Реорганізація НДСЛ «Охматдит»: пацієнти виступають проти закриття Центру трансплантації кісткового мозку

ПЕРЕДІСТОРІЯ ПРОТЕСТУ

У зв’язку з реорганізацією НДСЛ «Охматдит» реорганізовано й Центр, у результаті чого було ліквідовано посаду його голови, яку не один рік очолювала заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент Світлана Донська. Оскільки її посаду ліквідовано, то С. Донській запропонували посаду лікаря-консультанта НДСЛ «Охматдит». Однак вона відмовилася, бо ця посада не має відношення до діагностики та лікування онкогематологічних хвороб. Також згодом було звільнено й Олега Рижака, завідувача відділення Центру на підставі винесення двох доган за неправдиве інформування батьків хворих дітей про наявність ліків на складі лікарні та системні порушення у веденні звітної документації з переливання крові. Також за власним бажанням з Центру звільнилися 12 спеціалістів-онкогематологів, які у відкритому листі зазначили, що вважають проведення реорганізації незаконним, а звільнення С. Донської та О. Рижака — «штучним», що потягне за собою негативні наслідки в дитячій онкогематології. Зокрема, зупиниться трансплантація кісткового мозку від родинних донорів, а від неродинних — не розпочнеться. Тому лікарі та родичі пацієнтів з онкогематологічними хворобами, які очікують на трансплантацію, провели акцію протесту проти закриття Центру та з вимогою звільнити в.о. міністра охорони здоров’я України Уляну Супрун із займаної посади.

Учасники акції принесли домовини, які символізують померлих від тяжкої хвороби дітей. У домовини пікетувальники поклали повітряні кульки, які наприкінці акції випустили як надію на одужання хворих. Під лозунги «Суп­рун геть!» від Верховної Ради України ці домовини віднесли до будівлі Міністерства охорони здоров’я України.

Прибувши до Міністерства, учасники акції побачили, що вхід у подвір’я зачинено, а голов­ний вхід до будівлі заблоковано представниками Національної поліції України та Національної гвардії України.

На території Міністерства також знаходилося наметове містечко, у якому третій тиждень перебувають батьки та родичі онкохворих, які вимагають профінансувати програму «Лікування громадян України за кордоном» та яких не ставлять у чергу на трансплантацію за кордоном. За час протесту ані У. Супрун, ані заступники міністра не вийшли на діалог до людей.

У відповідь на мовчання в.о. міністра учасники акції залишили символічні домовини й обурені таким ставленням попрямували на засідання Комітету.

ЗАСІДАННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Під час обговорення інформації, наданої профільним міністерством про поточний стан виконання бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном», голова Комітету Ольга Богомолець нагадала, що в березні Комітет підтримав законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюд­жет України на 2018 рік» щодо фінансового забезпечення бюджетної програми на 2018 р. Міністерства охорони здоров’я України за КПКВК 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» (реєстраційний № 8035). Проектом документа передбачається забезпечити фінансування цієї програми за рахунок коштів, виділених на реконструкцію Маріїнського палацу (200 млн грн.). Однак у Міністерстві фінансів України (далі — Мінфін) повідомили, що не будуть перепрофілювати кошти з реконструкції Маріїнського палацу. Проте в Мінфіні запевнили, що є кошти, які МОЗ може перерозподілити, зокрема, 112 млн грн., виділені на реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів (далі — пілотний проект), який досі не розпочався.

Крім того, відповідно до аудиту Рахункової палати ефективності використання коштів державного бюджету, виділених МОЗ для лікування громадян України за кордоном за період 2016–2017 рр., за останні 2 роки ситуація з цією бюд­жетною програмою не покращилася через невиконання профільним міністерством доручень, які давала Рахункова палата. Відповідно до останнього звіту Рахункової палати на рахунках іноземних медичних закладів після лікування залишилися невикористаними бюджетні кошти, що дає змогу додатково відправляти пацієнтів на лікування, однак цією можливістю в Міністерстві не користуються.

Коментуючи це, Ольга Стефанишина повідомила, що МОЗ при складанні бюджетного запиту до проекту Закону України «Про Державний бюд­жет України на 2018 р.» була врахована потреба в сумі 680,7 млн грн. на бюджетну програму «Лікування громадян України за кордоном». Однак у результаті на цю програму було виділено лише 389,947 млн грн. За рахунок цих коштів проведено лікування 141 особи. Станом на 3 вересня 2018 р. на обліку хворих, що потребують лікування за кордоном, перебувають 64 особи. Сума коштів, необхідна для оплати їх лікування, становить близько 138 млн грн.

Разом з тим, ще 90 справ перебувають на різних стадіях підготовки до розгляду їх Комісією МОЗ з питань направлення на лікування за кордон. Орієнтовна вартість лікування цих пацієнтів становить близько 243 млн грн. Таким чином, загальна вартість лікування за кордоном орієнтовно потребує залучення додаткових коштів на суму 381 млн грн.

У зв’язку із цим О. Стефанишина підкреслила, що якби Мінфін задовольнив бюджетний запит МОЗ на фінансування цієї програми, то кош­тів на її реалізацію вистачило б. Вона повідомила, що наразі профільне міністерство веде перемовини з Мінфіном щодо виділення додаткових кош­тів та попросила членів Комітету зі свого боку підтримати МОЗ у цьому процесі.

Також вона повідомила, що МОЗ у центральних органах виконавчої влади погоджується проект постанови щодо можливості використання коштів, які є на рахунках закордонних медичних закладів. Наразі погодження вже отримано від Державної казначейської служби України й Державної аудиторської служби України.

Стосовно пілотного проекту Олексій Кириченко, член Комітету, зауважив, що наразі некоректно перерозподіляти кошти з цього проекту на програму «Лікування громадян України за кордоном». Оскільки за його кошти фінансується програма з підтримки реабілітації осіб, які вже перенесли трансплантацію. Зокрема, за його словами, імуносупресивні препарати купують саме за кошти пілотного проекту. Тому він закликав депутатів вимагати від МОЗ шукати інші джерела фінансування.

Також під час обговорення цього питання виступили Юрій Андреєв, голова громадської організації «Національний рух за трансплантацію», і родичі хворих осіб, які потребують транс­плантації. Вони повідомили членам Комітету, що Уряд та МОЗ ігнорують звернення пацієнтів щодо необхідності додаткового фінансування цієї бюджетної програми. Окрім того, порушуються строки розгляду Комісією МОЗ з питань направлення на лікування за кордон заяв від пацієнтів на включення їх у державну чергу на лікування. Також фіксувалися неодноразові випадки, коли в Міністерстві втрачалися документи пацієнтів, які вони подавали разом із заявою щодо включення до цієї черги, через що вони можуть не встигнути отримати необхідну допомогу.

Після завершення обговорення Комітет підтримав пропозицію члена Комітету Олега Мусія звернутися до Національної поліції щодо скоєння злочину керівництвом МОЗ проти пацієнтів, які потребують лікування за кордоном. Це рішення доповнилося й пропозицією долучити до даного звернення матеріали про відмивання державних коштів, виділених на програму лікування за кордоном. Також Комітет вкотре підтримав звернення до Володимира Гройсмана, прем’єр-міністра України, з вимогою звільнити Олександра Лінчевського як профільного заступника міністра охорони здоров’я з цього питання, що не виконує свої посадові обов’язки.

Крім того, прийнято рішення звернутися до голів політичних партій України з пропозицією направити частину коштів, виділених державою на фінансування парламентських партій, на лікування онкохворих.

Під час засідання Комітету також розглядалося питання про стан виконання рішень, ухвалених Комітетом за результатами виїзного засідання на базі НДСЛ «Охматдит», що відбулося 20 червня 2018 р.

Розглянуто звернення стосовно поточної ситуації в НДСЛ «Охматдит», що надійшли до Комітету від представників трудового колективу лікарні, президента Фонду «Допомога онкохворим дітям» Валентини Маркевич, голови Вільної профспілки медичних працівників України Олега Панасенка, а також звернення першого заступника голови Комітету Оксани Корчинської про необхідність доведення до відома членів Комітету наданої на її депутатський запит інформації керівництва НДСЛ «Охматдит» до зазначеного вище колективного звернення працівників цієї лікарні.

О. Мусій нагадав, що 20 червня Комітет прийняв ряд рішень. Зокрема, щодо визнання роботи головного лікаря НДСЛ «Охматдит» Ірини Садов’як незадовільною і підготовки звернення до МОЗ із проханням розглянути доцільність її перебування на займаній посаді. Однак у Міністерстві відповіли, що це питання потребує додаткового вивчення. Згідно із законодавством додаткове вивчення питання відбувається протягом місяця, але з дати подачі звернення Комітету минуло вже півтора місяця, а відповіді на звернення досі немає.

Також з боку МОЗ проігноровано звернення членів Комітету, у якому вони просили ініціювати створення при НДСЛ «Охматдит» наглядової ради для забезпечення функціонування лікарні та здійснення контролю за її діяльністю.

20 червня Комітет прийняв рішення про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин критичної ситуації, що склалася в НДСЛ «Охматдит» (далі — ТСК). Відповідно до цього рішення головою цієї комісії, членом Комітету Тетяною Донець направлено у всі фракції запрошення на включення їх кандидатів до складу цієї комісії. Однак станом на 31 серпня лише одна фракція подала свою кандидатуру.

У зв’язку із цим Комітет прийняв рішення на наступному засіданні розглянути питання заміни голови ТСК.

О. Мусій зауважив, що поки невідомо про стан розгляду звернення Комітету до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та Національного антикорупційного бюро Украї­ни з проханням про розслідування фактів неналежного виконання робіт з добудови та введення в експлуатацію нового корпусу НДСЛ «Охматдит», неефективного використання бюджетних коштів, виділених на його добудову та оснащення, недостатнього забезпечення закладу необхідними лікарським засобами, а також поставок ліків з обмеженим терміном придатності. Тому він запропонував прийняти окреме звернення з проханням поінформувати про стан розслідування цього провадження.

У той же час він повідомив, що розпочалося досудове розслідування на звернення Комітету про відкриття кримінального провадження за ст. 351 Кримінального кодексу України (перешкоджання діяльності народного депутата Украї­ни) за фактом невиконання керівництвом МОЗ України законних вимог членів Комітету, створення штучних перешкод в їх роботі, а також невиконання законних вимог Комітету в частині неналежної організації виїзного засідання Комітету та неучасті в ньому запрошених посадових осіб МОЗ України.

Стосовно ситуації навколо реорганізації НДСЛ «Охматдит» О. Богомолець повідомила, що в серпні вона подала заяву на ім’я Степана Кубіва, першого віце-прем’єр-міністра України — міністра економічного розвитку і торгівлі України, з проханням створити міжвідомчу групу у складі народних депутатів, представників Уряду, яка б дослідила ситуацію, що склалася. Тому вона закликала членів Комітету долучитися до роботи цієї групи.

С. Донська, колишня очільниця Центру, повідомила, що головним завданням Центру було забезпечення дітей з онкогематологічними захворюваннями діагностикою, починаючи з найпростіших онкологічних методів до молекулярно-генетичних, моніторингом лікування та консультуванням регіональних центрів з приводу окремих пацієнтів і, за необхідності, направлення від їх імені на лікування за кордон.

Під час реорганізації Лабораторію було переведено в структуру центральної лабораторії. Таким чином вона позбавляється координації з Центром і відповідними регіональними відділеннями.

Людмила Чур, завідувач онкогематологічного відділення Житомирської обласної клінічної лікарні, зауважила, що через реорганізацію «Охматдиту» наразі опинилися під загрозою діагностика онкогематологічних захворювань та лікування дітей в усіх областях України. Тому що з припиненням роботи Лабораторії не буде можливості встановити точний діагноз, що унеможливить призначення правильного лікування, а це несе загрозу життю пацієнтів.

Олена Мацібох, голова правління благодійного фонду «Кронос», зазначила, що після реорганізації Лабораторії до кінця року до черги пацієнтів на лікування за кордоном почнуть додаватися діти, які могли отримати трансплантацію кісткового мозку в Україні, наразі це близько 20–25 дітей. Тому вона закликала всіх народних депутатів блокувати голосування з усіх важливих для керівництва країни питань, поки не буде вирішено ситуацію.

Також під час засідання Комітету прийнято рішення про визначення Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я голов­ним комітетом з опрацювання проекту постанови Верховної Ради України «Про проведення аудиту ефективності медичної реформи в Украї­ні для населення» (№ 9001).

Окрім цього, Комітетом підтримано пропозицію Ігоря Шурми на кожному засіданні Комітету заслуховувати інформацію від МОЗ про стан використаних коштів для закупівлі лікарських засобів через міжнародні організації та їх поставки.

ВИСТУП КОМІТЕТУ В ПАРЛАМЕНТІ ТА УРЯДІ

5 вересня на ранковому засіданні Парламенту члени Комітету О. Богомолець, О. Мусій, Сергій Березенко, Костянтин Яриніч, Андрій Шипко, О. Кириченко та І. Шурма виступили із заявою щодо злочинної бездіяльності очільників МОЗ в організації лікування онкохворих україн­ців. У своїй заяві вони повідомили народним депутатам про ситуацію, яка склалася в «Охматдиті», та описали проблеми з бюджетною програмою «Лікування громадян України за кордоном». У зв’язку із цим вони заявили, що вважають дії керівництва МОЗ України злочинними та вимагають від В. Гройсмана:

• звільнити із займаних посад в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун та заступника міністра О. Лінчевського, відповідального за цей напрям роботи, за бездіяльність та неспроможність організувати належне виконання покладених на них обов’язків і вжити заходів для притягнення їх до відповідальності;
• забезпечити відновлення роботи Центру та поновлення на посадах звільнених фахівців;
• забезпечити фінансування бюджетної програми «Лікування громадян за кордоном» (КПКВК 2301360) відповідно до реальної потреби та перерозподілити наявні на рахунках кошти, щоб підтримати онкохворих українців, яким потрібне термінове лікування за кордоном;
• вжити заходів для забезпечення розвитку в Україні трансплантації.

Цю заяву вони озвучили В. Гройсману під час засідання Уряду 5 вересня. Також вони звернулися до Арсена Авакова, міністра внутрішніх справ, щоб він розглядав їх виступ як заяву про злочинну бездіяльність керівництва МОЗ.

Окрім цього, вони попросили прем’єр-міністра дати доручення Державній аудиторській службі провести аудит поставок лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійс­нюється через міжнародні організації. Оскільки, за інформацією Комітету, лише на замовлення НДСЛ «Охматдит» із 70 позицій препаратів поставлено 7.

О. Богомолець нагадала прем’єр-міністру, що є рішення Комітету з вимогою заслухати звіт в.о. міністра охорони здоров’я з трибуни Парламенту і рішення щодо винесення на розгляд Парламенту кандидатури на посаду міністра охорони здоров’я. Вона повідомила, що ці рішення офіційно надішлють у Кабінет Міністрів Украї­ні та попросила їх розглянути.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Олександра Кужель повідомила прем’єр-міністру, що Україна ще не використала 23,8 млн дол. США, які перераховувалися Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) на закупівлю вакцин протягом 2014–2016 рр.

«На запитання, чому вони не поставляють вакцини, вони відповіли, що лише до липня приймають замовлення на вакцини, які поставляють до кінця року. І жодне міністерство (прим. ред.: керівництво МОЗ), не тільки пані Супрун, не робили такого замовлення», — додала парламентар.

О. Стефанишина, яка представляла МОЗ в Уряді, на заяву О. Кужель відповіла, що наразі всі вакцини відповідно до календаря щеплень є в наявності. Окрім цього, Міністерство запровадило нову методику 3-річного планування вакцин, що дасть змогу заздалегідь замовляти вакцини, і дефіциту вакцин не очікується.

На це В. Гройсман відповів, що озвучена інформація потребує чіткої перевірки, тому дав доручення Павлу Розенку як профільному віце-прем’єр-міністру ретельно розібратися, після чого можна буде зробити об’єктивний висновок щодо даної ситуації. Стосовно заяв до правоохоронних органів, то він попросив Міністерство внутрішніх справ забезпечити об’єктивний незаангажований розгляд цих звернень. Також він зазначив, що на звинувачення Комітету має бути публічна відповідь МОЗ, яке в прямому ефірі дасть відповіді з кожного згаданого пункту в заяві Комітету.

СПРОСТУВАННЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

У свою чергу, на заяву депутатів відреагувало МОЗ, оприлюднивши позицію на власному веб-сайті. Так, у Міністерстві підтверджують, що кошти, передбачені на програму «Лікування громадян України за кордоном», вичерпано. Однак наголошується, що МОЗ впродовж 2018 р. неодноразово інформувало народних депутатів України щодо потреби додаткового фінансування, тому Міністерство висловлювало підтримку законопроекту № 8035 про виділення 302 млн грн. на цю бюджетну програму.

Також у Міністерстві наголошують, що безпосередньо направлення на лікування за кордон залежить від наявності коштів, передбачених на цю програму. Тому в разі наявності коштів МОЗ оперативно забезпечує усі необхідні документи, що дозволять пацієнтам виїхати на лікування за кордон, не витрачаючи часу.

Однак для подальшого направлення українських пацієнтів на лікування за кордон необхідне додаткове фінансування. Тому наразі є необхідність перегляду видатків держбюджету на 2018 р., оскільки перерозподіл коштів з інших програм МОЗ неможливий, бо ставить під загрозу забезпечення потреб інших громадян, яким необхідна допомога.

Так, наприклад, передбачені на реалізацію пілотного проекту з розвитку трансплантації 112 млн грн. не можуть перерозподілятися на збільшення кошторису програми лікування за кордоном, адже це поставить під загрозу забезпечення розвитку трансплантації в Україні.

Наголошується, що стан трансплантології в Україні залежить не лише від оплати державою безпосередньо послуги з трансплантації анатомічних матеріалів пацієнтам, але й від матеріально-технічного забезпечення центрів транс­плантації, забезпечення координації процесу трансплантації, мотивованості та рівня професіоналізму вітчизняних лікарів-трансплантологів, готовності громадян до донорства, а також злагодженої взаємодії центральних та місцевих органів влади та інших зацікавлених сторін.

Тому МОЗ повідомляє, що ним розроблено проект постанови Уряду, що передбачає виділення фінансування на ті кроки, які дадуть поштовх розвитку трансплантології в Україні.

Так, згідно з проектом документа 112 млн грн. планується використати на:

• забезпечення створення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи з трансплантації;
• придбання обладнання для закладів охорони здоров’я — учасників пілотного проекту, які надають медичну допомогу методом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин;
• придбання обладнання для констатації смерті головного мозку людини для закладів охорони здоров’я — учасників пілотного проекту;
• оплату послуг з надання високоспеціалізованої медичної допомоги методом трансплантації нирки від неродинного донора та аутологічної трансплантації кісткового мозку.

Тому в Міністерстві вважають, що забезпечення додаткового фінансування для лікування громадян, які перебувають у відповідній черзі на лікування, можливе лише при перегляді Верховною Радою України видатків держбюд­жету–2018.

Також у профільному міністерстві прокоментували ситуації з НДСЛ «Охматдит». Зазначається, що наразі відділення трансплантації кісткового мозку продовжує роботу в штатному режимі, а обов’язки завідувача відділення виконує лікар-гематолог Олександр Лисиця, єдиний від Украї­ни член Європейської асоціації лікарів-транс­плантологів (The European Society for Blood and Marrow Transplantation — ЕВМТ). Усі лікувальні процеси у відділенні відбуваються без змін і перерв під його особистим контролем.

Стосовно діагностики онгогематологічних захворювань у МОЗ наголошують, що лабораторні дослідження забезпечуватимуться завдяки розподілу навантаження на декілька медичних закладів Києва, а також виконуватимуться іншими співробітниками лабораторій НСДЛ «Охматдит».

«Для співробітників лабораторії вже розпочалося навчання передовим практикам з імунофенотипування, а наступного року для них заплановано навчальний візит до провідних фахівців США. Зі 104 медичних працівників, які працювали у 4 відділеннях, що до 20 серпня входили до складу розформованого Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку (ДОГ і ТКМ), продовжують працювати 97», — йдеться в повідомленні.

Також МОЗ оприлюднено спростування заяв членів Комітету щодо поставок лікарських засобів, озвучених на засіданні Уряду.

Стосовно стану забезпечення лікарськими засобами НДСЛ «Охматдит» та стану поставок через міжнародні організації в Міністерстві повідомили, що станом на 4 вересня в даному медичному закладі наявні 55 позицій лікарських засобів з 58 найменувань, що замовила лікарня в межах виділеного фінансування, які здійснює МОЗ. Ще 2 препарати буде поставлено протягом найближчого тижня.

За кошти бюджету на 2017 р. закуплено 99,53% ліків, з них в Україну поставлено 68,03%. Поставки за деякими напрямами були відкладені через забезпеченість медичних закладів цими препаратами. Йдеться про такі напрями, як «Імунопрофілактика», «Замісна підтримувальна терапія» та інші. Така ситуація склалася внаслідок того, що з 2014 р. відбулося зміщення в графіку закупівель, і наразі в лікарнях частково є лікарські засоби, закуплені за бюджети попередніх років. Станом на початок серпня 2018 р. у медичних закладах наявні залишки лікарських засобів і медичних виробів в Україні на суму 3,35 млрд грн.

Стосовно поставок ліків за кошти 2016 р. в Міністерстві підкреслили, що в кількісному вираженні за кошти 2016 р. було закуплено 101,84% річного замовлення. Після проведення основ­ної закупівлі міжнародні організації, за погодженням із МОЗ, дозакуповують лікарські засоби та медичні вироби на заощаджені кошти. Саме тому наразі тривають додаткові поставки на заощаджені кошти. Наголошується, що міжнародним організаціям вдалося закупити більше ліків за рахунок зниження цін на препарати. Так, наприклад, за напрямом «Доросла онкологія» закуплено на 82,85% більше ліків, ніж замовлено регіонами, для пацієнтів з орфанними захворюваннями — на 75,92% більше ліків, для дітей з легеневою гіпертензією — на 55,2%.

Завдяки тому, що цього року закупівлі почалися значно раніше, ніж у попередні роки. Уже у квітні 2018 р. були підписані договори з міжнародними організаціями та розпочато тендери, а поставки почали отримувати у червні 2018 р. Станом на початок вересня 2018 р. тендери проведено, тривають поставки за такими напрямами: «Допоміжні репродуктивні технології», «Хвороба Гоше», «Дитячий гепатит», «Дихальні розлади новонароджених», «Тест Діабет», «Доросла гемофілія», «ДЦП», «Антирезусні імуноглобуліни», «Мукополісахаридоз», «Нанізм», «Орфанні захворювання», «Дитячий муковісцидоз», «Ендопротези», «ЗПТ», «Контрацептиви для жінок з тяжкими захворюваннями», «Тести ВІЛ», «Серцево-судинні захворювання», «Донорство крові», «Бульозний епідермоліз», «Інфекційні хвороби з високим рівнем летальності», «Діагностика туберкульозу», «Скринінг новонароджених», «Ювенільний ревматоїдний артрит».

Стосовно стану використаних коштів за всі роки, коли Україна почала закуповувати вакцини через Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міністерство повідомило, що дана організація почала закуповувати вакцини лише з 2015 р., а не 2014 р., як повідомляла О. Кужель. За результатами проведених закупівель у 2015 р. вдалося заощадити 3 261 315,93 дол. США, які повернулися в Украї­ну. У 2016 р. дана організація закупила доступні на міжнародному ринку вакцини та виконала умови договору.

Наразі ж Україна повністю забезпечена вакцинами, необхідними для щеплень відповідно до Календаря профілактичних щеплень. Усі вакцини мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я, що означає їх підтверджену якість на міжнародному рівні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!