Впровадження оцінки технологій охорони здоров’я у світі та Україні: актуальність підготовки професійних фахівців

Оцінка технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) є одним із ключових напрямів реформування охорони здоров’я у світі, що передбачає комплексну незалежну експертизу ефективності застосування технологій охорони здоров’я у контексті медичних, економічних, соціальних та етичних питань. У цьому світлі актуальності набуває підготовка кваліфікованих фахівців — експертів з НТА, здатних на належному рівні проводити оцінку з використанням сучасних методів аналізу: клінічного, економічного, порівняльної ефективності, впливу на бюджет та ін., а також узагальнювати, інтерпретувати результати та документально оформляти звіти й впроваджувати їх у наукову, освітню та практичну діяльність, відображати їх у нормативно-правових документах. Потреба у таких фахівцях, як виконавці та користувачі, відчувається в агенціях HTA, університетах, лікарнях, а також в організаціях з планування та фінансування охорони здоров’я.

За поданням МОЗ України наприкінці 2019 р. Міністерством соціальної політики України було прийнято рішення про введення до Нацiонального класифiкатора України посади «експерта з оцінки технологій охорони здоров’я». Попередній прогноз потреби вітчизняної системи охорони здоров’я у таких фахівцях становить більше 2 тис.

Наприкінці 1990-х років більшість промислово розвинених країн, усвідомлюючи важливість НТА у прийнятті рішень та політиці у сфері охорони здоров’я, поставили пріоритетне завдання щодо впровадження НТА у цій галузі. Розвиток HTA відбувався у США та країнах Європи паралельно, проте, як свідчить аналіз, на той час майже не існувало офіційних освітніх програм.

У цьому контексті цікавим є досвід міжнародної співпраці за підтримки Євросоюзу щодо розробки магістерської програми з НТА. У 1999 р. створено Консорціум Ulysses з 5 університетів та 5 агентств HTA в Європі (Іспанія та Італія) та в Канаді. Спеціальною програмою з НТА було передбачено 4 інтенсивні 2-тижневі модулі, організовані в різних містах (Монреаль, Рим, Барселона та Оттава), а також навчання на період до 8 міс на базі університету та агентства з HTA.

Передбачалося вивчення таких напрямів: принципи та практика НTA; методи HTA; економічна оцінка; клінічні рекомендації та засоби вирішення; аналіз політики охорони здоров’я; етичні та соціальні проблеми, поширення та вплив HTA; управління організаціями охорони здоров’я.

Здобувачі після завершення стажування захищали магістерську дисертацію або проєкт аналізу політики охорони здоров’я. Магістерська програма в галузі HTA та управління охороною здоров’я розпочалася у 2001 р. та проводиться раз на 2 роки. Основними перевагами такої співпраці були інтенсивний формат, гнучкість, зручність; взаємодія між користувачами HTA та розробниками; міжнародна академічна та професійна співпраця; партнерство з агенціями (здобувачі навчаються у середовищі, яке цілком відповідає їхній майбутній кар’єрі); глобальний підхід до доказової практики; мультидисциплінарна освіта. Використання засобів дистанційного навчання дозволяє зменшити витрати і підвищити мобільність.

Починаючи з 2002 р., навчальні курси університетського рівня з НТА уже пропонували 48 країн, зокрема Естонія, Угорщина та Німеччина, курси безперервної освіти — Австрія, Фінляндія та Латвія та ін. Обидва вказані варіанти навчання були поширені у Великобританії, Данії, Ізраї­лі, Італії, Іспанії, Нідерландах, Польщі, Франції, Швеції, Швейцарії тощо.

Наразі можна виділити щонайменше 10 типів освітніх технологій у системі НТА:

1. Магістерські програми з HTA (зокрема на здобуття рівня магістра наук) пропонують класичні університети Іспанії, Великобританії, а також Міжнародний консорціум «Улісс» (у тому числі із залученням професійних організацій з НТА).

2. Дистанційні курси з НТА пропонуються як на переддипломному рівні, так і для післядипломного навчання (організаторами можуть бути як наукові, освітні заклади, так і національні агенції). Наприклад, дивізіон НТА Міжнародної федерації медичної та біологічної інженерії (International Federation of Medical and Biological Engineering — IFMBE) створив платформу елект­ронного навчання «HTA E-Learning platform», що містить 9 дистанційних курсів різного рівня. Для передачі знань з НТА також використовуються освітні портали, які об’єднують велику кількість освітніх ресурсів різних університетів. У рамках відкритого масового онлайн навчання (massive open online course — MOOC) Coursera серед іншого пропонує курс з НТА університету Міннесоти, на порталі FutureLearn розміщені дистанційні курси з оцінки технологій охорони здоров’я британських університетів Шеффілда та Глазго.

3. Курс підготовки PhD з HTA. Докторські курси з HTA пропонуються у різних варіантах: з отриманням сертифіката або диплома, у тому числі в онлайн-форматі (університети Австрії, Великобританії, країни Басків в Іспанії).

4. Ознайомчі курси з HTA можуть проводитися для різних цільових груп (у Данії, Ізраїлі, Латвії, Нідерландах); у Польщі викладаються на рівні бакалаврату та аспірантури Національним цент­ром оцінки якості охорони здоров’я.

5. Методологія HTA — інтенсивний курс, призначений для користувачів та виконавців НТА (наприклад в Іспанії — на рівні випускників та як курс безперервної освіти; організаторами є Служба охорони здоров’я Галісії разом з Університетом Сантьяго де Компостела).

6. Літня та зимова школи з HTA започатковані у 2000 р., курси ґрунтуються на проєктах HTA, що виконуються здобувачами освіти. Літня школа функціонує в Данії, зимова являє собою співпрацю агентств HTA у Данії, Фінляндії, Швеції та Норвегії.

7. HTA у фокусі. Деякі курси HTA акцентують увагу на окремих аспектах або спрямовані на задоволення інформаційних потреб різних цільових груп. Наприклад, з орієнтацією на паліативну медицину, діагностичні методи та ін. Щодо конкретної цільової групи, то, наприклад, у Польщі Національним центром оцінки якості медичної допомоги проводиться курс для розробників політики «HTA — основа політики відшкодування коштів». HTA для лікарів організовується як курс спеціальної освіти Медичним центром університету Неймеген (Нідерланди).

8. HTA як частина магістратури в галузі охорони здоров’я представлена у Нідерландах, Іспанії, Швейцарії, Данії та Німеччині.

9. HTA як частина курсу економіки охорони здоров’я. Елементи HTA надаються у поєднанні з курсами з економіки охорони здоров’я в Інституті громадського здоров’я Університету Тарту (Естонія) та у Будапештському економічному університеті (Угорщина). Ізраїль крім вступного курсу надає курс з HTA з акцентом на менеджмент.

10. Досить популярними є навчальні тренінгові програми, що спрямовані на підвищення поінформованості у сфері НТА. Аналіз свідчить, що НТА наразі активно розвивається і пропонує безліч програм короткострокового навчання (тренінги, семінари, майстер-класи, Workshop).

Освітні програми ISPOR

Міжнародне товариство фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) пропонує широкий спектр навчальних програм з HTA як у сфері економіки охорони здоров’я, так і загальної освітньої програми HEOR. Освітні програми світового класу ISPOR охоплюють десятки тем на всіх професійних рівнях. З цією метою проводяться як короткострокові курси, тренінги, так і більш масштабні — асамблеї, форуми, симпозіуми тощо. Наприклад, Європейська асоціація EUnet HTA періодично проводить форуми з НТА.

За даними ВООЗ, академічні програми з НТА (вища освіта, магістратура) пропонують 27 країн світу, з них 13 — європейських. Курси, тренінги та семінари з НТА проводяться у 61 країні, у тому числі 26 країнах Європи. Внутрішнє навчання персоналу (тренінги або семінари) проводяться у 52 країнах (зокрема, 21 належить до Європейського регіону ВООЗ).

У таблиці наведені назви освітніх магістерських програм (MSc) з HTA, що пропонуються навчальними та науковими закладами в деяких країнах світу.

Курси, тренінги та семінари з НТА проводяться у 26 країнах Європи, 11 країнах Західно-Тихоокеанського регіону ВООЗ, 8 країнах Африки та 8 країнах Американського регіону, 5 країнах Східного Середземномор’я, 3 країнах Азії.

Внутрішнє навчання персоналу (тренінги або семінари) проводиться у 21 країні Європи, 9 країнах Американського регіону, 8 країнах Західно-Тихоокеанського регіону ВООЗ, 7 країнах Африки, 4 країнах Східного Середземномор’я, 3 країнах Південної та Східної Азії.

З метою визначення думки працівників віт­чизняної системи охорони здоров’я щодо впровадження НТА за сучасних умов проведено масштабне опитування у рамках семінарів «Актуальні питання впровадження оцінки медичних технологій та здійснення публічних закупівель у галузі охорони здоров’я», які відбулися протягом серпня–жовтня 2019 р. у 8 регіонах України (Харків, Одеса, Київ та Київська обл., Львів, Полтава, Він­ниця, Житомир, Дніпро).

В опитуванні взяли участь 845 осіб, більшість із них (44,7%) мають вищу медичну освіту, 26,5% — економічну, 12,9% — фармацевтичну та 14,9% середню спеціальну медичну. Респонденти працюють у державних (9%) та комунальних (91%) закладах охорони здоров’я на посадах головного лікаря або його заступника, головної або старшої медсестри, завідувача відділення, економіста, бухгалтера, юриста, фахівця з публічних закупівель, провізора, фармацевта, завідувача аптеки тощо. Також в опитуванні брали участь окремі представники департаментів охорони здоров’я, навчальних закладів, ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та структурних підрозділів профільного міністерства.

Переважна більшість опитаних (86%) вважають, що впровадження НТА у сучасних умовах є вкрай необхідним та економічно доцільним, 14% — важливим, але не першочерговим завданням. Також встановлено, що більшість фахівців (56%) у практичній діяльності хоча б частково стикалися з оцінкою технологій охорони здоров’я та мають уявлення про актуальність НТА у сучасних умовах (59%). Але щодо методології НТА, інформаційних джерел та нормативно-правового регулювання даної сфери знань явно недостатньо: 25, 32 та 28% відповідно.

Відповіді професіоналів охорони здоров’я щодо основного призначення НТА розподілилися таким чином, як представлено на рис. 1. Так, більшість опитаних (73%) віддають перевагу економічним аспектам НТА, що зумов­люється складними соціально-економічними умовами сьогодення та дефіцитом ресурсів у сфері охорони здоров’я.

Рис. 1

Розподіл відповідей фахівців щодо основного призначення НТА

*Технології охорони здоров’я

Оцінка клінічної ефективності є надзвичайно важливою на думку половини опитаних професіо­налів охорони здоров’я. 33% респондентів вважають, що НТА повинна обов’язково застосовуватися для оцінки інноваційних технологій, зокрема лікарських засобів. На думку 30%, — НТА призначена для визначення основ­них лікарських засобів, що входять до переліків закупівель за бюджетні кошти та відшкодування.

Також респондентам пропонувалося оцінити ступінь готовності вітчизняної галузі охорони здоров’я до впровадження НТА за основ­ними складовими. Переважає думка щодо недостатнього рівня готовності виконавців оцінки технологій охорони здоров’я — лише 32% опитаних підтвердили готовність взагалі. Переважна більшість мають певні сумніви щодо належного рівня готовності політиків та відповідальних осіб до впровадження оцінки технологій охорони здоров’я — лише 20% опитаних оцінюють його як достатній.

Інформаційне середовище також недостатньо підготовлене для впровадження НТА. Лише 4% опитаних вважають, що інформаційне середо­вище повністю готове до впровадження НТА, майже ⅓ респондентів оцінюють стан готовності як достатній. При цьому залишається дуже багато невирішених питань, зокрема, нормативно-правова база, що регламентує порядок організації та проведення НТА, а також використання її результатів тощо.

На думку опитаних, основними виконавцями НТА мають бути спеціально підготовлені експерти, що працюють в агенціях з НТА (так вважають 86% опитаних), науково-дослідні установи (65%), департаменти охорони здоров’я (43%). При цьому основними користувачами результатів НТА можуть виступати заклади охорони здоров’я (на цьому наголошують 75% опитаних), громадські організації (49%) та ДП «Державні закупівлі» (44%).

За результатами проведення семінару фахівцям було запропоновано зазначити, як НТА може застосовуватися в їхній подальшій практичній діяльності (рис. 2).

Рис. 2

Напрями використання отриманих знань з НТА у практичній діяльності фахівців охорони здоров’я

Отже, основними напрямами застосування отриманих знань з НТА можна вважати наступні: публічні закупівлі (90% опитаних), визначення потреби в лікарських засобах (68%), розробка формулярів та протоколів застосування лікарських засобів (51%).

Нами також проведено діагностику інформаційних потреб фахівців та вмотивованості їх на отримання додаткових знань з оцінки технологій у сфері охорони здоров’я.

Встановлено, що 98% опитаних виявили бажання взяти участь у різних формах навчання та підвищенні рівня кваліфікації. При цьому їх найбільше цікавлять питання законодавства (92% опитаних), державних закупівель (86%), ціноутворення на лікарські засоби та медичні послуги (85%), практичні аспекти НТА (82%), економічний та клінічний аналіз (по 81% відповідно).

Наприкінці нами була визначена думка фахівців щодо доцільності підготовки експертів з оцінки технологій у галузі охорони здоров’я для різних напрямів діяльності закладів та установ у цій сфері. Переважна більшість опитаних вбачають за необхідне проводити навчання експертів для проведення наукових досліджень з НТА у галузі охорони здоров’я (56%), а також прийняття рішень щодо публічних закупівель та відшкодування вартості лікарських засобів (82%).

Важливим напрямом респонденти вважають підготовку експертів для визначення потреби та здійснення закупівель лікарських засобів (причому як на макроекономічному рівні, так і на рівні закладу охорони здоров’я) — 91% загальної кількості опитаних.

Спираючись на вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців з НТА у країнах світу, досвід і наукові напрацювання, науковцями кафедри організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету професором А.С. Немченко і доцентом В.М. Назаркіною була розроблена кваліфікаційна характеристика фахівця з оцінки технологій охорони здоров’я.

Авторська освітньо-професійна програма була створена після консультацій з науковцями та потенційними роботодавцями, які підтвердили потребу в підготовці фахівців цієї спеціальності для роботи в урядових організаціях (МОЗ та ін.), у вітчизняних та міжнародних НТА-агентствах, експертних групах, закладах вищої освіти, науково-дослідних інститутах, лабораторіях, закладах охорони здоров’я, фондах медичного страхування та ін. організаціях.

Освітньо-професійна програма має на меті підготовку фахівців-експертів з НТА, здатних на належному рівні виконувати професійні завдання й обов’язки науково-дослідницького та інноваційного характеру в галузі НТА з акцентом на критичне мислення та практичні навички дослідження.

Потенційними кандидатами на магістерську програму з HTA через її мультидисциплінарний та практично орієнтований характер можуть бути лікарі, медичні сестри, фармацевти, науковці, юристи, закупівельники, адміністратори та розробники політики. Отже, потенційних здобувачів можна умовно поділити на 3 групи: експертів, які складають звіти HTA, користувачів та інформованих осіб, які приймають рішення на всіх рівнях системи охорони здоров’я та використовують звіти HTA.

Освітньо-професійна програма «Оцінка технологій охорони здоров’я» передбачає підготовку експертів з НТА на основі попередньо отриманої базової вищої освіти за спеціальністю «Медицина» або «Фармація».

Набуття інтегральної, загальних і фахових компетентностей здійснюється у циклах загальної, професійної та практичної підготовки, які включають як нормативні, так і дисципліни вільного вибору студента (загалом 90 кредитів ECTS — European Community Course Credit Transfer System).

Доречним є те, що до навчального плану включено такі дисципліни медико-фармацевтичного та організаційно-економічного блоків, як «Економіка охорони здоров’я», «Законодавство в системі охорони здоров’я», «Медична статистика», «Наукові засади клінічних досліджень», «Системний аналіз діяльності закладів охорони здоров’я», «Методологія НТА. Практичні аспекти (моделювання)», «Економічний аналіз в системі НТА», «Клінічний аналіз в системі НТА», «Ціноутворення на лікарські засоби та фармацевтичні послуги», «Державні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів», «Інноваційні технології в клінічній фармакології», «Безпека лікарських засобів та фармаконагляд».

Комплекс дисциплін дозволяє системно сформувати необхідні знання та практичні навички щодо пошуку, аналізу та використання потрібних даних клінічних досліджень і проведення економічної оцінки (метааналіз і моделювання), використання доказової бази даних з позиції зацікавлених користувачів — пацієнтів, платників, регуляторів і постачальників медичних технологій та послуг, прийняття обґрунтованих управлінських рішень на базі результатів проведених досліджень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!