Положення нових ДБН потребують додаткового роз’яснення — завідувач аптеки

До редакції нашого видання звернувся завідувач аптеки, ТОВ «Аптека ПМП № 13», м. Чернівці, Борис Зорін стосовно Державних будівельних норм (ДБН) В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», які набули чинності 1 квітня 2019 р. У листі наведено точку зору стосовно проблем, з якими стикнулися аптеки при реалізації нових вимог.

Нові ДБН та нові штучні проблеми

З набуттям чинності з 1 квітня 2019 р. новими ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» в аптечній мережі виникла низка непорозумінь, як діяти на їх виконання. Дуже хотілося б, щоб в обговоренні проблем, з якими стикнулися аптеки, взяли участь практичні працівники аптек і в «Щотижневику АПТЕКА» з’явилися їх пуб­лікації. Зокрема, щодо положення розділу ДБН «Сфера застосування» в частині розумного пристосування житлових будинків та громадських будівель і споруд з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Тому що воно по-різному трактується спеціалістами, у тому числі й будівельними експертами. Нам відомо, що проблемні аспекти реалізації нових ДБН уже оперативно розглянула і Громадська рада при Державній службі України з лікарських засобів та контро­лю за наркотиками (далі — Держлікслужба), і посадовці Держлікслужби за участю заінтере­сованих служб.

Разом із цим вважаю доцільним інформувати колег та компетентних осіб, із чим ми зіт­кнулися при вивченні можливостей впровадити ДБН в аптеки.

Відповідно до ДБН у п. 1. «Сфера застосування» зазначається, що його вимоги поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та переоснащення існуючих житлових та громадських будівель та споруд шляхом здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та переоснащення з урахуванням потреб маломобільних груп населення (МГН).

У свою чергу, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхалад­зе 21.03.2019 р. на Форумі міст України акцентував увагу саме проектувальників, будівельників, що вони повинні вводити нові об’єкти в експлуатацію відповідно до нових вимог ДБН і що вони нестимуть повну відповідальність за їх виконання (мова йшла лише про нові проекти нових об’єктів). Також тоді він зазначив: «…хочу нагадати проектувальникам, архітекторам, будівельникам, що всі проекти, що розробляються, і об’єкти, що зводяться, повинні відповідати чинним вимогам ДБН».

Також звертаю увагу, що окремі пункти ДБН починаються із словосполучення «При проектуванні…». У зв’язку із цим під час першої зустрічі з будівельними експертами у них виникає питання: чи уважно ми читали ДБН, і якщо так, то що ми плануємо робити із вказаного в розділі «Сфера застосування». Якщо аптека розміщена в існуючих житлових та громадських будівлях чи історичних ареалах та не планує проводити капітальний ремонт, реконструкцію і т.п. тому, що в неї відсутня така потреба, а саме на це потрібна проектно-технічна документація (експерти дають їй фахову оцінку), то ніхто не може зобов’язувати сліпо виконувати ці норми. Чи правомірними є дії перевіряючих, які вимагають надати якийсь документ щодо можливості встановлення пандусу чи іншого пристрою на даному об’єкті (аптека), що існує вже десятки років, або стосовно відсутності такої можливості? У «розумному пристосуванні», вважають фахівці, слід обов’язково врахувати стан доріг та тротуарів біля об’єкту, фізичну можливість осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в саме цьому районі переміщуватися, наявність ухилів для в’їзду з тротуару на дорогу та навпаки, а також, до якої категорії віднесено даний будинок та мікрорайон.

Також на сьогодні існують проблеми із застосування вимог нових ДБН у аптек, розміщених в історичних будівлях. Адже Законом України «Про охорону культурної спадщини» встановлені правила використання історичних ареалів та обмеження господарської діяльності на їх територіях. Так, ст. 24 Закону передбачено, що використання об’єктів культурної спадщини має здійснюватися у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень цього об’єкта та забезпечує його матеріальну автентичність, просторову композицію елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

У період, коли діяли попередні ДБН В.2.2-17:2006, відділи культурної спадщини міських чи районних рад за запитом аптек обстежували й надавали висновки про можливість чи відсутність можливості у встановленні технічних засобів чи механізмів, зокрема — пандусів. Таких повноважень тепер ці відділи не мають. Вони рекомендують аптекам звертатися до фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати, що за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, ДБН, стандартам і несуть відповідальність за достовірність наданих звітів (ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Знову виникає питання: нічого в історичному місці не змінилося, що було зроблено в окремих спорудах — було погоджено та затверджено відповідними службами… За непомірну плату нові спеціалісти видаватимуть копії старих висновків, змінивши заголовок на Звіт… Видимість роботи замість роботи і нічого більше. Чому ж на місцях в окремих регіонах старі висновки не визнають? У який нормативно-правовий акт, хто і коли (бажано терміново) внесе пропозицію залишити в силі видані такими ж, як і тепер, фахівцями?

Слід звернути увагу і на пункт 4.3 ДБН, де чітко вказано: при реконструкції, реставрації, капремонті та технічному переоснащенні існуючих житлових та громадських будівель та споруд повинні бути забезпечені:  доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будівель і споруд усіх користувачів, зокрема МГН.

У п.4.4 ДБН нагадують, що «проектні рішення не повинні обмежувати умови життєдіяльності інших груп населення, а також експлуатації будівель» (ми це розуміємо і як турботу про умови праці персоналу аптечного закладу, який «експлуатує» цю будівлю).

Пристосування допоміжних пристроїв та механізмів (пандуси, підйомники, переносні апарелі…) в окремих будівлях не стільки принесе користі одній людині, скільки створить незручності тисячам клієнтів аптеки.

Щоб краще зрозуміти суть та складність проблеми, хочу розглянути та деталізувати розрахунки щодо одного лише пандусу.

Пп. 1 п. 167 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) дозволено розміщення залу для обслуговування населення не тільки на першому поверсі за умови, якщо рівень його підлоги не нижче/вище планувального рівня землі більше ніж на 0,5 м (старі ГОСТ за такої висоти дозволяли встановлювати тимчасові пандуси).

П. 5.31 ДБН встановлюють «Безпечний нахил площини не може перевищувати 8% (1:12)». У розділі про пандуси (розрахунки з інтернету) вказується, якщо різниця у висоті між майданчиками становить 50 см та максимальний ухил пандуса для інвалідів 4,8 градуси або 8%, то його довжина становитиме 1:8·50=6,25 м! Та давайте ще до цієї довжини додамо 80·80 см майданчик для в’їзду та розвороту… Мабуть, коментарі тут зайві.

Встановлення інших пристроїв аналогічно є проблемним.

У зв’язку із цим закликаємо долучитися до обговорення нових вимог ДБН професійні аптечні асоціації та спілки.

Б. Зорін,
в.о. директора,
провізор вищої категорії,
кавалер ордену «Знак пошани»

Комментарии

Пруднікова Олена 02.08.2019 2:50
Шановний Пане Борис! А Підприємство, де Ви працюєте є членом фармацевтичної асоціації?
Пруднікова Олена 02.08.2019 3:07
Але якщо підприємство .завідуючий,якого Пане Борис не є членом фармацевтичної асоціації. то закликати до обговорення не має сенсу. Вихід один судові позови ! Лише СПД або асоціація , як представник СПД може подати позов! Але будьте готові під стінами суду зустрітися у інвалідами учасниками АТО!
Ирина 02.08.2019 6:46
Совершенно поддерживаю авторов этого запроса! Ждём разъясний юристов.
Павло 04.08.2019 12:14
Як на мене все норм. Якщо вже експлуатується - всі зауваження не правомірні. Якщо проектується, тоді подумайте і про МГН. Підбирати приміщення, щоб могли бути виконані всі норми. Що не зрозуміло?
Олена, провізор вищої категорії 05.08.2019 1:03
Аптека - це, в першу чергу, заклад охорони здоров`я. Якщо було зроблено рішення займатися реалізацією лікарських засобів, то потрібно бути готовими і до спілкування з інвалідами, мамочками з колясками, літніми людьми з тростиночками... Є аптеки, котрі десятиріччами роблять, але пальцем об палець не було вдарено їхніми власниками, щоб зробити пандус або поручень. Вважаю, якщо починається мусолення теми пандусів, то це звичайна відсутність людності та ухилення від виконання звичайного громадського обов`язку. Якщо кнопка виклику провізора кріпиться біля крильця лише перед перевірками Держлікслужби, якщо купляються справки у архіторів, якщо в зимку на крильці відсутні елементарні засоби від гололедиці, відсутні на крильці поручні, то це звичайне свинство.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи