Хронічний кашель: що допоможе здолати проблему?

Захворювання органів дихання є одним з найбільш актуальних розділів клінічної медицини, вони мають не тільки медичне, а й соціальне значення (Сорока Н.Д., 2008). Одним з найпоширеніших симптомів захворювань респіраторної системи є кашель (Радциг Є.Ю., Лобєєва Н.А., Єрмілова Е.В., 2008). Близько третини пацієнтів із захворюваннями респіраторної системи, які звертаються за допомогою в спеціалізовані амбулаторні клініки, скаржаться на хронічний кашель (Резніков А.М., Марченков Я.В., 2002). Хронічний кашель становить 2,5% загальної кількості щорічних звернень до лікарів у США. Таким чином, хронічний кашель є серйозною проблемою в терапевтичній практиці і потребує правильного та комплексного підходу до лікування цієї проблеми.

Причини хронічного кашлю

У першу чергу необхідно класифікувати кашель на гострий і хронічний. Прийнято вважати, що кашель тривалістю до 3 тижнів є гострим, а більше 3 тижнів — хронічним (Резніков А.М., Марченков Я.В., 2002). Деякі фахівці вважають, що у дітей називати кашель хронічним можна тоді, коли протягом одного року він спостерігався частіше, ніж 3–4 рази і його перебіг був без ознак гострої інфекції у вигляді підвищеної температури тіла, слабкості, нежитю та ін. (Рязанцев С.В., 2002).

Діагностика хронічного кашлю залежить від уже проведеного обстеження та встановленого діагнозу (наприклад бронхіальна астма, хронічний бронхіт, рак легенів тощо). Якщо ж причина захворювання залишається нез’ясованою, симптом хронічного кашлю виступає як самостійне захворювання (Резніков А.М., Марченков Я.В., 2002).

Найбільш значимими причинами хронічного кашлю є вірусні інфекції органів дихання (хронізація може бути зумовлена безперервно рецидивуючими епізодами гострої респіраторної вірусної інфекції), алергія, синусит, іритативний кашель (на тлі активного чи пасивного куріння), психогенні фактори, загальні інфекції (хламідії, коклюш, туберкульоз), сторонні тіла в дихальних шляхах (особливо у маленьких дітей), вроджені аномалії розвитку (наприклад трахеоезофагеальна фістула) та ін. (Радциг Є.Ю., Лобєєва Н.А., Єрмілова Е.В., 2008).

Лікування захворювання, що супроводжується кашлем, повинно проводитися під контролем лікаря, бути комплексним, усувати причини хвороби, а також її симптоми і підвищувати захисні сили організму. Основними методами лікування кашлю є заходи, спрямовані на розрідження і видалення мокротиння.

Чому муколітики?

З урахуванням патогенної ролі мукостазу (скупчення бронхіального секрету) в лікуванні затяжних форм хвороб органів дихання важливе значення має призначення мукоактивних препаратів. У даний час мукоактивна терапія проводиться із застосуванням різних за механізмами лікувальної дії лікарських засобів. До них належать мукокінетики (препарати переважно рослинного походження), регідранти секрету (розчини солей), мукорегулятори (похідні карбоцистеїну), препарати, що змінюють адгезію гелеподібного шару (амброксоли) та ін.

Однак провідне значення в лікуванні мукостазу мають муколітики прямої дії. Переважним ефектом цих лікарських речовин є зміна реологічних параметрів мокротиння за рахунок руйнування полімерів слизу, зниження його в’язкості, полегшення евакуації (Сорока Н.Д., 2008).

До найбільш ефективних і застосовуваних на сьогодні препаратів слід віднести універсальні препарати прямої муколітичної дії на основі похідної L-цистеїнової амінокислоти — N-ацетилцистеїну. Його хімічна основа представлена тіоловим з’єднанням, що прямо і безпосередньо руйнує полімери слизу та має швидку і виражену муколітичну дію.

До основних фармакологічних ефектів ацетилцистеїну відносять:

секретолітичний (розріджує) за рахунок вільної сульфгідрильної групи, яка розриває і перетворює макромолекули в мікроз’єднання, що легко видаляються з дихальних шляхів (Белоусов Ю.Б., Омельяновський В.В., 1996);
антиоксидантний за рахунок прямого та непрямого антиоксидантного ефектів;
здатність знижувати адгезію бактерій на епітеліальних клітинах і перешкоджати колонізації мікроорганізмів на поверхні слизової оболонки дихальних шляхів;
тривалий прийом ацетилцистеїну є важливим для профілактики вторинного інфікування при хронічному неспецифічному захворюванні легень (Чучаліна А.Г., 2003);
здатність пригнічувати проліферацію фібробластів, що запобігає руйнуванню легеневого еластину, перешкоджає формуванню незворотних морфологічних змін бронхолегеневих структур (Ziment I., 1988).

Застосування ацетилцистеїну є доцільним практично при будь-яких захворюваннях і патологічних станах верхніх і нижніх дихальних шляхів, перебіг яких супроводжується явищами мукостазу і діскринії, порушеннями активності антиоксидантної системи, загрозою хронізації бронхолегеневого процесу незалежно від етіології, характеру і тривалості перебігу хвороби (Сорока Н.Д., 2008).

На даний час ацетилцистеїн є добре вивченим в ході численних міжнародних клінічних досліджень як засіб комплексної дії з хорошим профілем безпеки. Препарати на основі ацетилцистеїну можуть з успіхом застосовуватися при багатьох легеневих, безпосередньо не пов’язаних з ураженням бронхолегеневої системи захворюваннях з індивідуальним підбором дози і способу доставки лікарської форми в організм пацієнта.

Ацетилцистеїн в Україні

Особливу увагу українського споживача привертає лінійка препаратів бренду АЦЦ^® компанії Sandoz: АЦЦ^® розчин оральний по 20 мг/мл; таблетки шипучі АЦЦ^® 100 і АЦЦ^® 200 (по 100 мг або 200 мг), АЦЦ^® Лонг по 600 мг, АЦЦ^® Лонг Лимон по 600 мг; порошок для орального розчину: АЦЦ^® 100 і АЦЦ^® 200 (по 100 мг або 200 мг), АЦЦ^® Гарячий напій мед лимон (по 200 мг або 600 мг).

Усі препарати показані до застосування у дорослих і дітей в такому віці:

з 2 років — АЦЦ^® розчин оральний по 20 мг/мл, АЦЦ^® 100 (таблетки шипучі), АЦЦ^® 100 (порошок для орального розчину), АЦЦ^® 200 (таблетки шипучі), АЦЦ^® Гарячий напій мед і лимон 200 мг;
з 6 років — АЦЦ^® 200 (порошок для орального розчину);
з 12 років — АЦЦ^® Лонг Лимон по 600 мг;
з 14 років — АЦЦ^® Лонг по 600 мг і АЦЦ^® Гарячий напій мед і лимон 600 мг.

АЦЦ ^® — сприяє одужанню від кашлю!*

4-26-АЦЦ-ОТС-1018

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

*Кашлю, пов’язаного з лікуванням гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я.

АЦЦ^® 100, таблетки шипучі по 100 мг, № 20, РП UA/8272/01/01, АЦЦ^® 100, порошок для орального розчину по 100 мг, № 20, РП UA/2030/02/01, АЦЦ^® розчин оральний по 20 мг/мл 100 та 200 мл, РП UA/8272/02/01, АЦЦ^® 200, таблетки шипучі по 200 мг, № 20, РП UA/8272/01/02; АЦЦ^® ЛОНГ, таблетки шипучі по 600 мг, № 10, РП UA/6568/01/01, АЦЦ^® ЛОНГ ЛИМОН, таблетки шипучі по 600 мг, № 6, РП UA/15591/01/01; АЦЦ^® порошок для орального розчину по 200 мг, № 20, РП UA/2031/02/01, АЦЦ^® ГАРЯЧИЙ НАПІЙ МЕД ЛИМОН, порошок для орального розчину по 200 мг, № 20, РП UA/6568/02/02; АЦЦ^® ГАРЯЧИЙ НАПІЙ МЕД ЛИМОН, порошок для орального розчину по 600 мг, № 6, РП UA/6568/02/01.

Лікарські засоби мають протипоказання та можуть викликати побічні реакції. Для більш детальної інформації дивіться інструкцію для медичного застосування лікарського засобу. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією для медичного застосування. Ви можете повідомити про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу представника заявника за телефоном, електронною адресою або за допомогою сайту: +380 (44) 389-39-30, [email protected], www.sandoz.ua. ТОВ «Сандоз Україна», м. Київ, просп. С. Бандери, 28А (літ. Г).