Пріоритетними визнано дослідження вікових змін системи NO в розвитку серцево-судинної патології. Вперше встановлено, що вік — основний фактор її дисфункції, яка зумовлює розвиток патології (ІБС, АГ, інфаркт міокарда, серцева недостатність). Відмінність цих досліджень від проведених раніше — експериментальне та клінічне обгрунтування загально-біологічного характеру порушень цієї системи у процесі старіння. В експериментальних дослідженнях встановлено, що з віком порушуються реакції судин на дію факторів регуляції, пов’язаних з NO, що викликає патологічні зміни їх тонусу. Прямим доказом цих тверджень є дані, отримані в клінічних умовах. Порушення цієї системи у людей — передумова розвитку основних захворювань серцево-судинної системи: атеросклерозу, АГ, хронічної серцевої недостатності, інфаркту міокарда, частота та важкість перебігу яких зростає з віком. Доведено, що розлади в системі NO порушують фізіологічний баланс та взаємозв’язок між різними ланками дії факторів судинної та клітинно-органної регуляції життєдіяльності.

Одержані в цій комплексній роботі унікальні експериментально-клінічні фундаментальні дані та концептуальне обгрунтування ролі NO в механізмах регуляції функцій серцево-судинної системи дали змогу запропонувати та впровадити нові підходи до відновлення порушених функцій. Результати дослідження становлять основу для розробки нових фармакологічних препаратів та технологій для терапії і профілактики поширених та вкрай небезпечних судинних захворювань. Вивчення особливостей впливу препаратів, що застосовуються в лікуванні стенокардії, АГ, інфаркту міокарда, дозволило виявити взаємозв’язок між їх клінічною ефективністю та поліпшенням функцій системи NO. Це відкриває нові можливості для застосування їх у хворих з патологією серцево-судинної системи.

Цікавими та вельми перспективними є отримані експериментальні дані щодо можливості використання ліпосом із фосфатидилхоліну для корекції порушень судинних реакцій. Виявлено, що застосування ліпосом нормалізує тонус судин при експериментальній АГ, показано, що фосфатидилхолінові ліпосоми спроможні відновлювати чутливість гладких м’язів судин до ендогенного NO та механізми його транспорту в судинній стінці. Ще однією цікавою розробкою є створення препарату, який поєднує в собі аргінін та рибоксин. В доклінічних дослідженнях доведено, що він, впливаючи на систему NO, поліпшує стан судин. Дуже вагомим внеском у світову медичну науку та практику стала розробка та впровадження нового препарату — Корвітину. Авторами встановлено, що він підвищує активність ферментів синтезу NO та рівень NO в плазмі крові, має антиоксидантні властивості, що забезпечує його ефективність в лікуванні хворих з інфарктом міокарда.

Цей цикл наукових праць є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням фундаментальних механізмів регуляції дії NO на серцево-судинну систему за фізіологічних умов та патогенетичної ролі порушень в цій системі у процесі старіння і в розвитку патологічних станів.

Владислав Безруков:

— На початку 90-х років дослідження NO почали інтенсивно розвиватися в Україні. В інститутах НАН та АМН України на базі наукових шкіл академіків В.В. Фролькіса, Л.Т. Малої, О.О. Мойбенка вперше були отримані експериментальні та клінічні дані щодо молекулярних, клітинних, тканинних та організменних механізмів дії NO на серцево-судинну систему. Даний цикл робіт присвячений вивченню фундаментальних механізмів дії NO на серцево-судинну систему за фізіологічних та патологічних умов. Крім теоретичної, наведені дані мають важливу практичну цінність, оскільки є основою для розробки нових фармакологічних препаратів та технологій для терапії і профілактики поширених та вкрай небезпечних серцево-судинних захворювань. Суттєвою відмінністю результатів цих досліджень, в порівнянні з існуючими за кордоном, є комплексний підхід до вивчення взаємозв’язку між фізіологічними та патологічними проявами змін в системі NO. n

Олена Кучерук, фото Євгена Чорного