Недоступність адекватного знеболення: лікарі ігнорують нові вимоги законодавства

Андрій Роханський, директор громадської організації «Інститут правових досліджень та стратегій», продемонстрував результати дослідження громадських організацій та Human Rights Watch щодо доступності знеболювальних лікарських засобів для паліативних хворих. «За останні 5 років на законодавчому рівні ситуація із доступністю знеболювальних препаратів для хворих покращилася. В Основи законодавства України про охорону здоров’я додано окрему статтю щодо паліа­тивної допомоги, прийнято ряд наказів МОЗ щодо порядку її надання, спрощено процедуру виписування знеболювальних лікарських засобів. Ми вирішили дослідити, як ці зміни відобразилися на пацієнтах. У 10 областях України було проведено 94 інтерв’ю з пацієнтами або членами їхніх родин, із близько 50 медичними працівниками, 11 керівниками закладів охорони здоров’я. З усіх опитаних умовно успішне знеболення досягнуто лише у 5–14% хворих (залежно від регіо­ну)», — заявив доповідач.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ з лікування хронічного болю в онкологічних хворих у разі правильного призначення знеболювальних ліків пацієнт навіть із ІV стадією онкологічного захворювання не страждає від болю у 80–90% часу. Таким чином, можна стверджувати, що всі рекомендації в нашій країні залишилися формальністю, а лікарі просто не виконують свої професійні обов’язки. На рівні нормативно-правової бази у них є всі інструменти для того, щоб паліативні хворі отримували якісне знеболення. Зокрема, тепер пацієнти можуть отримати призначення знеболювальних на 10–15 діб незалежно від місця проживання, а не 3–5 діб, і можуть приймати ліки самостійно, а не обов’язково за допомогою медичних працівників. Скасовано норму щодо комісійного призначення наркотичних знеболювальних, забезпечено наявність перорального морфіну.

Але, як з’ясувалося, спротив чинять саме лікарі первинної ланки та керівники закладів — через страх викликати наркозалежність, ускладнення, бути притягненими до відповідальності або незнання чи небажання знати законодавчі зміни.

Тетяна Купер, представник Human Rights Watch в Україні, погодилася, що, незважаючи на зміни в нормативній базі, законодавчі норми не виконуються. Влада повинна звернути на це увагу. На думку Human Rights Watch, в Україні є нестача фахівців, компетентних в питаннях паліативної допомоги та лікування хронічного болю. Тому виконання законодавчих вимог надалі буде залежати від просвітницької роботи з медичними працівниками і впровадження постійних навчальних програм у додипломну та післядипломну освіту медичних працівників.

«Ми радимо, щоб усі студенти медичних закладів проходили базовий курс паліативної допомоги. Для тих, хто буде працювати саме у паліативній медицині, має бути передбачено поглиблений курс вивчення протоколів лікування та відповідна практика», — наголосила Т. Купер. Також МОЗ має вимагати від лікарів дотримання існуючого законодавства. Вони повинні в разі необхідності виписувати опіоїдні препарати, а не діяти відповідно до своїх звичок та побоювань.

Леся Брацюнь, радник міністра охорони здоров’я України з паліативної допомоги, розповіла, що у листопаді 2016 р. МОЗ проведено семінар з паліативної медицини для керівників закладів охорони здоров’я первинної ланки Києва. «Виявилося, що приблизно 70% лікарів працюють ще за старою практикою, а 86% лікарів використовують практику призначення препаратів комісійно. Це означає, що опіоїдні препарати практично не виписуються, і в результаті лише 15% пацієнтів отримують знеболення у домашніх умовах», — зазначила вона. МОЗ має працювати в напрямку ознайомлення медиків з новими вимогами. Для цього вже незабаром буде створено робочу групу (до якої ввійдуть провідні фахівці та практикуючі лікарі), яка здійснюватиме моніторинг знання законодавства лікарями первинної ланки з питань паліативної допомоги. Планується запровадження обов’язкового заліку на знання протоколів і законодавства у цій сфері. Також міністерство підтримуватиме семінари з роз’яснення законодавства, які зараз проводить у регіонах Фонд «Відродження».

Олег Дзісяк, директор Департаменту державного регулювання та контролю у сфері обігу наркотичних засобів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, нагадав, що у 2013 р. Уряд схвалив Стратегію державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р. Принципи, закладені в ній, суттєво гуманізували вимоги до паліативної допомоги, мінімізувавши при цьому ризики. «Ми розробили багато змін до діючого законодавства. Так, наприклад, у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає норму, за якою паліативним хворим буде дозволено ввозити і вивозити для власної потреби наркотичні і психотропні засоби. Прийнята постанова КМУ від 06.04.2016 р. № 282, якою затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, також врахувала пропозиції громадськості та спростила деякі вимоги», — додав він.

Володимир Тимошенко, представник Євр­азійського інституту наркополітики, зауважив, що дуже важливо проводити навчання не лише лікарів, але й самих пацієнтів та їхніх родичів, щоб вони знали про свої права та можливо­сті отримати допомогу і розуміли, як за потреби відстоювати їх.

Фахівці наголосили, що актуальною проблемою залишається недоступність опіоїдів для пацієнтів із малих містечок і сіл, недостатній асортимент ефективних сучасних знеболювальних препаратів, висока ціна на них. Вони закликали МОЗ вирішити ці питання, критично важливі для людей, які постійно живуть із болем.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!