Перспективи медичного туризму в Україні

Анна Романова, народний депутат України, секретар Комітету, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, зазначила, що у зв’язку з девальвацією курсу гривні на сьогодні іноземцям, як ніколи, вигідно відпочивати та лікуватися в Україні. Однак все одно в 2014 р. стався величезний обвал в’їзного туристичного ринку. До цього щороку Україну відвідували 20–25 млн туристів, а вже після 2014 р. ця цифра зменшилася до 13 млн туристів.

Щодо медичного туризму спікер зазначила, що оскільки іноземні клініки (наприклад Ізраїлю, Туреччини тощо) проводять значні промоційні кампанії, громадяни України їздять туди лікуватися, бо не знають про медичний потенціал вітчизняних лікувальних закладів. У зв’язку із цим А. Романова звернула увагу, що в першу чергу сьогодні потрібно проводити інформаційні кампанії, щоб українці знали про якість вітчизняної медицини, а також заради того, щоб побороти страх іноземців приїжджати до України, оскільки єдина причина, чому після 2014 р. туристи, в тому числі з метою лікування, перестали приїжджати в Україну, — це страх війни. Хоча наша держава має потенціал в таких галузях, як репродуктивне здоров’я, стоматологія, гінекологія тощо, іноземці не поспішають їхати за медичними послугами до України. І, на жаль, сьогодні робиться дуже мало для того, щоб переконати іноземних туристів та інвесторів, що наша держава — це не гаряча точка і українські медичні заклади готові приймати туристів. Тому потрібно створити базу для промоції медичного потенціалу країни, а також на рівні держави заохочувати клініки, які відкривають різні медичні напрямки обслуговування іноземних туристів. Також спікер запросила всіх охочих на парламентські слухання на тему «Розвиток туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної привабливості України», які відбудуться 6 квітня. У ході цих слухань буде обговорюватися й питання медичного туризму.

Василь Лазоришинець, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України (далі — Інститут ім. М.М. Амосова), розповів про стан та перспективи розвитку серцевої хірургії в Україні. Він зазначив, що під егідою інституту та кафедри хірургії серця та магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України і Асоціації серцево-судинних хірургів України діють 23 кардіохірургічні центри, які виконують кардіохірургічні втручання в повному обсязі. Протягом останніх 5 років було виконано близько 20 тис. оперативних втручань на серці із загальноєвропейським рівнем летальності до 1,5%. У цьому напрямі Україна має величезний потенціал: майже 200 кардіохірургів, 140 кардіологів і 227 анестезіологів, які працюють у цих центрах.

На сьогодні Інститутом ім. М.М. Амосова створено технологію аортокоронарного шунтування на серці, що працює. Тобто не потрібно зупиняти серце та застосовувати апарат штучного кровообігу, і вже проведено майже 10 тис. таких операцій з летальністю — 0,5%. Також заклад проводить операції пацієнтам з патологією аорт (аневризмами аорти), хірургічне лікування інфекційного ендокардиту, порушень ритму серця, його пухлин та ін.

Також Інститут ім. М.М. Амосова опановує також і нові науково-практичні напрями, серед яких: акушерська кардіологія і кардіохірургія; біомедична інженерія; фетальна кардіохірургія; трансплантація серця та штучне серце тощо. Щодо останнього спікер звернувся до присутніх народних депутатів України з проханням удосконалити законодавство у сфері трансплантації органів. Він звернув увагу, що в нашій державі є кваліфіковані фахівці для проведення таких операцій і в Інституті ім. М.М. Амосова є досвід ведення таких пацієнтів в післяопераційний період. У зв’язку з тим, що за останні 2 роки 29 українських пацієнтів було прооперовано в Республіці Білорусь. При цьому В. Лазоришинець наголосив, що вартість однієї операції становила більше 100 тис. дол. США, а за ці гроші в Україні можна було б провести кілька операцій.

Спікер зазначив, що в Інституті ім. М.М. Амосова є таке ж саме обладнання, що й в провідних клініках іноземних держав, однак існують проблеми з умовами утримання пацієнтів. Тому для виправлення цієї ситуації було розроблено проект нового корпусу та відведено землю для нього, залишилося лише знайти інвестора для будівництва.

Володимир Науменко, головний лікар ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова» Національної академії медичних наук України (далі — Інститут ім. В.П. Філатова), зазначив, що, окрім стандартних процедур лікування очей, Інститут ім. В.П. Філатова має відділення післяопікової патології ока, яке було створено ще 60 років тому. На сьогодні це єдине відділення у світі, яке займається виключно опіками очей, оскільки, як правило, такі опіки в світі розподіляються між опіковими відділеннями та офтальмологічними. Той досвід, який було отримано за роки існування відділення, є одним з пунктів затребуваності України з точки зору медичного туризму.

Юлія Хомич, президент Клубу в’їзного медичного туризму «inUkraine», директор компанії «JK Consulting Group», розповіла про стратегії розвитку медичного туризму в Україні. Вона зазначила, що для цього, в першу чергу, необхідно визначити напрями медицини, на які першочергово необхідно зробити акцент. По-друге, вибрати цільові міжнародні ринки для України. По-третє, необхідним є проведення внутрішньої роботи з суб’єктами ринку щодо їх готовності до імплементації міжнародних стандартів. По-четверте, слід впровадити крос-культурний маркетинг медичних послуг та створення бренду «Україна — дестинація медичного туризму». І останнє, на що звернула увагу спікер, — розвивати страхову медицину. На думку Ю. Хоміч, страхову медицину буде швидше запроваджено в Україні, якщо лікувальні заклади почнуть співпрацювати з міжнародними страховими компаніями, які запрошуватимуть іноземних пацієнтів лікуватися в нашій країні.

Ігор Торський, віце-президент Української асоціації медичного туризму, звернув увагу, що на сьогодні відсутня державна стратегія розвитку медичного туризму. Важливою перешкодою для розвитку медичного туризму в Україні є проблема з відкриттям віз у пацієнтів з багатьох країн. Тому це питання необхідно вирішити, що дасть доступ іноземним хворим до української медицини та дозволить залучити додаткові кошти до державного бюджету і покращити репутацію України на міжнародній арені.

Радміла Гревцова, голова комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України, зазначила, що для розвитку медичного туризму в Україні необхідно адаптувати законодавство України до нормативно-правових актів ЄС. Зокрема, це стосується сфери громадського здоров’я і захисту прав споживачів. Хоча законодавство України містить майже повний каталог прав пацієнта, все одно виникають проблеми із захистом таких прав. Це пов’язано з відсутністю в законодавстві ефективних механізмів їх реалізації, а наявність такої проблеми стає перешкодою для розвитку медичного туризму, яка змушує іноземного пацієнта сумніватися в лікуванні в Україні.

Також під час заходу обговорювалася привабливість медичного туризму в Україні у сфері репродуктивної, естетичної медицини та стоматологічної галузі. За підсумками круглого столу буде підготовлено резолюцію, у якій міститимуться всі пропозиції та зауваження щодо розвитку медичного туризму в Україні. Крім цього, І. Сисоєнко зазначила, що при профільному комітеті буде створено робочу групу з питань розвитку медичного туризму в Україні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!