Справа № 752/4438/16-к
Провадження №: 1-кс/752/8091/17
УХВАЛА
31.10.2017 р. року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П., з участю секретаря Миколенко Т.С., в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, за участю представника цивільного позивача Акціонерного товариства «БТА Банк» (Республіка Казахстан) Ситого В.О., розглянувши клопотання цивільного позивача про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12012110000000147 від 23.11.2012 року,
Встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання цивільного позивача Акціонерного товариства «БТА Банк» про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12012110000000147 від 23.11.2012 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом розкрадання майна – грошових коштів, цінних паперів та майна, яке перебувало у заставі банку, колишніми службовими особами банку: Аблязовим М.К., Солодченком Р.В., Жаримбетовим Ж.Д., за попередньою змовою із представниками іноземних компаній – нерезидентів: Удовенком О.А., Кононком І.В., Параскевич Т.М., Шалабаєвим С.Б. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4, ст. 191 ч. 5, ст. 367 ч. 2, ст. 358 ч.ч. 2, З КК України та відносно Байсакова Є.Д., Байсакова Ж.Д., Джаксибергенова А.Ж. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Аблязов М.К., будучи фактичним власником компаній Feston Ltd, Fexon International Ltd, Alterson Limited, Stantis Limited, в період перебування на посаді голови ради директорів AT «БТА Банк» протягом 2007-2008 років заволодів грошовими коштами банківської установи шляхом їх перерахування на користь підконтрольної йому компанії Stantis Limited. Зокрема, під приводом кредитування будівництва об’єктів нерухомості в Україні у вказаний період надавались грошові кошти компаніям Feston Ltd, Fexon International Ltd, Alterson Limited, частину з яких у розмірі 62 600 000 доларів США всупереч цільовому призначенню та на підставі удаваних договорів позики, з метою заволодіння ними, скеровано на розрахункові рахунки компанії Stantis Limited.
Таким чином, Аблязов М.К. своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу протягом 2007-2010 років Аблязов М.К. за попередньою змовою з невстановленими особами, заволодівши з використанням підконтрольних йому компаній Feston Ltd, Fexon International Ltd, Alterson Limited, Stantis Limited майном AT «БТА Банк», а саме грошовими коштами, виданими в якості кредитів з метою фінансування проектів будівництва в Україні, загальним розміром 62 600 000 доларів США, що є особливо великим розміром, маючи умисел на приховання незаконного походження вказаного майна, джерело походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, під приводом надання компанією Stantis Limited позики, перерахували на розрахункові рахунки ТОВ «Євразія-Фінанс» та ТОВ «Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр «Макс-Велл», які визнані активами Аблязова М.К., на підставі трьох удаваних договорів позики від 15.12.2006 року, грошові кошти на загальну суму 46 000 000 доларів США з метою їх використання для фінансування будівництва та реконструкції майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу, адміністративного комплексу, котельної та корпусу №4, які знаходяться за адресою: Україна, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100.
Зазначеними діями Аблязов М.К. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України – тобто вчинив правочин з коштами та іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинив дії, спрямовані на приховання незаконного походження таких коштів та іншого майна, джерела їх походження, – за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
26.04.2010 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУМВС України в м. Києві Акціонерне товариство «БТА Банк» визнано цивільним позивачем у кримінальній справі № 10-20060 (після внесення до ЄРДР 23.11.2012 – кримінальному провадженні № 12012110000000147), на суму завданого матеріального збитку, що складає 252 500 000 грн. При цьому загальна сума шкоди, завданої Акціонерному товариству «БТА Банк», на даний час становить більше 14 млрд. грн.
18.01.2017 р. року у кримінальному провадженні № 12012110000000147 стосовно Аблязова М.К. складено та погоджено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, в тому числі за ч. 5 ст. 191 КК України (додатковий епізод), ч. 3 ст. 209 КК України.
06.02.2017 р. року постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12012110000000147 головний виробничий корпус, загальна площа 11511,8 кв. м, розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100; адміністративний комплекс (у складі 9-ти поверхового та 2-х поверхового корпусів, столової та конференц-залу), загальна площа 9094,7 кв.м, розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100; котельня, загальна площа 295,5 кв.м, розташована за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100; корпус №4, загальна площа 4975,9 кв.м, розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, визнані речовими доказами.
Крім того, Акціонерним товариством «БТА Банк» заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні на суму завданого матеріального збитку, що складає 252 500 000 грн. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна, головний виробничий корпус, загальна площа 11511,8 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100; адміністративний комплекс (у складі 9-ти поверхового та 2-х поверхового корпусів, столової та конференц-залу), загальна площа 9094,7 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100; котельня, загальна площа 295,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп». Корпус №4, загальна площа 4975,9 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Як вбачається з акту приймання-передачі від 29.09.2010 року головний виробничий корпус, адміністративний комплекс, котельня та корпус №4 були передані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс». При цьому досудовим розслідуванням встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс» було компанією М. Аблязова, оскільки єдиним її засновником була компанія М. Аблязова, яку він визнав своєю – Товариство «GEM Equity Management Holding AG» ’ (Австрія). Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» також було компанією Аблязова М.К., оскільки одним із його учасників з розміром частки 66,38% статутного фонду було Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс». Тобто в результаті такої передачі фактичним власником майна залишився Аблязов М.К., а саме майно є придбаним за кошти Акціонерного товариства «БТА Банк», які вибули шляхом незаконного заволодіння ними.
20.07.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» відчужило один з об’єктів майнового комплексу – будівлю корпусу №4 загальною площею 4213.2 кв.м, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я», що може свідчити про те, що таким чином майно, яке набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доказом злочину, намагаються приховати та відчужити.
Приймаючи до уваги, що незаконно набуті М.К. Аблязовим кошти у сумі 252 500 000 грн., та/або майно (а саме: головний виробничий корпус, адміністративний комплекс, котельня та корпус №4, які знаходяться за адресою: Україна, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100), в яке вони були перетворені або конвертовані, підлягають блокуванню, арешту й конфіскації відповідно до статті 5 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, а також підлягають поверненню їх законному власнику – AT «БТА Банк», на даний час виникла необхідність в арешті вказаного нерухомого майна.
В судовому засіданні представник цивільного позивача підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власники майна в судове засідання не викликались відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Повідомлений належним чином прокурор у судове засідання не з’явився. На підставі ч. 1 ст.172 КПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Вислухавши доводи представника цивільного позивача, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в місті Києві проводиться досудове розслідування, внесене до ЄРДР за № 12012110000000147 за заявою АТ «БТА Банк» (Республіка Казахстан) щодо розкрадання майна – грошових коштів, цінних паперів та майна, яке перебувало у заставі банку, колишніми службовими особами банку, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4, ст. 191 ч. 5, ст. 367 ч. 2, ст. 358 ч. ч. 2, З КК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до статті 5 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (ратифіковано законом України 17 листопада 2010 року № 2698-VІ), кожна Сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для того, щоб забезпечити застосування заходів з блокування, арешту й конфіскації також до: а) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи; b) майна, одержаного із законних джерел, і якщо до нього було цілком або частково прилучено доходи, – не більш ніж в обсязі оцінної вартості таких доходів; с) прибутку або інших вигод, одержаних від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, одержані злочинним шляхом, або від майна, до якого прилучено доходи, одержані злочинним шляхом, – аж до оцінної вартості таких доходів, у такий самий спосіб і настільки, який і наскільки застосовується до доходів.
Кожна Сторона вживає таких законодавчих або інших заходів, які можуть бути необхідними для того, щоб вимагати від правопорушника, стосовно серйозних злочинів або злочинів, визначених національним законодавством, докази походження підозрілих доходів або іншого майна, яке підлягає конфіскації, настільки, наскільки така вимога відповідає принципам її національного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.27 закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», за рішенням суду доходи, одержані злочинним шляхом, підлягають конфіскації в дохід держави або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого порушені, або відшкодовується їх вартість.
Враховуючи, що арешт спрямований на забезпечення кримінального провадження в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя вважає наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту вказаного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя –
Ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно із забороною розпорядження або користування майном будь-яким особам – в межах у сумі 252 500 000 грн. (двохсот п’ятдесяти двох мільйонів п’ятиста тисяч грн. 00 коп.):
Головний виробничий корпус, загальна площа 11511,8 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 37002375);
Адміністративний комплекс (у складі 9-ти поверхового та 2-х поверхового корпусів, столової та конференц-залу), загальна площа 9094,7 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 37002375);
Котельня, загальна площа 295,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, яка належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 37002375);
Корпус №4, загальна площа 4975,9 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, 100, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я» (ідентифікаційний код: в ЄДРПОУ 31437750).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її
проголошення безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
| Слідчий суддя | Н.П. Чередніченко |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим