Утиск бізнесу з боку держави: Рада прийняла скандальний закон

16 січня 2020 р. на черговому пленарному засіданні Верховної Ради України розглядався урядовий законопроєкт від 30.08.2019 р. реєстр. № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Ухвалюючи законопроєкт у другому читанні, народні депутати неочікувано підтримали внесення в текст правки, якою передбачено підвищення лімітів річного доходу для фізичних осіб — підприємців (ФОП). Зокрема, зміни торкнуться п. 4 ст. 291 Податкового кодексу України, яким визначено групи платників єдиного податку та їх річний обсяг доходу.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук також повідомила про це на своїй сторінці в соціальній мережі, зазначивши, що «підприємці мають розвиватися, а не ховати свої доходи та переводити бізнес у тінь». Отже, після набуття законом чинності граничні розміри річного доходу для ФОП збільшаться наступним чином:

• для першої групи — з 300 тис. грн до 1 млн грн;
• для другої групи — з 1,5 млн грн до 5 млн грн;
• для третьої групи — з 5 млн грн до 7 млн грн.

Після підписання документа головою Парламенту його має бути направлено на підпис Президенту України, а потім офіційно опубліковано. Набуття чинності передбачене з дня, наступного за днем опублікування.

Раніше в Державній регуляторній службі України (ДРС) попереджали про загрози для бізнесу, які несуть положення законопроєкту № 1210. Зокрема, ним в 4 рази збільшуються штрафи для платників податків за порушення у сфері адміністрування податків і запроваджується ряд нових штрафів, у тому числі за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість тощо. При цьому строки проведення контролюючим органом виїзних перевірок збільшуються для всіх груп платників податків, включаючи суб’єктів малого підприємництва.

Також законопроєкт відтерміновує врахування курсових різниць платника податку в податковому обліку з податку на прибуток. В ДРС попереджали, що курсова різниця прямо впливає на фінансовий результат діяльності кожного підприємства та визнаються доходами і витратами в бухгалтерському обліку, тому перенесення нарахування курсової різниці для цілей податкового обліку на період сплати заборгованості перед нерезидентом може призвести до значних викривлень між фактичною заробленою сумою коштів та умовно розрахованою сумою, з якої виключено курсову різницю. Наслідком застосування цих положень можуть стати значні фінансові збитки суб’єктів господарювання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!