Законопроект Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги»

04 Січня 2018 5:16 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде Сисоєнко Ірина Володимирівна.

Народні депутати України І.В. Сисоєнко
І.М. Шурма
О.М. Біловол
О.С. Мусій
О.А. Корчинська
О.А. Кириченко
Я.М. Москаленко
С.І. Скуратовський
В.В. Амельченко
С.І. Березенко
К.В. Яриніч

Авторський колектив

розробників проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги»

  1. Сисоєнко Ірина Володимирівна – народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
  2. Секелик Лілія Володимирівна – помічник-консультант народного депутата України.
Народні депутати України І.В. Сисоєнко
І.М. Шурма
О.М. Біловол
О.С. Мусій
О.А. Корчинська
О.А. Кириченко
Я.М. Москаленко
С.І. Скуратовський
В.В. Амельченко
С.І. Березенко
К.В. Яриніч

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту

За даними Міністерства внутрішніх справ України, упродовж 2002-2012 років в Україні було зареєстровано 192 злочини, вчинені проти життя і здоров’я медичних працівників під час виконання ними службових обов’язків. З них: 10 вбивств, 5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 74 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, 1 випадок катування, 8 погроз убивством.

У 2013 році стався жахливий випадок у м. Запоріжжя. Психічно хворий житель обласного центру викликав бригаду «швидкої», а коли медики прибули на місце, він напав на них з кислотою та побутовим льодорубом. У результаті загинула 29-річна вагітна фельдшер.

Минулого року в м. Ірпінь агресивний пацієнт у стані алкогольного сп’яніння напав на бригаду швидкої та почав наносити удари лікарю та фельдшеру.

За 2016 рік лише зафіксованих випадків нападу на медичних працівників було 102. Проте, як показує практика, у випадку заподіяння легких тілесних ушкоджень, медичний працівник не звертається до правоохоронних органів, пояснюючі це відсутністю часу, коштів на отримання належної правової допомоги для захисту своїх прав, тощо.

Нажаль, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (надалі – Основи), як основний закон для всієї сфери охорони здоров’я, лише передбачає серед інших прав для медичних працівників під час виконання професійних обов’язків також і право на обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством.

Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року № 1489-III покладає обов’язок на поліцейських щодо надання допомоги медичним працівникам, за їх зверненням, у разі надання психіатричної допомоги в примусовому порядку та забезпечувати безпечні умови для доступу до особи та її психіатричного огляду; запобігати діям з боку особи, якій надається психіатрична допомога в примусовому порядку, що загрожують життю і здоров’ю оточуючих та інших осіб.

Стаття 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 року № 5081-VI передбачає, що працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час виконання службових обов’язків має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я, який забезпечується відповідно до законодавства.

Така вибіркова суб’єктність є порушенням прав на здійснення своїх професійних обов’язків інших медичних працівників, зокрема, лікарів загальної практики-сімейних лікарів, лікарів паліативної допомоги, тощо.

На сьогоднішній день медична спільнота потребує від держави гарантування права на надання медичної допомоги у безпечних умовах при додержанні прав і законних інтересів пацієнта.

Право на надання медичної допомоги у безпечних умовах також повинно поширюватись й на працівників системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, оскільки відповідно до Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медично допомоги (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1114) до таких бригад входять також і немедичні працівники. Проте обов’язок щодо надання екстреної медичної допомоги покладається на всю бригаду.

Часто лікарі, особливо екстреної медичної служби, скаржаться на те, що поліція на їх виклик та прохання забезпечити їх супровід надає відмову або ж лікарі самі відмовляються викликати поліцію, оскільки ті до них проїжджають в загальному порядку і доводиться їх довго очікувати, тому на власний ризик приймають рішення щодо надання медичної допомоги, незважаючи на агресивний стан пацієнта або його оточуючих.

Тому доцільно запровадження до обов’язків Національної поліції України здійснення супроводу медичного працівника для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту за зверненням та вживати заходи, що спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я під час надання медичної допомоги. Як це, наприклад, передбачено під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) з метою вжиття заходів спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій (ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-ІІІ).

У Кримінальному кодексі України передбачена посилена відповідальність за вчинення злочинів проти правоохоронних працівників, державних виконавців, журналістів.

Статтею 139 Кримінального кодексу України перебачено кримінальна відповідальність медичного працівника за ненадання допомоги хворому.

Завдання шкоди здоров’ю або життю медичного працівника скоюється не тільки особами, що є не підсудними, а це може відбуватися умисно як самим пацієнтом, так і його родичами, які за суб’єктивним припущенням можуть вважати, що медична допомога була надана неякісно або не в повній мірі.

Тому є логічним включення аналогічних статей щодо медичного працівника, як і до працівників правоохоронних органів (які зобов’язані надавати допомогу та не можуть відмовити у цьому) щодо встановлення кримінальної відповідальності фізичних осіб за протиправні дії, а саме: погрози, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, посягання на життя, захоплення в заручники проти медичного працівника під час надання медичної допомоги.

Враховуючи зазначене, прийняття законопроекту обумовлено необхідністю подальшого удосконалення законодавчого механізму забезпечення належної безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги.

  1. Цілі і завдання прийняття акту

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги» спрямований на захист визначених Конституцією України демократичних принципів суспільного життя.

Завданням законопроекту є удосконалення законодавства та усунення недоліків законодавчого регулювання питань, пов’язаних із діючим правовим механізмом забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги.

  1. Загальна характеристика і основні положення акту

Законопроект спрямований на забезпечення безпеки надання медичної допомоги медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги шляхом внесення відповідних змін до законів України «Основ законодавства України про охорону здоров’я», «Про екстрену медичну допомогу» та «Про Національну поліцію».

Законопроектом передбачено відповідальність за погрози або насильство (нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості), посягання на життя, захоплення в заручники, умисне знищення або пошкодження майна медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України.

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері дії проекту закону є:

Конституція України

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Кримінальний кодекс України;

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 із наступними змінами);

Закон України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 30, ст.340 із наступними змінами) інші закони України.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме розробки нових підзаконних нормативно-правових актів.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

На момент внесення проект Закону не потребує витрат із Державного бюджету. Прийняття акта не потребує витрат із Державного бюджету України.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Реалізація проекту Закону забезпечить правовий захист та безпеку медичних працівників та працівників системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги, що, в свою чергу, позитивно відобразиться на гарантованих Конституцією України демократичних принципах суспільного життя.

Народні депутати України І.В. Сисоєнко
І.М. Шурма
О.М. Біловол
О.С. Мусій
О.А. Корчинська
О.А. Кириченко
Я.М. Москаленко
С.І. Скуратовський
В.В. Амельченко
С.І. Березенко
К.В. Яриніч

Проект

зареєстровано в Парламенті

06.04.2017 р. № 6311

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів:

  1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 із наступними змінами):

1) Доповнити статтею 78-2 такого змісту:

«Стаття 78-2. Забезпечення безпеки надання медичної допомоги

Медична допомога надається у безпечних умовах при додержанні прав і законних інтересів пацієнта.

Медичний працівник має право на безпечні умови надання медичної допомоги; на вжиття заходів спрямованих на усунення загроз для життя та здоров’я та захист від протиправного посягання на життя та здоров’я.

Медичний працівник за зверненням має право на здійснення супроводу працівниками Національної поліції України для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту.

Порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. «;

  1. У Законі України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 30, ст.340 із наступними змінами):

1) Частину п’яту статті 11 викласти у новій редакції такого змісту:

«5. Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я.

На немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги поширюються права медичних працівників на безпечні умови надання медичної допомоги.»

  1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131 із наступними змінами):

1) Назву розділу XV Особливої частини викласти у новій редакції такого змісту:

«Розділ XV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН,ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА НЕМЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКИЙ ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ»;

2) Доповнити статтею 345-2 такого змісту:

«Стаття 345-2. Погроза або насильство щодо медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

  1. Умисне заподіяння медичному працівнику, немедичному працівнику екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час надання медичної допомоги –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

  1. Умисне заподіяння медичному працівнику, немедичному працівнику екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

  1. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.»;

3) Доповнити статтею 347-2 такого змісту:

«Стаття 347-2. Умисне знищення або пошкодження майна медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить медичному працівнику, немедичному працівнику екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги, –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

  1. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.»;

4) Доповнити статтею 348-2 такого змісту:

«Стаття 348-2. Посягання на життя медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Вбивство або замах на вбивство медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі»;

5) Доповнити статтею 349-2 такого змісту:

«Стаття 349-2. Захоплення медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, як заручника

Захоплення або тримання, як заручника медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги з метою спонукання цього працівника вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років».

  1. У Законі України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379 із наступними змінами):

1) Частину першу статті 23 доповнити пунктом 27 такого змісту:

«27) здійснює супровід медичного працівника, немедичного працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту за зверненням та вживає заходи, що спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я під час надання медичної допомоги.

Порядок забезпечення безпечних умов під час надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.»

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2018 року.
  2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України    А.В. Парубій

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги»

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 із наступними змінами)

Розділ X

МЕДИЧНА І ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття відсутня

Розділ X 

МЕДИЧНА І ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 78-2. Забезпечення безпеки надання медичної допомоги

Медична допомога надається у безпечних умовах при додержанні прав і законних інтересів пацієнта.

Медичний працівник  має  право на безпечні умови надання медичної допомоги; на вжиття заходів спрямованих  на усунення загроз для життя та здоров’я та захист від протиправного посягання на життя та здоров’я.

Медичний працівник за зверненням має право на здійснення супроводу працівниками Національної поліції України для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту.

Порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про екстрену медичну допомогу»

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 30, ст.340 із наступними змінами)

Стаття 11. Працівники системи екстреної медичної допомоги

5. Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час виконання службових обов’язків має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я, який забезпечується відповідно до законодавства»

 

Стаття 11. Працівники системи екстреної медичної допомоги

5.Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я.

На немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги поширюються права медичних працівників на безпечні умови надання медичної допомоги.

Кримінальний кодекс України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131 із наступними змінами)

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ»

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН,ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА НЕМЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКИЙ ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ»

Стаття відсутня

Стаття 345-2. Погроза або насильство щодо медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

 

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Умисне заподіяння медичному працівнику, немедичному працівнику екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час надання медичної допомоги –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння медичному працівнику, немедичному працівнику екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, –

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

Стаття відсутня

Стаття 347-2. Умисне знищення або пошкодження майна медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить медичному працівнику, немедичному працівнику екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.

Стаття відсутня

Стаття 348-2. Посягання на життя медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

 

Вбивство або замах на вбивство медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Стаття відсутня

Стаття 349-2. Захоплення медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги,  як заручника

 

Захоплення або тримання, як заручника медичного працівника, немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги з метою спонукання цього працівника вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Закон України «Про Національну поліцію»

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379 із наступними змінами)

Розділ IV

ПОВНОВАЖЕННЯ ПОЛІЦІЇ

Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

Пункт відсутній

Розділ IV

ПОВНОВАЖЕННЯ ПОЛІЦІЇ

Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

27) здійснює супровід медичного працівника, немедичного працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту за зверненням та вживає заходи, що спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я під час надання медичної допомоги.

Порядок забезпечення безпечних умов під час надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Народні депутати України І.В. Сисоєнко
І.М. Шурма
О.М. Біловол
О.С. Мусій
О.А. Корчинська
О.А. Кириченко
Я.М. Москаленко
С.І. Скуратовський
В.В. Амельченко
С.І. Березенко
К.В. Яриніч

Проект

(доопрацьований)

оприлюднений 22.06.2017 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів:

  1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 78-2 такого змісту:

«Стаття 78-2. Забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги

Медична допомога надається у безпечних умовах з додержанням прав і законних інтересів пацієнта.

Під час надання медичної допомоги медичні працівники, фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівники системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги  мають  право на:

безпечні умови надання медичної допомоги;

вжиття заходів спрямованих на усунення загроз для життя та здоров’я;

захист від протиправного посягання на життя та здоров’я.

Медичний працівник, фізична особа – підприємець, яка провадить господарську діяльність з медичної практики та працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, за зверненням, має право на здійснення супроводу працівниками Національної поліції України для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги.

Порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.»

  1. У Законі України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 30, ст.340 із наступними змінами):

1) частину п’яту статті 11 викласти у новій редакції такого змісту:

«5. Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання екстреної медичної допомоги має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я, а також на безпечні умови надання екстреної медичної допомоги відповідно до законодавства.»

  1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 44-3 такого змісту:

«Стаття 44-3. Створення перешкод медичним працівникам, фізичним   особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у наданні медичної допомоги

Створення перешкод медичним працівникам, фізичним особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у наданні медичної допомоги, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

2) частину першу статті 222 викласти у новій редакції такого змісту:

«Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні   правопорушення: про порушення громадського порядку, про порушення в галузі охорони здоров’я, правил  дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про  незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті  80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, стаття 44-3, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 – 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина  друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).»

  1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131 із наступними змінами):

1) назву розділу XV Особливої частини викласти у новій редакції такого змісту:

«Розділ XV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ, ЯКІ ПРОВАДЯТЬ ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ З МЕДИЧНОЇ ПРАКТИКИ АБО ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ»;

2) доповнити статтею 345-2 такого змісту:

«Стаття 345-2. Погроза або насильство щодо медичного працівника,  фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

  1. Умисне заподіяння медичному працівнику, фізичній особі – підприємцю, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівнику системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час надання медичної допомоги –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

  1. Умисне заподіяння медичному працівнику, фізичній особі – підприємцю, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівнику системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги тяжкого тілесного ушкодження під час надання медичної допомоги –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

  1. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, –

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.»;

3) доповнити статтею 347-2 такого змісту:

«Стаття 347-2. Умисне знищення або пошкодження майна медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить медичному працівнику, фізичній особі – підприємцю, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівнику системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

  1. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.»;

4) доповнити статтею 348-2 такого змісту:

«Стаття 348-2. Посягання на життя медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Вбивство або замах на вбивство медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.»;

5) доповнити статтею 349-2 такого змісту:

«Стаття 349-2. Захоплення медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, як заручника

Захоплення або тримання, як заручника медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги з метою спонукання його вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.»

  1. У Законі України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379 із наступними змінами):

1) частину першу статті 23 доповнити пунктом 27 такого змісту:

«27) здійснює супровід за зверненням медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту та вживає заходи, що спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я під час надання медичної допомоги.

Порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.»

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2018 року.
  2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України                                               А.В. Парубій

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги»

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 із наступними змінами)

Розділ X

МЕДИЧНА І ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття відсутня

Розділ X 
МЕДИЧНА І ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 78-2. Забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги

Медична допомога надається у безпечних умовах з додерженням прав і законних інтересів пацієнта.

Під час надання медичної допомоги медичні працівники, фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівники системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги мають право на: безпечні умови надання медичної допомоги;

вжиття заходів спрямованих на усунення загроз для життя та здоров’я;

захист від протиправного посягання на життя та здоров’я.

Медичний працівник, фізична особа – підприємець, яка провадить господарську діяльність з медичної практики та працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, за зверненням, має право на здійснення супроводу працівниками Національної поліції України для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги.

Порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про екстрену медичну допомогу»

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 30, ст.340 із наступними змінами)

Стаття 11. Працівники системи екстреної медичної допомоги

5. Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час виконання службових обов’язків має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я, який забезпечується відповідно до законодавства.

 

Стаття 11. Працівники системи екстреної медичної допомоги

5. Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання екстреної медичної допомоги має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я, а також на безпечні умови надання екстреної медичної допомоги відповідно до законодавства.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

(Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122 із наступними змінами)

Стаття відсутня

Стаття 44-3. Створення перешкод медичним працівникам, фізичним особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у наданні медичної допомоги

Створення перешкод медичним працівникам, фізичним особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у наданні медичної допомоги, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Стаття 222. Органи Національної поліції

Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку
руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а
також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 – 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою
безготівкових платіжних пристроїв.

Стаття 222. Органи Національної поліції

Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, про порушення в галузі охорони здоров’я, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку
руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, стаття 44-3, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша,
друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 – 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята
статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях,
заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до
покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою
безготівкових платіжних пристроїв.

Кримінальний кодекс України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131 із наступними змінами)

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ»

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА, ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ, ЯКІ ПРОВАДЯТЬ ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ З МЕДИЧНОЇ ПРАКТИКИ АБО ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ»

Стаття відсутня

Стаття 345-2. Погроза або насильство щодо медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Умисне заподіяння медичному працівнику, фізичній особі – підприємцю, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівнику системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час надання медичної допомоги –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння медичному працівнику, фізичній особі – підприємцю, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівнику системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги тяжкого тілесного ушкодження під час надання медичної допомоги –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, –

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

Стаття відсутня

Стаття 347-2. Умисне знищення або пошкодження майна медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить медичному працівнику, фізичній особі – підприємцю, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівнику системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги –

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.

Стаття відсутня

Стаття 348-2. Посягання на життя медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Вбивство або замах на вбивство медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги –

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Стаття відсутня

Стаття 349-2. Захоплення медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, як заручника

 

Захоплення або тримання, як заручника медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги з метою спонукання його вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Закон України «Про Національну поліцію»

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379 із наступними змінами)

Розділ IV

ПОВНОВАЖЕННЯ ПОЛІЦІЇ

Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

Пункт відсутній

Розділ IV

ПОВНОВАЖЕННЯ ПОЛІЦІЇ

Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

27) здійснює супровід за зверненням медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту та вживає заходи, що спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я під час надання медичної допомоги.

Порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Народні депутати України І.В. Сисоєнко
І.М. Шурма
О.М. Біловол
О.С. Мусій
О.А. Корчинська
О.А. Кириченко
Я.М. Москаленко
С.І. Скуратовський
В.В. Амельченко
С.І. Березенко
К.В. Яриніч

ВИСНОВОК

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

Назва проекту акта: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги.

Реєстр. № 6311 від 06 квітня 2017р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: народні депутати України Сисоєнко І.В., Шурма І.М. та інші.

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від ___).

Голова Комітету Є. Соболєв

ВИСНОВОК

на проект Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги»

У законопроекті пропонується доповнити Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 78-2 «Забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги», а частину 5 статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» викласти у новій редакції, закріпивши право працівника системи екстреної медичної допомоги на безпечні умови надання екстреної медичної допомоги.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) пропонується: 1) доповнити Кодекс статтею 44-3 «Створення перешкод медичним працівникам, фізичним особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у наданні медичної допомоги»; 2) внести зміни до частини 1 статті 222, надавши право органам Національної поліції розглядати справи про такі правопорушення.

У законопроекті пропонується також внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – КК), а саме: 1) внести зміни до назви розділу ХV Особливої частини; 2) доповнити розділ ХV Особливої частини статтями 345-2, 347-2, 348-2, 349-2, передбачивши окрему кримінальну відповідальність за посягання на життя, здоров’я, особисту недоторканість та майно медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Частину 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» пропонується доповнити пунктом 27, в якому передбачається обов’язок працівників поліції здійснювати супровід медичних працівників та інших осіб за їх зверненнями.

За результатами розгляду поданого законопроекту Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

  1. У пропонованій проектом новій статті 78-2 цього Закону досить дивним виглядає формулювання про право медичних працівників на «захист від протиправного посягання на життя та здоров’я». На нашу думку, право на такий захист мають усі громадяни України незалежно від їх професії. Уміщення в законах згадок про таке право для окремих категорій громадян (зокрема, й для медичних працівників) створює враження, що інші громадяни такого права начебто не мають (адже у законах немає спеціальних згадок про наявність у них такого права). З огляду на це відповідні формулювання слід або вилучити, або викласти більш раціонально.
  2. Використані у законопроекті терміни «безпечні умови надання медичної допомоги», «заходи, спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я» (абзаци 2, 3 частини 2 статті 78-2, якою доповнюється даний Закон) не є однозначно зрозумілими і можуть тлумачитись по-різному. Це стосується і поняття «безпечні умови надання медичної допомоги пацієнту» (зміни до Закону України «Про Національну поліцію»).

Щодо змін до КУпАП

  1. У законопроекті пропонується доповнити КУпАП статтею 44-3, в якій передбачається адміністративна відповідальність за «створення перешкод медичним працівникам, фізичним особам-підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у наданні медичної допомоги». На думку Головного управління, термін «створення перешкод» є надто широким за своїм змістом та не дозволяє чітко визначити межі забороненої статтею 44-3 КУпАП (у редакції проекту) поведінки. Наприклад, незрозуміло, чи охоплюватимуться цією статтею дії особи, яка перегородила заїзд у двір багатоповерхового будинку (встановила бетонні блоки, шлагбаум тощо) з метою недопущення транзитного проїзду транспортних засобів, якщо в результаті цих дій карета екстреної (швидкої) медичної допомоги не змогла проїхати в двір і працівники бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги вимушені були йти певну відстань пішки, в результаті чого медична допомога була надана із запізненням (при цьому особа, яка встановила відповідні бар’єри, не мала на меті перешкоджати проїзду карети швидкої допомоги, як і інших екстрених служб (пожежних машин, поліції тощо), а лише бажала припинити транзитний проїзд транспортних засобів через двір житлового будинку з метою забезпечення безпеки та спокою його жителів). Таким чином, прийняття законопроекту призведе до неоднозначного тлумачення статті 44-3 КУпАП і, як наслідок, до її застосування щодо осіб, дії яких об’єктивно не слід було б визнавати адміністративним правопорушенням.
  2. У законопроекті пропонується викласти частину 1 статті 222 КУпАП у новій редакції. Ця пропозиція викликає ряд зауважень.

По-перше, звертаємо увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю» від 22 червня 2017 року № 2109-VIII до КУпАП було внесено суттєві зміни (у тому числі й до статті 222). Тому викладення статті 222 КУпАП у новій редакції (без урахування положень зазначеного Закону) призведе до того, що у КУпАП не буде врегульовано питання про те, який орган матиме право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 122, частинами 6 і 7 статті 152-1 КУпАП.

По-друге, за правилами законодавчої техніки лише у разі внесення до статті закону змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на його зміст, закон (статтю закону) доцільно викладати в новій редакції. Ця рекомендація є актуальною й для даного випадку.

Щодо змін до КК

  1. Головне управління не вбачає вагомих аргументів, які б свідчили про доцільність пропозицій законопроекту щодо доповнення КК статтями 345-2, 347-2, 348-2, 349-2. У Пояснювальній записці до законопроекту зроблено спробу обґрунтувати відповідні зміни твердженням, що у КК передбачена посилена відповідальність за вчинення злочинів проти працівників правоохоронних органів, державних виконавців, журналістів, а статтею 139 КК перебачено кримінальну відповідальність медичного працівника за ненадання допомоги хворому. Тому начебто є логічним включення до КК аналогічних статей і щодо медичного працівника.

Звертаємо увагу, що на сьогодні у КК вже передбачена достатньо сувора кримінальна відповідальність за вказані у цих статтях проекту діяння. Так, посягання на життя медичного працівника, фізичної особи-підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги (стаття 348-2 КК у редакції проекту) залежно від конкретних обставин справи на сьогодні слід кваліфікувати за частиною 1 статті 15 та пунктом 8 частини 2 статті 115 «Умисне вбивство» КК або за пунктом 8 частини 2 статті 115 КК, яка передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі. У зв’язку з цим не виглядає виправданим запропоноване у проекті доповнення КК статтею 348-2. До того ж, юридично некоректною є пропозиція законопроекту щодо встановлення однакового покарання як за умисне вбивство медичного або фармацевтичного працівника, так і за вбивство його через необережність, як це пропонується відповідно до буквального змісту диспозиції статті 348-2 КК.

Захоплення медичного працівника, фізичної особи-підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики, або працівника системи екстреної медичної допомоги як заручника (стаття 349-2 КК) на сьогодні утворює склад злочину, передбачений статтею 147 КК «Захоплення заручників», та карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (частина 1 цієї статті) або позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років (частина 2 цієї статті).

Умисне знищення або пошкодження майна медичного працівника, фізичної особи-підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики, або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (пропонована у проекті стаття 347-2 КК), охоплюється складом злочину, передбаченого статтею 194 КК «Умисне знищення або пошкодження майна», та карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Погроза або насильство щодо медичного працівника, фізичної особи-підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики, або працівника системи екстреної медичної допомоги (пропонована у проекті стаття 345-2 КК) залежно від конкретних обставин справи підпадають під ознаки складів злочинів, передбачених статтями 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження», 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», 125 «Умисне легке тілесне ушкодження», 126 «Побої і мордування», 129 «Погроза вбивством» КК.

  1. Загалом, на наш погляд, внесення до кримінального законодавства України спеціальних норм про відповідальність за певні злочинні діяння, перш за все, повинно бути обумовлено підвищеним (або пониженим) рівнем суспільної небезпечності цих діянь порівняно з діяннями, передбаченими загальною нормою, високим та постійним ризиком для життя під час виконання своїх службових обов’язків. У даному ж випадку навряд чи вбивство медичного працівника, фізичної особи – підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики, або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, пов’язане із виконанням ними своїх службових обов’язків, буде більш або менш суспільно небезпечним діянням, аніж, наприклад, вбивство захисника чи представника особи, волонтера, яке кваліфікується за частиною 2 статті 115 КК.

Внесення цих та подібних змін до Розділу XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів» Особливої частини КК лише переобтяжує зміст КК і робить його надмірно казуїстичним.

Головне управління наголошує на тому, що ефективність кримінально-правової охорони залежить не лише від суворості покарання, а й від його ефективності та невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, досягти безпеки медичних працівників, фізичних осіб – підприємців, які провадить господарську діяльність з медичної практики, або працівників системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, лише кримінально-правовими засобами неможливо. Необхідно також, зокрема, забезпечувати медичні заклади та бригади швидкої медичної допомоги охороною, вирішувати питання про надання відповідним особам окремих спеціальних засобів (наприклад, засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, електрошокових пристроїв контактної та контактно-дистанційної дії, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії).

  1. Принагідно звертаємо увагу, що на розгляді Верховної Ради України наразі знаходяться проекти законів України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників» (реєстр. № 6288 від 05.04.2017 р.) та «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» (реєстр. № 7065 від 04.09.2017 р.), якими запропоновані аналогічні зміни до КК. З огляду на це вважаємо, що проекти № 6288, № 6311 та № 7065 варто розглядати одночасно.

Щодо змін до Закону України «Про Національну поліцію»

  1. У законопроекті пропонується доповнити частину 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» пунктом 27, поклавши на Національну поліцію обов’язок «здійснення супроводу за зверненням медичного працівника, фізичної особи-підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту та вживає заходи, що спрямовані на усунення загроз для життя та здоров’я під час надання медичної допомоги».

Зауважимо, що чинне законодавство України дозволяє забезпечити медичних працівників якісною охороною, оскільки до повноважень поліції віднесено здійснення на договірних засадах охорони фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності (пункт 20 частини 1 статті 23 Закону). Однак це вимагає укладання договорів щодо здійснення охорони на платній основі, чого медичні працівники та заклади охорони здоров’я у переважній більшості випадків не можуть собі дозволити. У той же час покладення на поліцію обов’язку супроводжувати медичних працівників під час їх роботи «за їх зверненням», тобто кожен раз, коли медичний працівник цього захоче, не виглядає ні раціональним, ні виправданим. Фактично йдеться не про «супровід», а про охорону, а отже при вирішенні питання слід враховувати наявні можливості поліції, сили, засоби і додаткові витрати, які може потягнути за собою запровадження цієї норми.

  1. Пропоноване у проекті розширення повноважень поліції потребує законодавчо визначеного механізму виконання вказаних повноважень.

Насамперед, виникають питання щодо розуміння вжитого у проекті терміну «супровід». Адже у Законі України «Про Національну поліцію» йдеться лише про «супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом» (див. пункт 12 частини першої статті 23 Закону).

Тому виникає питання: який саме обов’язок має покладатись на поліцейських у даному випадку: лише супроводжувати медичні транспортні засоби, постійно знаходитися поряд з медичними працівниками при виконанні їх обов’язків або одночасно з медичними працівниками прибувати до «підозрілого» пацієнта? Отже вказаний термін, на нашу думку, потребує заміни на більш зрозумілий, яким, очевидно, є термін «охорона».

  1. Забезпечення виконання поліцією обов’язку, про який йдеться у проекті, вимагатиме, на нашу думку, виділення додаткових фінансових та матеріальних ресурсів. Для прикладу, лише у Києві щодоби фіксують майже 2 тисячі викликів карет швидкої допомоги, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення або інші метеоявища, їх кількість зростає на 10-12%. При цьому, у Києві вдень курсує 145 карет швидкої, вночі – 102.

До того ж, відповідно до законопроекту, «супроводом» з боку поліцейських мають забезпечуватись не лише лікарі екстреної допомоги, а також інші лікарі, яких викликають для надання медичної допомоги пацієнтам, зокрема, «сімейні лікарі», яких в Україні на сьогодні нараховується 25 000.

Крім того, забезпечення безпеки з боку поліції не повинно негативно впливати на оперативність виконання медичними працівниками своїх обов’язків.

Викладене свідчить, що положення законопроекту потребують спеціальних розрахунків щодо сил, засобів та ресурсів, необхідних для його виконання, а також фінансово-економічного обґрунтування, якого до проекту не додано. З огляду на це вважаємо за доцільне з’ясувати думку Національної поліції щодо реалістичності положень законопроекту та можливості забезпечити його виконання.

  1. На наш погляд, абзац 2 пункту 27 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції проекту), згідно з яким «порядок забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України», виходить за межі предмету правового регулювання цього Закону та має бути виключений.
  2. Одночасно звертаємо увагу, що частина 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», яку пропонується доповнити пунктом 27, містить одразу два пункти під номером 26. З огляду на це було б доцільно одночасно з доповненням частини 1 статті 23 цього Закону новим пунктом привести впорядкувати нумерацію пунктів цієї частини.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Перший заступник керівника Головного управління С.О. Гудзинський

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті