ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ
Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Доповідати зазначений законопроєкт на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Королевська Н.Ю.
Народний депутат УкраїниН.Ю. Королевська
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
1. Обґрунтування необхідності прийняття проєкту акта
Статтею 49 Конституції України кожному громадянину гарантується право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Також передбачено, що в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, при цьому держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності, а існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Усі ці конституційні норми були грубо порушені унаслідок ухвалення 19 жовтня 2017 р. Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII, який дав старт так званій «медичній реформі» в Україні.
Дія вказаного закону, а також непрофесійна та безвідповідальна урядова політика, що реалізувалася у галузі охорони здоров’я протягом кількох останніх років, привела до стрімкої деградації вітчизняної системи охорони здоров’я до рівня найвідсталіших країн світу.
У Глобальному рейтингу добробуту держав (Prosperity Index), який щорічно складає британський аналітичний консорціум «The Legatum Institute», Україна серед 149 країн світу за критерієм рівня розвитку системи охорони здоров’я опустилася з 86 місця в 2013 р. на 135 місце у 2017 р. та на 137 місце у 2018 році. Згідно з міжнародними оцінками, у середньому за рівнем, доступністю та ефективністю медичного забезпечення населення за підсумками 2018 року Україна за рейтинговими позиціями знаходиться нижче таких країн як Ліберія, Афганістан, Конго, Ірак і Йемен. У дзеркалі міжнародних рейтингів відображено катастрофічний обвал позицій нашої держави усього за останні п’ять років.
За цей період характерними явища у вітчизняній сфері охорони здоров’я стали: шокуючі темпи зростання цін на ліки та лікарські засоби; пряма загроза інфекційних епідемій через провалену вакцинацію населення, в тому числі дітей; постійні зриви державних закупівель медпрепаратів і низка пов’язаних з цим корупційних скандалів; жебрацька оплата праці медичних працівників і масштабне зростання заборгованості перед ними із виплати заробітної плати; вкрай цинічні висловлювання та плани керівництва міністерства щодо скорочення фінансування програм лікування онкологічних хворих тощо.
Офіційна статистика фіксує значне погіршення основних показників розвитку вітчизняної сфери охорони здоров’я, що у тому числі й під руйнівним впливом зазначеної «медичної реформи», яка офіційно впроваджується з 2017 р., а неофіційно — ще з 2014 р. Так, за даними Держстату, в Україні кількість лікарняних закладів скоротилася на 22,7% — з 2,2 тис. на кінець 2013 р. до 1,7 тис. на кінець 2017 року. Кількість лікарняних ліжок у розрахунку на 10 тис. населення скоротилася на 16,9% — з 88,0 на кінець 2013 р. до 73,1 на кінець 2017 року. Кількість лікарів усіх спеціальностей у розрахунку на 10 тис. населення скоротилася на 8,1% — з 48,0 на кінець 2013 р. до 44,1 на кінець 2017 року. Кількість середнього медичного персоналу у розрахунку на 10 тис. населення скоротилася на 12,3% — з 97,4 на кінець 2013 р. до 85,4 на кінець 2017 року.
Зазначене погіршення ключових параметрів розвитку сфери охорони здоров’я, мало вкрай негативні наслідки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Україна в останні роки постійно зміцнює лідерські позиції в світових і європейських антирейтингах за рівнем вакцинації населення та поширеністю складних захворювань.
Станом на кінець 2018 р., як свідчать дані Центру громадського здоров’я МОЗ, рівень вакцинації дітей старше одного року проти туберкульозу складав лише 34,5%; проти дифтерії, правця та кашлюку — лише 38,0%; проти поліомієліту — лише 48,7%, проти гепатиту «В» — лише 38,1% планової кількості дітей, що мають пройти щеплення.
Упровадження «медичної реформи» не допомогло виправити ганебну ситуацію — в останні роки Україна закріпилися у якості безперечного лідера Європи за масштабами поширення СНІДу, ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів «С» і «В», а також різних форм туберкульозу. Так, за даними Держстату, кількість ВІЛ-інфікованих хворих, які перебували на обліку в медичних закладах на кінець року (у розрахунку на 100 тис. населення), зросла з 308,8 у 2013 р. до 335,4 у 2017 р., тобто на 8,6%, а кількість хворих на СНІД з числа ВІЛ-інфікованих, які перебували на обліку в медичних закладах на кінець року (у розрахунку на 100 тис. населення), відповідно, зросла з 64,2 до 103,9 або в 1,6 раза.
За оцінками ВООЗ, за підсумками 2018 року Україна стала світовим лідером за кількістю хворих на кір — за минулий рік в країні було зареєстровано 35 тис. 120 випадків інфікування. Вочевидь, у 2019 р. ситуація значно погіршиться, бо лише за грудень 2018 р. — серпень 2019 р. в Україні на кір захворіли вже 57 тис. 301 людина, з них від ускладнень кору померли 18 людей. Також ВООЗ інформувала, що в 2019 р. нашій державі загрожує спалах дифтерії. Ці оцінки чітко демонструють, що на сьогодні державна система охорони здоров’я деформована настільки, що неспроможна убезпечити населення України від епідемій захворювань, які були успішно подолані в нашій країні ще кілька десятків років тому.
Як відомо, рівень охорони здоров’я є одним з ключових факторів, що впливають на національні показники народжуваності та смертності населення. В Україні в останні роки фіксується просто катастрофічна демографічна динаміка. За офіційними даними Держслужби статистики, в 2014 році (без АРК і зони АТО) в Україні на 100 померлих припадало 73 живонароджених, тоді як за підсумками І півріччя 2019 р. — вже тільки 49 (кількість живонароджених — 149 тис. 549 осіб, кількість померлих — 304 тис. 330 осіб). Тобто, на початку проведення МОЗ так званих «медичних реформ» в 2014 році, смертність перевищувала народжуваність в 1,4 рази, а нині перевищує вже більш ніж удвічі. Це прямий результат безвідповідальних і по суті антисоціальних «реформ», які просував МОЗ у середині 2014 р. — серпні 2019 р., насправді не реформуючи, а стрімко руйнуючи національну систему охорони здоров’я.
Під впливом згубної політики, що реалізувалася у вітчизняній медичній галузі в останні кілька років, і лікарі, і середній медичний персонал масово виїжджають з України на заробітки за кордон. Однією з причин цієї загрозливої для розвитку вітчизняної сфери охорони здоров’я трудової міграції є відсутність гарантій з боку держави щодо достойної та своєчасної оплати праці.
В останні роки Урядом допущено накопичення величезної суми «зарплатних» боргів у галузі охорони здоров’я. Якщо на початок 2014 року (без АРК і зони АТО) загальна заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками цієї галузі становила лише 4,0 млн. грн, то на 1 червня 2019 року вона зросла до 15,8 млн. грн, тобто майже в 4 рази.
При цьому середня заробітна плата в галузі охорони здоров’я залишається однією з найнижчих у країні — за даними Держстату, у червні 2019 р. її розмір становив 7542 грн, що майже в 1,5 рази нижче, ніж розмір зарплати в середньому по економіці (10783 грн). Така ситуація на ділі демонструє абсолютно згубні для кадрового потенціалу галузі наслідки «медичного реформування».
Ураховуючи, що впровадження так званої «медичної реформи» призвело до повної деградації національної системи охорони здоров’я, різкого скорочення доступу громадян до якісного медичного обслуговування, зростання рівнів захворюваності та смертності населення України, пропонується в законодавчому порядку врегулювати питання негайної та повної відміни вказаної «реформи».
2. Мета і завдання проєкту акта
Метою законопроєкту є визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
3. Загальна характеристика та основні положення проєкту акта
Законопроєктом пропонується визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII від 19.10.2017 року.
4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання
У відповідній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Регламент Верховної Ради України.
Реалізація проєкту не потребуватиме внесення змін до інших законів України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проєкту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціальних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття проєкту закону створить передумови для відновлення змісту та обсягу прав і свобод громадян та скасуванню так званої «медичної реформи».
Народний депутат УкраїниН.Ю. Королевська
Проєкт
зареєстрований в Парламенті 27.02.2020 р. за № 3130
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
Верховна Рада України постановляє:
I. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31).
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Конституцією України та цим Законом;
2) забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Конституцією України та цим Законом.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим