Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо захисту лікарської таємниці»)

13 Лютого 2019 1:36 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект закону «Про внесення змін до  Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо захисту лікарської таємниці»)

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Бублик Ю.В.

Народні депутати України                                                                                                                                                                 Ю.В. Бублик

                                                                                    О.І. Осуховський

Ю.В. Левченко

А.Ю. Іллєнко

О.О. Марченко

М.Й. Головко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(щодо захисту лікарської таємниці)»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

В умовах розвитку правової держави дедалі більше уваги приділяється проблемі захисту прав та законних інтересів людини, яка посідає  найважливіше місце в суспільному житті. До основних завдань держави належить охорона життя і здоров’я людини. Ст. 32 Конституції України гарантує кожному охорону особистого життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. Зазначена конституційна норма відтворила положення міжнародних документів, зокрема ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Одним з різновидів професійної таємниці, що забезпечує конфіденційність особистого життя особи, є лікарська таємниця. Правове регулювання лікарської таємниці в Україні передбачено статтями 285, 286 Цивільного кодексу та ст. 39, 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Але норма ст. 286 Цивільного кодексу України містить тільки визначення права на таємницю про стан здоров’я, не даючи при цьому визначення поняття «лікарська таємниця».

Стаття 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка називається «Лікарська таємниця», теж не містить чіткого визначення цього поняття. Відповідно до зазначеної статті медичні працівники й інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості.

Охорона лікарської таємниці в Україні характеризується відсутністю чіткого законодавчого регулювання, а саме нормативного визначення «лікарська таємниця». Питання, пов’язані з визначенням обсягу поняття лікарської таємниці, переліку суб’єктів зберігання лікарської таємниці, відповідальність за розголошення лікарської таємниці регулюються різноманітними законодавчими актами, які часто є маловідомими для громадян. Така ситуація з нормативним регулюванням питання дотримання лікарської таємниці складається аж ніяк не на користь лікарів, а навпаки створює можливості для різноманітних зловживань не лише з боку державних органів, але й з боку недобросовісних пацієнтів.

Таким чином, для належного регулювання суспільних відносин у сфері захисту лікарської таємниці доцільно дати визначення терміна  «лікарська таємниця», сформувати уточнений перелік відомостей, що становить лікарська таємниця та зазначити види відповідальності за розголошення лікарської таємниці.

  1. Цілі та завдання прийняття нормативного акта

Завданням законопроекту є визначення поняття «лікарська таємниця» та зазначення відповідальності за розголошення лікарської таємниці.

  1. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується замінити  редакцію статті  3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» і доповнити її  таким терміном:

«Лікарська таємниця – це відомості про стан здоров’я, факт медичного обстеження, огляду та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина України, іноземця або особи без громадянства, отримані медичними, фармацевтичними та іншими працівниками в процесі профілактики, діагностики, лікування та реабілітації».

Статтю 40 Закону викласти у новій редакції:Медичні, фармацевтичні та інші працівники, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стала відома інформація, яка становить лікарську таємницю, не мають права розголошувати ці відомості, окрім передбачених законодавчими актами випадків.При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.За розголошення лікарської таємниці винні особи несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

  1. Місце законопроекту в системі законодавства

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначені питання, є Конституція України, Цивільний кодекс України та Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття не впливатиме на видаткову частину державного або місцевих бюджетів.

  1. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття

Внесення відповідних змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» усуне наявні в чинному законодавстві України правові колізії, що забезпечуватиме належне врегулювання суспільних відносин у сфері захисту лікарської таємниці.

Народні депутати України                                                                                                                                                                 Ю.В. Бублик

                                                                                    О.І. Осуховський

Ю.В. Левченко

А.Ю. Іллєнко

О.О. Марченко

М.Й. Головко

Проект

зареєстровано в Парламенті

02.12.2014 р. за № 1193

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Закону України

«Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(щодо захисту лікарської таємниці)»

Верховна Рада України постановляє:

I.  Внести зміни до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 ) : 1. Статтю 3 після абзацу 8 доповнити новим абзацом 9 такого змісту:«Лікарська таємниця – це відомості про стан здоров’я, факт медичного обстеження, огляду та їх  результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина України, іноземця або особи без громадянства, отримані медичними, фармацевтичними та іншими працівниками в процесі профілактики, діагностики, лікування та реабілітації.».2. Статтю 40 викласти у новій редакції:«Стаття 40 Дотримання лікарської таємниціМедичні, фармацевтичні та інші працівники, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стала відома інформація, яка становить лікарську таємницю, не мають права розголошувати ці відомості, окрім передбачених законодавчими актами випадків.При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.За розголошення лікарської таємниці винні особи несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.».

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Кабінету Міністрів України у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо дотримання лікарської таємниці)»

Чинна редакція Редакція, що пропонується
Стаття 3. Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров’я

У цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров’я основні поняття мають таке значення:

………………………………………………….

Стаття 3. Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров’я

У цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров’я основні поняття мають таке значення:

………………………………………………….

Відсутня

 

Лікарська таємницяце відомості про стан здоров’я, факт медичного обстеження, огляду та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина України, іноземця або особи без громадянства, отримані медичними, фармацевтичними та іншими працівниками в процесі профілактики, діагностики, лікування та реабілітації.
Стаття 40. Лікарська таємниця

Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Стаття 40. Дотримання лікарської таємниці

Медичні, фармацевтичні та інші працівники, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стала відома інформація, яка становить лікарську таємницю, не мають права розголошувати ці відомості, окрім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.
Відсутня За розголошення лікарської таємниці винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством

Народні депутати України                                                                                                                                                                 Ю.В. Бублик

                                                                                    О.І. Осуховський

Ю.В. Левченко

А.Ю. Іллєнко

О.О. Марченко

М.Й. Головко

До № 1193 від 02.12.2014 р.,

внесеного народними депутатами України

Ю.Бубликом, О.Осуховським, Ю.Левченком

та іншими

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(щодо захисту лікарської таємниці)»

(реєстр. № 1193 від 02.12.2014 р.)

У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я визначити термін «лікарська таємниця», а також встановити дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці.

Необхідність прийняття цього законопроекту в Пояснювальній записці обґрунтовується потребою «належного регулювання суспільних відносин у сфері захисту лікарської таємниці».

Головне науково-експертне управління, розглянувши законопроект, не підтримує його прийняття, оскільки порушене в ньому питання захисту лікарської таємниці вже достатньою мірою врегульоване в чинному законодавстві України.

  1. Пропозиція доповнити Основи законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи) визначенням терміну «лікарська таємниця» виглядає дещо штучною, оскільки відповідне визначення вже міститься у статті 40 Основ, за змістом якої до лікарської таємниці відноситься інформація про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, яка стала відомою медичним працівникам та іншим особам у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків. Тому потреби у визначенні відповідного терміну, на думку Головного управління, немає.

Крім того, положення відповідного змісту, що спрямовані на захист права особи на охорону лікарської таємниці, містить стаття 286 Цивільного кодексу України, за якою «фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел».

  1. Використане у змінах до статті 40 Основ формулювання, за яким медичні, фармацевтичні та інші працівники, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стала відома інформація, яка становить лікарську таємницю, не мають права розголошувати ці відомості, окрім передбачених законодавчими актами випадків, виглядає не зовсім коректним, оскільки створює передумови для визначення таких випадків на підзаконному рівні. Адже термін «законодавчі акти» є ширшим за поняття «закони України» і включає в себе не тільки закони України, а й інші нормативно-правові акти. Крім того, запропонована новація за своїм змістом не узгоджується з частиною другою статті 11 Закону України «Про інформацію», згідно з якою «не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її …стан здоров’я…».
  2. Виглядають зайвими й зміни до частини третьої статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я (в редакції законопроекту), за якими «за розголошення лікарської таємниці винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством», оскільки стаття 80 зазначених Основ вже містить бланкетну норму відповідного змісту.

З огляду на вище зазначене, Головне управління не вбачає потреби у прийнятті цього законопроекту як такого, що суттєво не вплине на регулювання відповідних суспільних відносин.

Керівник Головного управління                                                                                                                                                         В.Борденюк

ВИСНОВОК

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

Назва проекту акта:  проект Закону про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я (щодо захисту лікарської таємниці)»

Реєстр. № 1193  від 02.12.2014р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: Народні депутати України Бублик Ю.В., Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та інші

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань охорони здоров’я

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 9 січня 2015 року, протокол № 8).

