Корупція у медицині: як попередити та лікувати цю хворобу?

12 Травня 2017 7:11 Поділитися
Однією з найболючіших проблем вітчизняної медицини називають корупцію. 28 квітня 2017 р. у Києві відбувся Всеукраїнський форум «Перша допомога у боротьбі з корупцією в охороні здоров’я», організований Міністерством охорони здоров’я України у партнерстві з Національним антикорупційним бюро України та громадськими організаціями «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», «Пацієнти України», «Центр протидії корупції», МФ «Відродження», «Transparency International Ukraine», «Клуб Шанс», USAID Ukraine, Центром політичних студій та аналітики «Ейдос», YouControl, проектним офісом Е-Health. Формат форуму передбачав розподіл учасників на невеликі групи, з якими працювали модератори — експерти та активісти з громадських організацій, що мають досвід виявлення корупції та боротьби з цією проблемою у сфері охорони здоров’я. Мета заходу — окреслити спільні завдання та виклики у сфері боротьби з корупцією.

Перед початком роботи форуму Уляна Супрун, в. о. міністра охорони здоров’я, та Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України, підписали Меморандум про співпрацю у сфері боротьби з корупцією в медицині. Як зазначила У. Супрун, наразі реалізується реформа в системі охорони здоров’я, спрямована на розвиток профілактики захворювань, адже відомо, що захворювання простіше попередити, ніж лікувати. Так само й у справі боротьби з корупцією — якщо її виявити на ранній стадії, можна застосувати профілактичні заходи. «Ми хочемо, щоб громадянське суспільство почало робити регулярні скринінги на місцях для попередження корупційних злочинів», — наголосила У. Супрун, додавши, що мета форуму — поінформувати якомога більшу кількість людей про інструменти для захисту своїх прав та боротьби з корупцією.

ЯК ЗНАЙТИ КОРУПЦІЮ під час ЗАКУПІВель ДЛЯ МІСЦЕВИХ ЛІКАРЕНЬ?

Олена Щербан, юрист ГО «Центр протидії корупції», поділилася досвідом, як знаходити корупцію під час закупівель ліків на місцевому рівні. Доповідач наголосила на тому, що процес закупівель починається задовго до оголошення тендеру — з виділення бюджетних коштів, підготовки до закупівель, тобто вирішення питань, які ліки та в якій кількості необхідно закупити, які вимоги будуть висуватися і т.п. Дуже часто корупція починається вже на підготовчому етапі до закупівель. Тому для виявлення корупційних схем необхідно проводити глибокий аналіз, враховувати процеси, які відбуваються ще до оголошення тендеру.

Які ризики можуть виникати на різних етапах процесу закупівлі?

За словами доповідача, на етапі підготовки можуть мати місце спроби за допомогою певних корупційних методів вплинути на умови закупівлі, формування предмету закупівлі і навіть на визначення потреби, очікуваної вартості закупівлі. На жаль, дуже часто факт зловживань та маніпуляцій довести досить складно.

Доповідач наголосила, що тендерна документація може бути складена таким чином, що тільки певна компанія може виграти тендер. Зі скаргами з приводу встановлення дискримінаційних вимог можна звертатися до Антимонопольного комітету України, який розглядає такі питання.

Не менш важливими є процеси, які відбуваються після закупівлі, — чи доставили закуплені ліки до закладу охорони здоров’я, як вони використовуються на місцях, чи мають до них доступ пацієнти тощо. Щоб не виникало такої ситуації, коли компанія виграла тендер, але не поставила товар, замовник може вимагати гарантійний лист, яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі, у потрібному обсязі та в визначені терміни. У той же час, за словами спікера, на практиці може виникнути ситуація, коли виробник разом з постачальником через серію гарантійних листів контролює закупівлі лікарень у регіоні.

Олексій Загребельний, керівник ГО «Клуб Шанс», розповів про цікавий інструмент для здійснення контролю над витрачанням бюджетних коштів — проект Wiki Liky, що втілюється в Сумській обл. Так, у вересні 2016 р. командою українських активістів та ІТ-фахівців було розроблено концепцію програмного забезпечення для здійснення референтного аналізу цін у закупівлях ліків закладами охорони здоров’я – Wiki Liky. Згодом концепція перетворилася на повноцінний сайт (wikiliky.org.ua).

Портал фокусується на закупівлях винятково лікарських засобів. Для обробки та завантаження використовуються лише відкриті дані.

Система дає можливість шукати закупівлі ліків по області за їх назвою. Також можна перевірити, які препарати наразі є в закладах охорони здоров’я Сумської обл. Пошук може здійс­нюватися за такими групами захворювань: ВІЛ, вірусні гепатити, психічне здоров’я, інфекційні хвороби, педіатрія, онкологія, туберкульоз, кардіологія та ін.

Поки що пошук можна здійснювати лише по Сумській обл. Але найближчим часом до проекту приєднаються нові регіони: Полтавська, Херсонська, Кіровоградська та Волинська області.

КУДИ ЗВЕРТАТИСя ТА ЯК ДОБИВАТИСЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ?

Куди слід звертатися у разі виявлення порушень під час закупівель для лікарень? Відповідь на це запитання у своїй доповіді надали представники ГО «Transparency International Ukraine» Іван Лахтіонов та Марта Гоголь.

Нещодавно в Україні стартував проект моніторингу публічних закупівель DoZorro (портал dozorro.org). Цей інструмент надає можливість кожному громадянину долучитися до контролю над публічними закупівлями. Портал є відкритим. Учасниками системи можуть бути замовники, постачальники, контролюючі органи, громадські активісти та громадяни України.

Принципи роботи моніторингового порталу дозволяють замовникам та постачальникам залишати відгуки про своїх партнерів (про ті чи інші порушення, невчасно здійснену поставку, оплату і т.п.). Відгуки опрацьовуються експертами громадських організацій, які підтримують цей проект. Вони перевіряють інформацію та здійс­нюють оцінку наявності порушень. У разі підтвердження порушень фахівці звертаються до замовника, щоб розібратися в ситуації. Часто доводиться направляти письмові звернення замовнику та органу, до сфери управління якого належить замовник. У разі потреби до процесу можуть бути залучені компетентні контролюючі або право­охоронні органи, які здатні вплинути на ситуацію. Таким чином, портал DoZorro може допомагати добиватися справедливості у разі виявлення порушень під час закупівель.

Також учасники системи DoZorro можуть самостійно подати звернення до контролюючих та правоохоронних органів з приводу порушень під час закупівель. На сайті доступні інструкції, як це можна зробити, у розділі «Оскарження». Його функціонал дозволяє вибрати з найбільш типових видів порушень потрібний пункт та ознайомитися з правовими аспектами, заготовками листів до замовників і контролюючих органів.

DoZorro напряму під’єднаний до бази даних ProZorro. На основі інформації, що надходить з ProZorro та системи відгуків учасників системи, у майбутньому можливе створення бази даних, яку можна буде використовувати для подальшого аналізу. Наприклад, створення рейтингів порушників.

БЛАГОДІЙНІ ФОНДИ ПРИ ЛІКАРНЯХ І НЕФОРМАЛЬНІ ПЛАТЕЖІ: ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ?

Про маніпуляції та зловживання за допомогою благодійних фондів при лікарнях розповів Юрій Ромашко, заступник виконавчого директора, юрист Інституту аналітики та адвокації.

Ст. 49 Конституції України закріплено право кожного громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, причому, як зазначено в документі: «У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно». Проте, за словами доповідача, більшість пацієнтів тим чи іншим способом оплачує медичні послуги — у вигляді винагороди («подяки») або внесків до благодійних фондів тощо.

У цілому модель співпраці благодійних фондів та закладів охорони здоров’я — поширений та законний спосіб залучати альтернативні джерела наповнення бюджетів лікарень. Проте така форма взаємодії може містити значні корупційні ризики.

Так, звертаючись за медичною допомогою в державні лікувальні заклади, пацієнти можуть стикнутися з тим, що за формально безкоштовні послуги (наприклад консультація лікаря, проходження обстежень тощо) у лікарнях можуть вимагати зробити нібито добровільні, але по факту примусові «благодійні» внески. Результати дослідження Інституту аналітики та адвокації вказують на те, що 7 з 10 пацієнтів у лікарнях змушені сплачувати так звані «благодійні» внески.

Як могла виникнути така ситуація?

Не секрет, що важливим недоліком системи охорони здоров’я України є недостатнє фінансування державних та комунальних лікувально-профілактичних закладів. Причому, з точки зору доповідача, проблема полягає не стільки в недофінансуванні галузі, скільки в нераціональному використанні виділених державою коштів. Як кажуть: «грошей ніколи не буває достатньо». Тому важливо використовувати наявні ресурси ефективно.

Законодавством допускається, що заклади охорони здоров’я можуть фінансуватися у тому числі за рахунок благодійних фондів. Тобто, додатковим джерелом наповнення бюджету державних медичних закладів можуть бути благодійні фонди зі збору добровільних пожертв. Що, безумовно, є позитивним, враховуючи існування проблем державного фінансування.

Але при цьому, як зазначив доповідач, законодавством не встановлено правил роботи благодійних фондів при лікарнях. А між тим питань, пов’язаних із функціонуванням благодійних фондів на території лікувально-профілактичних закладів, дуже багато: яким чином мають збиратися пожертви, як благодійні фонди мають передавати зібрані кошти до лікарні і т.п. На думку доповідача, це одна з причин, чому у сфері взаємодії лікарень та благодійних фондів виникають корупційні схеми. Можливо, прийняття законодавства, яким визначено привила гри, допомог­ло б вирішити проблему.

Відсутність публічної та прозорої звітності благодійних фондів — ще одна важлива проблема, що спричиняє виникнення корупційних ризиків та недовіри з боку пацієнтів. Ніхто не знає, скільки коштів вони зібрали на території лікарні для її потреб та скільки реально передали лікувальному закладу.

Модель взаємодії благодійних фондів із закладами охорони здоров’я використовується для додаткового фінансування. Проте внаслідок корупції можуть зникати великі суми різниці між тим, скільки коштів фонди зібрали, та тим, скільки коштів фактично надійшло до лікарень.

Згідно із Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійні організації можуть використовувати на власні адміністративні потреби до 20% доходу за поточний рік. Решту вони повинні передавати на потреби лікарень відповідно до цілей збору коштів. За словами доповідача, дані досліджень Інституту аналітики та адвокації свідчать про те, що є певна частина коштів, що «зникає безслідно».

Якими можуть бути шляхи вирішення проб­леми неформальних платежів та корупційних схем у лікарнях?

Наразі відбувається процес впровадження реформи в системі охорони здоров’я за принципом «гроші йдуть за пацієном», що передбачає зміну моделі фінансування, у результаті чого необхідність у моделі співробітництва благодійних фондів та закладів охорони здоров’я може відпасти. Тобто проблема може вирішитися сама собою. Проте на практиці реалізація реформи не гарантуватиме припинення взаємодії закладів охорони здоров’я та благодійних організацій, оскільки законодавство так само дозволятиме благодійним фондам виступати джерелом фінансування. Тому було б доцільним на законодавчому рівні визначити особливості збору пожертв у благодійні фонди на території лікувально-профілактичних закладів. А також запровадити механізми підзвітності та прозорості щодо сум надходжень та шляхів використання коштів, що є благодійними пожертвами, на офіційних інформаційних ресурсах у відкритому доступі. Це також сприятиме підвищенню рівня довіри суспільства до діяльності фондів зі збору пожертв.

Не останню роль у вирішенні проблеми може відігравати широка інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності пацієнтів про їх права, інформування про існування проблеми неформальних платежів у закладах охорони здоров’я.

Доповідач зазначив, що Інституту аналітики та адвокації вдалося досягнути певних успіхів у сфері протидії схемам неформальних платежів з пацієнтів у закладах о хорони здоров’я України у деяких регіонах: на місцевому рівні прийняті накази управлінь або департаментів охорони здоров’я, згідно з якими благодійні фонди звітують про обсяг зібраних та переданих лікувальному закладу кош­тів, а лікувальний заклад — про обсяги отриманих коштів, а також шляхи їх використання.

222211111111111

 

БІЗНЕС НА ЗДОРОВ’Ї: ЯК РОЗГЛЕДІТИ КОРУПЦІЮ в ЛІКАРНЯХ?

Громадські активісти БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» розповіли про можливості громадського впливу для розширення доступу населення до лікування шляхом моніторингу публічних закупівель, взаємодії з органами місцевої влади, підкріпивши доповідь цікавими кейсами.

Євгенія Конончук, фахівець відділу адвокації БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», поділилася досвідом застосування інструментів для моніторингу публічних закупівель лікарських засобів і медичних виробів.

Вона зазначила, що БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» здійснює моніторинг на всіх стадіях закупівель як на національному, так і на регіональному рівнях. Щодо останніх необхідну інформацію можна знайти в системі ProZorro. Зазвичай БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» уточнює відомості, отримуючи додаткову інформацію за допомогою депутатських запитів, публічної інформації, скарг до компетентних контролюючих органів, ведення переговорів з установами-закупівельниками. Таким чином, можна виявити технічні помилки й випадки корупції.

Варто зазначити, що для багатьох замовників система електронних закупівель — все ще новий та невідомий механізм, внаслідок чого можуть мати місце ненавмисні помилки, що не мають відношення до корупції.

У разі виявлення корупційних схем добре працюють медіакампанії. Наприклад, якщо поширити історію в соціальних мережах, її швидко підхоплюють центральні медіаканали та видання, що сприяє підвищенню уваги з боку громадськості та правоохоронних органів.

У процесі моніторингу державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів можна використовувати різноманітні джерела відкритих даних. Однак існують деякі проблеми, вирішення яких сприятиме підвищенню ефективності цього процесу. До таких викликів доповідач віднес­ла підвищення професійного рівня співробітників тендерних комітетів, прозорості та відкритості закупівельного процесу (публікація документів, здатність учасників до відкритого діалогу), збільшення економії за результатами проведених закупівель, усунення корупції в процесі закупівель. Саме наявність корупційної складової в державних закупівлях змушує звертати увагу на всі етапи цього процесу — від планування до укладання та виконання договорів з поставки, оскільки найчастіше корупція є там, де її складно побачити відразу.

Юрій Лазаревич, голова правління Рівненського обласного відділення БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» (БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне»), звернув увагу на таку проблему: багато пацієнтів не можуть отримати препарати, які їм повинні надавати безкоштовно в лікарнях. Частий аргумент у відповідь на питання, чому немає медикаментів, — відсутність грошей. З точки зору доповідача, відповідь на питання, чому виникає така проблема, полягає в неефективному витрачанні бюджетних коштів.

Поява системи ProZorro й інших модулів для моніторингу державних закупівель істотно полегшила процес контролю за використанням державних коштів. «Я впевнений, що якщо наявні кошти використовувати ефективніше для закупівлі лікарських засобів і медичних виробів, на зекономлені гроші можна ще придбати ліки. А значить — врятувати більше життів», — зазначив Ю. Лазаревич.

Особливу увагу БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» привертають допорогові закупівлі, сума яких підходить дуже близько до порогу в 200 тис. грн., у разі перевищення якого застосування системи ProZorro є обов’язковим. Нагадаємо, що допорогові закупівлі можуть здійснюватися без застосування системи ProZorro, однак замовники повинні опублікувати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель. Доповідач навів кейс допорогових закупівель вартістю дуже близько до порогу в 200 тис. грн., які проводилися поза системою ProZorro, а ціна закупівлі, як виявив аналіз, значно перевищувала ринкову вартість предмета закупівлі.

Як показує досвід БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» у сфері моніторингу тендерних закупівель лікарських засобів, під час проведення закупівель через систему ProZorro вдається досягти значної економії. Тому організація рекомендувала проводити закупівлі товарів та послуг у цій системі, починаючи з 50 тис. грн. (а не 200 тис. грн.), а також оприлюднювати звіти відносно закупівель на суму до 10 тис. грн. Керівництво Рівненської обласної державної адміністрації підтримало цю пропозицію.

Окрім того, «Мережа 100 відсотків життя Рівне» рекомендувала створити наглядові ради при медичних закладах, які братимуть участь у тендерних комісіях, розробці та затвердженні тендерної документації. Однак, за словами доповідача, бракує громадських активістів, які мог­ли б долучитися до цієї ініціативи.

Аліна Логінова, фахівець відділу адвокації Кіровоградського відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», продовжила розгляд питання щодо можливостей громадської організації впливати на ситуацію із закупівлями на місцевому рівні (у регіоні) шляхом використання моніторингу закупівель у системі ProZorro та активної спів­праці з місцевими органами влади.

Як відомо, з 1 серпня 2016 р. використання системи електронних закупівель стало обов’язковим для державних замовників. У зв’язку із цією подією за ініціативою громадських активістів було проведено акцію «Прозорі кишені в медицині» у Кропивницькому. Активісти подарували керівникам закладів охорони здоров’я міста білі халати з прозорими кишенями як символ прозорої роботи з бюджетними коштами.

Кіровоградське відділення БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» здійснює моніторинг закупівель лікарських засобів та медичних виробів, що проводяться в системі ProZorro в регіоні, готує періодичні публікації на цю тему, взаємодіє із замовниками та ЗМІ, а також допомагає вирішувати проблемні питання, пов’язані з електронними закупівлями в області. Основна мета — розібратися в тому, як проходять закупівлі в системі ProZorro, налагодити взаємодію з владою та замовниками, розробити шляхи для оптимізації роботи в елект­ронній системі закупівель та знайти можливості для більшої економії коштів.

Доповідач зазначила, що громадською організацією розроблено певні рекомендації для замовників, що випливають з найбільш типових помилок. Планується також проводити навчання для замовників, щоб допомогти їм більш ефективно та професійно працювати в системі ProZorro.

У цей блок форуму також увійшла доповідь, присвячена проблематиці зловживань під час проведення тендерів на ремонт у лікарнях, яку представив Гліб Канєвський, керівник відділу боротьби з корупцією Центру політичних студій та аналітики «Ейдос».

З грудня 2016 р. до квітня 2017 р. Центром «Ейдос» проводився моніторинг лікарень та органів місцевого самоврядування, які закуповували послуги з ремонту лікарень. Доповідач нагадав, що законодавство дозволяє замовникам вирішувати, як вони обиратимуть підрядників за договорами з ремонтів, вартість яких не перевищує 1,5 млн грн. Якщо сума є більшою, замовник зобов’язаний проводити конкурсні торги.

Експерти центру «Ейдос» та аналітики проекту YouControl перевірили звіти за договорами на виконання робіт (з ремонту лікарень), опуб­ліковані медичними закладами та департаментами охорони здоров’я за зазначений період, вартістю 1–1,5 млн грн. — найбільш наближені суми до порогу в 1,5 млн грн., після перевищення якого мають проводитися конкурсні торги. Також проаналізували досьє контрагентів — юридичних осіб, з якими були укладені договори. Увагу звертали на такі критерії: дата створення фірми, що підписала угоду; фігурування в кримінальних провадженнях.

За словами доповідача, кожне п’яте підприємство було засноване за декілька місяців до укладення угоди. І кожне п’яте — фігурувало у кримінальних провадженнях. Це може свідчити про те, що під час укладання договору замовник не перевірив репутацію та кваліфікацію своїх підрядників. Відповідно укладені договори можуть нести ризик неефективного використання коштів.

Більш детально про те, як знайти недоброчесного контрагента, що працює з бюджетними грошима, розповів Ігор Курочка, експерт з ділової розвідки YouControl. Він продемонстрував, яким чином можна перевірити контрагента, користуючись відкритими джерелами, державними реєстрами та спеціальними порталами.

Зокрема, на сайті Вищого господарського суду України можна знайти відомості про справи про банкрутство. На сайті Міністерства юстиції України можна здійснювати пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР). На основі цих даних можна дізнатися, чи перебуває підприємство у процесі припинення підприємницької діяльності.

На практиці, щоб перевірити контрагента, необхідно заходити на велику кількість ресурсів та перевірити цілий ряд реєстрів. Цей процес може полегшити портал YouControl (youcontrol.com.ua), за допомогою якого можна швидко в автоматичному режимі отримати консолідовану інформацію про компанію. Інформація надходить із 30 державних реєстрів та оновлюється на момент запиту. YouControl дозволяє здійснювати пошук за такими параметрами, як код ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер фізичної особи — підприємця та назва юридичної особи. Здійснивши запит, користувач отримує основні відомості про компанію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на фізичних осіб — підприємців, з фіскальної служби, дізнається, чи була коли-небудь компанія банкрутом, чи брала участь у судових процесах, які має ліцензії (і термін їх дії), чи має податковий борг тощо.

Окрім того, система пошуку зв’язків порталу дозволяє виявити афілійованих осіб, пов’язані компанії, вирахувати фіктивного директора чи компанію. Це також система робить автоматично.

БЕЗКОШТОВНІ ЛІКИ — МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Як відомо, ліки, закуплені державою за бюджетні кошти для лікарень, мають надаватися пацієнтам безкоштовно. На жаль, пацієнти не завжди знають про наявність безкоштовних ліків у їх лікарнях. Як і де шукати безкоштовні ліки та як відстоювати своє право на отримання препаратів, за які вже заплатила держава, розповіли представники БФ «Пацієнти України» Світлана Бубенчикова, Вікторія Кузнєцова та Вероніка Журавська.

Існують інтернет-портали, де можна перевірити наявність у лікарні ліків, закуплених за бюджетні кошти, наприклад сайт eliky.in.ua. До проекту «Є ліки» наразі підключено більше ніж 300 лікарень у 11 областях України (Вінницька, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Одеська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Черкаська та Чернігівська). Пошук можна здійс­нювати за назвою лікарні (які ліки доступні у цій лікарні?) або за назвою лікарського засобу (у яких лікарнях є цей препарат?). Окрім цього порталу, є ще декілька ресурсів, за допомогою яких можна перевіряти наявність безкоштовних ліків у лікарнях, зокрема Wiki Liky — wikiliky.org.ua (поки що до сервісу підключена тільки Сумська обл.). Корисною може бути й програма Ліки Контроль (likicontrol.com.ua). Це сервіс у вигляді мобільного додатку, який допомагає захистити споживачів ліків від підробок.

До того ж, відповідно до наказу МОЗ України від 2 червня 2016 р. № 509 заклади охорони здоров’я мають розміщувати на персональних web-сайтах інформацію про ліки та медичні вироби, що закуповуються за бюджетні кошти, зокрема про те, які ліки є в наявності, та оновлювати дані щотижня.

Таким чином, кожен громадянин України може знайти в мережі Інтернет інформацію про лікарські засоби та медичні вироби та в разі необхідності отримати їх безкоштовно.

Доповідачі дали декілька порад, як відстоювати свої права в разі, якщо за даними відкритих ресурсів у лікарні є в наявності необхідні ліки, але у лікарні відмовляються їх надавати безкош­товно. Зокрема, можна пред’явити докази, наприклад скріншот сторінки сайту, де видно, що ліки, за офіційними даними, доступні. Пацієнт має право звернутися в письмовій формі до головного лікаря лікарні або до департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації чи міської ради із запитом на отримання публічної інформації про наявність необхідного препарату в певній лікарні на певну дату (відповідь має надійти протягом 5 днів). У разі явних порушень пацієнт має право звернутися до право­охоронних органів.

Про принципи роботи Національної елект­ронної системи охорони здоров’я — e-Health, що має бути запущена найближчим часом, розповіла Світлана Котляревська, координатор навчання та HR проектного офісу, який займається розробкою та втіленням у життя цього проекту.

Завдання e-Health — переведення усіх медичних документів та процесів взаємодії з паперового формату в електронний, створення єдиних реєстрів закладів охорони здоров’я, лікарів, пацієнтів, ліків тощо. У центрі системи буде міститися ідентифікатор суб’єкта (пацієнта), який дозволить отримувати доступ до персональної інформації з різних систем, які будуть під’єднані до єдиної системи e-Health. Тож пацієнт матиме можливість через мобільний телефон або інший пристрій отримувати доступ до своїх персональних даних щодо всіх звернень до лікаря, результатів аналізів та обстежень тощо.

Принцип реформування первинної ланки системи охорони здоров’я «гроші йдуть за пацієнтом» передбачає, що пацієнт зможе обирати сімейного лікаря незалежно від місця проживання, а заробітна плата лікаря буде визначатися відповідно до кількості пацієнтів, які підписали з ним декларацію. Наразі доступна демонстраційна версія сайту http://www.ehealth-ukraine.org, покликана продемонструвати логіку процесів e-Health, алгоритми проходження реєстрації та створення декларацій.

З липня 2017 р. головні лікарі зможуть реєструвати в системі свої лікарні шляхом створення профілю медичного закладу. Для початку необхідно внести базову інформацію про заклад охорони здоров’я, що реєструється в системі. Це код ЄДРПОУ, повна та публічна назва (якщо вони відрізняються), організаційно-правова форма закладу (бюджетна установа, державне, комунальне підприємство тощо), види діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), фізичне місцезнаходження, місце реєстрації. Далі вводиться інформація про керівника медичного закладу — прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, індивідуальний податковий номер, номер мобільного телефону та електронна пошта. На мобільний та адресу електронної пошти буде надіслано пароль та інформацію для подальшого доступу до віртуального кабінету. Таку саму інформацію необхідно буде внести і про відокремлені підрозділи закладу охорони здоров’я (якщо такі є). Далі вводяться дані про державну акредитацію закладу. Після цього відбувається створення профілю, а підтвердження здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису. Після того як в системі буде зареєстровано медичний заклад, наступним кроком буде введення інформації про лікарів. Для створення профілю лікаря також необхідно буде внести особисті дані, а також інформацію про освіту та кваліфікацію.

Після цього можна буде створювати декларації. Це свого роду заява, у якій пацієнт висловлює бажання обслуговуватися в обраного ним лікаря первинної ланки. Перед тим, як створити нову декларацію, лікар має перевірити, чи не була вже така людина зареєстрована в системі. Для цього вводяться прізвище, ім’я та дата народження пацієнта. Якщо такої фізичної особи в системі не знайдено, можна переходити до створення нової декларації. Спочатку необхідно буде обрати лікаря, який вже має бути в системі, і ввести базову інформацію про пацієнта: прізвище, ім’я, по батькові, стать, дату народження, паспортні дані, номер мобільного телефону, контактні дані, адресу електронної пошти. Основним способом підтвердження особи пацієнта буде надсилання SMS на вказаний під час реєстрації номер мобільного телефону. У разі, якщо у пацієнта немає мобільного телефону, він живе у сільській/гірській місцевості тощо, будуть доступні інші можливості його ідентифікації, наприклад, надання копії паспорта та індивідуального податкового номера із занесенням даних у систему. Також за необхідності в систему вноситиметься інформація про опікуна.

Як передбачається, будуть існувати «червоні списки» (за «старою» системою прикріплення пацієнтів до лікарів), і «зелені списки», у яких будуть міститися дані про пацієнтів, які пройшли реєстрацію в системі e-Health. Передбачається, що буде певний перехідний період, під час якого лікарі первинної ланки все ще отримуватимуть фінансування за «червоними списками», тобто незалежно від того, яку кількість пацієнтів вони встигли підписати. Але після завершення перехідного періоду фінансування буде здійснюватися виключно за «зеленими списками».

P.S. Участь у форумі взяли понад 200 учасників з усієї України. Формат заходу передбачав розгляд значної кількості інформації, розбавленої цікавими кейсами. Окрім того, учасники форуму почули багато порад щодо того, як виявити корупційні ризики в медичних закупівлях, куди звертатися в разі виявлення порушень та де перевіряти залишки безкоштовних ліків у лікарнях. На допомогу у цій справі розроблено дієві інструменти для боротьби з корупцією. Однак як боротися з недобросовісними благодійними організаціями, досі незрозуміло. Реформа фінансування охорони здоров’я не передбачає кроків щодо вирішення цієї проблеми. Більше того, вважається, що зміна системи фінансування призведе до того, що діяльність благодійних фондів як додаткових джерел фінансування стане непотрібною, і проблема вирішиться сама собою. Але поки що на це надії мало.

Катерина Дмитрик,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті