Проект постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб'єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»

Проект

оприлюднений на сайті

Мінекономрозвитку 14.11.2018 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)

Відповідно до пункту 14.19 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги), що додаються.
Антимонопольному комітету рекомендувати проводити моніторинг розмірів комісійних винагород, установлених банками за операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних засобів, і розмірів міжбанківських комісій, установлених платіжними організаціями, та в разі їх необґрунтованого підвищення вживати заходів, передбачених законодавством.
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.
Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 74, ст. 2622).

Прем’єр-міністр України

В. Гройсман

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання

електронних платіжних засобів в оплату за продані ними

товари (надані послуги)

До електронних платіжних сервісів належать платіжні сервіси онлайн, мобільні додатки, системи інтернет-банкінгу та переказу на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, які забезпечують переказ коштів цілодобово.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація яких здійснюється дистанційним способом (далі – суб’єкти господарювання), зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси
(далі – безготівкові розрахунки):

До 1 липня 2019 р. – суб’єкти господарювання, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію підакцизних товарів;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
реалізацію лікарських засобів;
діяльність з надання житлово-комунальних послуг;
медичну та стоматологічну практики;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність;
діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (крім закладів, які не мають зали для обслуговування споживачів);
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

До 1 січня 2020 р. – суб’єкти господарювання, які здійснюють:

торгівлю автотранспортними засобами;
технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
торгівлю мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;
надання в оренду транспортних засобів;
поштову та кур’єрську діяльність;
пасажирські і вантажні перевезення залізничним, автомобільним, водним або повітряним транспортом;
діяльність фітнес-центрів;
діяльність у сфері культури;
діяльність закладів охорони здоров’я (лікарняних закладів) незалежно від форм власності;
страхування, перестрахування та недержавне пенсійне забезпечення, крім обов’язкового соціального страхування.

До 1 липня 2020 р. – інші суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг), вартість яких становить більше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Понад встановлену Національним банком України граничну суму розрахунків готівкою для фізичних осіб суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати розрахунки за продані ними товари (надані послуги) виключно у безготівковій формі.
Суб’єкти господарювання повинні забезпечити, щоб ціна товару (послуги) при здійсненні безготівкових розрахунків не перевищувала ціну товару (послуги) при здійсненні оплати за ці товари (послуги) готівкою.
Суб’єкти господарювання мають право використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний поточний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання.

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)».

І. Визначення проблеми

Відповідно до пункту 14.19 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон) визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 29.06.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», відповідно до якої з 01.01.2012 суб’єкти господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг, які застосовують реєстратори розрахункових операцій, повинні перейти на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів при розрахунках за продані товари (надані послуги). На сьогодні постанова не відповідає вимогам Закону.

Так, за даними Національного банку України, загалом показники ринку платіжних карток у першому півріччі 2018 року демонстрували стабільне зростання кількості та обсягів безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток українських банків.

Частка обсягу безготівкових операцій підвищилася до 44,1%. Це на 5,8 в. п. більше у порівнянні з результатами першого півріччя 2017 року (38,3%).

Загальна кількість операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за результатами шести місяців 2018 року становила 1 835,0 млн шт., а їх обсяг – 1 298,5 млрд грн. Ці показники у порівнянні з першим півріччям 2017 року зросли на 28,2% та 41,0% відповідно.

При цьому, кількість безготівкових операцій становила 1 423,3 млн шт., а їх обсяг склав 572,5 млрд грн.

За другий квартал 2018 року кількість безготівкових операцій збільшилася на 11,6% (у порівняні з І кварталом поточного року) і склала 750,6 млн шт., з яких:

503,8 млн шт. здійснені із використанням карток платіжної системи MasterCard,
246,2 млн шт. – Visa,
0,6 млн шт. – НПС “ПРОСТІР”.

Обсяг таких операцій виріс на 10,0% та склав 299,9 млрд грн, із них:

202,8 млрд грн припадає на MasterCard,
96,9 млрд грн – на Visa,
0,2 млрд грн – на НПС “ПРОСТІР”.

Обсяги безготівкових операцій за перше півріччя 2018 року розподілилися наступним чином:

операції у мережі Інтернет – 36,4% (середній чек склав 380 грн),
операції переказу коштів з картки на картку – 31,1% (середній чек – 1 583 грн)
розрахунки в торговельній мережі – 29,9% (середній чек – 233 грн),
операції у пристроях самообслуговування – 2,6% (середній чек – 557 грн).

Більша половина від загальної кількості безготівкових операцій з платіжними картками (51,7%) – це розрахунки в торговельній мережі.

Загальна кількість платіжних карток в Україні з початку 2018 року майже не змінилася і станом на 1 липня 2018 року становила 60,1 млн шт., із яких майже 35,3 млн шт. – активних (58,7%).

Кількість активних карток у платіжній системі MasterCard склала 24,1 млн шт., у Visa – 10,7 млн шт., у НПС “ПРОСТІР” – 0,4 млн шт. При цьому, кількість держателів платіжних карток становила 42,3 млн осіб, тобто кількість платіжних карток на одного держателя в середньому складала 1,4 шт.

Разом з цим, Національний банк спостерігає тенденцію зі збільшення кількості безконтактних платіжних карток: станом на 1 липня 2018 року їх кількість склала майже 3,1 млн шт., що на 12,0% більше у порівнянні з початком поточного року.

Інфраструктура для здійснення безготівкових операцій також стабільно розширюється. Зокрема кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за перше півріччя 2018 року зросла майже на 14,0 тис. од. (на 8,0%) і склала 187,7 тис. од.

За перше півріччя 2018 року мережа платіжних терміналів зросла до 270,5 тис. шт. (на 7,5%). Це відбулося за рахунок збільшення кількості торговельних платіжних терміналів: станом на 1 липня 2018 року їх кількість склала 251,5 тис. шт., що на 8,4% більше у порівнянні з початком поточного року. При цьому, 190,2 тис. або 75,7% мережі торговельних терміналів країни забезпечують можливість безконтактного прийому карток. Кількість банківських платіжних терміналів навпаки знизилася на 2,9% та склала 19,0 тис. шт.

Показник співвідношення кількості платіжних терміналів до чисельності постійного населення України станом на 1 липня 2018 року зріс до 6,4 шт. на тисячу населення. У м. Київ кількість платіжних терміналів становила 17,1 шт. на тисячу населення. Лідерами серед областей України, де кількість платіжних терміналів на тисячу населення перевищує середній показник в Україні були Дніпропетровська (8,7 шт./тис. населення), Київська (8,3 шт./тис. населення) та Одеська області (7,5 шт./тис. населення). Найнижчі показники спостерігалися у Луганській (1,6 шт./тис. населення) та Донецькій (2,7 шт./тис. населення) областях.

Загальна кількість банкоматів в Україні залишилася майже без змін і склала 18,5 тис. шт.

Значення показників українського ринку платіжних карток у розрізі регіонів та банків залишаються традиційними:

у регіональному розрізі за кількістю платіжних карток та платіжних пристроїв для їх обслуговування домінують м. Київ, Дніпропетровська та Харківська області;
найбільшими банками-еквайрами та емітентами платіжних карток залишилися: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, АТ “ОЩАДБАНК” та АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ”.

Однак, не зважаючи на рівень зростання безготівкових операцій в Україні він досі є не достатній, оскільки згідно даних Державної служби статистики України, підприємств, які займаються торгівлею та надають послуги населенню, налічується більше 1 370 000. Тому, залишаються наступні проблемні питання, які потребують вирішення:

Для держави

Високий рівень готівки в обороті гальмує ріст економіки, знижує рівень прозорості та затримує активний розвиток сучасних сервісів та технологій. За перші три місяці 2018 року рівень тіньової економіки складав 33% від офіційного ВВП, що перешкоджає стабільності фінансової системи.

Крім того, держава змушена нести значні витрати пов’язані із введенням в обіг, поширенням і зберіганням готівки. В результаті вартість обігу готівки з урахуванням виробництва, транспортування, інкасації, охорони, банківських кас та АТМ, готівки в «дорозі», прийому до сплати тощо несуть споживачі, підприємці, банки й державні структури. Результати досліджень (The future of cash and payments, Retail banking research, 2010) доводять, що більш висока ефективність електронних платежів забезпечує економію в розмірі мінімум 1% ВВП.

Довідково.

*Витрати на забезпечення готівкового обігу 2015-2021 роки, млрд.грн. (надано Національним банком України)**

Темп зростання M0	2015-2017 рр-фактичні дані, 2018 рр – план				Прогноз
Темп зростання M0	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
11%	1.35	0.98	0.72	1.25	1.43	1.60	1.32
5%	1.35	0.98	0.72	1.25	1.32	1.50	1.22
2%	1.35	0.98	0.72	1.25	1.30	1.45	1.14
0	1.35	0.98	0.72	1.25	1.29	1.43	1.14

* основні припущення:
• Інфляція 2017 – 9%, 2018 – 6%, 2019-2021 складає 5% (дані ДМП)
• Обсяги виробництва банкнот та монет відповідають потребі в забезпечені обігу
• З 2021р. використовується коефіцієнт 0,3 до витрат на грошовий обіг, згідно з концепцією делегування функцій —
• В розрахунок не включаються витрати на виготовлення пам’ятних , інвестиційних, сувенірних монет та іншої продукції, та витрати пов`язані з виготовленням продукції/ послуг для сторонніх організацій
• Приріст М0 за сценаріями розраховується з 2019 р.

Для громадян

Залишається недостатньо розвинена інфраструктура для забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків, оскільки показник співвідношення кількості платіжних терміналів до чисельності постійного населення України станом на 1 липня 2018 року становить лише 6,4 шт. на тисячу населення.

Крім того, за даними соціологічних опитувань, близько 60% респондентів здійснюють розрахунки за придбані товари та надані послуги готівкою, оскільки не має можливості використати банківську картку, так як продавець або надавач послуги працює виключно з готівкою.

Згідно даних НБУ більша половина від загальної кількості безготівкових операцій з платіжними картками (51,7%) – це розрахунки в торговельних мережах (здебільшого це великі мережі супермаркетів та гіпермаркетів). Тому, досі залишається низький рівень проникнення безготівкових розрахунків у інші сфери послуг, такі як тимчасового розміщення, поштових, кур’єрських, медичних, житлово-комунальних, пасажирських та вантажних перевезень, страхування, оренди, спорту тощо. Таким чином, відбувається порушення прав споживачів на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України (частина друга статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів») при тому, що продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Для суб’єктів господарювання

Передбачена законодавством вимога здійснити перехід на обов’язкове приймання електронних платіжних засобів для проведення розрахунків за продані товари (надані послуги) шляхом використання платіжних терміналів (електронного пристрою, призначеного для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу), а саме POS терміналів, є надто коштовною для суб’єктів малого та мікро-підприємництва. Так, за розрахунками Державної регуляторної служби України¹, фактичні мінімальні витрати одного суб’єкта господарювання на впровадження безготівкових розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за допомогою POS терміналу можуть бути від 11400 грн. до 22204 грн.

Оскільки питання розвитку безготівкових розрахунків до цього часу залишається актуальним, та, ураховуючи вищезазначене, виникла необхідність розроблення проекту постанови.

Основні групи на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)	Так	Ні
Громадяни	+	–
Держава	+	–
Суб’єкти господарювання (у тому числі суб’єкти малого підприємництва)	+	–

Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:

ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;

діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані.

____________________

¹http://www.drs.gov.ua/press-room/ekspertna-pozytsiya-drs-shhodo-pytan-poryadku-dennogo-kruglogo-stolu-derzhavna-polityka-shhodo-malogo-biznesu-ukrayiny-2018-vyklyky-ta-ochikuvannya-yakyj-vidbudetsya-1-lyutogo-u-tpp/

ІІ. Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є:

Зменшення витрат бізнесу на виконання вимог регулювання в частині обов’язковості забезпечення безготівкових розрахунків на 50%;

Створення додаткових зручностей для населення при розрахунках за придбані товари та отримані послуги;

Покращення якості безготівкових операцій;

Зменшення витрат держави на підтримку готівкового обігу. Див. Сценарій*

*Сценарії розвитку безготівкових розрахунків (надано Департаментом монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України)
		2016-2017 рр-фактичні дані, 2018 р – план			Прогноз
Залишок М0	Щорічний темп приросту M0, %	М0 на 12.2016	2017	2018	2019	2020	2021
Одиниці виміру	%	млрд грн
1. Прогрес cashless залишається на поточному рівні: готівка в обігу	11	314	333	361	401	445	494
2. Прогрес cashless (досягнення цільового рівня готівка/ВВП у 2020 році): базовий сценарій	5	314	333	361	379	398	418
3. Прискорений прогрес cashless: альтернативний сценарій	2	314	333	361	368	376	383
4. Ефект “прориву” – швидко наздоганяємо Швецію: Flat M0	0	314	333	361	314	314	314

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи	Опис альтернативи
Альтернатива 1. Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».	Дана альтернатива передбачатиме продовження строків виконання вимог регулювання, а саме: суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги): до 1 січні 2019 р. – суб’єкти господарювання (крім суб’єктів малого підприємництва), які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб; до 31 грудня 2020 р.: – суб’єкти малого підприємництва, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб; – суб’єкти господарювання, включаючи суб’єкти малого підприємництва, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 25 до 100 тис. осіб.
Альтернатива 2. Розроблення нових вимог до суб’єктів господарювання щодо обов’язкового приймання ними електронних платіжних засобів без прив’язки до РРО, за допомогою платіжних пристроїв (платіжних терміналів) та права суб’єктам господарювання використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання.	Така альтернатива передбачатиме, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація яких здійснюється дистанційним способом будуть, зобов’язані забезпечити здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв (платіжних терміналів). Також, дана альтернатива передбачатиме право суб’єктам господарювання використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання.
Альтернатива 3 Внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»	Така альтернатива передбачає скасування вимоги до суб’єктів господарювання щодо забезпечення можливості здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.
Альтернатива 4. Розроблення нових вимог до суб’єктів господарювання щодо обов’язкового приймання ними електронних платіжних засобів без прив’язки до РРО, за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси із зазначенням переліку електронних платіжних сервісів, які можуть бути використанні суб’єктами господарювання для забезпечення безготівкового обігу та переліку відповідних видів економічної діяльності при здійсненні яких суб’єкти господарювання повинні забезпечити приймання електронних платіжних засобів.	Така альтернатива передбачатиме, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація яких здійснюється дистанційним способом будуть зобов’язані забезпечити здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси. До електронних платіжних сервісів належать інтернет-банкінг, платіжні сервіси онлайн, мобільні додатки, переказ коштів з картки на картку або розрахунковий рахунок. При цьому, беручи до уваги інтенсивний розвиток електронних платіжних сервісів їх перелік не буде вичерпним. Оскільки, більша половина від загальної кількості безготівкових операцій з платіжними картками (51,7%) – це розрахунки в торговельних мережах (здебільшого це великі мережі супермаркетів та гіпермаркетів), залишається значна кількість видів господарської діяльності, які не розширюють сферу безготівкових операцій, однак користуються великим попитом у споживачів. Зокрема, надання на платній основі медичних послуг ліцензіатами з медичної практики (крім комунальних та державних закладів охорони здоров’я). Згідно даних НБУ рівень використання електронних платіжних засобів у сфері медичних послуг складає лише 22%. Беручи до уваги дослідження НБУ² така альтернатива передбачатиме формування переліку видів господарської діяльності, які користуються найбільшим попитом у споживачів та у яких спостерігається низький рівень використання електронних платіжних засобів. Також, дана альтернатива передбачатиме право суб’єктам господарювання використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання.

Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1.	Відсутні	Залишаються витрати на забезпечення готівкового обігу. Середні витрати за 2015-2017 р.р. складали 1, 02 млрд. грн.
Альтернатива 2.	Не прогнозується збільшення витрат в порівнянні з попередніми роками. Стабілізація банківської системи. Зменшення рівня тіньової економіки. Покращення інвестиційного клімату. Збільшення соціального пакету для громадян.	Витрат на забезпечення готівкового обігу складатимуть 1, 32 млрд. грн.
Альтернатива 3.	Відсутні.	Прогнозується збільшення витрат на забезпечення готівкового обігу на 11% в порівнянні з попереднім періодом.
Альтернатива 4.	Не прогнозується збільшення витрат в порівнянні з попередніми роками. Стабілізація банківської системи. Зменшення рівня тіньової економіки. Покращення інвестиційного клімату. Збільшення соціального пакету для громадян.	Витрат на забезпечення готівкового обігу складатимуть 1, 32 млрд. грн.

__________

²https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=31538042

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1.	Спостерігається зростання безготівкового обігу у сфері торгівлі та послуг, але він є не достатній	На зняття готівки та сплати відсотків банківським установам.
Альтернатива 2.	Прогнозується зменшення витрат на зняття готівки та сплати банківських відсотків.	Відсутні.
Альтернатива 3.	Відсутні	Збільшення витрат на зняття готівки та сплати відсотків банківським установам.
Альтернатива 4.	Прогнозується зменшення витрат на зняття готівки та сплати банківських відсотків.	Відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

В Україні, згідно даних Державної служби статистики, більше 1371350 осіб (юридичних та фізичних) здійснюють діяльність у сфері торгівлі та послуг³. Зважаючи на те, що кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за перше півріччя 2018 року склала 187,7 тис. од., відповідно оцінка впливу здійснюватиметься відносно 1 183 650.

Показник	Великі	Середні	Малі	Мікро	Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць станом на 01.01.2018	–	–	183650	1000000	1183650
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків	–	–	15,5	84,5	100

Вид альтернативи	Вигоди	Витрати
Альтернатива 1.	Відсутні	Залишаються витрати для суб’єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту щодо використання платіжного терміналу (POS терміналу). Витрати одного суб’єкта господарювання в рік: у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн) -близько 9000 грн. у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 30 000 грн. в місяць) – 12 513 грн. у випадку придбання суб’єктом господарювання POS терміналу – близько 20 000 грн. Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн.⁴
Альтернатива 2.	Зменшення витрат для бізнесу, у випадку використання платіжного терміналу спільно з іншими суб’єктами господарювання.	Залишаються витрати для суб’єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту щодо використання платіжного терміналу (POS терміналу). Витрати одного суб’єкта господарювання в рік: у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн) -близько 9000 грн. у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 30 000 грн. в місяць) – 12 513 грн. у випадку придбання суб’єктом господарювання POS терміналу – близько 20 000 грн. Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн.⁵
Альтернатива 3.	Неконтрольований рух готівки.	Витрати на інкасацію і зберігання готівки. Збільшення випадків крадіжок. Витрати на забезпечення розмінної монети. Недоотримана вигода, у зв’язку із зменшенням кількості клієнтів.
Альтернатива 4.	Використання електронних платіжних засобів, зокрема, QR коду, які є загальнодоступними та не потребують додаткових суттєвих витрат для бізнесу. Зменшення витрат для бізнесу, у випадку зміни платіжного терміналу на інший платіжний засіб, зокрема QR коду. Зменшення витрат для бізнесу, у випадку використання платіжного терміналу спільно з іншими суб’єктами господарювання.	Прогнозуються витрати для суб’єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту щодо використання електронних платіжних засобів (на прикладі підключення до QR -коду у Приватбанку). Витрати одного суб’єкта господарювання в рік: у випадку, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн. -близько 3300 грн. Розрахунок: 10000 грнХ12 міс.Х2,75%⁶) у випадку, якщо вартість розрахунків становить 30 000 грн. в місяць – 9900 грн. Розрахунок: 30000 грнХ12 міс.Х2,75%) Витрати часу – 3 год. Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн. Довідково. За даними Приватбанку на сьогодні понад 10 000 підприємців – клієнтів ПриватБанку – вже приймають безготівкові платежі за допомогою QR-коду. Будь-яка торгова точка може отримати плакати з QR-кодом безкоштовно на електронну пошту або скопіювати з додатка Privat24 після активації цього сервісу. Для підключення послуги «Платежі за QR-кодом» потрібно просто перейти в меню «Приват24 для бізнесу» («Послуги» –> «Приймання платежів» –> «Платежі за QR-кодом»).

Сумарні витрати за альтернативами	Сума витрат, гривень
Альтернатива 1.
Витрати держави	1, 02 млрд. грн.
Витрати с/г малого підприємництва	від 11400 грн. до 22204 грн.
Альтернатива 2.
Витрати держави	1, 32 млрд.грн.
Витрати с/г малого підприємництва	від 11400 грн. до 22204 грн.
Альтернатива 3.
Витрати держави	—
Витрати с/г малого підприємництва	—
Альтернатива 4.
Витрати держави	1, 32 млрд. грн.
Витрати с/г малого підприємництва	від 5368 грн. до 11368 грн.

___________

³http://www.ukrstat.gov.ua/

⁴За розрахунками Державної регуляторної служби України http://www.drs.gov.ua/press-room/ekspertna-pozytsiya-drs-shhodo-pytan-poryadku-dennogo-kruglogo-stolu-derzhavna-polityka-shhodo-malogo-biznesu-ukrayiny-2018-vyklyky-ta-ochikuvannya-yakyj-vidbudetsya-1-lyutogo-u-tpp/

5 За розрахунками Державної регуляторної служби України http://www.drs.gov.ua/press-room/ekspertna-pozytsiya-drs-shhodo-pytan-poryadku-dennogo-kruglogo-stolu-derzhavna-polityka-shhodo-malogo-biznesu-ukrayiny-2018-vyklyky-ta-ochikuvannya-yakyj-vidbudetsya-1-lyutogo-u-tpp/

⁶Єдиний тариф на прийняття оплати за товари та послуги, згідно даних Приватбанку, складає – 2,75% від суми операції.

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)	Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)	Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1.	1	Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишається проблема зазначена у Розділі 1 Аналізу.
Альтернатива 2.	3	Така альтернатива є достатньо оптимальною, враховуючи статистику банківських установ та дозволить: Зменшити витрати суб’єктів господарювання у зв’язку з виконанням вимог регулювання; Створення додаткових зручностей для населення при розрахунках за придбані товари та отримані послуги; Зменшити витрати держави на підтримку готівкового обігу; Покращити якість безготівкових операцій.
Альтернатива 3.	1	Дана альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання.
Альтернатива 4.	4	Така альтернатива є найбільш оптимальною та дозволить: Зменшити витрати суб’єктів господарювання у зв’язку з виконанням вимог регулювання на 50%; Створення додаткових зручностей для населення при розрахунках за придбані товари та отримані послуги; Зменшити витрати держави на підтримку готівкового обігу; Покращити якість безготівкових операцій; Збільшити кількість безготівкових операцій у відповідних сферах господарської діяльності, які, згідно даних НБУ, мають найменший відсоток покриття.

Рейтинг результативності	Вигоди (підсумок)	Витрати (підсумок)	Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 4.	Для держави: Не прогнозується збільшення витрат в порівнянні з попередніми роками. Стабілізація банківської системи. Зменшення рівня тіньової економіки. Покращення інвестиційного клімату. Збільшення соціального пакету для громадян. Для громадян: Прогнозується зменшення витрат на зняття готівки та сплати банківських відсотків. Для суб’єктів господарювання: Використання електронних платіжних засобів, зокрема, QR коду, які є загальнодоступними та не потребують додаткових суттєвих витрат для бізнесу. Зменшення витрат для бізнесу, у випадку зміни Платіжного терміналу на інший платіжний засіб, зокрема QR коду.	Для держави: Витрат на забезпечення готівкового обігу складатимуть 1, 32 млрд. грн. Для громадян: Відсутні Для суб’єктів господарювання: Прогнозуються витрати для суб’єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту щодо використання електронних платіжних засобів (На прикладі підключення до QR -коду у Приватбанку). Витрати одного суб’єкта господарювання в рік: у випадку, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн. -близько 3300 грн. Розрахунок: 10000 грнХ12 міс.Х2,75%) у випадку, якщо вартість розрахунків становить 30 000 грн. в місяць – 9900 грн. Розрахунок: 30000 грнХ12 міс.Х2,75%) Витрати часу – 3 год. Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн. Довідково. За даними Приватбанку на сьогодні понад 10 000 підприємців – клієнтів ПриватБанку – вже приймають безготівкові платежі за допомогою QR-коду. Будь-яка торгова точка може отримати плакати з QR-кодом безкоштовно на електронну пошту або скопіювати з додатка Privat24 після активації цього сервісу. Для підключення послуги «Платежі за QR-кодом» потрібно просто перейти в меню «Приват24 для бізнесу» («Послуги» –> «Приймання платежів» –> «Платежі за QR-кодом»).
Альтернатива 2.	Для держави: Не прогнозується збільшення витрат в порівнянні з попередніми роками. Стабілізація банківської системи. Зменшення рівня тіньової економіки. Покращення інвестиційного клімату. Збільшення соціального пакету для громадян. Для громадян: Прогнозується зменшення витрат на зняття готівки та сплати банківських відсотків. Для суб’єктів господарювання: Зменшення витрат для бізнесу, у випадку використання платіжного терміналу спільно з іншими суб’єктами господарювання.	Для держави: Витрат на забезпечення готівкового обігу складатимуть 1, 32 млрд. грн. Для громадян: Відсутні Для суб’єктів господарювання: Залишаються витрати для суб’єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту щодо використання платіжного терміналу (POS терміналу). Витрати одного суб’єкта господарювання в рік: у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн) -близько 9000 грн. у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 30 000 грн. в місяць) – 12 513 грн. у випадку придбання суб’єктом господарювання POS терміналу – близько 20 000 грн. Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн.
Альтернатива 1.	Для держави: Відсутні Для громадян: Спостерігається зростання безготівкового обігу у сфері торгівлі та послуг, але він є не достатній Для суб’єктів господарювання: Відсутні	Для держави: Залишаються витрати на забезпечення готівкового обігу. Середні витрати за 2015-2017 р.р. складали 1, 02 млрд. грн. Для громадян: На зняття готівки та сплати відсотків банківським установам. Для суб’єктів господарювання: Залишаються витрати для суб’єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту щодо використання платіжного терміналу (POS терміналу). Витрати одного суб’єкта господарювання в рік: у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 10 000 грн) -близько 9000 грн. у випадку взяття в оренду POS терміналу, якщо вартість розрахунків даним засобом орієнтовно становить 30 000 грн. в місяць) – 12 513 грн. у випадку придбання суб’єктом господарювання POS терміналу – близько 20 000 грн. Додаткові витрати суб’єкта господарювання на обслуговування рахунку у банку – еквайєр – 2368 грн.
Альтернатива 3.	Для держави: Відсутні Для громадян: Відсутні Для суб’єктів господарювання: Не контрольований рух готівки.	Для держави: Прогнозується збільшення витрат на забезпечення готівкового обігу на 11% в порівнянні з попереднім періодом. Для громадян: Збільшення витрат на зняття готівки та сплати відсотків банківським установам. Для суб’єктів господарювання: Витрати на інкасацію і зберігання готівки. Збільшення випадків крадіжок. Витрати на забезпечення розмінної монети. Недоотримана вигода, у зв’язку із зменшенням кількості клієнтів.

Рейтинг	Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи	Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 4.	Така альтернатива є найбільш оптимальною та дозволить: Зменшити витрати суб’єктів господарювання у зв’язку з виконанням вимог регулювання; Створення додаткових зручностей для населення при розрахунках за придбані товари та отримані послуги; Зменшити витрати держави на підтримку готівкового обігу; Покращити якість безготівкових операцій; Збільшити кількість безготівкових операцій у відповідних сферах господарської діяльності, які, згідно даних НБУ, мають найменший відсоток покриття.	Ризики зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта, відсутні.
Альтернатива 2.	Така альтернатива є недостатньо прийнятною, оскільки, викликатиме супротив у суб’єктів господарювання – платників єдиного податку. Хоча, вона спроможна: Зменшити витрати суб’єктів господарювання у зв’язку з виконанням вимог регулювання; Створити додаткові зручності для населення при розрахунках за придбані товари та отримані послуги; Зменшити витрати держави на підтримку готівкового обігу; Покращити якість безготівкових операцій; Збільшити кількість безготівкових операцій у відповідних сферах господарської діяльності, які, згідно даних НБУ, мають найменший відсоток покриття.	Імовірний супротив суб’єктів господарювання – платників єдиного податку.
Альтернатива 1.	Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишається проблема зазначена у Розділі 1 Аналізу.	Відсутні
Альтернатива 3.	Переваги відсутні. Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі 1 Аналізу.	Збільшення готівкового обігу призведе до тінізації економіки України.

V. Механізм та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізмами, які забезпечать розв’язання проблеми, є:

розширення переліку електронних платіжних засобів, які суб’єкти господарювання можуть використовувати при здійсненні безготівкових розрахунків за продані ними товари та надані послуги;

визначення переліку відповідних видів економічної діяльності при здійсненні яких суб’єкти господарювання повинні забезпечити приймання електронних платіжних засобів;

надання права суб’єктам господарювання використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання;

проведення Антимонопольним комітетом моніторингу розмірів комісійних винагород, установлених банками за операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних засобів, і розмірів міжбанківських комісій, установлених платіжними організаціями, та в разі їх необґрунтованого підвищення вживати заходів, передбачених законодавством.

При цьому, розв’язання визначених в розділі І Аналізу регуляторного впливу проблем забезпечать такі заходи:

Організаційні заходи для впровадження регулювання:

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно забезпечити інформування громадськості та суб’єктів господарювання про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення у засобах масової інформації та розміщенні на Урядовому порталі.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

1) ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет).

2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси для забезпечення виконання вимог регулювання;

3) організувати виконання вимог регулювання.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

Відповідно, розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування згідно з додатком 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не проводився.

Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання (Додаток 4 (Тест малого підприємництва) до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта), не проводився, оскільки не запроваджується нових обов’язкових вимог регулювання. Дане регулювання спрямоване виключно на спрощення існуючих вимог.

Розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва (Додаток 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта), не проводився, оскільки регулювання не поширюється на суб’єктів великого та середнього підприємництва.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили на виконання яких розроблений цей проект регуляторного акта.

Термін набрання чинності регуляторним актом – постанова набиратиме чинності з дня її офіційного опублікування.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – не передбачаються.
Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта – 1200 000 одиниць.
Розмір коштів і час, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта – середній.
Розмір коштів, які витрачатимуться суб’єктом господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта, прогнозується від 5000 грн. до 11 000 грн. в рік.
Кількість часу, який витрачатиметься суб’єктом господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта – 3 години.

Для визначення результативності регуляторного акта пропонується встановити такі статистичні показники:

за інформацією Нацбанку:

кількість держателів платіжних карток;
кількість платіжних терміналів;
кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, у яких установлено торговельні платіжні термінали;
кількість операцій з використанням платіжних карток;
обсяги безготівкових операцій із використанням платіжних карток.
витрати на забезпечення готівкового обігу.

за інформацією банківських установ:

кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють безготівкові розрахунки за допомогою QR-коду;
кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють безготівкові розрахунки через електронні платіжні сервіси.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання і фізичних осіб – високий. Проект акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом проведення базового, повторного та періодичного відстежень статистичних показників результативності акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься після набрання ним чинності, оскільки для цього використовуватимуться виключно статистичні показники.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років після набрання ним чинності. За результатами даного відстеження відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

У разі надходження пропозицій та зауважень щодо вирішення неврегульованих або проблемних питань буде розглядатись необхідність внесення відповідних змін.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України протягом усього терміну його дії.

Строк виконання заходів 30 робочих днів.

Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України

Степан Кубів

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!