Проблеми із закупівлями ліків МОЗ: що виявила Держаудитслужба

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

У звіті зазначається, що Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) за рахунок коштів державного бюджету здійснює закупівлю ліків та медичних виробів із залученням міжнародних організацій за 40 напрямами, що покриває в середньому 45% потреби. За звітний період МОЗ укладено 13 договорів на закупівлю фармацевтичної продукції на загальну суму 18,0 млрд грн., за якими станом на 01.01.2019 р. поставлено ліків та медичних виробів на суму 10,8 млрд грн.

У Держаудитслужбі підкреслюють, що, незважаючи на щорічне збільшення бюджетного фінансування на закупівлю ліків та медичних виробів, коштів на покриття 100% потреби не вистачає. При цьому МОЗ у 2015–2018 рр. не забезпечувало ефективної організації закупівлі ліків та медичних виробів із залученням міжнародних організацій, а також ефективного розподілу їх у регіони України.

Відсутність у цей період графіків поставок фармацевтичної продукції, закупленої через міжнародні організації, а також подання структурними підрозділами з питань охорони здоров’я недостовірної інформації про потребу в ліках та медичних виробах призвели до їх постачання не за реальною потребою. Так, за звітний період інформація щодо потреби структурними підрозділами з питань охорони здоров’я надавалася до МОЗ у більшості випадків безпосередньо перед укладанням договорів із спеціалізованими організаціями або після цього. Це призвело до утворення значного запасу деяких препаратів і необхідності постійного перерозподілу ліків та медичних виробів в інші регіони.

Зокрема, у Кіровоградському обласному цент­рі профілактики та боротьби зі СНІДом несвоєчасні поставки медикаментів для антиретровірусної терапії дорослих, підлітків та дітей призвели до здійснення поставок лікарських засобів у 2017 р. за заявками минулих років. Це перевищило заявлену потребу в цих лікарських засобах на 168,7% та, як наслідок, призвело до виникнення значних залишків цих препаратів та необхідності перерозподілу частини ліків в інші регіони.

Нерівномірне постачання в регіони препаратів для лікування хворих на туберкульоз, зміну протоколів лікування туберкульозу, а також внесення змін в строки проведення обов’язкової вакцинації призвели до утворення значних залишків окремих препаратів.

Так, у Рівненському обласному державному територіально-медичному об’єднанні «Фтизіатрія» через відсутність хворих утворилися залишки препарату для лікування туберкульозу Циклосерин 250 мг (капс. по 250 мг, термін придатності — до 31.12.2016 р.) та Хелпосерин 250 мг (капс. по 250 мг, термін придатності — до 01.01.2017 р.). Їх не встигли використати до закінчення термінів придатності, оскільки в процесі лікування 13 хворих перервали лікування, 21 пацієнту лікування відмінили та 14 хворих померли. При цьому Управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації неодноразово зверталося до МОЗ з проханням перерозподілити зазначені препарати . Однак відповідних заходів Міністерство не вживало.

МОЗ тільки в 2018 р. запровадило нову форму збору інформації з регіонів, яка враховує їх абсолютну потребу в ліках та медичних виробах (використовується для аналітичних та інших цілей), а також фактичну (яка враховує залишки ліків та медичних виробів та очікувану поставку), а також профінансовану потребу у препаратах (кількість фактичної потреби регіонів у лікарських засобах з урахуванням обсягів виділеного фінансування).

РОЗПОДІЛ ЛІКІВ

Держаудитслужба зазначає, що в 2015–2017 рр. МОЗ не проводило в достатньому обсязі відповідного моніторингу рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я та перерозподілу або заміни залишку лікарських засобів/медичних виробів, термін придатності яких обмежений. Також не здійснювалося належне реагування на звернення структурних підрозділів з питань охорони здоров’я облдержадміністрацій та закладів охорони здоров’я про необхідність перерозподілу та/або заміни фармацевтичної продукції, термін придатності якої закінчувався. Це призвело до невикористання деяких з них до закінчення термінів придатності та в подальшому — пошуку шляхів для проведення міжнародними організаціями їх заміни.

Так, у ДП «Укрвакцина» виявлено, що станом на 1.01.2018 р. на відповідальному зберіганні на складі підприємства наявні лікарські засоби, термін придатності яких закінчився, на загальну суму 10,9 млн грн. Уточнюється, що дані препарати були поставлені міжнародними організаціями з малим залишковим терміном придатності від 4 до 9 міс, через що їх не встигли використати.

Зазначається, що у 6 випадках з 18 повернуто всі отримані ліки без використання. В одному випадку Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» із 404 поставлених флаконів препарату Ноксафіл^® повернула 400 флаконів.

При цьому зазначається, що Crown Agents надала МОЗ гарантійний лист, яким зобов’язувалася замінити препарати у разі дотримання Міністерством ряду вимог. Зокрема, щодо повідомлення причин невикористання препаратів до закінчення терміну їх придатності. Міністерство зверталося до Crown Agents з проханням провести заміну лікарських засобів як таких, що не можуть бути використані до закінчення терміну їх придатності, проте через ненадання причин їх невикористання препарати не замінювали.

Лише 27 лютого 2019 р. Міністерством укладено із Crown Agents додаткову угоду до договору закупівлі, якою досягнуто домовленість про проведення організацією заміни лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, на суму майже в 10,4 млн грн.

Крім того, на складах ДП «Укрмедпостач» протягом 2015–2018 рр. обліковувалися протерміновані лікарські засоби та медичні вироби на суму 725,4 тис. грн. Причинами їх невикористання стала відмова закладів охорони здоров’я отримувати їх відповідно до встановленого МОЗ розподілу, а також непроведення їх перерозподілу до закінчення терміну придатності.

Серед причин відмови закладів охорони здоров’я отримувати ці лікарські засоби та медичні вироби:

• неможливість їх повного застосування до закінчення терміну придатності (22,0 тис. грн., або 3,03% загальної кількості протермінованих препаратів);
• відсутність потреби в них (561,9 тис. грн., або 77,46%);
• тривалий період поставки препаратів, через що для забезпечення хворих лікарськими засобами в установлений строк заклад охорони здоров’я звернувся до благодійних організацій та отримав їх необхідну кількість у якості благодійної допомоги (47,2 тис. грн., або 6,50%);
• зміна схем лікування через відсутність необхідних препаратів протягом тривалого періоду (8,0 тис. грн., або 1,11%);
• відсутність потреби у додатковій поставці лікарського засобу (86,3 тис. грн., або 11,90%).

Через відмову закладів охорони здоров’я ДП «Укр­медпостач» неодноразово зверталося до МОЗ щодо можливості їх перерозподілу. Проте через відсутність у закладів охорони здоров’я потреби в цих ліках МОЗ так і не змог­ло здійснити перерозподіл.

Держаудитслужба повідомляє про виявлення випадків відмови пацієнтів від застосування препаратів, закуплених через міжнародні організації, тому що закупівлі через міжнародні організації здійснювалися не за торговими назвами препаратів, а за їх діючою речовиною, що дало змогу закуповувати не лише оригінальні препарати, а й генеричні.

Мова йде про закупівлю генеричних імуносупресивних препаратів, від яких відмовилися пацієнти. Це пов’язано з тим, що імуносупресанти призначаються лікарями-трансплантологами кожному пацієнту індивідуально за їх найменуванням та дозуванням шляхом перевірки сприйнятливості препарату організмом пацієнта, його переносимості та визначення необхідної його концентрації в крові пацієнта.

Тому неправильно призначений препарат, дозування чи його заміна можуть призвести як до погіршення самопочуття хворого, так і до відторгнення трансплантата. Змінити протокол лікування хворих може лише лікар-транс­плантолог, який його призначив, шляхом госпіталізації та проведення повторних лабораторних досліджень. Через це пацієнти вимагають забезпечувати їх саме тими препаратами, які їм призначені спеціалістами в індивідуальному порядку, тобто за їх торговою назвою та відповідним дозуванням.

Під час аудиту встановлено, що протягом 2017–2018 рр. 596 пацієнтів, або 24,0% загальної їх кількості у цей період, відмовилися від таких генеричних препаратів вартістю 9,1 млн грн.

Повідомляється, що через відмову пацієнтів застосовувати генеричні імуносупресанти збільшилося навантаження на обласні, місцеві, районні бюджети, за рахунок яких закуповувалися необхідні пацієнтам препарати. При цьому відмічається, що за деякими позиціями ціни на ліки, закуплені за рахунок місцевого бюджету, були вищими, ніж на аналогічні препарати, закуплені через міжнародні організації.

Також аудитом встановлено, що у 2015–2018 рр. закуплено вакцини для профілактики БЦЖ у скляних ампулах № 20 (20 доз) (далі — вакцини БЦЖ) та вакцини для профілактики дифтерії та правця у 10-дозових розфасовках. Через багатодозові розфасовки даної вакцини лікувальними закладами областей проводилося знищення її невикористаного залишку. Лише в 14 закладах протягом 2015–2018 рр. списано як знищений невикористаний залишок через багатодозові розфасовки 852 566 доз вакцин БЦЖ на загальну суму 1926,3 тис. грн.

При цьому згідно з Методикою розрахунку потреби в медичних імунобіологічних препаратах (вакцинах) та медичних виробах, які використовуються для профілактичних щеплень, Міністерством збільшено показник втрат (розлив) вакцин БЦЖ. Це дає змогу закладам охорони здоров’я списувати цю вакцину на розлив у більшій кількості. Тобто замість зменшення обсягів списання вакцин БЦЖ на розлив шляхом закупівлі цієї вакцини, розфасованої в менших дозах, Міністерство дало дозвіл закладам охорони здоров’я на списання значної кількості цієї вакцини на розлив .

Проведений аналіз списання вакцини БЦЖ свідчить, що під час застосування вакцини БЦЖ, закупленої у багатодозових розфасовках, втрачається більше 50%.

Тому закупівля вакцин у багатодозових розфасовках зумовлює високий рівень так званих природних втрат, що призводить до нераціонального використання бюджетних коштів на їх придбання, але в той же час нормативно закріплена.

УМОВИ ДОГОВОРУ

У звіті зазначається, що відповідно до укладених договорів МОЗ здійснює стовідсоткову попередню оплату і за умовами договорів Міністерство перераховує міжнародним організаціям кошти в доларах, за курсом, що склався на день купівлі валюти на Міжбанківському валютному ринку України.

При цьому у договорах, укладених з:

• всіма міжнародними організаціями у 2015 р., відсутні умови щодо термінів постачання фармацевтичної продукції;
• Crown Agents у 2016–2018 рр. відсутня умова щодо термінів постачання ліків та медичних виробів;
• ЮНІСЕФ та ПРООН у 2016–2018 рр. визначено, що поставка ліків та медичних виробів здійснюється у строк від 12 до 18 міс з дати проведення МОЗ попередньої оплати.

Додатковими угодами до цих договорів також продовжувався строк поставки лікарських засобів та медичних виробів. Зокрема, додатковою угодою до договору, укладеного в жовтні 2016 р. між МОЗ та ПРООН, продовжено терміни поставки до 18 та 24 міс.

Аналізом встановлено, що за бюджетні кошти 2016 р. за напрямом «Централізована закупівля медикаментів та виробів медичного призначення для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації» МОЗ перерахувало кошти ПРООН 11.10.2016 р., у той час як їх поставка здійснювалася з 21.02.2018 до 12.06.2018 р. Однак згідно з вищезгаданою додатковою угодою ПРООН не порушено умов договору щодо строку поставки ліків.

Те ж саме стосується й поставок медикаментів для лікування туберкульозу, кошти на закупівлю яких МОЗ перерахувало ПРООН 30.12.2016 р., а поставки здійснювалися з 08.02.2018 до 12.11.2018 р.

Аналогічна ситуація за договорами з ЮНІСЕФ, зокрема, кошти на закупівлю імунобіологічних препаратів для проведення імунопрофілактики населення та медикаментів для антиретровірусної терапії перераховувалися в 2016 р., а поставки препаратів здійснювалися в 2018 р. Як і у випадку з ПРООН, відповідно до укладених додаткових умов до договору на закупівлю ЮНІСЕФ не порушено встановлені строки поставки.

Постачання лікарських засобів та медичних виробів за бюджетні кошти 2017 р. здійснювалося аналогічно. Зафіксовано випадки, коли від моменту надання стовідсоткової передплати до моменту постачання фармацевтичної продукції минало 12–24 міс.

Станом на 1.01.2019 р. міжнародні організації:

• поставили ліків та медичних виробів за договорами, укладеними у 2015–2018 рр., на загальну суму 10,8 млн грн.;
• протягом 2017–2018 рр. на рахунок МОЗ повернуто кошти на загальну суму 91,6 млн грн.;
• не поставлено фармацевтичну продукцію на загальну суму 7,1 млн грн. (за даними бухгалтерського обліку МОЗ обліковувалася дебіторська заборгованість).

ПОСТАЧАННЯ В РЕГІОНИ

У звіті також наголошується, що МОЗ на ДП «Укрвакцина» та ДП «Укрмедпостач» відповідними договорами-дорученнями покладено обов’язок з митного оформлення, зберігання та постачання в регіони фармацевтичної продукції, закупленої міжнародними організаціями. Цими договорами передбачено, що підприємства повинні в 30-денний строк здійснювати доставку фармацевтичної продукції до закладів охорони здоров’я згідно з розподілом МОЗ. Однак Держ­аудитслужбою виявлені випадки, коли постачання проводилося з перевищенням встановленого строку доставки.

Зокрема, у ДП «Укрмедпостач» лікарські засоби, закуплені за напрямом «Централізована закупівля витратних матеріалів для лікування хворих методом перитонеального діалізу» поставлялися протягом 31–159 днів після отримання відповідного розподілу.

А в ДП «Укрвакцина» лікарські засоби, закуп­лені за напрямом «Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики», постачалися протягом 34–430 днів після отримання розподілу МОЗ.

Також встановлено, що через тривалий період здійснення МОЗ розподілу закуплених лікарських засобів та медичних виробів, вони певний час перебували на складах цих підприємств. Зокрема, на складах ДП «Укрмедпостач» знаходилися препарати, закуплені за напрямом «Централізована закупівля медикаментів для лікування туберкульозу», протягом 50–83 днів до прийняття рішення про їх розподіл.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ

З метою підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів під час закупівель ліків через міжнародні організації Держаудитслужба пропонує:

1) внести зміни до договорів з міжнародними організаціями і передбачити, щоб у разі прострочення постачальниками визначених графіків поставки до них застосовувалися санкції;

2) виключити з напрямів закупівель ту фармацевтичну продукцію, обсяги фінансування за якими є незначними, та перерозподілити вивільнені кошти між місцевими бюджетами для їх придбання. Також у подальшому включити їх вартість до медичної послуги, яка закуповуватиметься Національною службою здоров’я України (НСЗУ);

3) припинити централізовану закупівлю імуносупресивних препаратів, а для задоволення потреб пацієнтів у зазначених ліках запровадити повне або часткове відшкодування їх вартості (реімбурсацію) за кош­ти державного бюджету. Для цього ініціювати внесення змін до Порядку реімбурсації лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152;

4) доручити закупівлю ендопротезів за кошти державного бюджету безпосередньо закладам охорони здоров’я, які проводять операції з їх залучення, шляхом виділення їм фінансування в формі медичної субвенції. Також пропонується в подальшому включити їх вартість до медичної послуги, яка закуповуватиметься НСЗУ;

5) для зменшення природних втрат вакцини для профілактики БЦЖ розглянути питання щодо закупівлі частини зазначеної вакцини у розфасовках по 10 доз.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!