Голова Комітету                                                                                                                                                                                           Є. Соболєв

до реєстр. № 1193 від 02.12.2014 р.,

н.д. Ю.В.Бублик та ін.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на своєму засіданні розглянув проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо захисту лікарської таємниці) реєстр. № 1193 від 2 грудня 2014 р., поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В, Осуховським О.І, Левченком Ю.В, Іллєнком А.Ю., Марченком О.О. та Головком М.Й. (протокол № 5 від 19 січня 2015 року).

Вказаним законопроектом пропонується внести зміни до статей 3 та 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» з метою визначення поняття «лікарська таємниця» та визначення основних правових засад дотримання лікарської таємниці

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, аргументом на користь необхідності внесення таких змін є відсутність в українському законодавстві чіткого законодавчого регулювання цього питання, а саме визначення терміну «лікарська таємниця» що, на думку авторів, створює передумови для неоднозначного тлумачення змісту та застосування цього поняття в юридичній практиці.

На думку народних депутатів України – членів Комітету, ідея авторів законодавчої ініціативи щодо покращення законодавчого регулювання проблем, пов’язаних з дотриманням лікарської таємниці, заслуговує на увагу.

Слід зазначити, що на даний час питання, пов’язані з визначенням обсягу поняття лікарської таємниці, переліку суб’єктів її зберігання та відповідальністю за її розголошення регулюються низкою різних нормативно-правових актів України.

При цьому необхідно зауважити, що у деяких вказаних нормативно-правових актах йдеться не лише про лікарську таємницю, а й про таємницю щодо певних відомостей про пацієнта, хоча в усіх випадках мається на увазі однакова інформація.

Так, відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні.

Аналогічні норми містить стаття 286 Цивільного кодексу України, яка забороняє вимагати подання за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи і водночас зобов’язує осіб, яким стала відома така інформація у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел, утримуватися від поширення такої інформації.

Обов’язок збереження лікарської таємниці передбачений також Клятвою лікаря, затвердженою Указом Президента України № 349 від 15 червня 1992 року.

Кримінальна відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, передбачена статтею 145 Кримінального кодексу України.

Що стосується власне змісту поняття «лікарською таємниця», то він певною мірою розкритий лише у статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка має аналогічну назву.

При цьому, вказана стаття не містить в собі чіткого визначення, що саме є лікарською таємницею, а лише вказує, що медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Отже, можна зауважити, що вичерпний перелік відомостей, які утворюють зміст поняття «лікарська таємниця», на даний час у законодавстві України дійсно не наведений повною мірою.

Під час обговорення законопроекту, народні депутати України – члени Комітету погодились із тим, що запропоноване автором законопроекту визначення лікарської таємниці дозволить закрити вказану вище прогалину в законодавстві, оскільки це визначення вказує на інформацію, яка виникає на всіх етапах взаємодії медичного працівника з пацієнтом та містить у собі певний обсяг того, що може становити лікарську таємницю.

Однак, на думку членів Комітету, запропонована у законопроекті редакція відповідних змін до статей 3 та 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я є не зовсім досконалою та потребує певного доопрацювання, у тому числі щодо уточнення змісту поняття лікарської таємниці.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 19 грудня 2014 року (додається) вважає запропоновані законопроектом зміни недоцільними і такими, що суттєво не вплинуть на регулювання відповідних суспільних відносин.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції у своєму висновку від 14 січня 2015 року (додається) зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Враховуючи викладене вище, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо захисту лікарської таємниці) реєстр. № 1193 від 2 грудня 2014р., поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В, Осуховським О.І, Левченком Ю.В,. Іллєнком А.Ю., Марченком О.О. та Головком М.Й. прийняти за основу та доручити Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи і внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Проект відповідної Постанови Верховної Ради України додається.

Співдоповідачем із зазначеного питання під час розгляду його на пленарному засіданні Верховної Ради України пропонується визначити Голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я – народного депутата України Богомолець Ольгу Вадимівну.

Голова Комітету                                                                                                                                                                                О. Богомолець

 

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті