Оприлюднено закон щодо медичного обслуговування в сільській місцевості

На сайті Парламенту оприлюднено Закон України від 14.11.2017 р. № 2206-VIII «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», який визначає правові, економічні та організаційні засади і напрями регулювання розвитку охорони здоров’я в сільській місцевості для забезпечення гарантій рівного доступу громадян до якісного та ефективного медичного обслуговування. Він набув чинності 31.12.2017 р. у зв’язку з опублікуванням у газеті «Голос України» від 30.12.2017 р. № 248 та на підставі п. 1 Розділу ІІ цього закону.

Відповідно до закону № 2206 держава забезпечуватиме виконання заходів з підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості за такими основними напрямами:

  • наближення якісного медичного обслуговування до населення шляхом сприяння розвитку лікувальних закладів усіх форм власності у сільській місцевості, удосконалення мережі закладів охорони здоров’я, зокрема центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, та матеріально-технічної бази таких закладів, створення умов для діяльності лікарів загальної практики — сімейних лікарів та лікарів інших спеціальностей, які надають первинну медичну допомогу та зареєстровані як фізичні особи — підприємці, а також уклали договір про медичне обслуговування населення з відповідним розпорядником бюджетних коштів, проведення в сільській місцевості періодичних виїзних прийомів лікарів-спеціалістів;
  • впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування в сільській місцевості, зокрема з використанням телемедицини (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрія та домашнє телеконсультування);
  • розроблення та реалізація програм з медичного обслуговування в сільській місцевості щодо діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань населення, насамперед дітей, вагітних та осіб літнього віку;
  • надання медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, передбачених програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, за рахунок коштів державного бюджету;
  • запровадження дієвих механізмів залучення до медичного обслуговування в сільській місцевості кваліфікованих медичних і фармацевтичних працівників, зокрема шляхом створення для таких працівників додаткових гарантій оплати праці та належних умов праці, включаючи забезпечення необхідним медичним обладнанням та спеціальним транспортом, розроблення та реалізації мотиваційних пакетів, у тому числі надання службового житла, транспорту, мобільного зв’язку, пільгових (іпотечних) кредитів на будівництво або придбання житла, компенсації плати за житлово-комунальні послуги та енергоносії, обслуговування та експлуатацію автомобільного транспорту, інших заохочувальних заходів, а також сприяння підвищенню рівня професійних знань та практичних навичок таких працівників;
  • розвиток необхідної телекомунікаційної інфраструктури (широкосмуговий доступ до мережі Інтернет з гарантованою пропускною спроможністю, необхідним програмним забезпеченням, комп’ютерним та іншим обладнанням) з метою запровадження функціонування електронної системи охорони здоров’я, електронних рецептів, організації надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації із застосуванням телемедицини та ін.

Кабінет Міністрів України визначатиме порядок та критерії забезпечення за рахунок коштів державного бюджету закладів охорони здоров’я в сільській місцевості обладнанням та транспортними засобами, необхідними для медичного обслуговування населення, зокрема: медичним обладнанням для первинного обстеження, обладнанням та інструментарієм для надання невідкладної допомоги, малих хірургічних втручань, отоларингологічного, офтальмологічного, гінекологічного огляду, обладнанням та інвентарем для лабораторної діагностики та забору біоматеріалів, cучасним ультразвуковим, рентгенологічним, стоматологічним, ендоскопічним, ерготерапевтичним, фізіотерапевтичним (для електро-, світло-, водо-, теплолікування) та ін.

Фінансування заходів з підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості здійснюється за рахунок: державного та місцевих бюджетів; грантів, дарунків, благодійних внесків і пожертв, інших видів благодійності; коштів міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.

Крім того, законом № 2206 вносяться зміни до Закону України від 19.11.1992 р. № 2801 «Основи законодавства України про охорону здоров’я», зокрема доповнюється поняттям «телемедицина» та статтею 356 «Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини». Зокрема, цією статтею передбачено, що надання такої допомоги здійснюватиметься шляхом телемедичного консультування, телемедичного консиліуму, телеметрії, домашнього телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій.

При цьому дозволяється проводити їх запис, у тому числі аудіо-, відео-, а також запис параметрів медичного обладнання в порядку, який визначатиме МОЗ України. Крім того, профільне міністерство визначатиме й порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини.

Також зміни вносять до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими до відання виконавчих органів сільських, селищних рад також належить вирішення питань щодо додаткового фінансового заохочення та забезпечення службовим житлом і службовим транспортом працівників охорони здоров’я, які працюють у сільській місцевості.

Крім того, законом № 2206 надається тримісячний термін Кабінету Міністрів України для:

  • подання на розгляд Парламенту законодавчих пропозицій, спрямованих на встановлення додаткових соціальних гарантій медичним та фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості;
  • забезпечення розроблення та реалізації державних цільових програм;
  • вжиття заходів для забезпечення доступу закладів охорони здоров’я в сільській місцевості до мережі Інтернет;
  • опрацювання питання оплати послуг власникам транспортних засобів, які можуть залучатися для надання медичного обслуговування в сільській місцевості;
  • вжиття в установленому порядку заходів щодо забезпечення проїзду транспортних засобів до закладів охорони здоров’я в сільській місцевості та ін.

Також ним рекомендується органам місцевого самоврядування розробити і затвердити програми забезпечення службовим житлом та службовим автотранспортом медичних працівників, які працюють у сільській місцевості.

Зауважимо, що в проекті цього закону, який розглядався Парламентом, пропонувалося, що для надання телемедичних послуг у закладах охорони здоров’я можуть утворюватися окремі структурні підрозділи (телемедичні центри, кабінети), а також необхідність отримання згоди від пацієнта на надання телемедичних послуг. Однак в прийнятій редакції ці положення відсутні.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи