Проект Закону України «Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України у порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Береза Юрій Миколайович.

Народний депутат України Ю.М. Береза

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Існуюча зараз необґрунтовано складна, надмірно бюрократизована та занадто тривала процедура започаткування дрібного бізнесу на спрощеній системі оподаткування (перша та друга групи) негативно впливає на соціально-економічний стан держави. Від цього зазнають лише різноманітних збитків як держава та державний бюджет, так і підприємці та їхній підприємницький бюджет. Не кажучи вже про психічне та фізичне здоров’я людей, які витрачають свій час, здоров’я та гроші на виконання усіляких зайвих бюрократичних процедур, недоцільність існування яких є занадто очевидною.

Йдеться про те, що нині фізичній особі чинне податкове законодавство забороняє зареєструватися фізичною особою-підприємцем і одразу розпочати працювати як платник єдиного податку першої або другої групи. Тому що відповідно до підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Таким чином, процедура започаткування дрібного бізнесу особою, що бажає розпочати бізнес як платник єдиного податку першої або другої групи, внаслідок недосконалості податкового законодавства займає у людини до одного місяця. Тобто держава стимулює новостворений малий бізнес не активно працювати, розвиватись, створювати ВВП та заробляти з першого дня створення суб’єкта господарювання, а близько місяця або простоювати, або працювати «в тіні». І при цьому в разі такого вимушеного простою зазнавати збитків не тільки у вигляді упущеної вигоди, а і збитків фактично прямих (коли, наприклад, за час вимушеного простою підприємцю необхідно сплачувати орендну плату за приміщення, де він планує здійснювати підприємницьку діяльність, і т.д.).

Розглядаючи питання збитків за час такого вимушеного простою, необхідно також зазначити, що до 2017 року за цей період вимушеного простою (тобто за місяць, у якому здійснено реєстрацію фізичної особи — підприємця та подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи) непотрібно було сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Адже до 2017 року фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування в разі відсутності доходу мали право (а не були зобов’язані) сплачувати єдиний внесок. Однак відповідно до положень Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01 січня 2017 року на таких підприємців покладено обов’язок сплачувати єдиний внесок навіть і тоді, коли дохід взагалі відсутній. Отже, раніше новостворені фізичні особи — підприємці не мали можливості у місяці, коли було здійснено реєстрацію, розпочати працювати як платники єдиного податку першої або другої групи, але принаймні вони за цей період вимушеного простою нічого не повинні були сплачувати державі. А тепер — розпочати працювати (як платники єдиного податку) вже у місяці реєстрації так само не можуть, але за цей період вимушеного простою зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Процедура започаткування дрібного бізнесу особою, що бажає розпочати бізнес як платник єдиного податку першої або другої групи, внаслідок недосконалості податкового законодавства є не тільки занадто тривалою, але і занадто ускладненою, вкрай забюрократизованою. Коли людина планує здійснювати підприємницьку діяльність виключно на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, то навіть із такою спрощеною системою не кожна людина може самостійно розібратись (внаслідок чого люди звертаються за платною допомогою до фахівців). Але на додаток до цього підприємець ще й змушений розбиратись із нюансами більш складної загальної системи оподаткування, обліку та звітності (хоча і взагалі не планує здійснювати підприємницьку діяльність на загальній системі). Адже протягом місяця, в якому відбулася реєстрація фізичної особи — підприємця, підприємець (що планує працювати виключно як платник єдиного податку першої або другої групи) перебуває на загальній системі. Тому перед підприємцем постає питання щодо обліку та звітності навіть нульових доходів і витрат за місяць, у якому відбулася реєстрація суб’єкта господарювання, щодо придбання та подальшої реєстрації книги доходів і витрат (яка передбачена для підприємців, що перебувають на загальній системі) і т.д. Тобто потрібні дві книги обліку (на загальній і спрощеній системі), дві податкові декларації (за період перебування на загальній системі протягом місяця, у якому відбулася реєстрація фізичної особи — підприємця, та за період перебування вже на спрощеній системі). Розуміючи наявність таких необґрунтованих складнощів та побоюючись такої надмірної бюрократії, людина може або взагалі відмовитись від ідеї реєстрації в якості фізичної особи — підприємця, або відкласти таку реєстрацію «до кращих часів», або навіть прийняти рішення емігрувати до іншої держави (тому що не бажає працювати «під тиском» таких безглуздих бюрократичних перепон). І знову йдеться про додаткові витрати людини (часові та грошові): придбання книги доходів і витрат, необхідність знову їхати до державного органу задля реєстрації цієї книги, подання «нульової» декларації за перший місяць існування суб’єкта господарювання, а також витрачання часу (та, можливо, ще й грошей на платні консультації фахівців) з тим, щоб зрозуміти загальну систему оподаткування, обліку та звітності, і т.п. Але також йдеться і про додаткові витрати з державного бюджету: держава витрачає зайві гроші на підтримку існування таких вкрай недоцільних бюрократичних процедур (адміністрування двох книг обліку замість одної, адміністрування двох декларацій замість одної і т.д. — все це свідчить про неефективне та недоцільне витрачання державного грошового та кадрового ресурсу, тому що наявність таких зайвих бюрократичних процедур не несе ніякої користі ані для держави, ані для бізнесу).

Запропоновані законопроектом зміни до податкового законодавства усувають вищевикладені негативні явища та дозволяють значно спростити, здешевити, пришвидшити започаткування дрібного бізнесу на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

2. Цілі, завдання, загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроект має на меті зробити більш привабливим започаткування дрібного бізнесу в Україні шляхом суттєвого спрощення, пришвидшення та здешевлення цього процесу. До того ж, це пропонується зробити у спосіб, що не тільки не зменшує надходження до державного та місцевих бюджетів, а ще й дозволяє зменшити витрати державного бюджету.

Завдання законопроекту — дозволити новоствореним фізичним особам-підприємцям з першого дня реєстрації працювати на умовах спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у випадках, коли люди планують зареєструватися як підприємці та працювати як платники єдиного податку першої або другої групи. З огляду на вищевикладені обставини, йдеться не тільки про те, що людям непотрібно буде чекати до місяця з моменту реєстрації підприємцем для того, аби отримати право розпочати підприємницьку діяльність (як платник єдиного податку першої або другої групи). Йдеться також про значне послаблення бюрократичних бар’єрів та здешевлення для людей процедури започаткування такого дрібного підприємництва.

Передбачається внести зміни до статті 298 Податкового кодексу України та встановити, що:

1) зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (а не з першого числа наступного місяця, що передбачено чинними зараз нормами);

2) єдиний податок за місяць, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи — підприємця, сплачувати не потрібно (йдеться про першу та другу групи, які сплачують фіксовану суму незалежно від розміру доходу); при цьому з метою уникнення зловживань таке правило пропонується поширювати лише на випадки сплати саме фіксованої суми податку, а не відсотку від доходу (пунктом 293.4 статті 293 Податкового кодексу України визначено випадки, коли платники єдиного податку першої та другої групи сплачують не фіксовану суму податку, а 15% від доходу).

Запропоновані законопроектом зміни до статті 298 Податкового кодексу України потребують узгодження із чинними нормами статті 294 Кодексу з тим, щоб податковий (звітній) період для вищезгаданих фізичних осіб — підприємців теж починався з дня їх державної реєстрації (відповідні зміни до статті 294 передбачені законопроектом).

3. Стан нормативно-правової бази у відповідній сфері державного регулювання

Порушені питання регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Згідно із пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 293.6 статті 293 Податкового кодексу України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Згідно із пунктом 298.7 статті 298 цього Кодексу у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Пунктом 293.4 статті 293 Податкового кодексу України визначено випадки, коли ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої — третьої групи (фізичні особи — підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.

В разі прийняття законопроекту реалізація його положень не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, не потребуватиме збільшення витрат з місцевих бюджетів, а також дозволить зменшити витрати з державного бюджету.

5. Очікувані соціально-економічні та інші наслідки застосування положень законопроекту після його прийняття

Запровадження змін, передбачених проектом, дозволить:

• ліквідувати надмірну бюрократизацію, невиправдану ускладненість та обтяжливість, а також скоротити занадто велику тривалість процесу започаткування дрібного підприємництва (для випадків, коли людина планує працювати виключно як платник єдиного податку першої або другої групи);
• зменшити як грошові, так і часові витрати людей, які започатковують дрібне підприємництво і планують розпочати працювати виключно як платники єдиного податку першої або другої групи;
• дещо розвантажити роботу фіскальних органів, оскільки зменшиться обсяг їхньої роботи щодо новостворених фізичних осіб-підприємців, які бажають працювати як платники єдиного податку першої або другої групи (що матиме наслідком скорочення бюджетних витрат);
• шляхом стимулювання дрібного підприємництва сприяти збільшенню ВВП та доходів громадян, зростанню доходів державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України, поліпшенню демографічної ситуації (в тому числі надати більше можливостей для громадян заробляти гроші в Україні замість виїзду на заробітки за кордон) тощо.

Народний депутат України Ю.М. Береза

Проект

зареєстровано в Парламенті

17.01.2019 р. за № 9483

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести наступні зміни до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13–14, № 15–16, № 17, стаття 112, із подальшими змінами):

1) у абзаці першому пункту 294.4 статті 294 слова «першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку» замінити словами «дня державної реєстрації фізичної особи — підприємця»;

2) у абзаці першому підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 слова «з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація» замінити словами «з дня їх державної реєстрації, а також звільняються від сплати встановленої відповідно до пунктів 293.2, 293.6, 293.7 статті 293 цього Кодексу ставки єдиного податку за місяць, у якому відбулася державна реєстрація».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з першого дня місяця, наступного за місяцем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України та іншим органам виконавчої влади протягом 30 днів з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

Народний депутат України Ю.М. Береза

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!