Паління під час вагітності пов’язано з розвитком серцево-судинних і метаболічних захворювань у дітей у майбутньому

Згідно з даними нових досліджень, епігенетичні зміни, виявлені у дітей, що знаходилися під впливом паління під час внутрішньоутробного розвитку, пов’язані із захворюваннями, характерними для курців у дорослому віці.

У дослідженні виявлено зниження рівня метилювання ДНК у локусі GFI1, зміни в якому пов’язані з куріннями та підвищеним ризиком розвитку асоційованих з ним порушень, зокрема збільшення індексу маси тіла, підвищення рівня ліпідів у крові та артеріального тиску. Це дослідження стало можливим завдяки великому міжнародному співробітництву між 17 науково-дослідними академічними організаціями під егідою консорціумів «Global MethQTL» та «DynaHEALTH», та об’єднало дані з Європи, США та Австралії. Отримані дані, що є результатом довготривалої співпраці між Університетом Оулу (University of Oulu), Фінляндія, та Лондонським Імперським коледжем (Imperial College London), Великобританія, ілюструють більш широке розуміння багатовимірних компонентів життя в цілому та розвитку хронічних захворювань. Результати дослідження опубліковані в журналі «EBioMedicine», «The Lancet».

Куріння сигарет призводить до майже 6 млн випадків смерті щорічно, і навіть колишні курці мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань у майбутньому. Аналогічно паління матері під час вагітності несе не тільки негайні загрози для здоров’я дитини (низька маса тіла при народженні, передчасні пологи), а й у віддаленому майбутньому, підвищуючи схильність до розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань у подальшому житті. Проте, незважаючи на відомий ризик, у всьому світі 53% жінок з тих, що щоденно палять, продовжують робити це під час вагітності, причому найвищий рівень поширеності даного явища в останні роки спостерігається саме в європейському регіоні.

Втім механізми, що лежать в основі цих довгострокових наслідків паління для здоров’я дитини, потребують кращого вивчення, оскільки вони, ймовірно, пов’язані з прямими біологічними ефектами в поєднанні з успадкованими поведінковими та психосоціальними факторами. Попередні дослідження виявили багато епігенетичних маркерів, пов’язаних з палінням. Епігенетичні процеси, такі як метилювання ДНК, регулюють експресію генів, не змінюючи послідовність ДНК. У свою чергу, зміни експресії генів мають наслідки відносно ризику розвитку хвороб. Приведена робота є найбільшим дослідженням, у якому вивчався зв’язок між епігенетичними маркерами, пов’язаними з палінням, та факторами ризику розвитку серцево-метаболічних захворювань у дорослих.

У ході цього дослідження вчені провели метааналіз 22 досліджень, у тому числі даних про метилювання ДНК у 18 212 дорослих віком від 16 до 81 року. Серед них 17% виявилися активними курцями. Дані щодо паління матерів під час вагітності були доступні для 4230 дітей, з яких 18% були піддані впливу паління під час внутрішньоутробного розвитку. Нижчі показники метилювання ДНК в локусі GFI1 спостерігалися серед учасників, що зазнали впливу паління, а цей молекулярний біомаркер, пов’язаний із серцево-метаболічними факторами ризику, асоційованими з курінням, включаючи зміни індексу маси тіла, рівня артеріального тиску та гіпертригліцеридемії.

Результати даного дослідження висвітлюють важливі клінічні наслідки. Епігенетичні зміни, що призводять до підвищення ризику розвитку серцево-метаболічних захворювань у подальшому житті, характерні навіть для тих, хто ніколи не палив, але піддавався впливу паління в утробі матері. Втім аналіз рівня метилювання зазначених локусів може мати також прогностичну роль та використовуватися для проведення профілактичних заходів у сфері охорони здоров’я.

За матеріалами www.news-medical.net

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!