Підприємці готуються до перевірок: розширене засідання Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України

Розпочався 2019 р., і вже із січня органи державного нагляду (контролю) розпочали перевірки суб’єктів господарювання згідно з розробленими та затвердженими минулого року річними планами. За даними інспекційного порталу inspections.gov.ua, 41 державний орган запланував провести власні перевірки у сферах, які належать до їх повноважень. Комітет підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України провів 22 січня розширене засідання в форматі круглого столу, тема якого — «Мораторій на перевірки бізнесу закінчився: чого очікувати бізнесу в 2019 році?».

Участь у круглому столі взяли члени Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України (далі — Комітет), представники Державної регуляторної служби України (далі – ДРС), лідери українських об’єднань підприємців і роботодавців, фахівці аналітичних центрів, спеціалісти у сфері права та підтримки бізнесу, звичайні підприємці тощо. Захід відкрив голова Комітету, перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Вячеслав Биковець. Він розповів, що завдяки ДРС Комітет постійно отримує багато інформації та матеріалу, які стосуються важливої для бізнесу теми заходів нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Віце-президент ТПП Ростислав Коробка заува­жив, що засідання Комітету проводиться вперше цього року, і з огляду на суспільну важливість теми додав, що вважає питання перевірок одним із основ­них для усіх без винятку представників бізнесу. Він зазначив, що кількість інспекцій, яку за останніми даними планують здійснити державні органи в межах їх компетенції, становить більше 100 тис. у різних сферах державного нагляду (контролю) загалом, з них — близько 30 тис. планових перевірок, які мають відбутися цього року.

Питання проведення перевірок Р. Коробка назвав гострим, оскільки воно постійно буде дискутуватися між владою та підприємцями. За його словами, у 2019 р. державі потрібно додатково зібрати податків та зборів на суму близько 100 млрд грн., що, відповідно, може стати тягарем для бізнесу. Відтак юридичні та інші нюанси супроводу та підтримки підприємців у питаннях проведення інспектувань їх господарської діяльності в тій чи іншій сфері залишаються першочерговими для висвітлення. З боку ТПП уже розпочалася серія семінарів, дискусій і зібрань на цю тему, і віце-президент ТПП пообіцяв у подальшому регулярно продовжувати проведення подібних заходів та розглядати аналогічні питання на рівні регіонів.

Олександр Барбелюк, директор Департаменту правової роботи ДРС, нагадав присутнім про загальні засади проведення перевірок. Зокрема, про те, що втратив чинність Закон України «Про тимчасові особ­ливості здійснення заходів державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII. Тому тепер усі державні органи, до повноважень яких належить здійснення заходів державного нагляду (конт­ролю), розпочинають перевірки згідно із Законом України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності», який передбачає два види таких заходів: планові та позапланові перевірки.

Важливим моментом є запровадження ризик-орієнтованого підходу — чим ризикованіша діяльність суб’єкта господарювання, тим частіше до нього можуть завітати з перевіркою. На момент проведення круглого столу з 85 сфер державного нагляду (контролю) ДРС погоджено критерії у 74 сферах, з них Урядом уже затверджено критерії у 37.

Для проведення кожного виду заходу нагляду (контролю) передбачено різний механізм. Для планових перевірок базовою є стаття 5 вищезазначеного закону, яка й визначає основні правові засади саме планових заходів. Серед них — наявність Річного плану, який затверджується до 1 грудня року, що передує плановому. О. Барбелюк повідомив, що ДРС у минулому вже були випадки затвердження деякими державними органами їх річних планів після вказаного строку, що тягло за собою порушення вимог закону, відтак, такі річні плани перевірок не могли виконуватися. При цьому наявність Річного плану передбачає попереднє затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення перевірок. Спікер також підкреслив умови, які повинні бути виконані з боку будь-якого державного органу, який згідно із своїм Річним планом приступає до проведення планової перевірки. Зокрема, це:

  • попереднє повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу за 10 днів;
  • опублікований на офіційному веб-сайті органу перелік питань, які можуть стати предметами перевірки;
  • затверджені уніфіковані форми актів, якими оформлюється результат проведеної перевірки;
  • конкретна тривалість проведення планової перевірки, яка обмежена законодавцем.

Спікер зауважив, що усі вказані умови відображені також у статті 10 закону, якою встановлено права суб’єктів господарювання. Зокрема, нею передбачено право на недопуск посадової особи органу державного нагляду (контролю) до здійс­нення планового заходу, якщо є відповідні порушення обов’язкових умов процедури проведення перевірки, та право вимагати її припинення у визначених законом випадках (наприклад таких, як порушення встановлених термінів проведення перевірки). Ця стаття діє при проведенні як планових, так і позапланових заходів нагляду (контролю), проте для останніх немає вимоги попереднього повідомлення суб’єкта господарювання про проведення такого заходу.

Стосовно позапланових перевірок спікер наголосив, що статтею 6 визначено можливість їх проведення виключно на передбачених законом підставах. Він пояснив, що даний момент є важливим, тому що ця стаття передбачає дещо інші підстави, які дозволяють провести державним органам позапланові перевірки, ніж ті, які передбачалися Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на період дії мораторію. Так, у період дії цього закону проведення перевірки органами, на які розповсюджувалася дія мораторію на підставі звернення фізичної особи щодо порушення її прав, законних інтересів тощо, вимагало погодження з ДРС. Нині дана підстава також вимагає погодження, проте з боку вищого цент­рального органу виконавчої влади, отже, процедурні положення зазнали певних змін. Крім того, позапланова перевірка:

  • вимагає окреслення обмеженого кола питань, які можуть стати її предметом за відповідною підставою;
  • заборонена до повторного проведення з тих самих підстав;
  • передбачає обов’язкове ознайомлення суб’єкта господарювання з підставами проведення заходу, у тому числі зі зверненням фізичної особи, захист порушених прав або інтересів якої здійснюється державним органом;
  • обмежена у тривалості законом;
  • передбачає використання уніфікованої форми акта для оформлення результатів перевірки.

Станом на 18.01.2019 р. уніфіковані форми актів, що відповідають вимогам Методики, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)», затверджено тільки у 4 сферах державного нагляду (контролю). З них 3 — у сферах, що належать до компетенції Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та 1 — Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Однак наведена спікером статистика з інспекційного порталу станом на 17.01.2019 р. (таблиця) свідчить про те, що державні органи нагляду (контролю) уже розпочали перевірки з використанням старих уніфікованих форм актів.

Таблиця. Статистика проведених заходів державного нагляду (контролю) у 2019 р. станом на 17.01.2019 р.
Станом на 17.01.2019 р. Загальна кількість проведених заходів У тому числі планових У тому числі позапланових
Держпраці 260 71 189
Держпродспоживслужба 171 30 141
ДСНС 163 121 42
Пенсійний фонд 133 1 132

Державні органи, які видають ліцензії на той чи інший вид господарської діяльності та, відповідно, є органами державного нагляду (контролю) у цій сфері, проводять перевірки з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 02.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності». У свою чергу, у ньому містяться відсильні норми до Закону України «Про основні засади державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності», тож О. Барбелюк закликав пам’ятати про цей нюанс, оскільки законодавство про ліцензування передбачає більше підстав для проведення позапланових перевірок. Результатом таких перевірок може стати анулювання ліцензії суб’єкта господарювання, що спікер назвав «вищою мірою покарання».

Торкнувшись теми оскарження дій органів нагляду (контролю), О. Барбелюк звернув увагу підприємців на можливість захищати власні права шляхом оскарження як до суду, так і до вищих органів центральної влади. Оскаржити дії посадових осіб при проведенні ними інспектувань можна й до ДРС, проте за умови, що таке оскарження стосується саме процедурних порушень.

Експерт офісу BRDO (Better Regulation Delivery Office) Яна Горюнова детально розповіла про інспекційний портал, менеджером якого вона є. Розроблений офісом BRDO, портал є пілотним модулем системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску інтегрованої автоматизованої системи, відкритим для вільного доступу, та містить усю важливу інформацію про ці заходи.

Найбільша цінність проекту полягає у вичерпній інформації про перевірки, зібраній за єдиною адресою, що усуває необхідність суб’єктам господарювання окремо перевіряти сайт кожного державного органу нагляду (контролю) у пошуках складеного ним плану перевірок у форматі xls (таблиці) або ж pdf (відскановані зображення), як це було раніше. Наразі інспекційний портал містить дані про 805 позапланових перевірок, 110 497 запланованих перевірок та 30 227 комплексних перевірок на 2019 р., а також інформацію щодо проведених у 2018 р. 56 867 перевірок. При цьому перевірки сортуються не тільки за їх предметом, але й за сферами, що дає можливість відслідковувати динаміку та статистику по кожній з них.

Я. Горюнова розповіла про процес вдосконалення порталу, який й досі триває, та про помилки, які фіксувалися при внесенні порушень посадовими особами органів державного нагляду (контролю) у систему. Серед них:

  • використання документів, які не відповідають затвердженим уніфікованим формам;
  • використання документів, які відповідають затвердженим уніфікованим формам, але втратили чинність;
  • посилання на вимоги, не передбачені чинним законодавством.

Таким чином, офіс BRDO продовжить не тільки збирати подібну важливу інформацію, а й активно її обробляти та працювати над вдос­коналенням порталу, що дозволить з часом уникати поширених помилок та полегшить життя суб’єктам господарювання.

Член Комітету та керуючий партнер юридичної компанії Dictum Світлана Мороз розглянула тему дій суб’єктів господарювання під час проведення перевірки та пояснила, якими превентивними засобами захисту варто користуватися у таких ситуаціях. Проаналізувавши судову практику 2017–2018 рр., доповідач розповіла про найпоширеніші порушення, які допускали державні органи нагляду (контролю) у ході проведення перевірок у суб’єктів господарювання:

1. Прострочені документи. Це випадки початку проведення перевірок після закінчення терміну, зазначеного для її проведення в наказі відповідного органу чи пред’явлення простроченого посвідчення.

2. Підписи неуповноважених осіб на документах, на підставі яких здійснюється перевірка. Повноваження підписувати наказ на здійснення такого заходу мають керівник контролюючого органу або його заступник, проте фіксувалися випадки підписання наказу керівником підрозділу чи іншими неуповноваженими особами.

3. Помилки у даних суб’єкта господарювання, внесених у наказ на проведення перевірки. Мова йде про неправильні код ЄДРПОУ, назву суб’єкта господарювання чи місцезнаходження.

4. Відсутність конкретного наказу щодо кожного суб’єкта господарювання. Наприклад, у 2017 р. були випадки видачі загального наказу з боку Державної фіскальної служби (далі — ДФС) щодо цілих груп суб’єктів господарювання од­нієї сфери з витягом, у якому містився перелік підприємців, перевірку яких планувалося здійснити, що є порушенням вимог Податкового кодексу.

5. Участь у проведенні перевірки особами, які не зазначені в наказі, або навіть органу, який внаслідок реорганізації чи ліквідації не уповноважений на її проведення.

У всіх вищезазначених випадках, за словами С. Мороз, слід складати акт про недопуск до перевірки, причому залучаючи Національну поліцію, виклик якої цілком обґрунтований у таких випадках, оскільки вони фактично означають спробу проникнення на територію підприємства не уповноважених на це осіб. Їх можна розцінювати як незаконне проникнення чи перевищення повноважень перевіряючими особами, що можна зафіксувати в присутності правоохоронних органів та використовувати в якості ефективного превентивного засобу.

Спікер рекомендувала звертати увагу на відомості щодо перевірок на інспекційному порталі не тільки стосовно власного бізнесу, а й щодо бізнесу контрагентів, оскільки, наприклад, за результатами планової перевірки ДФС, проведеної у одного суб’єкта господарювання, може розпочатися позапланова перевірка (зустрічна звірка) у його контрагента. Вона також нагадала про право на здійснення відеофіксації, яке мають не тільки посадові особи державних органів, але й самі суб’єкти господарювання. Відеофіксація, разом із фіксацією власних зауважень у письмовому вигляді, дозволить у подальшому більш аргументовано захищати свої права та оскаржувати дії інспекторів до вищестоящих органів.

Окремим важливим нюансом, на який варто звернути увагу підприємцям, С. Мороз назвала захист від розголошення комерційної та конфіденційної інформації. Найпершим кроком у цьому напрямі, яким зазвичай нехтують суб’єкти господарювання, є складання відповідного положення щодо такої інформації на підприємстві. При проведенні інспектувань у подальшому суб’єкт господарювання зможе ознайомлювати з цим положенням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), тим самим захиститися від розголошення інформації, визначеної в ньому як конфіденційна або комерційна, та довести вказане порушення в разі його здійснення.

Представникам бізнесу вкрай необхідно орієнтуватися в тому, на що саме очікувати після закінчення мораторію на перевірки, та яким чином здійснюватиметься державний нагляд (контроль) далі. Тому, готуючи засідання, доповідачі ставили за мету ознайомити присутніх з особливостями проведення перевірок державними органами у 2019 р. Власне, саме через актуальність теми формат заходу пройшов у вигляді розширеного засідання, куди, окрім спеціалістів та державних службовців, запросили учасників з числа підприємців і роботодавців.

Ліна Лисенко,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті